ГОВОРІННЯ. ПИСЬМО. УСНІ Й ПИСЬМОВІ ТВОРИ ЗА ПРОСТИМ І СКЛАДНИМ ПЛАНОМ



Розвиток мислення і мовлення

& 50. ГОВОРІННЯ. ПИСЬМО. УСНІ Й ПИСЬМОВІ ТВОРИ ЗА ПРОСТИМ І СКЛАДНИМ ПЛАНОМ

Люблю я пісню солов’їну,

В пшеничнім золоті поля.

Люблю я неньку Україну –

Це батьківська й моя земля!

А. Загрудний

ПОМІРКУЙМО

“Мені здається, що тим і наш світ красний, що він не однаковий, тим і земля наша хороша, що вона покрита то горами високими, то долинами глибокими, то рослиною усякою. Зробіть так, щоб усе рівно було, як на долоні, щоб однакова рослина вкрила всю землю – і пропала її краса. Ви занудитесь

від тієї рівнини та однаковості… Мова така ж жива істота, як і народ, що її витворив, і коли він кине свою мову, то це вже буде смерть задля його душі, смерть задля всього того, чим він відрізняється від інших людей. Він повинен буде згинути – стати іншим народом”.

Такі думки ще в позаминулому столітті висловив класик української літератури Панас Мирний (Панас Якович Рудченко). Чи важлива ця тема для українців у наш час? Ось сатиричний віршик сучасного поета Анатолія Гарматюка про зовсім недавні часи, коли українських школярів, без будь-яких на те підстав, позбавляли можливості вивчати рідну мову.

ЗАЯВЛЄНІЄ

ДИРЕКТОРУ ШКОЛИ

Прошу ослобоніть синка,

Бо не совсем здоровий,

От ізученья язика –

Української мови.

Хоч я з села, жена сільська –

Нужди у ней не маєм.

Зачем ця мова для синка,

Звиніть, не понімаєм.

Бо вибор в нас слободний.

К сєму

Іван Безродний.

ГОВОРІННЯ. ПИСЬМО. УСНІ Й ПИСЬМОВІ ТВОРИ ЗА ПРОСТИМ І СКЛАДНИМ ПЛАНОМ

Сподобалась “мова” “подателя заявлєнія” Івана Безродного? Хочете такою спілкуватися? Якщо – ні, то звернімося до “порадника з культури мовлення”.

ПОРАДНИК З КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ

Що можна почути (прочитати)

Як треба говорити (писати)

На вулиці голольод ->

Вечером світять фонарі ->

Високі дома ->

Вулиці пересікаються ->

Вулиця ярко освічена ->

Тут запрещається переходити ->

Випадковий прохожий ->

Убирати мусор ->

Сходим в кіно ->

Скажіть, будьте добрі! ->

Тудою не пройдете ->

Каса працює круглодобово ->

Там велика очередь ->

На вулиці ожеледиця.

Ввечері світять ліхтарі.

Високі будинки.

Вулиці перетинаються.

Вулиця яскраво освітлена.

Тут забороняється переходити.

Випадковий перехожий.

Прибирати сміття.

Підемо в кіно.

Скажіть, будь ласка (будьте ласкаві, скажіть; прошу сказати!).

Туди (там) не пройдете.

Каса працює цілодобово.

Там велика черга

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Ось і настав час для справжньої творчості. Якщо раніше ви творчо переказували чужий текст, мистецьки описували картину (що теж потребує неабиякої уяви), то написання твору – це ваше власне бачення подій чи фактів, їх аналіз та осмислення, злет фантазії, яка є “сестрою” уяви. До речі, слово “фантазія” походить з грецької мови, де означає “уявлення, зображення”. За давньогрецькою міфологією, Фантаз – це брат бога снів Морфея, що викликав ілюзії, уявні образи. Проте най-найфантастичніші уявлення в якійсь мірі зумовлені дійсністю.

Для того щоб фантазія не стала занадто буйною і читач зрозумів, про що йдеться в письмовому висловлюванні, тобто самостійно створеному тексті, необхідно дотримувати певних правил та знати відповідні мовленнєві поняття. Насамперед пригадаємо, що, власне кажучи, є структурою тексту.

Структуру тексту визначає тип мовлення. Кожний тип, залежно від змісту, має свою будову. Наприклад, розповідь – це повідомлення про певні події, що розгортаються в часі. Загальна схема розповіді така:

Початок дії; розвиток подій; кінець дії.

Роздум – це висловлювання про причини якихось подій, явищ. Роздум також складається з трьох частин:

1) основне твердження, чітко сформульована думка;

2) докази, що її підтверджують;

З) висновок, який випливає з доказів (узагальнення).

Найперша вимога до твору – змістовність і відповідність темі. Тема може членуватися на підтеми. Зміст під тем розкривається в абзаці. Абзацом називається частина тексту, що має структурну, тематичну й змістову завершеність. На письмі абзац виділяється відступом управо.

Отже, пишучи твір, ви повинні вміти осмислювати тему, розкривати її, підпорядковуючи висловлювання основній думці; добирати з різних джерел матеріал для творів, але не переказувати його, а відображати власні думки на його основі; дотримувати відповідного стилю й типу мовлення.

Уміщений у твоєму підручнику допоміжний мовний матеріал має на меті зорієнтувати хід думок під час написання твору або підготовки усного монологічного висловлювання на визначену тему. Варто прочитати відповідні обраній темі уривки та визначити головну думку тих, що відповідають вашому творчому задуму. Дати їм заголовки, з яких складатиметься план роботи. За створеним планом пишемо твір або готуємось до усного монологічного висловлювання. Але ще раз наголошуємо: пропоновані тексти не переписуємо й навіть не переказуємо! Натомість маємо переосмислити їх зміст і виконати самостійну творчу роботу. Така попередня підготовка сприятиме в подальшому навчанні власноручно добирати для висловлювань (усних та письмових) матеріал на основі різних джерел, писати твори на вільні теми, актуалізувати стилістичні навички.

Далі – до роботи. Спробуємо на практиці зреалізувати все вищесказане. Пам’ятаймо, що нормативна кількість сторінок творчої роботи в 7-му класі становить 1,0-1,5 рукописної сторінки.

287. І. Уважно прочитайте наведені уривки з художніх творів та поетичні рядки. Оберіть ті з них, які сприятимуть утіленню вашого задуму щодо виконання творчої роботи.

БАТЬКІВЩИНА – УКРАЇНА

* * *

Кожна нація і народ створили десятки тисяч слів. Одні з них звучать вагомо й живуть довго, інші з часом стираються, темніють, як мідяки, щезають з пам’яті людської. Але є слова, які можуть зникнути тільки тоді, коли зникне сам народ, що створив їх. До таких належать прекрасні слова Батьківщина, Україна. Вони вічні, як вічний народ. За ними стоїть цілий світ.

Ніжні й сердечні слова говоримо ми про Україну. Для багатьох вона ставала мукою, за Україну віддавали життя кращі її сипи. У часи національного гніту Україна ставала сумлінням кращих умів, тих, хто боровся за честь своєї Вітчизни, хто йшов за неї до тюрем та заслань (За В. Симоненком).

ГОВОРІННЯ. ПИСЬМО. УСНІ Й ПИСЬМОВІ ТВОРИ ЗА ПРОСТИМ І СКЛАДНИМ ПЛАНОМ

* * *

Ще не вмерла України

Ні слава, ні воля.

Ще нам, браття молодії,

Усміхнеться доля.

Згинуть наші воріженьки,

Як роса на сонці.

Запануєм і ми браття,

У своїй сторонці.

Станем, браття, в бій кривавий

Від Сяну до Дону.

В ріднім краю панувати

Не дамо нікому.

Чорне море ще всміхнеться,

Дід Дніпро зрадіє.

Ще у нашій Україні

Доленька наспіє.

А завзяття, праця щира

Свого ще докаже.

Ще ся воля в Україні

Піснь гучна розляже.

За Карпати відоб’ється,

Згомонить степами.

України слово стане

Поміж ворогами.

ГОВОРІННЯ. ПИСЬМО. УСНІ Й ПИСЬМОВІ ТВОРИ ЗА ПРОСТИМ І СКЛАДНИМ ПЛАНОМ

Душу, тіло ми положим

За нашу свободу.

І покажем, що ми, браття,

Козацького роду.

П. Чубинський

* * *

Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу,

Виростуть з тобою приспані тривоги.

За тобою завше будуть мандрувати

Очі материнські і білява хата.

І якщо впадеш ти на чужому полі,

Прийдуть з України верби і тополі.

Стануть над тобою, листям затріпочуть,

Тугою прощання душу залоскочуть.

Можна вибрать друга і по духу брата,

Та не можна рідну матір вибирати.

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

В. Симоненко

* * *

Боже, Великий, Єдиний,

Нам Україну храни,

Волі і світу промінням

Ти її осіни.

Світлом науки і знання

Нас, дітей, просвіти,

В чистій любові до краю,

Ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже єдиний,

Нам Україну храни,

Всі свої ласки, щедроти

Ти на люд наш зверни.

Дай йому волю,

Дай йому долю,

Дай Божого світла,

Щастя дай, Боже, народу

І многая, многая літа.

О. Кониський

* * *

Наша земля – це Україна. Тому й ми називаємось українці. От як у Франції живуть французи, у Німеччині – німці, у Польщі – поляки. Кожен народ по своїй землі називається. Правда, коли Росією правили петербурзькі царі, то вони, бажаючи всіх поклонити під одне ярмо, веліли усім прозиватися “русскімі”. Але ми не “русскіє”, і не “хахли”, і не “малороси”, а тільки українці, а рідний край наш – Україна. І чи ти маленький, чи ти великий – з гордістю маєш називати себе своїм іменем. З гордістю тому, що твій народ боровся за свою свободу так, як ніякий інший народ у світі (За Г. Хоткевичем).

ГОВОРІННЯ. ПИСЬМО. УСНІ Й ПИСЬМОВІ ТВОРИ ЗА ПРОСТИМ І СКЛАДНИМ ПЛАНОМ

* * *

Україна… В одному вже цьому слові – музика смутку й жалю. Україна – країна, де найбільше люблять волю і найменше мають її. Країна гарячої любові до народу і чорної йому зради; довгої, вікової героїчної боротьби за волю, в результаті якої – велетенське кладовище, високі в степу могили, руїна та прекрасна на весь світ, безіменна, невідомо коли й ким складена пісня.

Україна – це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медовії та молочнії ріки.

Україна – розкішний вінок із рути і барвінку, що над ним світять заплакані золоті зорі. Поема жалю і смутку… краси і недолі… (За С. Васильченком)

II. Придумайте заголовки до кожного з обраних уривків. На їх основі сформулюйте пункти плану. Запишіть план.

III. Користуючись наведеним матеріалом, напишіть твір на тему: “Батьківщина – Україна”.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Уява – це здатність людини створювати в думці на основі життєвого досвіду нові картини й образи. Уява потрібна нам у будь-якій діяльності, а особливо в творчій. Пишучи твір, ми повинні бачити перед собою створену в уяві картину й описати її так, щоб читач теж зміг уявити описане.

Опис – це словесне зображення предметів чи явищ. Описуючи предмет чи явище, необхідно підкреслити в ньому найважливіше; неістотні деталі пропускаємо. Ознаки описуваного явища розміщуємо в певній послідовності: просторовій або часовій.

Якщо опис побудовано в просторовій послідовності, то ознаки предмета або явища вказуємо за їх сумісністю. В описах, побудованих у часовій послідовності, ознаки послідовно змінюють одна одну. Для описів характерні порівняльні звороти, епітети, метафори.

Порівняльний зворот може вводитися в речення за допомогою сполучників як, наче, ніби, мов, немов тощо. Вони надають мові образності, активізують мислення, уяву.

Епітет – одна з основних одиниць поетичного мовлення. Він призначений підкреслювати характерну рису, визначальну якість певного предмета або явища. Переважно в ролі епітетів виступають прикметники, переводячи свої другорядні лексичні значення на основні, чим вони й відрізняються від простих означень. Розрізняють два види епітетів: оригінальні, тобто вигадані письменником, і постійні, переважно фольклорного походження, що передаються з твору в твір. У ролі епітетів можуть бути й інші частини мови, зокрема іменник, що зумовлює процес метафоризації.

Метафорою називається художній засіб, що полягає в переносному вживанні слова або виразу на основі аналогії, схожості або порівняння, а також слово або вираз, ужиті в такий спосіб. Метафори роблять мову образною, яскравою.

Опис має бути пройнятий певним настроєм, відображати ставлення автора до зображуваного предмета.

Написання будь-якого твору – завдання непросте. Інколи важко зосередитися, дібрати відповідні слова, правильно спрямувати хід думки. Тому до малюнків подано підпорядковані їм уривки з художніх творів. Вони допоможуть “налаштуватись” на відповідний лад, нагадають художні засоби й прийоми, використані митцями слова, допоможуть у подальшій роботі над самостійним творенням тексту. Але цей допоміжний матеріал не для переказування (а тим більше списування) – на його основі ви маєте відобразити власні думки.

288. І. Уважно розгляньте репродукції. Які спільні риси об’єднують зображених персонажів?

ГОВОРІННЯ. ПИСЬМО. УСНІ Й ПИСЬМОВІ ТВОРИ ЗА ПРОСТИМ І СКЛАДНИМ ПЛАНОМ

Кошовий І. Д. Сірко (1605-1680 pp.).

ГОВОРІННЯ. ПИСЬМО. УСНІ Й ПИСЬМОВІ ТВОРИ ЗА ПРОСТИМ І СКЛАДНИМ ПЛАНОМ

А. Монастирський. “Запорожець”. 1932 р.

ГОВОРІННЯ. ПИСЬМО. УСНІ Й ПИСЬМОВІ ТВОРИ ЗА ПРОСТИМ І СКЛАДНИМ ПЛАНОМ

Князь Святослав (942-972 pp.).

II. Ознайомтесь із текстом.

ЗОВНІШНІСТЬ ЗАПОРОЖЦІВ

Які ж на вигляд були запорожці? Фотографій вони нам, звичайно, не залишили. Але народна пам’ять – думи, історичні пісні, народні перекази, легенди – є тим джерелом, з якого черпають історики.

Довгі вуса, оселедець на голові, сорочка, черкеска, широкий пояс і широченні шаровари, нарешті, чоботи – ось зовнішній образ козака, який зберігся в народній пам’яті. Головною ознакою запорізького козака був оселедець. Є відомості, що деякі князі Київської Русі теж носили оселедця, зокрема князь Святослав. Ось як описує його зовнішність візантійський царедворець: “Голова в нього була зовсім гола, але тільки на одній її стороні висіло пасмо волосся, що означало знатність роду. Шия товста, плечі широкі, і весь стан досить стрункий”.

Отже, зовнішність запорізького козака була пов’язана з давньою традицією українського народу (3 кн. “Як козаки воювали”).

ГОВОРІННЯ. ПИСЬМО. УСНІ Й ПИСЬМОВІ ТВОРИ ЗА ПРОСТИМ І СКЛАДНИМ ПЛАНОМ

III. Прочитайте опорні слова та словосполучення. Як вони відображають зміст прочитаного тексту?

Опорні слова та словосполучення: народна пам’ять; джерело, з якого черпають історики; оселедець; князі Київської Русі; князь Святослав; візантійський царедворець; пасмо волосся – знатність роду; давня традиція.

IV. Використовуючи опорні слова та словосполучення, напишіть твір – опис зовнішності запорожця за репродукціями.

289. І. Уважно розгляньте репродукції народних картин. Назвіть художні деталі малюнків.

II. Прочитайте наведені уривки. Знайдіть спільне й відмінне в описах народного героя.

КАРТИНИ ІЗ ЗОБРАЖЕННЯМ КОЗАКА МАМАЯ

Картини із зображенням козака Мамая уособлювали любов народу до свого захисника – запорізького козацтва. Кобза завжди зображувалася на таких картинах. Вона символізувала народну історію та мрії, кінь – його волю, дуб – його могутність. Часто на картинах бачимо зображення списа з прапорцем, козацьких штофа й чарки. Це були речі, пов’язані зі смертю козака. Спис ставився на місці поховання. Штоф та чарку клали в могилу. Вони нагадували про скороминучість життя та козацьку долю, у якій загроза смерті в бою була повсякденною реальністю.

Картини із зображенням “козаків Мамаїв” набули особливого поширення в Україні наприкінці XVIII – на початку XIX ст. Це була світла й тривала пам’ять народу про його захисників – козаків та про Запорізьку Січ (3 кн. “Як козаки воювали”).

ГОВОРІННЯ. ПИСЬМО. УСНІ Й ПИСЬМОВІ ТВОРИ ЗА ПРОСТИМ І СКЛАДНИМ ПЛАНОМ

ГОВОРІННЯ. ПИСЬМО. УСНІ Й ПИСЬМОВІ ТВОРИ ЗА ПРОСТИМ І СКЛАДНИМ ПЛАНОМ

Українська народна картина “Козак Мамай”. XVIII-XIX ст.

ПРО КОЗАЦЬКОГО ЛІКАРЯ-ЧАРІВНИКА ТА ЙОГО ОБЕРЕГИ

Створений і виплеканий народом у легендах та переказах герой, оборонець рідної землі і віри козак Мамай. Він дійшов до нас багатовіковою дорогою. Проте козак Мамай не тільки воїн. Це – мудрець, філософ, а ще характерник, по-сучасному – лікар.

Яким ми бачимо козака-характерника на народних картинах? Козак Мамай грає, співає або сидить у глибокій задумі під дубом. Поряд стоїть кінь, його вірний товариш. Народні картини наче переконують нас: пісня-слово, звуки інструменту, спис, кінь, дуб-тотем – все це для того, щоб відігнати злі сили від рідної землі – для життя та безсмертя свого народу (88 сл.; з часопису).

ГОВОРІННЯ. ПИСЬМО. УСНІ Й ПИСЬМОВІ ТВОРИ ЗА ПРОСТИМ І СКЛАДНИМ ПЛАНОМ

ГОВОРІННЯ. ПИСЬМО. УСНІ Й ПИСЬМОВІ ТВОРИ ЗА ПРОСТИМ І СКЛАДНИМ ПЛАНОМ

Українська народна картина “Козак Мамай”. XVIII – XIX cm.

III. Напишіть твір-опис картини “Козак Мамай”.

У МУЗЕЇ

– Я – козак Мамай, нині живу на картині. Хоча і мальований, проте спогади мої найсправжнісінькі. Часто ними ділюся з батьком Хмелем – його портрет на сусідній стіні.

…Коли говоримо про Переяслав-Хмельницький історичний музей, то називаємо його батьком тутешніх музеїв. Адже саме він започаткував той обшир, що нині зветься заповідником.

За цей період якийсь десяток експонатів, з якого все й починалося, виріс до 85 тисяч. В експозиції є речі, кожна з яких – цілий скарб. Тільки так і говориться про картину XVII століття “Козак Мамай”, про портрети Богдана Хмельницького, виконані майстрами XVII – – XVIII століть, про козацьку зброю. Оглянувши музей історії, продовжимо мандрівку Переяслав-Хмельницьким (За Я. Гольцем).

ГОВОРІННЯ. ПИСЬМО. УСНІ Й ПИСЬМОВІ ТВОРИ ЗА ПРОСТИМ І СКЛАДНИМ ПЛАНОМ

ГОВОРІННЯ. ПИСЬМО. УСНІ Й ПИСЬМОВІ ТВОРИ ЗА ПРОСТИМ І СКЛАДНИМ ПЛАНОМ

Б. Хмельницький (1596-1657 pp.). Портрет. Чигиринський музей

IV. Якими спогадами, на вашу думку, ділиться козак Мамай з Богданом Хмельницьким? Опишіть уявну екскурсію музеєм та діалог між портретами.

Тематика класних і домашніх творів

1. ” Наші обереги “.

2. “Прекрасне в моєму житті”.

3. “Крашанка і писанка”.

4. “Шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гладенько”.

5. “Україна – наш спільний дім “.

6. “Мій життєвий вибір”.

7. “Любіть землю! Любіть працю на землі” (О. Довженко).


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Коефіцієнт корисної дії джерела струму.
Ви зараз читаєте: ГОВОРІННЯ. ПИСЬМО. УСНІ Й ПИСЬМОВІ ТВОРИ ЗА ПРОСТИМ І СКЛАДНИМ ПЛАНОМ