Зв’язне мовлення. Спілкування та мовлення. Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо). Сприйняття чужого мовлення. Навчальне аудіювання



І СЕМЕСТР

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

Урок № 4

Тема: Зв ‘ язне мовлення. Спілкування та мовлення. Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо).

Сприйняття чужого мовлення. Навчальне аудіювання

Мета: повторити вивчене про мовлення як засіб спілкування за допомогою виражальних засобів мови; про види мовленнєвої діяльності; повправляти у сприйнятті-розумінні почутого; виховувати любов до природи, доброту й милосердя; розвивати логічне й образне мислення, уяву, слухову та зорову пам’ять,

з, агачувати та уточнювати словниковий запас учнів, формувати комунікативні вміння.

Обладнання: підручник, текст для аудіювання.

Хід уроку

І. Повідомлення мети і завдань уроку.

ІІ. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

Бесіда.

– Як пов’язані мова та мовлення?

– Що таке мовлення? Яка мета усного мовлення? Писемного?

– Що вам відомо про таку форму мовлення, як діалог? Монолог?

– Які існують види мовленнєвої діяльності?

– До яких видів мовленнєвої діяльності ви вдаєтеся у процесі виконання домашнього завдання? Під час бесіди в класі?

ІІІ. Виконання вправ

на застосувавання узагальнених знань.

Пояснювальний диктант.

Пояснити, про які види мовленнєвої діяльності йдеться в кожному з прислів’їв. До яких видів мовленнєвої діяльності ви вдалися в процесі роботи над диктантом?

Більше слухай, а менше говори. Страшне перо не в гусака, а в дурака. Він свій язик припинати не звик. Написав писака, не прочита читака. Мудрий уміє читати і рядки, і між рядками.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Пояснення вчителя.

Мова реалізується в процесі мовлення, тобто мовленнєвої діяльності. Мовленнєва діяльність включає такі види: аудіювання (одночасне слухання й розуміння), читання, говоріння, письмо. За науковими даними, час, що його людина витрачає на мовленнєву діяльність, розподіляється так:

– аудіювання – 45%

– говоріння – 30%

– читання – 6%

– письмо – 9%

Як бачимо, основою спілкування є аудіювання. Саме воно забезпечує сприймання та розуміння усного мовлення.

Аудіювання не слід змішувати зі слуханням. Слухання – це передусім акустичне сприймання звукового потоку, тоді як аудіювання – це сприймання й розуміння людського мовлення.

Успішність смислового сприймання усного мовлення залежить від підготовленості слухачів, від того, як вони вміють слухати.

V. Виконання вправ на закріплення вивченого.

Проведення навчального аудіювання.

Текст для аудіювання

У лісі

Діти йшли вузькою стежкою. Де не взялася трясогузка. Киваючи довгим хвостом, вона пробігла стежкою хутко, як миша.

Навколо росли густі кущі. Вони були круглі і здавалися схожими на величезні зелені макітри.

З одного куща випурхнув дрізд. Ігор підбіг до куща, нагнувся і розсунув гілля. Там чорніло щось кругле, схоже на горнятко.

Ніколи не доводилося хлопцям бачити гніздо чорного дрозда. Кожну билинку, кожну гілочку було по-хазяйськи обмазано глиною, і все кубло зскидалося на зліплену з глини й землі чорну чашку.

Але що могло бути красивішим за п’ятеро яєчок, які лежали в гнізді! Були вони небесного, ясно-блакитного кольору, і по ньому, як зірочки, де-не-де розбігалися цятки. Василько обережно доторкнувся до до гнізда пальцем і відсмикнув рук. Не змовляючись, хлопці мовчки пішли геть.

Непомітно для себе діти заходии в ліс усе далі. Василько розповідав другові страшні випадки, про які коли-небудт чув. Найбільше сподобалася Ігореві історія з бовкалом на вовчому хвості. Того вовка ще малим вовченям узяв у лігві дядько Панас і прив”язав йому бовкало до хвоста. Вовченя ж візьми та й утечи – шукай вітра в полі! Такий лютий вовцюган виріс! І все шукає людей, щоб помститися…

Тут трапилося несподіване. Діти почули сухий стукіт бовкала… Ігор мовчки вчепився другові в рукав. Дерев’яний стукіт наближався. Це навіть не стукіт – це клацання. Якась велика звірина клацала зубами…

Коли кущі напроти затріщали й заворушилися, діти. Покидавши кошики, кинулися геть. Незабаром Василько зупинився.

– Стій, Ігоре, – сказав він. – Я піду та зніму з вовчого хвоста бовкало і віддам дядькові Панасу.

Хлопець підійшов до куща ліщини і виламав гілляку. Бовкало застукало зовсім близько. Василько кинувся вперед, крізь кущі.

– Ігоре! – пролунав його крик. – Іди сюди! Ось він!

У кущах, здивовано витріщившись на дітей, стояло теля. Дерев”яне бовкало теліпалося в нього на шиї. Злякавшись, теля крутнулося і, ламаючи кущі, метнулося геть.

Ломаку, з якою Василько кинувся на “вовка”, Ігор узяв із собою. Він покаже її всім. Василько ж не знав, що то не звір!

Діти пішли навпростець. Щось руде промайнуло над головами. Це була білка. Певно, в дупло вскочила. А в дуплі в неї завжди повно горіхів.

Василько підійшов до дерева, охопив руками стовбур. Ігор підсадив друга. Василькові пощастило вхопитися за гілку. Він підтягнувся вгору, тоді засунув у дупло руку. Тієї ж миті його обличчя скривилося від болю й переляку.

– Тікай! – гукнув він. – Шершнюки!

Відчувши болючий укус у руку, Ігор кинувся тікати. Шершнів він одганяв кошиком. Відбігши далеко від небезпечного місця, хлопець спинився. Де ж Василько? Товариш не з’являвся.

Повертатися назад було боязко. У вухах досі стояло ост огидливе дзижчання, а перед очима не зникало видіння? Страшні, з палець завдовжки, жовто-смугасті шершні…

Ігор відчуває, що не може більше чекати. Тривога за Василька охоплює його. Стискаючи в руці держальце кошика, він хутко йде туди, де залишив товариша.

Васлько лежав під деревом, увесь зіщулившись. Ігореві стало страшно. Василько поворухнувся й гукнув:

– Не підходь! Закусають!

Рій літав над Васильком. Огидливі жовті комахи не давали йому підвестися.

Щось немов штовхнуло Ігоря. Він надів на голову кошика і з відчайдушною рішучістю побіг до Василька. Просто з розгону впав на товариша, затуливши його від шершнів. Розлючені комахи з шелестом билися об кошик.

– Дурний, закусають! Попадеш! – глухо обізвався Василько.

– Я гнакрився кршиком, Василечку. Ти лежи смирно. Тобі дуже болить?

– Не ворушись, Ігоре. Вони відстануть. А ти не сердишся на мене? Я ж знав, що то не вовк…

– Ти знав?

– Еге ж. Як ми ото тікали, я озирнувся і побачив теля…

Минула ще добра година, доки віддлетів останній шершень. Затихло дзижчання і шелест слюдяних крилець. Хлопчики поповзли, щоб знову не привернути уваги комах.

На стежці вони глянули один на одного: у кожного обличчя розухло, замість очей світилися щілини.

Обнявшись, хлоп’ята пішли стежкою. Ліс ставав рідший, попереду чистою синявою блиснуло небо.

За О. Донченком; 605 сл.

На кожне із запитань вибрати правильну відповідь:

1. Перед дітьми стежкою пробігала:

А перепілка

U Б трясогузка

В малинівка

Г ворона

2. Кущі були схожі на:

А круглі м’ячі

Б дитячі голови

В зелені снопи

U Г зелені макітри

3. Хлопці, не змовляючись, пішли від гнізда геть, тому що

А вони поспішали

Б гніздо їх не зацікавило

U В боялися зашкодити пташці

Г хотіли уникнути спокуси зруйнувати гніздо

4. Вовченя у лігві знайшов

А дід Іван

Б дядько Себастьян

В дядько Петро

U Г дядько Панас

5. Василько виламав гілляку з куща

А калини

Б малини

U В ліщини

Г ожини

6. Ігор узяв ломаку з собою, щоб

А похизуватися перед хлопцями

U Б підтвердити сміливість товариша

В переконати у зустрічі з вовком

Г на згадку про подію

7. Василько поліз у дупло, щоб

А спіймати білку

Б видрати білченят

В покуштувати бджолиного меду

U Г дістати горіхи

8. Василько гукну Ігореві:

А “Рятуй мене!”

Б “Тримай мене!”

В “Стривай!”

U Г “Тікай!”

9. Ігор повернувся до дерева з дуплом, щоб

А дізнатися, що трапилося з Васильком

U Б рятувати Василька

В забрати кинутий кошик

Г спитати дорогу

10. Накривши собою товариша, Ігор переживав, щоб

А шершні не закусали його до смерті

U Б не боліло товаришу

В шершні не залізли під кошив

Г шершні не зіпсували кошик

11. Василько зізнався, що бачив теля, тому що

А із вдячності за допомогу

U Б через докори сумління

В було дуже страшно

Г треба ж про щось говорити

12. Випадок із шершнями

А покладе край дружбі хлопчиків

U Б ще більше зміцнить їхню дружбу

В не вплине на їхні стосунки

Г викличе в них взаємну відразу

VІ. Відповіді вчителя на запитання учнів (після того, як тестові завдання виконано).

VІІ. Підбиття підсумків уроку.

VІІІ. Домашнє завдання. Вправа 11.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Алгоритми з повторенням вікіпедія.
Ви зараз читаєте: Зв’язне мовлення. Спілкування та мовлення. Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо). Сприйняття чужого мовлення. Навчальне аудіювання