ГЕНЕТИКА СТАТІ – СПАДКОВІСТЬ
Довідник з біології
ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ
ОСНОВИ ГЕНЕТИКИ
СПАДКОВІСТЬ
ГЕНЕТИКА СТАТІ
Стать – сукупність морфологічних, фізіологічних, біохімічних і інших ознак організму, обумовлюючих відтворення собі подібного. При вивченні наборів хромосом чоловічих і жіночих особин звернули увагу на той факт, що у більшості жіночих організмів всі хромосоми утворюють пари, а у чоловічих крім парних (гомологічних) хромосом є дві непарні. Надалі було встановлено, що ці непарні хромосоми якраз і визначають стать організму. Велика
Стать, що має дві однакові статеві хромосоми (XX), називається гомогаметною, оскільки вона утворює тільки один тип гамет, містить Х-хромосому. Стать, яка визначається різними статевими хромосомами (XY), називається гетерогаметною, оскільки утворює два типи гамет, містить X – і Y-хромосоми відповідно. Стать майбутнього організму визначається у момент запліднення і залежить від того, який із сперматозоїдів запліднить яйцеклітину. При заплідненні яйцеклітини сперматозоїдом, який містить Х-хромосому, в зиготі будуть дві Х-хромосоми і з неї розвинеться жіночий організм. При заплідненні яйцеклітини сперматозоїдом з Y-хромосомою в зиготі міститимуться X – і Y-статеві хромосоми, і вона дасть початок чоловічому організму. Неважко помітити, що утворення сперматозоїдів з X – і Y-хромосомами рівно-ймовірно і, отже, механізм гаметогенезу визначає не тільки стать, але і зразкову чисельну рівність полови в кожному поколінні.
У всіх ссавців, людини і мухи дрозофіли гомогаметною є жіноча стать, а гетерогаметною – чоловіча. У птахів і метеликів, навпаки, гомогаметна чоловіча стать, а жіноча – гетерогаметна. У деяких комах жіноча стать містить дві Х-хромосоми (XX), а чоловіча – одну (ХО), тобто в каріотипі самців відсутня Y-хромосома.
У статевих хромосомах крім генів, які визначають стать організму, містяться й інші, що не мають відношення до статі. Наприклад, тільки в Х-хромосомі містяться гени, які визначають нормальну здатність згущення крові (домінантна ознака, Н) і нездатність згущуватися – гемофілію (рецесивна ознака, А), нормальне кольоросприймання (домінантна ознака, С) і колірну сліпоту – дальтонізм (рецесивна ознака, с). Ознаки, які визначаються генами, локалізованими в не гомологічній ділянці X – хромосоми, називаються зчепленими зі статтю. При записі шлюбів за ознаками, зчепленими зі статтю, відповідний ген позначають у вигляді індексу:
Зчеплені зі статтю ознаки передаються від матері до доньок і синів, а від батька – тільки до доньок. Слід підкреслити, що у чоловічих організмів єдиний рецесивний ген, що міститься в X – хромосомі, завжди виявляється (XhY), оскільки в Y-хромосомі немає алельного гена.