Гроші – особливий товар, який служить загальним еквівалентом /рівноцінністю/ при обміні товарів, є для них формою вартості. Г. виражають затрати суспільно необхідної праці, втіленої у товарі, і завдяки цьому забезпечується їх обмінюваність на всі інші товари. У стародавніх греків роль загального еквівалента виконувала худоба, у скандинавських народів – хутро і шкіра, на Русі – хутра родини куниць /його називали куною/ З IV – III ст. до н. е, роль загального еквівалента закріплюється за сріблом і золотом, у другій половині XIX ст. – за
золотом /завдяки таким його властивостям, як однорідність, ділимість, неокислюваність, висока вартість у малому обсязі та ін./. Повніше суть Г. розкривається у виконуваних ними функціях: міри вартості, засобу обігу, засобу утворення скарбів, засобу платежу, світових Г. Перша функція Г. полягає утому, що вони служать матеріалом для вираження вартості усіх інших товарів. Це відбувається тому, що і в товарах, .і у Г. втілена уречевлена людська праця, а за допомогою Г. відбувається порівняння їх вартостей. Вартість товару, виражена у Г., є його ціною. Цю функцію Г. виконують як уявні в думках, або ідеальні Г. Вагова кількість металу,
прийнятого у певній країні за грошову одиницю, становить масштаб цін. Держава своїм законодавчим актом закріплює грошову одиницю. Як посередник у процесі обміну товарів, Г, виконують функцію засобу обігу, служать інструментом їх реалізації. Цю функцію можуть виконувати лише реальні Г., тобто наявні золоті монети, злитки і т. ін., або їх паперові замінники. Ці дві функції Г. є основними, а інші – похідними від них. Оскільки благородні метали перетворились в основну форму багатства, у його суспільне вираження, то товар нерідко продавався з метою заволодіти цим багатством. Такі Г. випадали із сфери обігу і перетворювались у скарб. Таке накопичення Г. здійснювалось і для того, щоб застрахувати себе від випадковостей ринку, а з появою лихварського капіталу – воно стає самоціллю. У результаті виникнення кредитних відносин між товаровиробниками гроші виступають засобом сплати боргових зобов’язань і виконують функцію засобу платежу. Розвиток кредитних відносин /поряд з іншими причинами/ призводить також до появи кредитних Г. /векселів, чеків та ін./, які поряд з паперовими грошима обслуговують процес обігу товарів і послуг. З розвитком міжнародного поділу праці і міжнародного ринку Г. починають обслуговувати і міжнародну торгівлю, виконуючи функцію світових Г. Цю функцію найкраще виконувало золото. У другій половині XX ст., ще при золотому обігу, широко застосовувались кредитні засоби міжнародних розрахунків і безготівкові платежі, а золото – здебільшого для регулювання сальдо міжнародних розрахунків /для покриття дефіцитів зовнішньоторгових балансів/. Це вело до обмеження його використання у світовому обігу. Нині як міжнародний платіжний і купівельний засіб використовуються резервні національні валюти – американський долар, англійський фунт стерлінгів та інші.
Loading...