Головна ⇒ 📌Географія ⇒ ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА

ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА

Розділ 1. Загальна економіко-географічна характеристика світу

Тема 5. Глобальні проблеми людства

Усі ми живемо на одній планеті – Земля, а тому варто усвідомити: все, що відбувається в будь-якому куточку нашої земної кулі, рано чи пізно пошириться навколо всієї планети. Отруйні гази, що викидаються у повітря в певному місці, через деякий час можуть поширитися по всій Землі. Морські течії Світового океану, омиваючи материки, переносять бруд, незважаючи на державні кордони. Шкідливий вплив на довкілля, спричинений господарською діяльністю

в окремо взятій країні, з часом відчувається в інших частинах планети. Ми пов’язані один з одним… Ліки, що врятовують комусь життя в Німеччині, можливо, виробляються з рослин, що зростають у лісах Коста-Рики. Вихлопні гази автомобілів на вулицях Лондона або Мехіко можуть впливати на погоду в Рабаті або Токіо.

Ми дихаємо повітрям спільної земної атмосфери, вживаємо їжу зі спільної живої оболонки Землі і черпаємо воду з одного світового джерела. Ми прагнемо разом подолати поширення небезпечних хвороб і не бажаємо світової війни. Адже ми – земляни. І проблеми нашої Землі – наші спільні проблеми.

21. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА

Поняття про глобальні проблеми людства. Глобальні проблеми – це явища, які охоплюють світ в цілому і створюють загрозу для всього людства, вимагаючи для свого розв’язання об’єднаних зусиль, спільних дій усіх держав і народів.

Найважливішою глобальною проблемою залишається проблема миру і роззброєння. Адже на Землі не припиняються збройні конфлікти і безперервно гинуть люди (мал. 54).

Історична довідка

У 1945 р., після того як на японські міста Хіросіму і Нагасакі було скинуто дві атомні бомби, закінчилася Друга світова війна (1939-1945 Pp.). Відтоді у світі, за даними ООН, сталося понад 200 збройних конфліктів (мал. 54). Ці конфлікти коштували життя більше 20 млн осіб, з яких понад 80 % – цивільні особи.

У другій половині XX ст. у зв’язку з подальшим удосконаленням ядерної зброї і ракетної техніки, нагромадженням інших засобів масового знищення (хімічних і біологічних) виникла реальна можливість знищення цілих країн і континентів у випадку розв’язання третьої світової війни. Більше того, світові запаси зброї масового знищення достатні для багаторазового знищення всього живого на Землі. Сукупний світовий запас ядерної зброї становить близько 15 тис. мегатонн, що приблизно дорівнює більш як 1 млн бомб, аналогічних тій, що була скинута на Хіросіму.

Попри це, країни, як і раніше, витрачають величезні кошти на озброєння (мал. 55, 56). На зброю витрачається більше, ніж на людей. Щорічно військові витрати країн світу становлять 800 млрд дол. Кожного року в країни, що розвиваються, постачається зброї на суму 30 млрд дол. І хоча ядерна зброя більше не застосовувалась, викликає занепокоєння прагнення окремих держав до непідконтрольного з боку міжнародного співтовариства володіння зброєю масового знищення. Нині налічується щонайменше сім “ядерних держав”, у т. ч. й таких, що конфліктують між собою (Індія та Пакистан). Ще ряд країн веде активні роботи щодо створення ядерної зброї.

У кінці 80-х – на початку 90-х років XX ст. з припиненням “холодної війни” між двома суспільними системами була знята загроза світового ядерного конфлікту. Однак значна небезпека криється також у локальних конфліктах, що можуть мати регіональне поширення. Так, міжнародні договори про нерозповсюдження ядерної зброї чи про повне припинення виробництва хімічної зброї підписані далеко не всіма країнами світу.

Слід зазначити, що початок XXI ст. позначився новою проблемою – проблемою боротьби з міжнародним тероризмом.

Демографічна проблема в різних країнах має свої особливості. У більшості країн Європи, включно з Україною, проблемою є депопуляція і старіння нації внаслідок перевищення смертності над народжуваністю. Таке падіння приросту населення одержало назву демографічної кризи.

На противагу цьому для багатьох країн, що розвиваються, зазвичай найбідніших, характерний демографічний “вибух”. Так

Мал. 54. Кількість збройних конфліктів за регіонами (1949-2007)

Було названо явище різкого зростання приросту населення, що створює чимало небажаних наслідків, як-от: утруднення економічного розвитку держав, загострення жебрацтва і проблем охорони довкілля тощо.

Прогноз

Пік демографічного вибуху в багатьох країнах Азії і Латинської Америки, як відзначають демографи, уже минув, однак чисельність людства ще тривалий час зростатиме.

Відносно новими демографічними проблемами є “псевдоурбанізація” (Індія, країни Латинської Америки), криза великих міст (США), нелегальна міграція (з Азії до Західної Європи).

З метою вирішення демографічної проблеми ООН прийняла “Всесвітній план дій у галузі народонаселення”, за яким урядам країн пропонується проводити активну демографічну політику. Багато хто вважає, що досягти бажаного результату в зниженні народжуваності можна, здійснивши революцію в культурі і звичаях людства.

Енергетична і сировинна проблеми полягають у забезпеченні людства енергією і мінерально-сировинними ресурсами. Її загострення у другій половині ХХ ст. зумовлено рядом причин. Серед них – відносна обмеженість розвіданих запасів нафти, природного газу і деяких інших видів палива та сировини, виснаження давно експлуатованих родовищ природних ресурсів, погіршення гірничо-геологічних умов їхнього видобутку, збільшення територіального розриву між районами видобутку і споживання, просування добувної промисловості в райони нового освоєння з екстремальними природними умовами.

Отже, у наш час необхідно раціонально використовувати вичерпні і відтворювати відновні ресурси, запроваджувати енерго – і ресурсозберігаючі технології, широко використовувати альтернативні джерела енергії та вторинну сировину.

Продовольча проблема проявляється в тому, що 2/3 людства відчувають постійний дефіцит продуктів харчування. До того ж харчування часто є недостатньо калорійним і має нераціональну структуру (нестача вітамінів і білків тваринного походження). При цьому у світі загалом

Мал. 55. Річні військові витрати деяких країн, млн дол.

Мал. 56. Країни, що належать до світових лідерів за витратами на оборону, % від ВВП

Виробляється достатньо продовольства, однак географія його виробництва далеко не збігається з географією споживання. Північна Америка і Західна Європа мають надлишок продовольства, але країни, що розвиваються, не мають можливості для його закупівлі в достатній кількості.

Найбільш надійний напрямок вирішення глобальної продовольчої проблеми – зростання виробництва продуктів харчування в голодуючих державах – країнах Азії, Африки і Латинської Америки. Він можливий двома шляхами. Один з них – екстенсивний – передбачає подальше розширення орних, пасовищних та інших угідь. За даними ФАО, залишається ще чимало землі для сільськогосподарського використання. Близько 1560 млн га можуть бути додані до нинішніх 1,4 млрд га орних земель. Більше половини наявних додаткових земель розташовано в Африці й Латинській Америці. На ці регіони припадає більшість земель, які найкраще придатні для вирощування культур з дощовим зрошуванням.

Перший шлях у багатьох країнах вичерпався або ж потребує значних затрат. Тому основою вирішення продовольчої проблеми є інтенсивний шлях – підвищення біологічної продуктивності вже існуючих угідь. Інтенсифікація сільського господарства в країнах, що розвиваються, пов’язана з біотехнологією, використанням нових високоврожайних сортів (так звана зелена революція) і нових методів обробітку грунту, подальшим розвитком механізації, хімізації, меліорації.

Реалії сьогодення

Продовольча проблема. Останніми роками, як ніколи в останні три десятиліття, увага світу привернута до питань продовольства. Цілий ряд чинників зумовив підвищення цін на продукти харчування, що дося – гли нині найвищого рівня з 1970-х років. Ця обставина серйозно позначилася на продовольчій безпеці бідних верств населення світу.

Проблема подолання відсталості країн, що розвиваються, – одна з найгостріших глобальних проблем сучасності. Адже рівень доходів на душу населення більшості країн, що розвиваються, у десятки, а то й сотні разів нижчий, ніж у розвинутих. Цей розрив не тільки не скорочується, а й наростає.

У наші дні саме в країнах, що розвиваються, найбільше проявляється гострота продовольчої, демографічної, соціальних, економічних і навіть екологічних проблем. За даними ООН, лише за одну хвилину від недоїдання, голоду і хвороб, що піддаються лікуванню, вмирає від 25 до 30 дітей, здебільшого в країнах, що розвиваються. Половина жителів країн, що розвиваються, позбавлені елементарних засобів санітарії. У 2007 р. 113 млн дітей шкільного віку не відвідували школи, 97 % з них живуть у країнах, що розвиваються.

Проблема

Боротьба з убогістю – турбота всього світу. У 1980 р. промислово розвинуті країни зобов’язалися виділяти 0,7 % свого валового національного продукту на офіційну допомогу для розвитку відсталих країн. Проте на сьогодні лише п’ять країн – Данія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія і Швеція – послідовно додержуються своїх обіцянок, виділяючи означені кошти на допомогу бідним країнам. Поміркуйте, у чому полягають причини такої ситуації.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

Глобальні проблеми – це явища, які охоплюють світ загалом і створюють загрозу для всього людства, вимагаючи для свого вирішення об’єднаних зусиль, спільних дій усіх держав і народів.

Основні глобальні проблеми – це проблема миру і роззброєння, демографічна, енергетична і сировинна, продовольча проблеми і проблема подолання відсталості країн, що розвиваються.