ГРУНТ
Тема 2 ПРИРОДНІ ТА ШТУЧНІ ЕКОСИСТЕМИ
§ 14. ГРУНТ
Грунт – це верхній родючий шар земної кори. Утворюється він у процесі взаємодії всіх природних компонентів – повітря, води, гірських порід, рослин, тварин, грибів, бактерій. За багато сотень років верхній шар гірських порід перетворився на грунт. Із грунту рослини за допомогою коренів поглинають воду з Розчиненими в ній мінеральними речовинами. З решток рослин 1 тварин поступово утворюється гумус. Він скріплює частинки гірських порід, завдяки чому верхній шар земної кори стає пухкішим,
У грунті вода не буває хімічно чистою, оскільки в ній завжди розчинені мінеральні речовини. Нерозпушений грунт швидко висихає. Тому у посуху потрібно часто розпушувати його навколо рослин – руйнувати капіляри.
Грунт – середовище життя для багатьох організмів (мал. 65). Багато з них “працюють” день і ніч, щоб одні речовини перетворити на інші, придатні для засвоєння рослинами.
Грунт складається з уламків гірських порід (піску, глини), солей, відмерлих решток організмів, гумусу, води, повітря, живих організмів (коренів рослин, тварин, грибів, водоростей, бактерій). Усі
Мал. 65. Життя в грунті: 1 – щипавка, 2 – жук-гнойовик, 3 – павук тарантул, 4 – дощовий черв’як, 5 – руда лісова мурашка, 6 – кістянка, 7 – мікроскопічні гриби, 8 – інфузорія-туфелька,
9 – кріт звичайний, 10 – бактерії
Мал. 66. Взаємодія компонентів природи під час утворення грунту
Утворення грунту – складний і довготривалий процес. Спочатку гірська порода руйнується під впливом води, повітря, температури та живих організмів. Між частинками гірської породи поселяються мікроорганізми і лишайники, результатом життєдіяльності яких є утворення органічної речовини. З часом гірська порода руйнується ще більше, а органічна речовина поступово накопичується.
Основну роль у грунтотвірному процесі відіграють рослини, гриби, а також мікроорганізми і тварини, які живуть у грунті. Вони збагачують його поживними речовинами, поліпшують структуру і водопроникність. Отже, утворення грунту відбувається завдяки взаємодії організмів, гірських порід, сонячного випромінювання й опадів (мал. 66).
Якщо змінюються властивості хоч одного компонента грунту, то він реагує на це як система – змінюється його структура, Родючість тощо. Внутрішні і зовнішні зв’язки грунту зазнають змін. Особливо тісно грунт пов’язаний із рослинністю, яка найбільше впливає на формування різних грунтів.
Мал. 67. Захист грунту від розмивання водою та вивітрювання за допомогою лісонасаджень уздовж дороги (1), на вершині пагорба (2)
Чорноземи – головне природне багатство України – сформувалися під степами. На розчленованих балками рівнинах, біля крутих берегів річок, під дубовими лісами утворилися сірі лісові грунти. На пісках і супісках під дубово-сосновими лісами сформувалися дерново-підзолисті грунти.
Різні грунти мають різну родючість (чорноземи – більшу, сірі лісові – меншу, дерново-підзолисті – найменшу). Для підвищення родючості грунти удобрюють перегноєм, азотними, фосфорними, калійними добривами. Рослини краще ростуть на пухких грунтах. Тому люди розпушують і розорюють грунти. Проте це спричинює вивітрювання та розмивання грунтів водою, тобто їх ерозію.
Невміле застосування мінеральних добрив, отрутохімікатів призводить до знищення живих організмів у грунті і спустошує його. Бувають випадки, коли родючі землі захаращуються сміттям, битим склом, пластмасою, рештками металевих виробів.
Як же охороняти грунт і зберігати його родючість? Важливу роль у цьому відіграють рослини. Вони захищають грунт від ерозії, скріплюють частинки його верхнього шару, перешкоджають воді та вітру розносити ці частинки. Небезпечні щодо ерозії місця (особливо вершини пагорбів) потрібно засаджувати деревами (мал. 67), на схилах робити сходинки-тераси, розорювати схили лише упоперек (мал. 68), щоб зменшити швидкість стікання води. Не можна забруднювати грунт сміттям, зловживати мінеральними добривами й отрутохімікатами.
Мал. 68. Правильне (1) і неправильне (2) розорювання грунтів на схилах
Використання добрив і пестицидів та його наслідки. Внесення в грунт органічних і мінеральних добрив є одним із важливих агрономічних заходів.
Для окультурення грунту найбільше значення мають органічні добрива: гній, компости, пташиний послід тощо. Добрі результати дає одночасне внесення органічних і мінеральних добрив, наприклад, азотних, калійних, фосфорних. Відомо, що при систематичному і раціональному використанні добрив значно підвищуються родючість грунту і врожайність культур.
Проте внесення добрив може погіршувати екологічний стан та родючість грунту. Надмірна кількість добрив на полях порушує природний цикл кругообігу природних речовин не лише у полі, а й у біосфері.
Надлишок добрив шкідливо впливає на біологічну повноцінність і харчові якості вирощуваних овочевих культур, зелених кормів. Бульби картоплі, вирощені в таких умовах, містять мало крохмалю, погано зберігаються. Внаслідок надмірного внесення добрив у рослинах накопичуються шкідливі речовини, що стає небезпечним для тварин і людей, які вживають такі рослини.
І хвороб. діють вони швидко й ефективно, проте їх застосування має також негативні наслідки для довкілля і здоров’я людей. Усі пестициди є хімічними сполуками, що не утворюються природним шляхом. Тому втручання їх у природні системи може порушувати зв’язки між компонентами живих систем.
Охороні навколишнього середовища і грунтів сприяє використання сучасних прогресивних систем удобрення та раціональних методів боротьби зі шкідниками сільськогосподарських культур, згідно з якими необхідно: додержуватися встановлених норм внесення добрив; не вносити добрив у талий грунт; азотні добрива вносити навесні; не залишати на полях невикористаних добрив; не вносити добрива в грунти водоохоронних зон; узгоджувати удобрення з прогресивними агротехнічними заходами, сівозмінами і раціональними способами захисту рослин.
Грунтом називають верхній родючий шар земної кори, що складається з уламків гірських порід, солей, відмерлих решток організмів, гумусу, води, повітря, живих організмів.
Грунт – екологічна система, у якій всі елементи взаємопов’язані.
1. Що таке грунт? 2. Назви складові частини грунту. 3. Які бувають грунти? 4. Які грунти переважають у вашій місцевості?
5. Чому землю необхідно удобрювати? Наведи приклади органічних і мінеральних добрив.
? 1. Назви процеси, що призводять до зменшення родючості грунту. 2. Яку роль відіграють добрива у підвищенні врожайності?
3. Охарактеризуй роль організмів у грунтоутворенні.
1. У чому виявляються негативні наслідки недостатнього або надмірного внесення добрив у грунт? 2. Обговоріть та спробуйте доповнити правила охорони грунтів: а) вносити органічні та мінеральні добрива, щоб збагатити грунт поживними речовинами, які поглинаються рослинами; б) розорювати грунти упоперек схилів, щоб запобігти ерозії; в) створювати захисні лісонасадження, щоб уникнути ерозії; г) збільшувати родючість внаслідок зрошення у засушливих місцях, осушення занадто зволожених грунтів.
Щоб зберегти родючість землі, потрібно дбайливо до неї ставитися, дотримуватися правил охорони грунтів.
Мал. 69. Безвідвальний обробіток грунту (1) і оранка плугом (2)
Проект
Грунтозахисний обробіток землі
Мета проекту: дізнатися про методи грунтозахисного обробітку і направити дані про них у відповідні громадські організації.
Хід роботи
1. Ознайомитися з літературою, що стосується грунтозахисного обробітку в Україні і за кордоном.
2. Зібрати відомості про безвідвальний обробіток грунту (мал. 69, 1), запроваджений у 1973-1988 pp. на Полтавщині вченим, агрономом Ф. Т. Моргуном.
3. Зробити висновки про те, який обробіток грунту (за допомогою плуга (мал. 69, 2) чи безвідвальний) більшою мірою зберігає родючість грунту (рятує його від вивітрювання, пересихання, сприяє накопиченню гумусу тощо).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...