ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА. РЕЛЬЄФ МАТЕРИКА ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗМІЩЕННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН
Розділ II
МАТЕРИКИ
Урок № 18 (варіант Б)
Тема. ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА. РЕЛЬЄФ МАТЕРИКА ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗМІЩЕННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН
Мета: познайомити учнів з особливостями рельєфу Африки; довести залежність рельєфу від тектонічної будови; продовжувати розвиток умінь порівнювати й аналізувати карти; формувати логічне мислення, вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити висновки; виховувати свідоме ставлення до навчання, відповідальність за власну працю.
Обладнання: фізична карта Африки, тектонічна карта Африки,
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Опорні та базові поняття: рельєф, форми рельєфу, область складчастості, платформа, щит, корисні копалини, гори, рівнини, тектонічні структури.
Географічна номенклатура: Атлас (г. Тубкаль), Драконові гори, Капські гори, Ефіопське нагір’я та нагір’я Тібесті, Східноафриканське плоскогір’я, вулкани Кіліманджаро та Кенія.
ЗМІСТ УРОКУ
I. Організаційний момент
Вчитель пропонує визначити готовність до уроку, створює позитивний настрій на урок, визначає разом з учнями мету і завдання
II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів
Бесіда
– Що таке рельєф?
– Які основні форми рельєфу ви знаєте?
– Описати рівнину (за абсолютною висотою, походженням).
– Чим відрізняються між собою гори?
– Які сили Землі формують рельєф?
– Які тектонічні структури ви знаєте?
– З якими формами рельєфу пов’язані платформи?
– Чим можна пояснити розташування гірських областей?
ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів
Розглядаючи план вивчення материка, ми бачимо, що наступним пунктом є вивчення рельєфу та корисних копалин, закономірності їх поширення, та взаємозв’язок з геологічною історією.
Уже перший погляд на фізичну карту Африки дає нам зрозуміти про неоднорідність і строкатість форм рельєфу цього материка. Чому саме так розташовані гори і рівнини, під дією яких сил вони сформувалися? На ці запитання ми дамо сьогодні відповіді. Але перед цим давайте згадаємо теорію літосферних плит.
IV. Вивчення нового матеріалу
Для вивчення нового матеріалу клас ділиться на чотири групи, кожна з яких має свою картку-завдання (на підготовку відповідей відведено 10-12 хв.).
Група 1 (розглядає тектонічну будову)
В межах якої літосферної плити лежить Африка? Які найдавніші тектонічні структури материка? Який їхній вік? Коли вони утворилися? Де розташовані?
Група 2 (розглядає форми рельєфу)
Які гори є на материку? Чим вони відрізняються між собою? Де розташовані? Чи є на материку рівнини? Як вони поділяються за абсолютною висотою? Яка їх особливість? Де розташовані? Що являють собою нагір’я? (Відповідь учнів цієї групи супроводжується коментарями вчителя та показом слайдів чи фотознімків.)
Група 3 (розглядає зв’язок рельєфу з тектонічною будовою)
Порівняти дві карти атласу: тектонічну та фізичну. Визначити, яким формам рельєфу відповідають платформи, а яким – області складчастості. Які сили Землі впливають на формування рельєфу Північної і Південної Африки, які називають ще Високою і Низькою? Чому саме в Центральній частині Африки зосереджені вулкани?
Група 4 (розглядає закономірності поширення корисних копалин)
Які групи корисних копалин (за використанням) розташовані в межах осадового чохла платформи, а які в передгірських прогинах та в областях складчастості? Що видобувають у межах виходу кристалічного фундаменту на поверхню платформи (щитах)? Чи існує закономірність розташування корисних копалин?
V. Закріплення вивченого матеріалу
Прийом “Експрес-тест”
1. У рельєфі Африки переважають:
А) низовини;
Б) низовини та височини;
В) височини та плоскогір’я.
2. До областей кайнозойської складчастості відносять гори:
А) Драконові; б) Атлаські; в) Капські.
3. Найвища вершина Африки:
А) гора Тубкаль;
Б) вулкан Кенія;
В) вулкан Кіліманджаро.
4. В основі материка залягає:
А) молода платформа;
Б) давня платформа;
В) область складчастості.
5. Найбільший розлом на території Африки знаходиться у:
А) північній частині;
Б) південній частині;
В) східній частині.
6. Найбільші запаси паливних корисних копалин зосереджені на:
А) півночі материка; б) півдні; в) заході; г) сході.
VI. Підсумок уроку
Прийом “Аукціон”
VII. Домашнє завдання
– Опрацювати текст підручника.
– Знайти цікаві розповіді про рельєф Африки.
– Скласти кросворд, використовуючи номенклатуру сьогоднішнього уроку.
Додатковий матеріал до уроку
Під час останньої експедиції в Африку в 1888 році Генрі Стенлі розбив табір на південно-західному березі оз. Альберт і спостерігав там видовище. його погляду з’явилася “дивовижної форми хмара найпрекраснішого сріблястого кольору, що прийняла форму гори значних розмірів”. Стенлі чув про Місячні гори, що називалися тут Рувензорі. На місцевому африканському діалекті це слово означає “творець дощу”. Дійсно, ці гори простяглися вздовж заїрсько-угандійського кордону на 120 км, в 48 км від екватора. Дев’ять вершин їх піднімаються вище 4877 м, а найвища – Маргеріта – сягає 5110 м. Утворилися вони близько 2 млн. років тому. Досліджені мало, так як 300 днів на рік над ними зависають хмари, що і роблять гори невидимими. Дощі змивають осадові породи в долини. У таких умовах трави тут ростуть до 2 м заввишки, а до висоти 2 км ростуть пишні ліси, де водяться гірські горили, що майже зникли з нашої Землі. До 3350 м співу птахів вже не чутно, тут майже не має тварин, але хрестовник і лишайники досягають неймовірних розмірів, іноді до 9 м. Птолемей був недалекий від істини, стверджуючи, що Ніл бере свій початок у цих горах. Тала вода з вершин льодовиків Рувензорі живить ріку Семліки – одне з джерел Білого Нілу.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...