ГЛЯЦІОЛОГІЯ

Related posts:

1. ГРУНТОЗНАВСТВО Екологія – охорона природи ГРУНТОЗНАВСТВО – наука про грунти, що вивчає їх походження, розвиток, будову, склад, властивості, геогр. положення та раціональне використання....
2. ГЕОМОРФОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГЕОМОРФОЛОГІЯ – наука про рельєф земної поверхні (включаючи дно океанів і морів), його походження, вік, історію розвитку, закономірності геогр. поширення й госп. використання....
3. ГЕОГРАФІЯ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ – система природничих (фіз.-геогр.) і сусп. (екон. і соц.-геогр.) наук, що вивчають геогр. оболонку Землі, і соц. виробничо-територіальні комплекси та їхні компоненти. Розрізняють природничі, або фіз.-геогр. науки (фіз. географія, геоморфологія, кліматологія, гляціологія, гідрологія, геокріологія, географія грунтів, біогеографія), та сусп.-геогр. науки (екон. географія, географія окремих галузей нар. госп-ва, географія населення, політ, […]...
4. АЛЬГОЛОГІЯ Екологія – охорона природи АЛЬГОЛОГІЯ – розділ ботаніки, що вивчає водорості, їх поширення, видовий склад, будову, роль у біоценозах та використання в нар. госп-ві....
5. ІХТІОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ІХТІОЛОГІЯ – розділ зоології, що вивчає будову тіла, спосіб життя, систематику, індивід, еволюц. розвиток та геогр. поширення риб. І. пов’язана з багатьма ін. природничими науками, зокрема з гідробіологією та гідрологією....
6. ЛАНДШАФТ КУЛЬТУРНИЙ Екологія – охорона природи ЛАНДШАФТ КУЛЬТУРНИЙ – геогр. ландшафт, цілеспрямовано змінений госп. діяльністю людини, має доцільну для людського сусп. структуру та функц. властивості. Л. к. за значенням близький до ландшафту антроп....
7. ПЛАНУВАННЯ ЛАНДШАФТНЕ Екологія – охорона природи ПЛАНУВАННЯ ЛАНДШАФТНЕ – комплекс заходів щодо збереження та розвитку в процесі госп. будівництва цінних властивостей геогр. середовища....
8. ДЕТЕРМІНІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ДЕТЕРМІНІЗМ ГЕОГРАФІЧНИЙ – 1) філософський принцип, що стверджує причинну зумовленість усіх явищ природи, суспільства й мислення, пояснює явища сусп. життя, у т. ч. форми природокористування, особливостями прир. середовища та геогр. положенням місцевості, розглядає геогр. середовище як головну, визначальну силу розвитку людського суспільства. Як і вульгарний географізм, Д. г. не прийнятний. Однак […]...
9. ГЕОСИСТЕМА Екологія – охорона природи ГЕОСИСТЕМА – особлива матер. система, сукупність взаємозумовлених прир. компонентів, взаємозв’язаних за розташуванням геогр. об’єктів, які розвиваються як єдине ціле (від фації до геогр. ландшафтної оболонки Землі)....
10. ЗОНАЛЬНІСТЬ ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНАЛЬНІСТЬ ГЕОГРАФІЧНА – одна з основних закономірностей просторової диференціації геогр. оболонки Землі. Виявляється у певній послідовній зміні фіз.-геогр. поясів і фіз.- геогр. зон, що зумовлено переважно характером розподілу сонячної енергії за широтою та нерівномірністю зволоження. Значний вплив на 3. г. мають також розміщення материків та океанів, характер рельєфу. Розрізняють 3. г. […]...
11. ГЕОГРАФІЯ ФІЗИЧНА Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ ФІЗИЧНА – сукупність дисциплін, що вивчають геогр. оболонку Землі (геоморфологія, кліматологія, гідрологія суходолу, океанологія тощо), заг. та регіональні особливості геогр. середовища (заг. землезнавство, ландшафтознавство тощо)....
12. ВУЛКАНІЗМ Екологія – охорона природи ВУЛКАНІЗМ – сукупність явищ, пов’язаних з переміщенням магми у земній корі та на її поверхні. Типовим виявленням В. на земній поверхні є вулкани. В. – один із процесів, що забезпечують формування як заг. рис планети, так і екол. ситуації на ній (горотворення, геохім. аномалії на континентах, вулканічний пил, гази тощо)....
13. ГЕОГРАФІЯ БОТАНІЧНА Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ БОТАНІЧНА – розділ науки, що вивчає закономірності поширення рослинного покриву на земній поверхні. Див. також Географія рослин....
14. КОЛООБІГ ВОДИ Екологія – охорона природи КОЛООБІГ ВОДИ, вологообіг – безперервний циклічний процес, що включає випадання атм. опадів, поверхневий і підземний стоки, інфільтрацію, випаровування, перенесення водяної пари в атмосфері, її конденсування і повторне випадання опадів. У процесі К. в. відбувається перехід води з одного агрегатного стану в ін. Щорічно з поверхні землі випаровується близько 577 тис. км3 […]...
15. ЧИННИК ГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ГЕОГРАФІЧНИЙ – комплекс чинників-1, джерелом чи регулятором ступеня інтенсивності якого є геогр. положення місця впливу, геогр. оболонка....
16. ЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ЗОНАЛЬНІСТЬ – відображення в процесах поширення та взаємодії компонентів, що утворюють середовище (в т. ч. дальнього, напр., перенесення орг. речовини з поверхневих шарів океану в його глибини, і навпаки), широтного (переважно) розподілу сонячної енергії на земній поверхні, а також характеру взаємозв’язку літосфери, гідросфери та атмосфери (напр., формування зон Світового океану). 3. […]...
17. ЕНДЕМІК(И) Екологія – охорона природи ЕНДЕМІК(И), ендем (и), вид ендемічний – види, роди, родини або ін. таксони тварин і рослин, поширення яких часто обмежене відносно невеликою геогр. ділянкою. Е. – специф. складова частина флори чи фауни. Розвитку ендемізму сприяли геогр. ізоляція, клімат та едафічні умови, біотичні чинники (паразитизм, конкуренція тощо). Найчастіше Е. трапляються на о-вах океанічного […]...
18. МАГНІТОСФЕРА Екологія – охорона природи МАГНІТОСФЕРА – зона прояву магн. властивостей косм. тіла. Будова та властивості М. важливі для життя на Землі (М. затримує частинки високої енергії, що надходять з космосу) та косм. досліджень. Існує гіпотеза про можливий вплив госп. діяльності людини на М. Землі....
19. ЄМНІСТЬ ТЕРИТОРІЇ Екологія – охорона природи ЄМНІСТЬ ТЕРИТОРІЇ – можливість розширення госп. діяльності людини на певній площі без значних додаткових затрат на її впорядкування, в основному завдяки інтенсифікації та комплексному використанню освоєних ресурсів, а також з додатковими капітальними затратами на впорядкування та залучення у госп. використання нових ресурсів....
20. ГЕОДЕЗІЯ Екологія – охорона природи ГЕОДЕЗІЯ – наука про методи визначення форми і розмірів Землі та про методи вимірювання на земній поверхні для відображення земної поверхні на планах і картах, а також про методи вимірювання на місцевості під час проведення наук, та інж. робіт....
21. ГЕОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГЕОЛОГІЯ – комплекс наук про склад, будову, рухи та історію розвитку земної кори і Землі, закономірності утворення й поширення покладів корисних копалин. Г. поділяють на низку прикладних дисциплін: мінералогію, петрографію, тектоніку, істор. геологію, геологію корисних копалин, гідрогеологію та ін....
22. ГЕОГРАФІЯ ГРУНТІВ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ ГРУНТІВ – розділ грунтознавства, що досліджує геогр. закономірності поширення та формування грунтів....
23. ЧИННИК(И) АБІОТИЧНИЙ(І) Екологія – охорона природи ЧИННИК(И) АБІОТИЧНИЙ(І) – компоненти й властивості неживої природи, які прямо чи опосередковано впливають на окремі організми та їхні угруповання (температура, освітленість, вологість, рельєф, вітер, рівень радіації, газовий склад повітря, атмосферний тиск, сольовий склад води, мех. склад поверхні тощо)....
24. ЗЕМЛІ РЕКУЛЬТИВАЦІЙНІ Екологія – охорона природи ЗЕМЛІ РЕКУЛЬТИВАЦІЙНІ – раніше порушені землі, які після рекультивації (відновлення) повернені для госп. використання....
25. АРЕАЛ ВИДУ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ВИДУ – зона геогр. поширення особин певного виду незалежно від ступеня постійності їх існування....
26. БАР’ЄР БІОГЕОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи БАР’ЄР БІОГЕОГРАФІЧНИЙ – геогр., фіз. або біол. перепона на шляху поширення виду чи угруповання. Б. б. можуть бути русла великих річок, гірські хребти, мор. глибини тощо....
27. УРОЧИЩЕ Екологія – охорона природи УРОЧИЩЕ – одна з нижчих геогр. таксономічних одиниць, складова частина (морф.) геогр. ландшафту. В широкому розумінні – будь-яка частина місцевості, що відрізняється від ін. (яр, пагорб, поле, ліс тощо; див. дод. 1)....
28. ВИД ЕКСПЛУАТОВАНИЙ Екологія – охорона природи ВИД ЕКСПЛУАТОВАНИЙ – вид, який прямо чи опосередковано використовується у нар. госп-ві: в технол. процесах, с. г., лісівництві, рибальстві, мисливському госп-ві, меліорації, рекреації, побуті тощо....
29. ЗОНА ОКЕАНУ ГЕОГРАФІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ОКЕАНУ ГЕОГРАФІЧНА – частина Світового океану, що відрізняється за кількістю сонячної енергії, яка надходить, т-рою води, формуванням поверхневих і глибинних течій, балансом випаровування та опадів, силою й постійністю вітрів, солоністю води, характером рослинності, тваринного світу тощо. Конфігурація геогр. зон дна океану відрізняється від таких зон на поверхні. Поняття 3. о. […]...
30. ВИД (БІОЛОГІЧНИЙ) Екологія – охорона природи ВИД (БІОЛОГІЧНИЙ) – сукупність близькоспоріднених організмів, що характеризуються морфофізіол. та екол.-геогр. особливостями. Для всіх особин одного В. характерні єдність філогенетичного походження, однаковий тип обміну речовин, плодючість потомства, що походить від схрещування особин цього виду, поширення в межах певної території (суходолу, акваторії), яку називають ареалом виду. В. є однією з основних одиниць […]...