ГРИБИ ТА ЛИШАЙНИКИ – Біологія, довідник для абітурієнта
Біологія
ЗАВДАННЯ ТА ВІДПОВІДІ
5. ГРИБИ ТА ЛИШАЙНИКИ
5.1. Що таке гриби? Дайте загальну характеристику грибів.
Гриби – це царство еукаріотичних організмів, для яких характерні гетеротрофний тип живлення, нерухомий спосіб життя, вегетативне тіло їх представлено міцелієм. Міцелій являє собою систему переважно розгалужених ниток (гіф), що складаються з клітин. Клітини грибів позбавлені хлоропластів та центріолей, як правило, двоядерні. Грибна клітина вкрита хітиновою оболонкою. Розмноження грибів, як правило, відбувається спорами
5.2. Що таке шапкові гриби? Наведіть приклади.
Гриби, які утворюють плодові тіла, що складаються з ніжки і шапки, називаються шапковими. Усі шапкові гриби поділяються на трубчасті і пластинчасті. У трубчастих нижня частика шапки пронизана чисельними трубочками (білий гриб, маслюк), а в пластинчастих складається з численних пластинок (лисичка, бліда поганка). Інколи плодове тіло має загальне (мухомор) або часткове (печериця) покривальце.
5.3. Яке значення хітину в оболонках клітин грибів?
Хітин властивий тваринним організмам. У клітинах грибів цей азовмісний полісахарид
5.4. Які ви знаєте їстівні шапкові гриби (у вашій місцевості)?
Їстівні шапкові гриби – трубчасті: білий гриб, маслюк, бабка, підосичник, польський гриб; пластинчасті без покривальця: сироїжка, лисичка, груздь, рижик; пластинчасті з частковим покривальцем: печериця, парасолька, гнойовик; пластинчасті із загальним та частковим покривальцем: маримуха звичайна.
5.5. На яких властивостях дріжджів базується хлібопекарське виробництво?
Виготовлення пористого тіста базується на використанні пекарських дріжджів, які в середовищі, багатому на вуглеводи, викликають спиртове бродіння: за допомогою ферментів без доступу кисню розкладають глюкозу на етиловий спурт та двоокис вуглецю:
С6 Н12 06 -> 2С2Н5ОН + 2С02.
Пухирці вуглекислого газу “піднімають” тісто і роблять його легким та пористим, а етиловий спирт, що утворився, випаровується.
5.6. Яке значення дріжджів у житті людини?
Дріжджі використовуються в хлібопекарстві, при виготовленні алкогольних напоїв, для отримання деяких вітамінів та біологічно активних сполук. Дріжджі викликають спиртове бродіння:
С6 Н12 О6 2С2Н5ОН + 2С02.
5.7. Які гриби можуть існувати без міцелію?
У деяких грибів міцелію немає, наприклад у дріжджів: вони являють собою клітини овальної та кулястої форми.
5.8. Чим відрізняється грибниця мукора від грибниці пеніцила?
У міцелія мукора немає клітинних перегородок і він виглядає як одна багатоядерна розгалужена клітина. Міцелій пеніцила має клітинні перегородки і є багатоклітинним.
5.9. Чим відрізняються способи живлення грибів та зелених рослин?
Для зелених рослин характерне автотрофне живлення, вони в процесі фотосинтезу синтезують органічні речовини з неорганічних. Гриби-гетеротрофи поглинають готові органічні речовини.
5.10. Яке значення грибів у житті вищих рослин?
Багато вадів грибів та вищих рослин перебувають у симбіозі. При цьому гриби зростаються міцелієм з коренями вищих рослин і постачають їм елементи фунтового живлення, зокрема ті, що містять азот та фосфор, а отримують вуглеводи, синтезовані вищими рослинами. Інші гриби (паразитичні) спричиняють різні хвороби вищих рослин – ірж, гнилі деревини, борошнистої роси тощо.
5.11. Як розмножуються цвілеві гриби?
Цвілеві гриби розмножуються за допомогою спор. Спори утворюються на піднятих догори гіфах (нитках міцелію), які розширені на верхівці. Після дозрівання спори відриваються від гіф, розносяться вітром, і, якщо потрапляють у сприятливі умови, проростають у новий міцелій.
5.12. Дайте характеристику способу живлення грибів.
Гриби характеризуються гетеротрофним типом живлення, тобто живляться готовими органічними речовинами. Органічні речовини поглинаються в розчиненому стані поверхнею ниток грибниці (гіфами міцелію). Гриби, що живляться мертвою органічною речовиною, відносять до грибів-сапротрофів (цвілеві гриби, більшість шапкових), органічною речовиною живих істот – до грибів-паразитів (трутові, сажкові, іржасті, борошнисто-росяні гриби). Значна кількість шапкових грибів перебуває в взаємовигідному симбіозі (мутуалістичних відносинах) з деревними рослинами і утворює мікоризу.
5.13. Обгрунтуйте відповідність назв грибів “підосичник”; “підберезник”, “опеньок”, у зв’язку з приуроченістю їх до умов зростання.
Підосичник утворює мікоризу з осикою, тому росте біля осик (звідки назва гриба), підберезник – з березою. Опеньок не утворює мікоризи, а живиться органічними речовинами відмерлих дерев; воду опеньок отримує з грунту, тому зустрічається найчастіше на старих пеньках біля землі.
5.14. Обгрунтуйте особливості поширення грибів у зв’язку з умовами їх зростання.
Поширення певних грибів зумовлене насамперед джерелом отримання органічних речовин. Гриби-паразити поширені там, де росте або живе їх організм-хазяїн. Наприклад, ріжки, іржасті, сажкові гриби паразитують на злаках, тому найбільш поширені на полях із пшеницею, житом, вівсом. Трутовики паразитують на деревних породах, тому найчастіше зустрічаються в лісі. Шапкові гриби утворюють мікоризу з певними рослинами (білий гриб – з дубом, сосною, ялиною, березою; підосичник – з осикою, підберезник – з березою і т. п.), які зумовлюють місце зростання цих грибів.
5.15. Які гриби є об’єктом промислового культивування: дріжджі; цвілеві гриби; іржасті; борошнисторосяні; пеніцил; шапкові (печериця); шапкові (бліда поганка)?
Дріжджі; пеніцил; печериці.
5.16. Які ви знаєте способи розмноження грибів? Наведіть приклади.
Способи розмноження грибів: вегетативне, нестатеве та статеве. Вегетативне відбувається фрагментами грибниці-міцелію (наприклад шапкові гриби). Нестатеве розмноження відбувається брунькуванням (дріжджі), спорами, що виникають або в спорангіях (мукор), або на спеціальних нитках грибниці (пеніцил). Утворенню спор часто передує статевий процес.
5.17. Які ви знаєте хвороби рослин, зумовлені грибами? Назвіть збудника.
Хвороби рослин, зумовлені грибами: гниття деревини (збудник – трутові гриби), борошниста роса (борошнисторосяні гриби), іржа та сажка жита й пшениці (іржасті та сажкові гриби), парша яблуні (паршисті гриби).
5.18. Які ви знаєте отруйні шапкові гриби (у вашій місцевості)?
Отруйні шапкові гриби – бліда поганка, білий мухомор (смертельно отруйні), несправжній опеньок (сильно отруйні), мухомор червоний (помірно отруйний).
5.19. Які особливості будови клітин грибниці?
Гіфи складаються з довгих клітин, розміщених в один ряд. Вони переважно двоядерні і не мають пластид.
5.20. З чого складаються шапка і ніжка шапкового гриба?
Шапка і ніжка складаються з ниток грибниці, які щільно прилягають одна до одної.
5.21. Які ви знаєте їстівні та отруйні шапкові гриби?
Деякі гриби (маслюки, підберезники, лисички, рижики та ін.) людина вживає в їжу. Інші (бліда поганка, мухомори, жовчний гриб) містять у собі токсичні речовини і можуть призвести до гострого отруєння.
5.22. Опишіть процес утворення спор у мукора.
Від розгалуженого одноклітинного міцелію відособлюються і піднімаються повітряні нитки (гіфи) з головкою на верхівці, в яких формуються спори. Після достигання головки розкриваються, і спори розносяться вітром.
5.23. Як відбувається розвиток гриба-паразита на прикладі сажки?
Спори сажки разом із зерном потрапляють у землю і проростають. Грибниця проникає в проростки і росте всередині стебла, розвивається за рахунок рослини-хазяїна. Лід час цвітіння злаків грибниця досягає колоса і, руйнуючи зернівки, утворює багато спор. Цикл знову повторюється.
5.24. Який механізм зараження дерев грибом – трутовиком?
Зараження відбувається через рани на корі спорами грибів.
5.25. Які ви знаєте гриби-паразити сільськогосподарських рослин?
Борошнисторосяні гриби (паразитують на різних рослинах), ріжки (на житі, пшениці), сажкові, іржасті (на злакових культурах), трутові (переважно на деревних породах).
5.26. Як розмножуються шапкові гриби?
Шапкові гриби розмножуються вегетативним способом та спорами. Вегетативне розмноження відбувається фрагментами міцелію. Внаслідок статевого процесу на нижньому боці шапки на поверхні пластинок або всередині трубочок утворюються спори. Спори розносяться вітром, і, якщо потрапляють у сприятливі умови, проростають у новий міцелій. З часом такий міцелій утворює нові плодові тіла.
5.27. Охарактеризуйте спосіб живлення лишайників.
Як єдиний організм лишайник живиться автотрофно, проте типи живлення компонентів, що складають його тіло, різні. Водоростевий компонент здійснює фотосинтез, тобто є автотрофним; грибний компонент живиться органічною речовиною, яку утворила водорость. Органічну речовину гриб отримує або з прижиттєвих виділень водорості, або за допомогою особливих присосок, що проникають у водоростеву клітину. Із зовнішнього середовища гіфи гриба поглинають воду та розчинені в ній мінеральні речовини. Вода і мінеральні речовини використовуються водоростю у процесі фотосинтезу.
5.28. Дайте характеристику основних типів будови лишайників. Наведіть приклади їх поширення.
За типом будови тіла лишайники поділяються на накипні, кущисті та листуваті. Накипні лишайники щільно зростаються з субстратом і мають вигляд різноманітно забарвленого накипу. Кущисті лишайники прикріпляються до субстрату однією точкою, тіло їх рясно розгалужене і має вигляд невеликих кущиків (наприклад, кладонія, ягель, поширений у тундрі; ісландський мох, або цетрарія, поширена в тундрі та гірських районах; бородач, поширений у хвойних північних, лісах, де росте на гілках дерев). Листуваті лишайники прикріплюються до субстрату кількома точками тіла і мають вигляд розчленованих платівок (золотянка настінна, або ксанторія, що росте на корі листяних порід дерев).
За особливостями внутрішньої будови лишайники поділяються на гомеомерні (клітини водорості більш-менш рівномірно розподілені між гіфами гриба, які утворюють серцевину лишайника) та гетеромерні (клітини водорості зібрані в один шар).
5.29. Яка роль лишайників у формуванні передумов для зростання рослин?
Лишайники є першою ланкою б процесі грунтоутворення. Оскільки тіло лишайника складається з автотрофного організму – водорості та гетеротрофного організму – гриба, лишайники здатні селитися на безплідних гірських породах. При цьому водорость синтезує органічні речовини, а гриб забезпечує її водою та захищає своїми гіфами від висихання. Лишайники виділяють кислоти, які руйнують гірську породу, а відмерлі тіла лишайників збагачують утворений дрібнозем органічною речовиною. Це приводить до утворення примітивного грунту, на якому оселяються рослини.
5.30. Яке значення лишайників?
Найважливіше значення лишайників полягає в тому, що вони є піонерними організмами, які, оселяючись на непридатних для інших рослин субстратах (скелях, корі дерев тощо), створюють передумови для розвитку інших рослин, є основним кормом оленів на півночі взимку. З певних видів виготовляють фарбу, існують їстівні лишайники.
5.31. Як розмножуються лишайники?
Лишайники розмножуються в основному шматочками слані, а також особливими групами клітин (соредіями), які утворюються в їх тілі у великій кількості. Тіло лишайника розривається під тиском їх зростаючої маси і вони розносяться вітром та дощовими потоками. Розмноження може відбуватись і за рахунок ізидіїв – виростів верхньої коркової частини. Ізидії мають різноманітний вигляд (корало – або рогоподібних виростів тощо), вони обламуються і розносяться тваринами.
5.32. Чому лишайники називають піонерами рослинного покриву?
Лишайники, поселяючись на камінні та субстратах, де не можуть рости вищі рослини, виділяють особливі кислоти, що можуть руйнувати гірські породи. А відмираючи, утворюють органічні речовини, на основі яких формуються фунти.