Глобалізація і світова економіка
Розділ 1. ЗАГАЛЬНА ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СВІТУ
ТЕМА 7. ГЛОБАЛІЗАЦІЯ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА
§ 37. Глобалізація і світова економіка
Компоненти глобалізації світової економіки. Економікам країн уже тісно у своїх національних рамках, тому економіка планети поступово стає, дійсно, глобальною. Глобалізація економіки у найширшому значенні цього поняття означає, що державні кордони й відмінності між світовими фінансовими ринками втрачають своє колишнє значення. Процес глобалізації охоплює нині різні сфери світової економіки
– міжнародні фінансово-кредитні і валютні операції (безоплатне фінансування і допомогу, кредити і займи між країнами, операції з коштовними паперами, операції з валютою тощо);
– міжнародну й світову торгівлю товарами, послугами, технологіями, об’єктами інтелектуальної власності;
– міжнародний рух чинників виробництва (робочої сили, капіталів, інформації);
– транснаціональні корпорації, вплив яких щораз потужніший;
– міжнародний туризм, що перетворюється на галузь світового масштабу та ін.
Мал. 75. Компоненти глобалізації світової
Глобалізація фінансів. В останні десятиліття головною рушійною силою глобалізації світової економіки стали міжнародні фінанси, розвиток яких випереджає ріст світового виробництва та експорту. Унаслідок революції у сфері телекомунікацій було створено єдиний глобальний ринок капіталу. Завдяки комп’ютеризації нині майже миттєво можна укласти угоди щодо валюти і цінних паперів, які розміщуються в різних місцях планети. Щоб уявити масштаби валютних операцій на ринку, варто зазначити, що річний обсяг світової торгівлі товарами дорівнює обороту валютного ринку протягом кількох днів. Тобто валютний ринок набагато більший, ніж решта ринків разом. Щоденний обсяг торгівлі іноземною валютою становить нині близько 3-4 трлн доларів.
Світові фінанси працюють цілодобово, оскільки основні фінансові центри розташовані в різних часових поясах. Найбільший у світі центр торгівлі валютою – Лондон, за ним йдуть Нью-Йорк і Сінгапур. У кожному з таких центрів операції, зазвичай відбуваються протягом робочого дня. Тобто торгівля розпочинається в Азії, у другій половині робочого дня у Східній півкулі торгівля відкривається в Лондоні, а наприкінці робочого дня зі столиці Великої Британії вона переміщується до Нью-Йорка.
Транснаціональні корпорації. На світовій економічній арені глобалізація проявляється в розширенні діяльності компаній за межами внутрішнього ринку (власних держав). Тобто вони набувають рис транснаціоналізації. Більшості найбільших транснаціональних корпорацій доводиться діяти в глобальних масштабах: їхнім ринком стає будь-який район з високим рівнем споживання, вони мають задовольняти попит споживачів скрізь, незалежно від кордонів і національної приналежності.
Таблиця 1. Найбільші ТНК світу
Місце у 2008 р. | Компанія | Країна | Прибутки, млн дол. | Кількість зайнятих, тис. осіб | Галузь господарства |
1 | Wal-Mart Stores | США | 378,8 | 2055 | Торгівля |
2 | Exxon Mobil | США | 372,8 | 107 | Нафтопереробка |
3 | Royal Dutch Shell | Нідер Ланди | 355,7 | 104 | Видобуток нафти й газу, нафтопереробка |
4 | BP | Велика Британія | 291,4 | 97 | Видобуток нафти й газу, нафтопереробка |
5 | Toyota Motor | Японія | 230,2 | 316 | Автомобілебудування |
Транснаціональна компанія (ТНК) – об’єднання підприємств, що складається з головної компанії та її закордонних філій, які потужно впливають на певну сферу економіки (або кілька сфер) у міжнародному масштабі.
ТНК з’єднали світову торгівлю з міжнародним виробництвом. Діють вони через свої дочірні підприємства і філії в десятках країн світу. Нині в світі налічують уже близько 65 тис. ТНК, що контролюють понад 830 тис. іноземних філій. Для порівняння: 1939 р. діяло лише 30 ТНК, а 1970 р. – понад 7 тис. Загалом ТНК контролюють майже 2/3 світової торгівлі, на них припадає близько 1/2 світового промислового виробництва, на підприємствах ТНК працюють приблизно 10 % усіх зайнятих у світовому виробництві, ТНК контролюють понад 4/5 усіх існуючих у світі патентів, ліцензій і ноу-хау.
Серед ТНК існує своя еліта – надзвичайно великі компанії (корпорації), які суперничають з багатьма державами і за виробництвом, і за бюджетом, і за кількістю зайнятих (табл. 1). Спочатку ТНК створювали переважно у видобувних галузях, однак уже у 80-х роках XX ст. їхній вплив значно зменшився і найбільше начення набули автомобілебудівні та електротехнічні ТНК. З розвитком НТР провідні позиції посіли фірми, що спеціалізуються на високотехнологічній сфері послуг, як-от: американські корпорації “Майкрософт”, “IBM”, “Нестле” та ін.
Склад ТНК стає з часом дедалі більш інтернаціональним за походженням. Серед них упродовж десятиліть переважають американські фірми. Так, 2008 р. серед 500 найбільших ТНК світу на США припало 153 (“Шеврон”, “Дженерал Моторс”, “Форд Мотор”, “Боїнг”, “Моторола”, “Макдональдс” та ін.) (мал. 76). В Японії зосереджено 65 найбільших ТНК, збільшується кількість і значення ТНК країн, що розвиваються, зокрема з азійських “драконів” (Тайвань, Південна Корея, Сінгапур), а також Китаю, Індії, Мексики, Туреччини тощо.
Дуже важливим є те, що водночас із позитивами від діяльності ТНК в системі світового господарства існує і певний негативний вплив ТНК на економіку тих країн, де вони функціонують і базуються їхні філії (табл. 2).
Мал. 76. Штаб-квартира ТНК “Дженерал Моторс” у Детройті
Таблиця 2. Наслідки діяльності ТНК
Для країни, що приймає | Для всього світового господарства | |
По Зитивні На Слідки | – отримання додаткових ресурсів (капітал, технології, управлінський досвід, кваліфікована праця); – зростання виробництва й зайнятості; – стимулювання конкуренції; – отримання держбюджетом додаткових податкових прибутків | – стимулювання глобалізації; – зростання єдності світового господарства; – глобальне планування |
Не Гативні На Слідки | – зовнішній контроль за вибором спеціалізації країни у світовому господарстві; – витіснення національного бізнесу з найприва – бливіших сфер; – зростання нестійкості національної економіки; – ухилення великого бізнесу від податків | – поява потужних центрів економічної влади, яка діє у приватних інтересах, що можуть не збігатися із загальнолюдськими нормами |
ТНК щораз більше впливають на долю будь-якої країни в міжнародній системі економічних зв’язків. Вони сприяють економічній інтеграції, створюючи стійкі економічні зв’язки між різними країнами.
Зарубіжні інвестиції. Інвестиції є невід’ємною складовою частиною сучасної світової економіки, адже без них нині неможливо створити капітал, забезпечити конкурентоспроможність товаровиробників на зовнішніх і внутрішніх ринках.
Іноземні інвестиції – усі види майнових та інтелектуальних цінностей однієї держави, завезені на територію іншої держави для отримання взаємної економічної вигоди.
Іноземними інвестиціями є всі види матеріальних та інтелектуальних цінностей, які вкладаються інвестором однієї країни на території іншої держави, а саме: рухоме і нерухоме майно, грошові кошти, цінні папери, будь-які внески, права на інтелектуальну власність, зокрема авторські права, товарні знаки, права на винаходи, промислові зразки, моделі, а також технологічні процеси і різні ноу-хау, права на здійснення господарської діяльності, у тому числі дозвіл на розвідку, розробку й експлуатацію природних ресурсів.
Нині на США, Канаду, країни Європейського Союзу і Східної Азії припадає до 80 % усіх зарубіжних інвестицій. Так, США інвестує в країни Центральної та Південної Америки, фірми Євросоюзу – в інші європейські держави, зокрема Східну Європу, японські інвестори вкладають кошти в ряд азіатських країн (Південну Корею, Тайвань, Сянган, Сінгапур, Малайзію тощо). Іноземні інвестиції концентруються переважно в обробних галузях промисловості (хімічна, машинобудування, фармацевтична тощо) і сфері послуг.
Глобалізація третинного сектору економіки. Нинішня міжнародна торгівля не обмежується торгівлею різними товарами. Невпинно збільшується торгівля послугами, темпи зростання якої перевищують темпи зростання міжнародної торгівлі товарами. Третинний сектор охоплює консультаційні послуги у сфері права і підприємництва, бухгалтерії, реклами, комп’ютерних технологій. Важливими складовими третинного сектору є міжнародний туризм, навчання іноземних студентів, фінансові послуги, розважальний бізнес та ін.
Головними світовими експортерами та імпортерами послуг є розвинуті країни світу, зокрема держави Великої сімки. Нині найбільшим експортером послуг є США. Американські фільми, музика, телепрограми, література тощо заполонили весь світ. США належить 70 % світового ринку програмного забезпечення для ЕОМ. Поступово зростає роль у міжнародній торгівлі деякими видами послуг і ряду країн, що розвиваються, зокрема Південної Кореї – в галузі інженерно-консультаційних і будівельних послуг, Мексики – туристських, Сінгапуру – фінансових та ін.
Глобалізація туризму. Нині індустрія туризму є однією з форм міжнародної торгівлі послугами, що розвивається найдинамічніше. Міжнародний туризм став не тільки популярним видом відпочинку, а поступово стає провід, ною експортною галуззю в світі.
Туризм – це активний відпочинок, що впливає на зміцнення здоров’я, фізичний розвитоклюдини, пов’язаний з пересуванням за межі постійного місця проживання. Важливими чинниками, що впливають на розвиток туризму стали розвиток транспорту, зв’язку, всеохопна мобілізація, урбанізація, зростання суспільного добробуту. За цих умов соціально-економічні позиції туризму швидко зміцнюються. Його частка у світовій торгівлі послугами становить уже понад 30 %. На світовому ринку туристський продукт лідирує нарівні з нафтою.
У багатьох країнах світу туризм є основною галуззю економіки. Туристів приваблюють природні, історичні, культурні та релігійні пам’ятки, сприятливий клімат, чудові пляжі, стабільне політичне і соціальне середовище. Основним регіоном міжнародного туризму була і залишається Європа, на яку припадає 445 млн туристів, на країни Азіатсько – Тихоокеанського регіону – 155 млн, на Північну та Латинську Америки – 135 млн (табл. 3).
– Світ стає одним ринком для переважної кількості ТНК, а більшість регіонів відкриті для їхньої діяльності.
Таблиця 3. Найбільші країни світу за кількістю іноземних туристів
Країна | Кількість іноземних туристів (млн осіб) | ||
2006 р. | 2007 р. | 2008 р. | |
Франція | 78,9 | 81,9 | 79,3 |
США | 51,0 | 56,0 | 58,0 |
Іспанія | 58,2 | 58,7 | 57,3 |
Китай | 49,9 | 54,7 | 53,0 |
Італія | 41,1 | 43,7 | 42,7 |
Велика Британія | 30,7 | 30,9 | 30,2 |
Україна | 18,9 | 23,1 | 25,4 |
Туреччина | 18,9 | 22,2 | 25,0 |
Німеччина | 23,5 | 24,4 | 24,9 |
Мексика | 21,4 | 21,4 | 22,6 |
Економічна привабливість туризму як складової частини послуг полягає у швидкій окупності вкладених коштів і отриманні прибутків. Туристський бізнес стимулює розвиток таких галузей господарства, як будівництво, торгівля, сільське господарство, зв’язок тощо. Цей бізнес приваблює підприємців за багатьма причинами: невеликі стартові інвестиції, щораз більший попит на туристські послуги, мінімальний строк окупності витрат.
Однією з передумов розвитку міжнародного туризму є прогрес світового транспорту, без якого туризм практично неможливий. Навіть мандрівники-богомольці й прочани нині добираються до священних місць своїх релігій уже не пішки, а за допомогою сучасних транспортних засобів.
Туризм, окрім величезного економічного значення, сприяє розширенню меж взаєморозуміння і довіри між людьми різних рас, етносів, релігій, культур. Його діяльність не обмежується лише торгівлею товарів, послуг і пошуками нових торговельних партнерів. Вона спрямована також на встановлення взаємостосунків між громадянами різних країн для збереження і процвітання світу.
Це цікаво
– Лондонська фондова біржа є найбільшим світовим ринком купівлі-продажу цінних паперів і провідним виробником послуг з мобілізації капіталу та продажу акцій різних компаній в усьому світі. Офіційно вона була заснована 1773 р., але фактично її історія розпочалася з 1570 р., коли королівський фінансовий агент Томас Грешем на власні кошти збудував Королівську біржу.
– Лондонську біржу вважають найбільш інтернаціональною, оскільки на неї припадає близько 50 % міжнародної торгівлі акціями. її основний ринок налічує понад 3 тис. компаній, а загальна сума акціонерних операцій за рік перевищує 5,2 трлн фунтів стерлінгів (9,8 трлн дол.). Тут здійснюють фінансові операції такі компанії, як “Дженерал Електрик”, “Боїнг”, “Данон”, “Дженерал Моторс”, “Нестле” та ін.