Фразеологічні варіанти – СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ
Розділ 5
СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ
§11. Фразеологічні варіанти
Взаємодія двох протилежних тенденцій у складі фразеологічних одиниць (тенденція до стабільності в семантиці, формі та їх структурі і протилежна – тенденція до формального оновлення мовної оболонки) породжує численні й різноманітні фразеологічні варіанти, під якими ми будемо розуміти такі лексико-граматичні різновиди фразеологічної одиниці, які за тотожності загального значення й збереження образної основи допускають синонімічну заміну компонентів, видозміну
Так, до літературно нормативних конем (на коні) не об’їдеш, возом не об’їдеш (кого) “перев. товстий, огрядний” додамо й ареальні (східно-слобожанські і східно-степові): І козою не об’їдеш, па собаках не об “ідеш, і трактором (на тракторі) не об’їдеш, і машиною не об’їдеш.
Таким чином, план вираження (мовна оболонка) фразеологізму може зазнавати різних змін, однак загальне значення його не змінюється. Автор монографії “Фразеологія української мови” (1973) Л. Скрипник розуміє фразеологічні варіанти як утверджені традицією різновиди фразеологічних одиниць, що співіснують у мовній системі й мають те саме значення (для образних – внутрішній образ), але різняться між собою одним чи кількома (іноді всіма) компонентами лексичного складу або певними елементами граматичної структури.
Питання варіантності мовних одиниць не нове в мовознавстві й досліджене на різних мовних рівнях. Активно вивчалася й варіантність фразеологізмів, де також спостерігалося різне їх розуміння. На думку М. Копиленка та 3. Попової, тотожність фразеологічної одиниці зберігається лише у граматичних варіаціях, а заміна лексем дає вже нову ФО. О. Бабкін взагалі не виділяє фразеологічних варіантів, стверджуючи, що заміна компонентів дає синонімічний фразеологізм. Можна погодитися, що варіантність – це різноманітні зміни в межах тотожності; при цьому тотожність ФО зумовлена: при семантичному варіюванні – наявністю смислового інваріанта й стабільної структури, при формально-структурних змінах – наявністю структурного інваріанта і стабільного значення (В. Зимін).
Відмінність фразеологічної варіантності від варіантності інших мовних одиниць (напр., слів) полягає в “діалектичній єдності цілісності номінації при компонентній нарізно-оформленості” ФО, їх складній метафоричній природі, особливостях походження. При цьому надслівний характер ФО, цілісність образу, з одного боку, уможливлюють варіювання компонентів та їх форм, а з іншого – забезпечують збереження її семантики: Вбирати (втягувати) голову в течі “знітитися від почуття страху, сорому тощо”, Викинути з голови (з нам’яті І т. ін.) (кого, що) “переставати думати про кого -, що-небудь; відмовитися, забути”, На весь (на повний, у повний) голос “дуже голосно, з усієї сили”, Дути (надимати) губи (губки) “сердитися, ображатися”, перетліти душею (серцем) “тяжко пережити”. Варіантність обов’язково передбачає стабільність. На рівні слів спостерігається фонетичне й морфологічне варіювання. У фразеологізмах традиційно розрізняють лексичне й формальне варіювання.
Лексичне варіювання, або власне фразеологічне варіювання, полягає в синонімічній заміні одного компонента іншим. Вони не завжди змінюють образ, що ліг в основу денотативного значення. Ця заміна відбувається в межах лексем одного синонімічного ряду – Баба надвое ворожила (гадала) “невідомо, чи здійсниться щось, чи ні”, Точити баляси (ляси, баляндраси) “вести пусті розмови, марнуючи час”, Тести (розповідати) банелюки (баналюки) “говорити щось пусте, неістотне”, Наставити на добру путь (дорогу, стежку) “корисними порадами скеровувати чиїсь дії в правильному напрямку”, хоч возом (фірою) заїжджай “дуже широко, навстіж” (про щось розчинене). Слова – синоніми забезпечують стабільність образного уявлення. При цьому можуть взаємозамінюватися й контекстуальні синоніми: Куди не кинь (не глянь), з різних (з усіх) кінців, свіжа (жива) копійка, купатися в золоті (в розкошах, в розкоші). Слова Паща І пазур в ізольованому вживанні не синонімізуються, проте в межах ФО – Лізти в пащу (в пазурі, в пельку) (до кого, до чого) “наражати себе на велику неприємність” взаємозамінюються як контекстуальні синоніми: “Я не проти поїздки.., але Лізти в пащу, в пазурі Третього відділення… Даруй, не бачу ніякого глузду” (М. Олійник), а слова Паща і Пелька – як звичайні синоніми. Взаємозамінюються слова одного предметно-логічного класу чи однієї тематичної групи – На сьомому (десятому) небі “бути дуже задоволеним, радісним, безмежно щасливим”, Високої (найкращої, першої) проби “дуже добрий, високоякісний”, Як баран (козел, теля І т. ін.) на нові ворота “спантеличено, не розуміючи”, не мати копійки (гроша) за душею “бути бідним”; З’їсти собаку (вовка, муху) (на чому, в чому) “грунтовно, до тонкощів вивчити що-небудь”; ні луски ні зябри (рідше хвоста) “уживається як побажання удачі, успіху” (перев. у риболовлі). Такій заміні сприяє узагальнений, специфічний характер слова-компонента у складі фразеологізму. Окремі варіанти постають унаслідок метонімічних взаємозамін – Головою (лобом) мур пробивати; милити голову (чуба, шию, холку) “лаяти, картати”; без клепки в голові (у тім’ї) “недоумкуватий”; кований на всі чотири ноги (копита) “дуже досвідчений” (ціле – частина); Бити ноги (чоботи) “іти, ходити куди-небудь, перев. даремно” (як наслідок суміжності); Замутити голову (розум) (чию, чий, кому); (предмет – його функції); унаслідок асонансиої заміни – Виміняти шило на швайку (на мило, на мотовило); діал. поміняти часи на труси. Такі заміни найчастіше скріплюються римою, хоч і здаються невиправданими з погляду внутрішнього мотивування на тлі семантично виправданих зворотів (“більш цінне – менш цінне”), як-от східноукраїнські Змінити ковбасу на сало, змінити сливи на сміття, міняти коня на зайця.
Дискусійне питання – чи вважати варіантами тієї самої одиниці словесні комплекси з лексемами, що мають відчутні стилістичні відмінності, – лексикографічною практикою вирішується позитивно: тут превалює тенденція до найбільшої компактності в розробці словникової статті. Наприклад, як варіанти подаються в академічному “Словникові фразеологізмів української мови” ФО Закривати рот (рота, уста, Грубо пельку) (пор. нейтральне рот і вульгарне пелька), Звернути на свою (на ту ж, Діал. На тую ж) стежку (загальновживане та і діалектне тая); пор. ще діло Маленьке (зневажл. Теляче) (чиє) “що-небудь не стосується когось”. Уведення компонента іншого стилістичного плану надає відповідного стилістичного звучання всій мовній одиниці: пор. Нам’яти чуприну і Нам’яти парші, грубо (“У них хто хитрий, то і старший, І знай всім Наминає парші, Чуприну всякому скубе”, І. Котляревський); Не на такого напав (натрапив, грубо нарвався). Проте обмежувальна позначка при стилістично забарвлених компонентах (“грубо”, “діалектне”, “зневажливе”) застерігає від випадків взаємозаміни таких фразеологічних варіантів у будь-яких контекстах.
Розмежування окремих фразеологізмів – синонімів і варіантних різновидів однієї фраземи є на сьогодні однією з найсуперечливіших проблем у фразеологічній науці. Окремі вчені обстоюють погляд, що заміна лексичного компонента змінює характер образного представлення, а отже, приводить до витворення нового, синонімічного, вислову (О. Бабкін, О. Федоров). Однак такий підхід дуже звужує межі варіативності фразем й надмірно розширює поняття фразеологічного синоніма. Кожний з таких виразів у словнику треба було б вміщувати як окрему словникову статтю, чого насправді не відбувається, оскільки ці фразеологізми мають тотожну семантику, синтаксичну сполучуваність, принципово не відрізняються семантико – стилістичними відтінками, а головне – зберігають первинний образ сполуки. О. Молотков узагалі однією з основних ознак синонімічності фразем, поряд із семантичною тотожністю й однаковими лексико-граматичними характеристиками, називає відсутність у складі фразем однакових компонентів; при цьому фразеологізми-синоніми не допускають взаємозаміни компонентів у своєму складі, інакше вирази Стреляный воробей і тертый калач мали б перехідні форми стреляный калач і тертый воробей. На думку В. Мокієнка, не слід кожну лексичну заміну вважати витворенням синонімічного фразеологізму. Фразеологізми походять з вільносинтаксичних сполучень, яким властива взаємозамінність компонентів, але це не змінює первинного образу ФО. Словесна форма варіюється до безкінечності, стійкість же полягає в образі, вираженому фразеологізмом (І. Назарова). Свідченням їх варіативності є “єдність внутрішнього мотивування фразеологізму, його образу, що скріплює лексичний склад сполуки та його граматичну структуру” .
Ширше розуміння лексичного варіанта у складі ФО, ніж варіанта в лексиці, дозволяє розглядати як варіанти й такі різновиди, що постали на основі системно невпорядкованих замін компонентів – лексем. Важко семантично об’єднати, наприклад, слова Бубон “ударний музичний інструмент”, Турецький святий “ікона” і Пень “залишок від зрубаного дерева” в один синонімічний ряд лексем, проте у ФО голий як бубон (Як турецький святий, як пень) “бідний” вони синонімізуються. Який би розширений лексичний синонімічний ряд з домінантою дорога не був (Дорога, путь, шлях, тракт, шосе, траса, магістраль, гостинець тощо) , слова Вулиця і Тин сюди не ввійдуть. Проте у ФО (родич) Через дорогу (вулицю, тип) навприсядки “дуже далекий або зовсім ніякий” вони звичні, питомі. Такі й загальновживані – (набратися) Як Мартин (дурний) Мила “багато; більше, ніж треба”, Вискочити як козак (як голий, як Кузьма) з маку “недоречно сказати що-небудь”, Наварити каші (гіркої) “наробити лиха”, Скільки сягає (захопить) око “до самого обрію” – чи діалектні фразеологічні різновиди – На голові дзеркало (танцплощадка) (в кого) “хто-н. зовсім лисий”, З кімнатну (лежачу) собаку “низький на зріст” . Пор. у М. Номиса впорядковані й невпорядковані з погляду лексичної системи заміни: Ні Богові (лукавому) свічка, ні чортові (лукавому) ладан (ожог, гожуг, головешка, огарок, угарок, кочерга, каганець, дудка, ожуг); носиться, як дурень (чорт, баба) з ступою (писаною торбою, писанкою, довбнею, латкою) . Таке розуміння варіанта дає змогу опрацьовувати подібні різновиди в одній словниковій статті: виділяти структурно-семантичні моделі, які широко використовуються в сучасних фразеостудіях. Наприклад, модель “бити + по частині тіла = сильно побити” А. Івченком представлена таким чином: Боки намнути (кому), Набити бриндзали (кому), Губи розквасити (кому), Ряшку сковирять (кому), Селезінку знаходити, намилити шию (кому), Поклювать шию (кому), погладити спину (кому), Погріти спину (кому), Заглядати під хвіст, У холку заглядати (кому), Нам’яти чуба (кому), Вставити роги (кому), Почесати роги (кому), Вим’ять сирицю (з кого) та ін. . Лексичне варіювання – видозміна роздільно-оформленої, але семантично цілісної мовної одиниці, якою і є фразеологізм.
Лексична варіативність може бути не тільки якісною, що полягає в заміні одного компонента іншим, а й кількісною. Останній різновид деякі дослідники виділяють в окремий тип – конструктивну варіативність (Т. Єгорова), кількісну варіативність (Т. Варлакова), що полягає в збільшенні чи зменшенні кількості компонентів фраземи зі збереженням її семантики. Він пов’язаний з редукцією або нарощенням образу, який лежить в основі фразем. У лексикографічних джерелах такі варіанти звичайно представлені фразеоформами з факультативними компонентами: лізти (Вихоплюватися і т. ін.,) Поперед батька “випереджати інших у чому-небудь; забігати наперед”, Як з бочки, зі сл. говорити, гудіти “дуже гучно, голосно”, на вербі груші, зі сл. Наговорити, набалакати “нісенітниці, дурниці”, Вилами писано (написано) “невідомо, як буде”, як віл, зі сл. Робити, працювати “дуже важко, надмірно”, на чотири вітри “куди завгодно, куди захочеться”.
Формальна варіативність компонентів фразем зумовлена генетичною спільністю слова й компонента, а отже, підпорядковується загальним закономірностям словозміни й словотворення, фонетичних змін, синтаксичного варіювання. Серед формальних варіантів ФО звичайно розрізняють морфологічні (з них іноді окремо виділяють видові), що допускають різноманітні зміни в межах форм компонентів: За вуха не відтягнеш (не відтягнути, не відтягти) (кого, від чого) “хто-небудь дуже любить щось, захоплюється чимсь”, Опустити (опускати) вуха “впасти у відчай, засмутитися”, Хоч з гармати (гармат) стріляй “хтось нічого не чує” (перев. про сон), затаїти (притаїти) дух (дихання) “принишкнути, завмерти”, З копита (з копит) “відразу, раптово” (перев. про коней), Пускати (пустити) коріння (корінь, корені) “приживатися, закріплюватися, обживатися де-небудь”; словотвірні: Чистої (найчистішої) води “справжній”, Звити гніздо (гніздечко) “влаштувати затишне житло і завести сім’ю”, до останньої копійки (копієчки) “повністю, геть усе” (про гроші), ростуть (виростають) крила (в кого) “хто-небудь відчуває прилив сили, енергії, натхнення і т. ін.”; фонетичні: урвалася вудка (удка) “хто-не-будь втратив можливість наживатися на чомусь, верховодити в чомусь”, Розвішувати вуха (уха), зі сл. Слухати “уважно, з цікавістю”, Від (од) гудка до гудка “щоденно, весь день; весь певний час”, діал. луг. Два валети (валети) і ті в отпуску (в отпуску) (в кого) “хто-н. дурнуватий, недоумкуватий”; синтаксичні: Молоти язиком – молоти, що на язик навернеться; заварити кашу – каша заварилась, накинутися мокрім рядном (на кого) – мокрим рядном накрити (кого), Хоч з лиця води напийся (воду пий).
Нерідко спостерігається змішаний тип варіювання, що поєднує різні види варіативності. Наприклад, у вислові Лизати хачяву (Чоботи; черевики і т. ін.) (кому, у кого) “підлабузнюватися до когось” компоненти Халява – Чоботи Поєднані метонімічно, а Чоботи – Черевики зіставляються як члени однієї тематичної групи; у ФО Як (мов, наче І т. ін.) обухом луснули (хто луснув, вульг. хто лигнув і т. ін.,) по голові (кого) “хтось дуже вражений” показники компаративності (як, мов, наче) – синонімічні, дієслівні відрізки (Луснули – хто луснув) зіставлені як граматично різні структури, а дієслова (луснув – лигнув) – як фамільярне і вульгарне. До варіантів змішаного типу належать і такі статті, що їх подає СФУМ: З усієї (скільки є) мочі, тихіший (тихший) води (за воду), нижчий трави (за траву) “дуже скромний, покірний, непомітний”, Вожжина (віжка) під хвіст попала (потрапила) (кому) “хто-небудь бурхливо виявляє ознаки неврівноваженого стану”, Пороти (попороти) гарячку (гарячки) “діяти поспіхом”, Душа в п’яти (п’ятки) тікає (ховається і т. т.) / Втекла (сховалася і т. \н.) (чия, у кого, кому) “хто-небудь раптово відчуває сильний переляк; дуже страшно комусь”, Іти (летіти) / піти (полетіти) до чорта (к чорту, під три чорти, к бісу і т. ін.) “пропадати, гинути”.
Формальні трансформації в межах фраземи здебільшого не викликають заперечень у фразеологів. М. Шанський визначає три типи фразеологічних варіантів: ФО з семантично пустими компонентами (resp. факультативними), вирази з граматично відмінними компонентами і фразеологізми, що відрізняються один від одного як повний і скорочений різновиди, не виділяючи лексичних варіантів. Очевидно, при синхронному описі фразеологічного матеріалу це певним чином справедливо: ФО, які допускають синонімічну заміну одного з компонентів, немає потреби виводити з кола синонімічних фразеологізмів (О. Бабкін). Однак діахронічний аналіз фразеологічного матеріалу засвідчує збереження фраземою при певних структурних відмінностях образної основи, семантики висловів, що зумовлене, як зазначає В. Зимін, при семантичному варіюванні – наявністю смислового інваріанта і стабільної структури, при формально-структурних змінах – наявністю структурного інваріанта і стабільного значення.
Підсумовуючи, наголосимо на таких положеннях: при варіюванні фразеологізм залишається самим собою; варіантність – це різні зміни ФО при її тотожності; оболонка ФО може зазнавати відчутних змін, але загальне значення її залишається незмінним; зміни й коливання в лексичній системі відбиваються і в лексемному складі фразеологізму; фразеологічні варіанти можна вважати виявом синонімічності, де відмінності між синонімами зведені до мінімуму; лексичні взаємозаміни в межах ФО вирізняються доволі відчутною “свободою”: нерідко спостерігається й субституція системно невпорядкованих лексем; чіткої межі між фразеологічними синонімами та фразеологічними варіантами немає.
Отже, фразеологічні варіанти – це різновиди фразеологічних одиниць, тотожних за значенням і граматичними функціями при частковій відмінності в компонентному складі, у словоформах компонентів або в їх порядку чи кількості.
Related posts:
- Синонімія у фразеології – СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 5 СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ § 10. Синонімія у фразеології Фразеологізми в мові функціонують не ізольовано, а органічно вписуються в мовну систему. Цілісність значення фразеологічних одиниць зумовлює витворення системних відношень, аналогічних лексичним одиницям: полісемія, омонімія, синонімічні, варіантні й антонімічні відношення. Проблема синонімії у фразеології пов’язана перш за все з відсутністю єдиного погляду на це […]...
- Багатозначність фразеологізмів – СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 5 СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ § 9. Багатозначність фразеологізмів Багатозначність (полісемію) розуміють як наявність у семантичній структурі мовної одиниці двох і більше значень, тобто віднесеність її до двох чи більше об’єктів позначення. Лексична полісемія досліджена вже достатньо, наявність же кількох значень фразеологізму, образна семантика якого нібито “не допускає варіації значення” (О. Єфімов), деякими дослідниками […]...
- Антонімія фразеологічних одиниць – СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 5 СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ § 12. Антонімія фразеологічних одиниць Антонімія належить до семантичних універсалій, проте фразеологічна антонімія, на відміну від лексичної, на сьогодні вивчена значно менше. Певну увагу українським фразеологічним антонімам приділяли Л. Авксентьев, Н. Бабич, Н. Бобух, В. Калашник, Ж. Колоїз, Л. Скрипник. Складність дослідження фразеологічних антонімів полягає в самій природі ФО, […]...
- СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 5 СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ Основною тенденцією в лінгвістичній науці в останні роки стає принцип системності, визначення функціонального статусу мовної одиниці в системі, зокрема вивчення її в межах тематичних та фразеологічно-семантичних груп, у відношеннях загального і часткового, активного і пасивного, діалектного і загальнонародного. Виразно це представлено й у відношеннях та опозиціях фразеологічних одиниць, що […]...
- Відмінювання складних займенників – Займенник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Займенник Відмінювання складних займенників Складні займенники відмінюються лише в основній частині: Абихто, абикого, абикому, абиким, аби на кому. Абиякий, абиякого, абиякому, абияким, аби на якому. Дехто, декого, декому, де з ким, де на кому (й де на кім), на декому. Деякий, деякого, деяким, на деяких (і де на яких). […]...
- Вибірковість фразеології – ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 2 ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ § 4. Вибірковість фразеології Досвід ідеографічного опису мовних одиниць узагальнюється в працях А. Аксамитова, Ю. Гвоздарьова, І. Гетмана, Ю. Караулова, а па матеріалі української фразеології – М. Алефіренка, М. Демського, А. Івченка, Н. Коваленко, П. Редіна та ін. У монографії “Фразеологічна ідеографія (проблематика досліджень)” Ю. Прадід вирізняє такі завдання ідеографічного […]...
- Фразеологічні словники говірок – УКРАЇНСЬКА ФРАЗЕОГРАФІЯ Розділ 17 УКРАЇНСЬКА ФРАЗЕОГРАФІЯ § 52. Фразеологічні словники говірок “Фразеологічний словник лемківських говірок Східної Словаччини” (1990), укладений Н. Вархол та А. Івченком, включив матеріал з 58 населених пунктів, архівних матеріалів з фондів Свидницького музею української культури і збірника Юрія Цигри та Іллі Легдана “Народ скаже – як зав’яже” (1964). Фразеологізм тлумачиться переважно на перший іменник […]...
- Основні фразеологічні словники літературної мови – УКРАЇНСЬКА ФРАЗЕОГРАФІЯ Розділ 17 УКРАЇНСЬКА ФРАЗЕОГРАФІЯ § 51. Основні фразеологічні словники літературної мови У другій половині XX ст. інтенсивно видавалися насамперед збірники паремій – “Українські народні прислів’я та приказки” (1955; 1961; 1963); “Вік живи – вік учись” (1961); “Народ скаже, як зав’яже” (1971); “Українські прислів’я та приказки” (1976; 1984); “Шляхами народних приповідок” (1994) та ін. Найповніше з […]...
- Відображення матеріального й духовного життя у фразеології Розділ 15 ПОХОДЖЕННЯ І ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ § 41. Відображення матеріального й духовного життя у фразеології Матеріальне й духовне життя народу становлять невичерпне джерело фразеотворення й водночас є екстралінгвістичним тлом, на якому об’ємніше проступають і мовні цінності. Стійкі вислови, лаконічно й образно передаючи “великі мислені маси” (О. Потебня), створюють фразеологічну картину світу. В останній завжди […]...
- Історичні зміни у фразеології Розділ 10 ДИНАМІКА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 29. Історичні зміни у фразеології Спостереження над різними історичними станами фразеологічного складу – одне з найоб’єктивніших свідчень еволюції усталених висловів. Такі порівняння уможливлюються як різночасовими фіксаціями словників, так і монографічними описами окремих періодів, спостереженнями над живими процесами їх розвитку й перетворення. Майбутнє фразеології, зазначає прибічник лексикографічної розробки фразеології О. […]...
- Відповіді до тренувального варіанта – ТРЕНУВАЛЬНІ ВАРІАНТИ Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА ІІІ ТРЕНУВАЛЬНІ ВАРІАНТИ Відповіді до тренувального варіанта Варіант 1 Варіант 2...
- Неозначені та заперечні займенники – Займенник Самостійні частини мови Займенник Неозначені та заперечні займенники Неозначені займенники утворилися від питальних за допомогою часток аби-, де-, будь-, – небудь, казна-, хтозна-, – сь: абищо, будь-хто, казна-ким, хтозна-чим, хтось, щось, якийсь, котрийсь і под. Заперечні займенники утворилися від питально-відносних займенників за допомогою частки ні: ніхто, ніщо. Неозначені та заперечні займенники відмінюються лише у своїй […]...
- Фразеологічне значення – ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 2 ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ § 6. Фразеологічне значення Проблема значення в лексикології настільки багатоаспектна й складна, що У. Вайнрах назвав один із параграфів про нього “Стан нашого невігластва”. Не менш складна й проблема фразеологічного значення – чи не найзаплутаніша у фразеологічній семантиці. Звертають увагу звичайно на своєрідність фразеологічної семантики порівняно із семантикою слова, на […]...
- Обсяг фразеології – ФРАЗЕОЛОГІЗМ ЯК ЛІНГВІСТИЧНА ОДИНИЦЯ Розділ 1 ФРАЗЕОЛОГІЗМ ЯК ЛІНГВІСТИЧНА ОДИНИЦЯ § 2. Обсяг фразеології Установилося два погляди на обсяг фразеології, які чітко підсумував О. Ожегов у праці “Про структуру фразеології” (1974): фразеологія в широкому розумінні і фразеологія у вузькому розумінні. До фразеології в широкому розумінні традиційно відносять прислів’я, деякі приказки, крилаті вислови, “різні стійкі змеханізовані вирази, штампи та народно-розмовні […]...
- Дефіс у неозначених займенниках – Займенник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Займенник Дефіс у неозначених займенниках У неозначених займенниках префікси Казна-, хтозна-, будь – Та суфікс – Небудь Пишуться через дефіс: Казна-хто, хтозна-що, будь-який, чий-небудь. Якщо Казна, хтозна, будь, аби, дЕ стоять перед займенниками із прийменниками, всі три слова пишуться окремо: Казна в чому, хтозна для кого, будь про кого, аби до кого, де […]...
- Відношення. Основна властивість відношення Розділ 3 Відношення і пропорції У цьому розділі ви: – згадаєте про коло, круг та відсотки; j ознайомитеся з поняттями відношення та пропорції, масштабу, випадкової події; – дізнаєтеся про стовпчасті та кругові діаграми, циліндр, конус, кулю; – навчитеся розв’язувати рівняння на основі властивості пропорції, знаходити ймовірність випадкової події, здійснювати відсоткові розрахунки, розв’язувати задачі на пряму […]...
- Ідеографічна класифікація фразеологізмів – ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 2 ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ § 5. Ідеографічна класифікація фразеологізмів Попередній аналіз фразеологічного складу української мови, апробований різними дослідниками розподіл на ідеографічні групи, власний досвід ідеографічної класифікації фразеологізмів Східно-слобожанських і східно-степових говірок Донбасу дають змогу запропонувати в найзагальнішому вигляді таку ономасіологічну систематизацію української фразеології. Усі ФО розподіляємо між трьома фразеотематичними групами (ФТГ): “Людина”, “Абстрактні відношення” […]...
- Особливості засвоєння фразеології 5.3. Особливості засвоєння фразеології Розділ “Фразеологія” за програмою для 12-річної школи передбачено для вивчення в 5 класі. Це пояснюється тим, що фразеологія, як і лексика, побудована на системності. Системні відношення простежуються між словами і фразеологізмами, а тому знання таких відношень допоможе учням розмежовувати фразеологізми в межах синонімічних рядів, що, у свою чергу, сприятиме піднесенню культури […]...
- ВАРІАНТ 5 – ТРЕНУВАЛЬНІ ВАРІАНТИ Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА ТРЕНУВАЛЬНІ ВАРІАНТИ ВАРІАНТ 5 Завдання 1-50 мають по чотири варіанти відповідей, з яких лише одна правильна. Виберіть правильну відповідь і позначте її в бланку відповідей. 1. Учення про біосферу створив: А) Ч. Дарвін; В) М. Шлейден; Б) Г. Мендель; Г) В. І. Вернадський. 2. Міцність кісток […]...
- Альтернативні варіанти використання виробничих ресурсів Економіка Вступ до економічної теорії Альтернативні варіанти використання виробничих ресурсів Навіть одні й ті самі потреби людини можна задовольнити різними благами (наприклад, потреба в одязі – костюмом, светром тощо). З іншого боку, практично кожний ресурс використовується по-різному (наприклад, із деревини виробляють папір, олівці, меблі тощо). Однак множинність економічних цілей вимагає від кожної людини, фірми або […]...
- ВАРІАНТ 2 – ТРЕНУВАЛЬНІ ВАРІАНТИ Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА ІІІ ТРЕНУВАЛЬНІ ВАРІАНТИ ВАРІАНТ 2 Завдання 1-35 мають по чотири варіанти відповідей. У кожному завданні – лише ОДНА ПРАВИЛЬНА. Оберіть правильну, на Вашу думку, відповідь та позначте її у бланку відповідей згідно з інструкцією. Не робіть інших позначок – комп’ютерна програма реєструватиме їх як ПОМИЛКИ! 1. […]...
- ВАРІАНТ 1 – ТРЕНУВАЛЬНІ ВАРІАНТИ Хімія підготовка до ЗНО та ДПА Комплексне видання ЧАСТИНА ІІІ ТРЕНУВАЛЬНІ ВАРІАНТИ ВАРІАНТ 1 Завдання 1-35 мають по чотири варіанти відповідей. У кожному завданні – лише ОДНА ПРАВИЛЬНА. Оберіть правильну, на Вашу думку, відповідь та позначте її у бланку відповідей згідно з інструкцією. Не робіть інших позначок – комп’ютерна програма реєструватиме їх як ПОМИЛКИ! 1. […]...
- ВАРІАНТ 3 – ТРЕНУВАЛЬНІ ВАРІАНТИ Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА ТРЕНУВАЛЬНІ ВАРІАНТИ ВАРІАНТ З Завдання 1-50 мають по чотири варіанти відповідей, з яких лише ОДНА ПРАВИЛЬНА. Виберіть правильну відповідь і позначте її в бланку відповідей. 1. Позначте науку, об’єктом якої є молекулярний рівень організації живого: А) біохімія; В) гістологія; Б) цитологія; Г) ембріологія. 2. Позначте послідовність […]...
- ВАРІАНТ 4 – ТРЕНУВАЛЬНІ ВАРІАНТИ Біологія. Комплексний довідник – підготовка до ЗНО та ДПА ТРЕНУВАЛЬНІ ВАРІАНТИ ВАРІАНТ 4 Завдання 1-50 мають по чотири варіанти відповідей, з яких лише ОДНА ПРАВИЛЬНА. Виберіть правильну відповідь і позначте її в бланку відповідей. 1. Позначте науку, яка вивчає будову, функції та походження тваринних тканин: А) цитологія; В) мікроскопічна анатомія; Б) гістологія; Г) біохімія. 2. […]...
- Олександр Потебня – предтеча української фразеології – ФРАЗЕОЛОГІЗМ ЯК ЛІНГВІСТИЧНА ОДИНИЦЯ Розділ 1 ФРАЗЕОЛОГІЗМ ЯК ЛІНГВІСТИЧНА ОДИНИЦЯ § 3. Олександр Потебня – предтеча української фразеології Становлення фразеології як лінгвістичної дисципліни звичайно пов’язують насамперед із працями Ш. Бал лі та В. Виноградова. Однак заради справедливості зазначимо, що багато аспектів фразеології як лінгвістичної дисципліни загалом й української зокрема були об’єктом уваги най видатнішого українського мовознавця, основоположника психологічного напряму […]...
- Відношення. Властивості відношення Урок № 39 Тема. Відношення. Властивості відношення Мета: узагальнити знання учнів про зміст дії ділення чисел; сформувати уяву про поняття відношення двох чисел, його змісту, властивості, а також сформувати уяву про взаємно обернені відношення. Тип уроку: засвоєння нових знань. Хід уроку І. Актуалізація опорних знань Усні вправи 1. Обчисліть значення виразів: 2. Скоротіть дріб: ; […]...
- Узагальнення і систематизація знань з лексикології та фразеології ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ УРОК № 75 Тема. Узагальнення і систематизація знань з лексикології та фразеології Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів з теми “Лексикологія. Фразеологія”; удосконалювати навички практичного використання знань із цих тем в усному й писемному мовленні, користування різними видами словників; прищеплювати учням любов до рідної мови, культури. Обладнання: підручник. ХІД УРОКУ I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ […]...
- Неозначені займенники – Займенник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Займенник Неозначені займенники Неозначені займенники утворюються додаванням до питально-відносних займенників префіксів Де – (дехто, деякий), Аби – (абихто, абичий), Будь – (будь-що, будь-який), хтозна – (хтозна-хто) або суфіксів – сь (хтось, щось), – небудь (скільки-небудь, чий-небудь). Неозначені займенники відмінюються так само, як питально-відносні, від яких вони утворені. У неозначених […]...
- ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Лексикологія. Фразеологія § 13. ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Про те, як народжуються і живуть фразеологізми 98 Прочитайте виразно вірш. Про який фразеологізм тут ідеться? Як автор пояснює його походження? Доведіть, що джерелом цього виразу є жива народна мова. ЗАРУБАЙ НА НОСІ Гриць катався на льоду, не спитавши мами, Та й потрапив у біду: шурхнув з ковзанами. […]...
- Системні кризи Системні кризи – кризи, які охоплюють цілісну економічну систему окремої країни або групи країн упродовж певного періоду. Системними є економічна, фінансова (в т. ч. валютна, банківська, біржова, боргова, платіжна), аграрна та ін, кризи. Хоча економічна криза у широкому контексті включає фінансову, платіжну та інші форми криз, водночас ці форми розгортаються відносно незалежно, можуть мати різні […]...
- ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 9 ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Найчіткішу зміну основних етапів у розвитку історії словосполучення – від вільного до нерозкладного – показав Б. Ларін у тричленній схемі: звичайні словосполучення (змінні, “вільні”) – стійкі метафоричні словосполучення (“фразеологічні єдності”, “стереотипні речення”) – ідіоми (“фразеологічні зрошення”, “нерозкладні речення”). Відповідно зменшується й ступінь мотивації словосполучень. Фразеотворення звичайно відбувається за певними зразками, […]...
- НОВІ АСПЕКТИ У ВИВЧЕННІ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 18 НОВІ АСПЕКТИ У ВИВЧЕННІ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ У фразеології продовжують розроблятися синхронічний і діахронічний аспекти, уточнюється термінологія, досліджуються системні зв’язки ФО, розкривається – із залученням генетичних і типологічних паралелей – механізм фразеотворення. Багато з таких питань утрадиційнилося. Новими аспектами у фразеології ми вважаємо не тільки нові напрями досліджень фразеології, а й більш фундаментальне висвітлення […]...
- ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 2 ІДЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ФРАЗЕОЛОГІЇ Укладання словників різних типів (у тому числі й ідеографічних), історико-етимологічний аналіз ФО, використання лінгвогеографічних методів дослідження фразеологічного складу, дослідження з порівняльної фразеології, систематизація усталених висловів з погляду їх зв’язків з позамовною дійсністю привели вчених до визнання необхідності системного вивчення фразеосемантичних мікро – й макроструктур, поставили на порядку денному проблему ідеографічного […]...
- ПОХОДЖЕННЯ І ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 15 ПОХОДЖЕННЯ І ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Історичний та етимологічний аспекти східноукраїнської фразеології плідно розробляли О. Потебня, Ф. Буслаєв, І. Срезневський, М. Сумцов, пізніше – М. Толстой, Л. Коломієць, Ф. Медведєв, Я. Спринчак, М. Демський, В. Мокієнко, А. Івченко, Ф. Янковський, І. Лепешев, В. Коваль та ін. Велику цінність становлять матеріали семитомного “Етимологічного словника української […]...
- ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 16 ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Мотивація внутрішньої форми, етимон образного сприйняття внаслідок різних екстралінгвістичних чинників із часом може затемнюватися, а то й зовсім втрачатися для пересічного мовця. Відбувається процес перекодування первісної ознаки, творення “образу образу” (О. Потебня), хоча кожний новий етап його внутрішнього розвитку базується на попередньому образі. “Розмотати” етапи перекодування образу, наблизитися до […]...
- Варіанти революційного процесу: кубинська революція, революція в Чилі ТЕМА 6. РОЗВИТОК ПРОВІДНИХ КРАЇН АЗІЇ, АФРИКИ ТА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ – НА ПОЧАТКУ ХХІ СТ. § 26.Країни Латинської Америки 2.Варіанти революційного процесу: кубинська революція, революція в Чилі. Боротьбу проти військово-політичної диктатури американського ставленика Фульхенсіо Батіста-і – Сальдівара на Кубі розпочали молоді революціонери на чолі з Ф. Кастро, які 26 липня 1953 […]...
- Системні складові державного управління Державне управління Системні складові державного управління як виду діяльності. До таких складових належать: цілі (місія, ієрархія цілей держави, стратегія розвитку держави, державна політика); функціональна структура (сукупність певних органів державної влади з їх функціями та завданнями); сукупність процесів (зміна стану держави, її розвиток, управління, комунікація, дослідження на державному рівні); засоби (державно-управлінські технології, наука державного управління, державна […]...
- Системні механізми гомеостазу в людини на рівні організму МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ Розділ 1 БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ 1.3. Онтогенетичний рівень організації життя 1.3.3. Біологія індивідуального розвитку 1.3.3.12. Системні механізми гомеостазу в людини на рівні організму Організм людини – це складна відкрита фізико-хімічна система, яка перебуває у постійному взаємозв’язку з довкіллям і зберігає при цьому стаціонарний (відносно сталий) стан. Сталість внутрішнього середовища забезпечується структурними, фізіологічними, […]...
- Україна, Білорусь, Молдова: варіанти суспільного ладу Політологія ПОРІВНЯЛЬНА ПОЛІТОЛОГІЯ ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОЛІТИЧНИХ СИСТЕМ У КРАЇНАХ СНД І БАЛТІЇ 3. Україна, Білорусь, Молдова: варіанти суспільного ладу Україна, Білорусь, Молдова проголосили свою незалежність, але, хоч і різною мірою, постійно відчувають небажання Росії цілковито їх “відпустити”. Насамперед це стосується України (територія – 603,7 тис. кв. км; населення на січень 2002 p.- 48,4 млн. чол.), безпосередньої […]...
- Фразеологізми. Джерела української фразеології І СЕМЕСТР ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ Урок № 12 Тема: Фразеологізми. Джерела української фразеології Мета: подати відомості про фразеологізми, формувати вміння вирізняти їх у реченнях та тексті, розкривати їхнє значення; формувати вміння користуватися фразеологічним словником; розвивавати логічне та образне мислення; сприяти збагаченню та уточненню словника учнів; виховувати пошану до усної народної творчості. Тип уроку: урок вивчення нового […]...