ГЕОГРАФІЧНІ КАРТИ
Розділ І. УКРАЇНА ТА ЇЇ ГЕОГРАФІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
ТЕМА 2. ДЖЕРЕЛА ГЕОГРАФІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
УРОК 5. ГЕОГРАФІЧНІ КАРТИ
Тема. Карти – джерела географічних знань, їх зміст і призначення. Види карт. Картографічні проекції, спотворення площ, форм, кутів, відстаней.
Навчальна мета: розширити знання учнів про карти, як найважливіші джерела географічної просторової інформації, про особливості їх створення; удосконалювати вміння і навички роботи з картою; ознайомити з різними видами карт, їх призначенням.
Тип уроку: формування нових
Обладнання: підручник, атлас, фізичні й тематичні карти України, окремих її регіонів.
Опорні та базові поняття: карта, масштаб, спосіб картографічного зображення, картографічна генералізація, картографічна проекція, картографічні спотворення.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань, вмінь і навичок учнів
– Що таке географічна карта? Яку інформацію з неї можна отримати?
– У який спосіб сферичну поверхню Землі зображують на площині?
– Як на карті відображаються об’єкти, явища? Наведіть конкретні приклади.
ІІІ. Мотивація навчальної
Під час вивчення попередніх курсів географії, історії ви вже познайомились з багатьма картами. Якщо під час відповіді на питання учителі вам дозволяють користуватися картою, ви полегшено зітхаєте. Сьогодні ви дізнаєтесь, як саме створюються карти, як виявити спотворення, що обов’язково виникають на картах.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Класифікація карт
– За масштабом: великомасштабні (понад 1 : 200 000), середньомасштабні (від 1 : 200 000 до 1 : 1 000 000), дрібномасштабні (1 : 1 000 000 і менше);
– за змістом: загальногеографічні й тематичні;
– за охопленням території (від Землі до найменших її ділянок);
– за призначенням: науково-довідкові, навчальні, військові, навігаційні тощо.
2. Картографічна генералізація – відбір та узагальнення географічної інформації, що відображається на карті залежно від її виду.
3. Картографічні проекції – математичні способи перенесення зображення поверхні земної кулі на площину. Вибір проекції залежить від призначення карти та місцеположення території.
Проекції за допоміжною геометричною фігурою:
– циліндричні (на умовний циліндр) – нормальні (вісь фігури збігається з віссю Землі) застосовуються для відображення приекваторіальних територій, поперечні (вісь фігури перпендикулярна до осі Землі) застосовуються для створення топографічних карт; загальний вигляд проекції – прямі лінії паралелей і меридіанів;
– конічні (на умовний конус) – нормальні (вісь фігури збігається з віссю Землі), поперечні (вісь фігури перпендикулярна до осі Землі) застосовуються для відображення материків і океанів, територій, розташованих у середніх широтах; для створення карт світу інколи використовують кілька допоміжних конусів (поліконічна проекція); загальний вигляд нормальної проекції – прямі лінії меридіанів і дугоподібні паралелі;
– азимутальні (на площину) – нормальні (поверхня дотична до полюса) застосовуються для відображення приполярних територій, поперечні (поверхня дотична до екватора) застосовуються для виготовлення карти півкуль і зображення приекваторіальних територій; загальний вигляд нормальної проекції – меридіани зображені прямими лініями, що виходять з однієї точки, а паралелі – концентричними колами;
– довільні (на умовну, складну поверхню).
Спотворюються на картах форми, кути, довжини ліній, площі.
Існують точки або лінії нульових спотворень.
Проекції за уникненням спотворень:
– рівнокутні – відсутні спотворення кутів (використовуються для прокладання напрямку руху);
– рівновеликі – відсутні спотворення площ;
– рівнопроміжні – відсутні спотворення довжин ліній вздовж паралелей чи меридіанів.
Карти України здебільшого створюють у нормальній конічній рівнопроміжній проекції.
V. Закріплення вивченого матеріалу
– Визначте вид та призначення запропонованої карти. Опишіть її зміст.
– У яких проекціях виконані запропоновані вчителем зразки карт?
– Які спотворення характерні для карт, що запропонував учитель?
VI. Підсумки уроку
VII. Домашнє завдання
Опрацювати §___.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...