ГОМОСТИЛІЯ

Related posts:

1. ІНДЕКС ЗНАЧЕННЯ ВИДУ Екологія – охорона природи ІНДЕКС ЗНАЧЕННЯ ВИДУ – чисельність (частка) досліджуваного виду в заг. чисельності аналогічних організмів, його відносна перевага (визначається за відношенням площі поширення даного виду до площі, зайнятої всіма ін. видами)....
2. АНТОФІЛИ Екологія – охорона природи АНТОФІЛИ – тварини, особливо комахи, які живуть у квітках або живляться їхніми пелюстками, тичинками чи нектаром....
3. СТАЛАГМІТИ Екологія – охорона природи СТАЛАГМІТИ – мін. утвори (переважно вапнякові), що ростуть з дна печер, підземних галерей у вигляді конусоподібних стовпчиків, бурульок тощо....
4. СТАЦІЯ ПЕРЕЖИВАННЯ Екологія – охорона природи СТАЦІЯ ПЕРЕЖИВАННЯ – місце (територія, акваторія) з винятково сприятливими умовами для життя даного виду, де він зберігається в найтяжчі для нього періоди життя....
5. МОДИФІКАЦІЇ Екологія – охорона природи МОДИФІКАЦІЇ – не спадкові фенотипні відмінності, спричинювані факторами довкілля в однакових за генотипом організмів. М. – це корисна пристосовна (адаптивна) реакція організму на вплив чинників навколишнього середовища, які неодноразово зустрічались раніше у процесі тривалої еволюції даного виду....
6. СТАЦІЯ Екологія – охорона природи СТАЦІЯ – 1) місця існування особин, сім’ї або виду тварин. Може збігатись із середовищем біоценозу, фітоценозу, парцели, едасфери та її частин; 2) місце існування популяції; 3) частина біотопу з певними вузькими умовами життя. Напр., мокрі, вологі, свіжі або сухі заплавні луки. Типові для виду С. мозаїчно розподілені в межах видового ареалу, […]...
7. ПОПУЛЯЦІЯ МІСЦЕВА Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ МІСЦЕВА, популяція локальна – нечітко визначене поняття, близьке до поняття “популяція екологічна”, але відрізняється від нього тим, що представники даного виду маються на увазі в межах не одного біогеоценозу, а в кількох близьких біогеоценозах....
8. АДАПТАЦІЯ БІОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи АДАПТАЦІЯ БІОЛОГІЧНА – видоспециф. спадкова пристосовуваність організмів до умов існування (клімату, живлення, ворогів, статевих партнерів тощо). Формується в ході еволюц. процесу і виявляється в пристосованості всіх особин даного виду до певних конкретних умов довкілля....
9. АРЕАЛ Екологія – охорона природи АРЕАЛ – зона поширення виду або ін. систематичної групи тварин чи рослин, а також угруповань організмів. В екології основним поняттям є А. виду. А. є специф. для кожного виду. За формою розрізняють А. суцільний, у межах якого вид трапляється у властивих йому екол. нішах, і розірваний, або диз’юнктивний, тобто який утворився […]...
10. АДВЕНТИКАТОР Екологія – охорона природи АДВЕНТИКАТОР – вид привнесений, випадковий для даного угруповання....
11. ТИП Екологія – охорона природи ТИП – найвища систематична категорія (таксон), що об’єднує споріднені класи тварин. Деякі Т. поділяють на підтипи, що об’єднують класи. В ботаніці Т. відповідає відділ. Розрізняють також Т. виду – зразок, за яким встановлено вид рослин чи тварин, Т. роду – найтиповіший вид даного роду....
12. АДАПТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ВИДУ Екологія – охорона природи АДАПТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ВИДУ – міра пристосувальних можливостей виду до умов середовища....
13. УЧАСТЬ ВИДУ Екологія – охорона природи УЧАСТЬ ВИДУ – ступінь кільк. участі та функц. значення виду у складі або продуктивності угруповання....
14. АРЕАЛ ВИДУ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ВИДУ – зона геогр. поширення особин певного виду незалежно від ступеня постійності їх існування....
15. ПОПУЛЯЦІЯ АГРОЦЕНОТИЧНА Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ АГРОЦЕНОТИЧНА – сукупність особин виду (сорту) в агроценозі (розрізняють односортові П. а. та генотипічні, багатосортові, в межах виду)....
16. ПРАВИЛО ГЕОГРАФІЧНОГО ОПТИМУМУ Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ГЕОГРАФІЧНОГО ОПТИМУМУ – у центрі видового ареалу звичайно є оптим. для виду умови існування, які погіршуються до периферії ділянки помешкання виду....
17. НОРМА ВИДОБУТКУ Екологія – охорона природи НОРМА ВИДОБУТКУ – 1) ліміт вилучення особин з популяції, який визначає кількість і статевовіковий стан тварин з розрахунком на підтримання прир. густоти і структури популяцій або їхньої зміни до доцільного в госп. відношенні рівня; 2) певне обмеження видобутку даного виду тварин (напр., качок окремим мисливцем за одну добу)....
18. АДЕКВАЦІЯ Екологія – охорона природи АДЕКВАЦІЯ – адаптація особини до умов даного середовища шляхом послідовних індивідуальних пристосувань....
19. СТРУКТУРА ВИДУ Екологія – охорона природи СТРУКТУРА ВИДУ – поділ виду як системи на певні підсистеми; статевовікова С. в. – співвідношення кількості особин різних вікових і статевих груп; хорологічна С. в. – розміщення в межах ареалу виду, підвидів, груп популяцій або окремих популяцій....
20. ЧИСЕЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи ЧИСЕЛЬНІСТЬ ОРГАНІЗМІВ -1) кількість особин певного виду на одиницю площі; 2) заг. кількість екземплярів у популяції виду або на певній території....
21. ОБМЕЖУВАЛЬНИЙ ЧИННИК Екологія – охорона природи ОБМЕЖУВАЛЬНИЙ ЧИННИК – чинник, інтенсивність дії якого виходить за межі витривалості виду. О. ч. визначають територію розселення виду – ареал....
22. ПОТЕНЦІАЛ БІОТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ БІОТИЧНИЙ -1) спадково зумовлений ступінь стійкості виду до несприятливих умов середовища, включаючи П. 6.-2 та потенціал виживання; 2) потенційна здатність живих організмів збільшувати чисельність у геометричній прогресії (потенціал розмноження). Визначається або середньою величиною приплоду, або показником итиску життя” (швидкість, з якою при гіпотетичному безперешкодному розмноженні особини даного виду вкриють земну […]...
23. КАДАСТР ДЕТЕРІОРАЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи КАДАСТР ДЕТЕРІОРАЦІЙНИЙ – систематизовані зведені дані про погіршення умов довкілля (забруднення повітря, води, грунтів, знищення рослинності, тварин тощо), складені на основі картографічних матеріалів для даного регіону з урахуванням усіх джерел забруднення, їх взаємодії, поширення, а також форм впливу на природні комплекси й життя людини....
24. АРЕАЛ ПЕРЕРИВЧАСТИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ПЕРЕРИВЧАСТИЙ – ареал виду, розділений антроп. впливом на великі ізольовані ділянки. Різновид штучного ареалу, ареал виду, перерваний зоною поширення іншого виду; різновид природного ареалу....
25. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ТРОФІЧНІ ТИПУ “ХИЖАК – ЖЕРТВА” Екологія – охорона природи ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ ТРОФІЧНІ ТИПУ “ХИЖАК – ЖЕРТВА”- пошук, напад, умертвлення і наступне поїдання одного організму ін. Здебільшого жертвою є особини ін. виду, зрідка – того самого виду (канібалізм)....
26. ВИТІСНЕННЯ Екологія – охорона природи ВИТІСНЕННЯ – заміщення одного екол. близького виду іншим внаслідок створення умов, сприятливих для експансії одного з видів. Може також зумовлювати вимирання витісненого виду....
27. РЯСНІСТЬ Екологія – охорона природи РЯСНІСТЬ – чисельність особин того чи іншого виду в угрупованні, що визначається кільк. показниками або балами за спец, методами і шкалами. Р. характеризує ступінь участі кожного виду в угрупованні....
28. АРЕАЛ ТРОФІЧНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ТРОФІЧНИЙ – частина ареалу виду, де відбувається сезонне нагулювання мігруючих або кочівних видів тварин; частина ареалу виду, де він харчується, але не розмножується....
29. КАНІБАЛІЗМ Екологія – охорона природи КАНІБАЛІЗМ – 1) поїдання тваринами особин того самого виду, іноді власного потомства (напр., мальків свого виду багатьма видами риб); один із виявів внутрішньо-родової конкуренції; 2) людоїдство; 3) переносно – звірство, жорстокість, варварство....
30. МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ВИДУ Екологія – охорона природи МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ВИДУ – простір, обмежений сукупністю умов абіотичного та біотичного середовищ, що забезпечує весь цикл розвитку особин, популяції або виду в цілому. Місце (територія, акваторія) з певними умовами, де знаходиться даний вид живого....
31. АРЕАЛ ПОТЕНЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ ПОТЕНЦІЙНИЙ – регіон, не заселений видом, але в якому існують оптим. для нього умови в межах адаптивної зони, доступної для виду. Зона існування виду в минулому, де збереглися умови для його проживання, але де він був винищений, зокрема людиною....
32. Переплетення ниток Матеріалознавство швейного виробництва СКЛАД, БУДОВА ТА ВЛАСТИВОСТІ ТКАНИН БУДОВА ТКАНИН Переплетення ниток Ткацьке переплетення є однією з головних характеристик структури тканини. Нитки основи та утоку послідовно переплітаються між собою за певним порядком, який називається рапортом переплетення, внаслідок чого створюється тканина з характерними для даного переплетення структурою, зовнішнім виглядом та властивостями. Рапорт переплетення визначається мінімальною кількістю […]...
33. КОСМОПОЛІТ(И) (біол.) Екологія – охорона природи КОСМОПОЛІТ(И) (біол.) – види (роди, родини тощо) рослин і тварин, поширені в усіх (чи майже в усіх) частинах земної кулі....
34. АМПЛІТУДА ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи АМПЛІТУДА ЕКОЛОГІЧНА – межі пристосованості виду або угруповання до умов середовища....
35. НЕОЕНДЕМІЗМ Екологія – охорона природи НЕОЕНДЕМІЗМ – вузький ареал поширення виду, зумовлений його молодістю....
36. АРЕАЛ СУЧАСНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ СУЧАСНИЙ – межі реальних зон існування виду або ін. систематичної групи....
37. АРЕАЛ РОЗШИРЕНИЙ Екологія – охорона природи АРЕАЛ РОЗШИРЕНИЙ – зона існування виду, яка розширюється з біол. або антроп. причин....
38. АНТИБЮЗ Екологія – охорона природи АНТИБЮЗ – неможливість існування одного виду за наявності ін. внаслідок інтоксикації середовища....
39. ЕЛІЗІЯ Екологія – охорона природи ЕЛІЗІЯ – поступове зникнення виду з угруповання внаслідок зміни умов існування....
40. УМОВИ ІСНУВАННЯ Екологія – охорона природи УМОВИ ІСНУВАННЯ – сума чинників середовища, потрібних виду чи угрупованню для норм, розвитку....