ГРУПИ СЛІВ ЗА ЇХНІМ ПОХОДЖЕННЯМ: ВЛАСНЕ УКРАЇНСЬКІ Й ЗАПОЗИЧЕНІ (ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ) СЛОВА
ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ
Ключові слова та поняття:
– лексичне та граматичне значення слова; власне українські й запозичені слова; архаїзми, історизми, неологізми; діалектні слова; професійні слова й терміни; фразеологізми
ЛЕКСИКА – це сукупність слів мови, її словниковий склад. ЛЕКСИКОЛОГІЯ – це розділ науки про мову, що вивчає лексику.
Слово має лексичне значення. Це зміст слова – те, що воно називає.
Лексичне значення слова не слід сплутувати з його граматичним значенням. Граматичне значення вказує на належність
57. Прочитайте. Витлумачте лексичні значення виділених слів. Який розділ науки про мову вивчає слова, їхнє значення, походження й уживання?
1. Слова – як крила ластівки, вона їх не почуває, але без них не може злетіти (Ю. Мушкетик). 2. Не знаючи слів, ти не зможеш пізнавати світ (Конфуцій). 2. Не існує таких звуків, кольорів, думок, для яких не було б у мові влучних слів (К. Паустовський).
– Якою мірою ефективність спілкування пов’язана з кількістю відомих мовцеві та вживаних мовцем слів?
– Як ви розумієте вислів доцільне вживання слова?
–
§ 5.ГРУПИ СЛІВ ЗА ЇХНІМ ПОХОДЖЕННЯМ: ВЛАСНЕ УКРАЇНСЬКІ Й ЗАПОЗИЧЕНІ (ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ) СЛОВА
За походженням слова української мови поділяють на дві групи:
– власне українську лексику (незапозичені слова);
– запозичені слова.
Серед незапозичених слів розрізняють:
– спільні для багатьох слов’янських мов: земля, небо, вода, сестра, брат, давній, говорити;
– властиві тільки українській мові (власне українські слова): галявина, збагнути, мрія, кмітливий, либонь, линути, мабуть.
У власне українських словах уживаються такі суфікси:
Запозичені слова становлять приблизно десять відсотків від словникового складу української мови. Це слова, запозичені зі слов’янських мов (візерунок, кепський, гудзик, завзятий, хлопець – з польської; парубок, праця, прудкий, бажати, клопіт, невіглас, цікавий – із чеської) та неслов’янських (Біблія, ікона, ангел, демократія, театр – із грецької; джентльмен, футбол, спортсмен, вокзал, гумор, долар, Інтернет – з англійської; палац, пальто, газета, капелюх, тріо, квартет, соло – з італійської та ін.).
58. Прочитайте. Подані синонімічні ряди завершіть дібраними з довідки власне українськими словами.
– Здібності, обдаровання, талант,…
– Прикрий, каверзний, гидкий,…
– Забаганка, вигадка, химера,…
– Охороняти, чатувати, пильнувати, …
ДОВІДКА
Примха, хист, стежити, капосний.
59. Прочитайте. Визначте вжиті в реченнях власне українські слова. Витлумачте лексичні значення цих слів, за потреби звернувшись до Тлумачного словничка.
1. Не надивлюся на довкілля – поглянь, яка краса кругом! (Д. Білоус). 2. Комаха зелена сюрчить на осонні (Т. Щегельська).
3. Впав чоловік в травицю долілиць (І. Драч). 4. Не був я гарним бандуристом: не та снага та й обмаль хисту (І. Коваленко). 5.І щось бентежило, прозоро жебоніло (О. Мороз). 6. Оглядаюсь назад мимохіть (Л. Воловець).
– Порівняйте лексичні значення слів: мимохіть – мимохідь; долілиць – горілиць. Усно складіть речення з кожним зі слів.
60. ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПАХ! Витлумачте лексичні значення поданих слів у вигляді словникових статей. Словникові статті запишіть.
I. Громада, чарівний, відволікати.
II. Вибалок, яскравий, залишити.
– Поясніть, як ви розумієте рядки поета Василя Голобородька “Кожне слово нашої мови проспіване у Пісні. Кожне слово нашої мови записане у Літописі”.
61. Складіть і запишіть речення з поданими власне українськими словами. Лексичні значення слів з’ясуйте за словником.
I. Глузд, вщерть, сахатися, сутужно, поспіль.
II. Перегодом, неборак, проноза, навшпиньки, шарварок.
62. Прочитайте. Визначте вжиті в реченнях синоніми. Яке зі слів-синонімів – власне українське, яке – запозичене? За яким словником можна з’ясувати походження та лексичне значення слова?
Там розкинулись гори високі, Там потоків дзвінкий водограй.
З журналу “Барвінок”
Київські фонтани на майдані, Златоглавий Київ шле вітання.
О. Кононенко
– Розкрийте значення вислову водограй натхнення. У прямому чи переносному значенні вжито слово водограй?
– Складіть і запишіть віршик, використавши такі рими: водограй – диво-край (пам’ятай, розгортай); фонтан – туман (каштан, ураган).
63. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. У кожному реченні визначте слова, запозичені з неслов’янських мов.
1. Грамат..ці підкоряються навіть імператори (Латинське прислів’я). 2. Академ..к мав в..личезну бібл..отеку та в..лику колекцію староруських ікон (За П. Загребелъним). 3. Печериця гонориться, наче виграла міл..йон. Їй нове ім’я вже сниться, нетутешнє – Шампін..йон (Г. Гарченко). 4.”Анахронизм це і дурня, що від книжок усі знання”, – поважно заявив Баран і втупивсь у телеекран (С. Коваль).
– Позначте в словах орфограму “літери и-i в іншомовних словах”. Поясніть написання слів відповідним правилом.
– Зі словника іншомовних слів випишіть 3-4 слова, що вживаються в прямому та переносному значеннях.
64. Перепишіть речення, уставляючи на місці крапок слова, вибрані з довідки.
1. … – проміжок часу. 2. … – неприємна подія, непорозуміння. 3. … сплетений з конопляних волокон тонкий канат. 4. … – скорочення або викреслення в тексті. 5. … – службовець, який розносить ділові папери. 6. … – незабудоване місце; площа.
ДОВІДКА
Кур’єр (франц.). Лінь (гол.).
Майдан (араб.). Період (грец.).
Інцидент (лат.). Купюра (франц.).
– Поясніть, що означає примітка в дужках після слова.
– Визначте в іншомовних словах орфограми. Поясніть написання слів відповідними правилами.
65. Прочитайте. Визначте слова, запозичені з неслов’янських мов. Витлумачте їхнє лексичне значення. За допомогою словника іншомовних слів з’ясуйте походження цих слів.
1. Письменники мусять не лише відтворювати життя, а й додавати людям патріотизму (М. Адаменко). 2. Не пливи за течією. Вироби тверді орієнтири, що таке добро і що – зло. Ідеал є один – добра і справедливості, чесності й любові (В. Стус). 3. Чи в простім конверті, чи по Інтернету написав би, сину, з ким ти там і де ти (В. Бровченко). 4. Сучасні діти на “ти” з комп’ютером, вони чудово знають, що таке айпад і айпод (3 газети “День”).
– Визначте в іншомовних словах орфограми.
66. Перепишіть, уставляючи пропущені літери.
Мон..тор, д..сплей, р..мейк, рем..кс, клав..атура, кл..п, х..т, пр..нтер, сер..ал, тр..лер.
Які зі слів стосуються комп ‘ютерної техніки? Які – мистецтва?
67. І Перепишіть, уставляючи пропущені літери або апостроф. Визначте слова іншомовного походження, підкресліть їх.
1. Комп..ютери й шаблі однаково м..нають (І. Павлюк). 2. Рожевий вечір, як флам..нго, над нами крила ро..простер (Д. Луценко). 3. Біла пан..а з..матихо ступала назустріч (В. Шкляр). 4. Морози ієрогл..фи в..водять на шибі (О. Слоньовська). 5. У кафе інтер..єр пр..красили к..рамічні вазочки з квітами (Л. Клименко).
– Визначте слова, ужиті е переносному значенні. Розкрийте ці значення.
РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ ЧИТАННЯ ♦ ГОВОРІННЯ
ОСОБЛИВОСТІ ОПИСУ ПРИМІЩЕННЯ. УСНИЙ ПЕРЕКАЗ РОЗПОВІДНОГО ТЕКСТУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ПРИМІЩЕННЯ
68. Прочитайте. Чи дає уривок змогу уявити, які живуть у цьому приміщенні люди? Розкажіть про це.
Христина увійшла у велику кімнату. Рука мимоволі потяглася до вимикача.
Серце підстрибнуло. На неї дивилися чорні скляні очі. Чорне, аж до синього полиску пір’я, міцний дзьоб – в опудалі ворони не було нічого загрозливого. Але серце закалатало від несподіванки.
Ти баї Опудало стояло на полиці справжнього каміна! Забута дитяча мрія, навіяна казками Андерсена…
Камін викладений з масивної старої цегли. Він має форму двох великих приземкуватих літер “П”, менша стоїть на більшій. На одній із поличок вгніздилося опудало птаха, на іншій поблискує великий компас у дерев’яній оправі.
У центрі кімнати – овальний стіл. Під стіною – різьблена, заповнена книжками шафа. Вікна ховаються за цупкими оксамитовими портьєрамифісташкового кольору.
Праворуч від входу, ближче до каміна, – шкіряний диван із картою світу над ним. По інший бік від каміна – крісло, глибоке й помітно продавлене.
Інтер’єр для зйомок фільму про початок минулого століття!
За Г. Вдовиченко
– Що розповіли меблі й речі про хазяїв приміщення?
– Пригадайте, у яких художніх творах вам траплявся опис приміщення. Як ви гадаєте, навіщо письменники вводять такі описи до своїх творів?
– Опис приміщення допомагає розповісти про життя людей, їхню працю та побут, інтереси й захоплення. Часто саме вигляд приміщення дає змогу зрозуміти внутрішній світ, характер людини. Внутрішній вигляд приміщення називають інтер’єром.
69. Прочитайте. Назвіть, що саме описав автор, щоб відтворити вигляд приміщення. На які меблі та речі він звернув увагу читача? З якою метою?
У покоях єпископа
Єпископ сидів біля столу і щось писав.
На чималенькому столі лежало багато паперів. Тут було й багато книг. Для пильної роботи книги було познімано з різьбленої кленової полиці. На висоті людського зросту ця полиця облягала майже всю кімнату.
Лежали на столі книги церковні. Розкриті лежали і світські книги, польські і французькі, що з них черпав чимало мудрого цей учений чернець.
На тім столі лежав і тодішній Словник української народної й книжної мови. Було в тому словнику й пояснення слів грецьких, латинських, французьких. Був той словник складений року 1627 київським друкарем, молдаванином Бериндою. Видали словник о тій порі, коли в європейських країнах путніх словників було не так уже й багато.
Єпископ особливо часто припадав до цього щирого, народного струмка і радів щедрій красі українського слова, що в нім буяє сила нашого народу.
На столі лежали шабля, пістоль, а поруч із ними золотий хрест. На шаблю пильно дивився намальований на дверях козак Мамай.
За О. Ільченком
– Про які риси вдачі господаря кімнати “розповів” інтер’єр?
Щоб описати приміщення, потрібно вказати:
– яке воно за розміром і формою, світле чи темне;
– на місце розташування у приміщенні меблів і речей;
– на ознаки цих меблів і речей.
Отже, складниками опису приміщення є опис місця й описи окремих предметів.
“Відомим” у реченні опису місця є вказівка на місце розташування предмета (посередині, під стіною, в кутку, ліворуч), а “новим” – назва предмета.
Наприклад:
У реченнях опису предметів, що містяться у приміщенні, “відомим” є назва самого предмета або його частин, а “новим” – ознаки. Наприклад:
Таким чином, речення опису приміщення слід будувати за такою схемою:
Наприклад: На стінах висять картини в дерев’яних рамах.
70. Прочитайте. Доведіть, що в уривках описано саме приміщення. У кількох реченнях опису визначте “відоме” та “нове”.
I. Кімната була простора, десь на сто людей. Стіни зведені з хмизу й обмазані глиною. Попід стінами стояли лежанки. Посередині на гаку висів чималий казан, з якого йшла густа пара. Під казаном горів вогонь. Дим виходив димарем угору.
На стінах висіла козацька зброя. У кутку стояла ікона Богородиці Покрови, перед нею горіла лампадка. Уздовж куреня стояв довгий стіл, а з обох боків – лави.
За А. Чайковським
II. Кімната зустріла тишею. Було тут п’ятнадцять квадратних метрів і одне вікно. Усе, як завжди, кожна річ на своєму місці. Під стіною – ліжко, шафа. Біля вікна – робочий стіл, на ньому – шкільний ранець, над ним – книжкова полиця. По стінах – фотографії, вирізки з журналів. На підвіконні – кактус. Нічого особливого. Саме так, напевно, виглядають кімнати більшості дванадцятирічних дівчаток.
За О. Печорною
– Поясніть лексичне значення виділених слів. За потреби зверніться до Тлумачного словничка.
– Які з наявних у приміщенні речей чітко вказують на історичну добу?
– Що розповіли описи приміщень про людей, які в них мешкають? Хто ці люди?
– Визначте стиль уривків. Свою думку доведіть.
Опис приміщення може бути складений у науковому або художньому стилях.
У науковому описі приміщення інформацію про його розмір, форму, освітлення, колір стін, меблі та предмети, які там є, подають безсторонньо, ставлення автора до описаного не висловлюється. Мета такого опису – точність і конкретність. Слова вживають лише в прямому значенні.
У художньому описі приміщення створюють образи предметів і речей, які його наповнюють, а також передають ставлення до описаного. Мета художнього опису – сформувати певне ставлення до приміщення й до людини, яка там мешкає або працює. У такому описі використовують художні засоби:епітети, порівняння, персоніфікації та ін.
71. Прочитайте. Визначте стиль кожного з уривків, свою думку доведіть.
І. Внутрішнє планування українського житла характеризувалося повсюдною єдністю. Вариста українська піч завжди займала внутрішній кут хати і була обернена своїм отвором до фасадної стіни, у якій були вікна. По діагоналі від печі влаштовували парадний кут (покуть), де розміщували ікони, прикрашені рушниками. Під іконами уздовж бічної (причілкової) стіни ставили стіл. Біля столу попід тильною (задньою) стіною розміщували довгу дерев’яну лаву, а із зовнішнього боку – маленький переносний ослінчик. Простір між піччю та причілковою стіною заповнювався дерев’яним настилом на стовпчиках (піл). Удень він використовувався для хатніх робіт, уночі слугував спальним місцем.
З кн. “Українська минувшина”
II. Хата в садибі була стародавня, з покривленими стінами. З веранди вело троє дверей: до комори, кухні і великої світлиці на четверо вікон.
У літній кухні, або ж хатині, як я її називав, стояли плита, старий холодильник, був набір усілякого посуду, черпаки, відра, каструлі, у хліві – паливо.
Із чотирьох кутків світлиці на мене допитливо дивились образи у вишитих рушниках: Божа Мати з Малям, сам Господь Вседержитель, святі преподобники й угодники. На стіні під образами цокали старі дзигарі з зозулею над римськими цифрами. У хаті були ліжка, диван, два столи, шафа, мисник.
На веранді – столи, довга лава й канапа.
За В. Коренчуком
– У 2-3 реченнях художнього опису визначте “відоме” та “нове”.
72. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ! Прочитайте. Визначте вжиті в реченнях
Художні засоби: порівняння, епітети, персоніфікації. Яка їхня роль в описах приміщення?
1. Хатиночка як чашечка: невеличка, чиста, ясна, весела (Панас Мирний). 2. У хаті глухо, як у печері (Л. Костенко). 3. Кімната сміється голубими вікнами (Є. Гуцало). 4. Кімната біла. В зморшках сива стеля. Старенька піч схилилась до стіни. Бабусина задумлива оселя збудована давно, ще до війни (О. Довгопят).
– Пригадайте випадок із вашого життя, до якого можна було б застосувати прислів’я “Де родина гідненька, там хатинка біленька”. Розкажіть про це.
73. Прочитайте. Визначте тему та головну думку тексту. Які типи мовлення поєднано в тексті?
У світлиці
Гетьман пройшовся панською світлицею. Цей палац козаки захопили кілька годин тому.
Натерта до блиску підлога сковувала ходу гетьмана. Вікна було запнуто важкими портьєрами, тому в кімнаті стояли сутінки. Після довгої їзди хотілося впасти на прикрашену химерними птахами отоманку й бодай хвилину спочити. Або ж опуститися в глибоке крісло й посидіти хвилину-другу.
Гетьман підійшов до вікна, відсунув портьєру. Яскраве сонячне світло перерізало кімнату навпіл, блискітками заграло на підлозі. Блискітки були різноколірні, бо високі вікна були оздоблені вітражами.
З передпокою долинув жіночий плач і гомін суперечки. Відчинив важкі двері й зазирнув джура. До гетьмана просилася молодиця. Це була дружина панського наглядача, отого, що людей тяжко мучив. Суд над тим виродком уже призначено… Просить на чоловіка зглянутися. Діти в неї…
З невеличкої скриньки на столі гетьман вийняв туго набитий грішми гаман.
– Отут, Петре, гроші. Для неї й дітей. Віддаси. А помогти не можу. Усе суд вирішить.
За В. Кулаковським
– З’ясуйте за Тлумачним словничком лексичні значення виділених слів.
– Визначте стиль тексту, свою думку доведіть.
– Складіть і запишіть план тексту.
– Усно перекажіть текст за планом.
Related posts:
- ГРУПИ СЛІВ ЗА ПОХОДЖЕННЯМ: ВЛАСНЕ УКРАЇНСЬКІ Й ЗАПОЗИЧЕНІ (ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ) СЛОВА Мета: навчальна: ознайомити шестикласників з власне українськими та запозиченими словами; розвивальна: розширювати мовознавчий світогляд; виховна: виховувати шанобливе ставлення до рідного слова та інших мов світу. Внутрішньопредметні зв’язки: лексикологія, морфологія, синтаксис, орфографія. Міжпредметні зв’язки: мова, література, іноземні мови. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. ПЕРЕБІГ УРОКУ ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ […]...
- Походження слів: власне українські та запозичені слова. Ознайомлення з тлумачним словником і словником іншомовних слів. Правопис слів іншомовного походження І СЕМЕСТР ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ Уроки 5, 6 Тема: Походження слів: власне українські та запозичені слова. Ознайомлення з тлумачним словником і словником іншомовних слів. Правопис слів іншомовного походження Мета: подати відомості про походження української лексики, повправляти в розрізненні власне українських та запозичених слів; ознайомити з будовою тлумачного словника та словника іншомовних слів; формувати вміння роботи зі […]...
- Власне українські і запозичені слова Лексикологія Власне українські і запозичені слова Словниковий склад української мови формувався протягом багатьох віків. Частина слів перейшла ще від спільноіндоєвропейської, старослов’янської, давньоруської мовних єдностей {мати, робота, сім’я; син, плуг, борона, овес, косити, літо, кінь, білий, чотири, я, за; сім’я, ківш, коромисло, білка, собака, хороший, сизий, сорок, дев’яносто), частина слів утворилася у власне український період, і […]...
- Власне українські і запозичені слова – ЛЕКСИКА ЛЕКСИКА Власне українські і запозичені слова У складі української лексики за походженням виділяють Власне українські слова і слова, Запозичені з інших мов. Власне українські слова – це слова, що виникли в українській мові після спільнослов’янської мовної єдності й були засвідчені в історичних пам’ятках і художніх творах українського народу. Ці слова складають основу української лексики і […]...
- Лексика за її походженням. Власне українські слова ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ § 41. Лексика за її походженням. Власне українські слова Українська лексика формувалася протягом багатьох століть. За походженням вона поділяється на дві групи – незапозичені ті іншомовні (запозичені) слова. Серед незапозичених є слова: 1) спільні для багатьох слов’янських мов: земля, небо, вода, сіль, плуг, сестра, брат, рука, білий, чорний, говорити, два, давно, близько; 2) […]...
- Словниковий склад української мови. Власне українські й запозичені слова ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ УРОК № 60 Тема. Словниковий склад української мови. Власне українські й запозичені слова Мета: дати учням поняття про лексикологію як розділ науки про мову, про власне українські й запозичені слова, вчити користуватися словником іншомовних слів; розвивати спостережливість та вміння поповнювати свій лексикон новими словами; виховувати повагу до рідної мови. Обладнання: підручник, словники, таблиця, […]...
- ГРУПИ СЛІВ ЗА ЇХ ПОХОДЖЕННЯМ Лексикологія. Фразеологія Слова, слова… Вони в собі всі різні: Тривожні й тихі, радісні й сумні; Є терпеливі, є жорстокі й грізні, Лукаві й чесні, мудрі і смішні. Микола Ткач Ви знатимете: – групи слів за значенням, походженням, уживанням у мові. Ви вмітимете: – розрізняти власне українські й запозичені слова, загальновживані й стилістично забарвлені, застарілі слова […]...
- Групи слів за походженням ЛЕКСИКОЛОГІЯ, ФРАЗЕОЛОГІЯ У цьому розділі ви будете вивчати слово. Наука про значення й уживання слів називається лексикологією. Усі слова в українській мові поділяються на ті, що побутують у ній споконвіку (власне українські, незапозичені слова), і ті, що запозичені з інших мов. Слова, які люди, і будь-які речі, мають вік. Деякі з часом відходять у минуле, […]...
- Написання слів іншомовного походження. Ознайомлення зі словником іншомовних слів ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ § 45 Написання слів іншомовного походження. Ознайомлення зі словником іншомовних слів Запам’ятаймо! У загальних назвах іншомовного походження букви звичайно не подвоюються: адреса, басейн, грип, колектив, піца, сума. Лише в деяких загальних назвах пишемо подвоєні букви: бонна, ванна, вілла, мадонна, манна, мулла, панна, тонна. У власних назвах іншомовного походження пишемо подвоєні букви: […]...
- НАПИСАННЯ СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ §32. НАПИСАННЯ СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ 445. Прочитайте. Поясніть значення виділених слів. Перевірте себе за Тлумачним словничком. 1. Науковець відкрив файл кишенькового комп’ютера, куди було введено службову інформацію, і занурився в її аналіз (С. Руденко). 2. Стадіон, басейни, корти – атрибути знані спорту. Успіх, результат, медалі, сльози, гімн на п’єдесталі, новий світовий […]...
- Написання слів іншомовного походження. Букви и, і. Словник іншомовних слів Фонетика. Орфоепія. Орфографія Урок № 79 Тема. Написання слів іншомовного походження. Букви и, і. Словник іншомовних слів Мета: – навчальна: навчити правопису слів іншомовного походження; ознайомити зі словником іншомовних слів; – розвивальна: розвивати пам’ять, увагу, пошукові здібності; – виховна: виховувати культуру усного і писемного мовлення. Внутрішньопредметні зв’язки:орфоепія, лексикологія, мова і мовлення. Міжпредметні зв’язки: географія. Тип […]...
- ПРАВОПИС СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ СТИЛІСТИКА МОВИ. КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ. СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ФОНЕТИКИ Урок № 26 ПРАВОПИС СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ Мета: повторити правопис слів іншомовного походження; удосконалювати уміння правильно писати слова іншомовного походження, знаходити й виправляти орфографічні помилки у писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів гідність за свою Батьківщину, а також толерантність, повагу до культури, історії й […]...
- ГРУПИ СЛІВ ЗА ВЖИВАННЯМ: ЗАГАЛЬНОВЖИВАНІ І СТИЛІСТИЧНО ЗАБАРВЛЕНІ СЛОВА, ДІАЛЕКТНІ, ПРОФЕСІЙНІ СЛОВА Й ТЕРМІНИ, ПРОСТОРІЧНІ СЛОВА Мета: навчальна: дати поняття про загальновживані й стилістично забарвлені слова; розвивальна: розвивати гнучкість мислення учнів; виховна: виховувати уважне та шанобливе ставлення до слова. Внутрішньопредметні зв’язки: лексикологія, стилістика, синтаксис і пунктуація, орфографія. Міжпредметні зв’язки: мова, література, географія, біологія. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. ПЕРЕБІГ УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ […]...
- Правопис слів іншомовного походження – Орфографія Орфографія Правопис слів іншомовного походження Неподвоєні і подвоєні приголосні 1. У загальних назвах слів іншомовного походження приголосні звичайно не подвоюються: акумулятор, бароко, беладона, група, інтелектуальний, комісія, лібрето, сума, шасі та ін. 2. При збігу однакових приголосних префікса і кореня подвоєний приголосний маємо лише в тому випадку, коли в мові вживається непрефіксальне слово: імміграція (бо є […]...
- Вживання м’якого знака й апострофа у словах іншомовного походження. Подвоєні букви в словах іншомовного походження ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ УРОК № 55 Тема. Вживання м’якого знака й апострофа у словах іншомовного походження. Подвоєні букви в словах іншомовного походження Мета: поглибити й системазувати знання учнів про написання слів іншомовного походження; вдосконалювати орфоепічні й орфографічні навички; розвивати пам’ять, усне мовлення, логічне мислення; прищеплювати інтерес до науки. Обладнання: підручник, словник іншомовних слів. ХІД […]...
- Написання слів іншомовного походження – Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ Вимова приголосних звуків та позначення їх на письмі Написання слів іншомовного походження 1. И пишемо: А) у загальних назвах після Д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р перед буквами на позначення приголосних (крім Й): дисцИПліна, тИРан, візИТ, бравісИМо, піанісИМо, фортИСИМо, цИЛіндр, піцИКато, шИФр, рИТм (але лекторІЙ); Б) у географічних […]...
- Групи слів за вживанням. Загальновживані та стилістично забарвлені слова ЛЕКСИКОЛОГІЯ, ФРАЗЕОЛОГІЯ § 11 Групи слів за вживанням. Загальновживані та стилістично забарвлені слова Пригадаймо! Спілкуючись, ми обираємо певний мовний стиль. Вибір мовного стилю залежить від ситуації спілкування, мети, адресата спілкування. Невимушена розмова з товаришем, написання твору, відповідь на уроці, виступ на урочистих шкільних зборах, написання заяви про відвідування спортивної секції – це все різні ситуації […]...
- Букви і в словах іншомовного походження ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ § 37. Букви і в словах іншомовного походження Українська мова постійно збагачується, розвивається. Одним із джерел збагачення мови, поповнення запасу її слів є запозичення з інших мов. Слова, запозичені з інших мов, називаються іншомовними. 385.1. Прочитайте текст. Про що в ньому розповідається? Наведіть приклади іншомовних слів. СЛОВА-МАНДРІВНИКИ Цікавішими за людські життєписи […]...
- ГРУПИ СЛІВ ЗА ВЖИВАННЯМ: ЗАГАЛЬНОВЖИВАНІ Й СТИЛІСТИЧНО ЗАБАРВЛЕНІ СЛОВА ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ § 7.ГРУПИ СЛІВ ЗА ВЖИВАННЯМ: ЗАГАЛЬНОВЖИВАНІ Й СТИЛІСТИЧНО ЗАБАРВЛЕНІ СЛОВА За вживанням усі слова поділяють на загальновживані та стилістично забарвлені. Загальновживані слова використовують усі люди в усному й писемному мовленні. Це такі слова, як мати, батько, син, дочка, брат, сестра, хліб, сіль, вода, пшениця, яблуня, вишня, вітер, дощ, будинок, зелений, великий, жити, думати, […]...
- ПОДІЛ НА ГРУПИ СЛІВ, ЩО НАЛЕЖАТЬ ДО РІЗНИХ ЧАСТИН МОВИ. СЛУЖБОВІ СЛОВА Мета: відновити і закріпити знання учнів про слова – назви предметів, ознак, дій; повторити поняття “частини мови”, “іменник”, “прикметник”, “дієслово”; формувати вміння розрізняти частини мови за питаннями; відрізняти їх від службових слів, правильно вживати у мовленні; розвивати вміння аналізувати, систематизувати мовні явища; виховувати пізнавальний інтерес. ХІД УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. […]...
- Подвоєні букви у словах іншомовного походження ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ § 38. Подвоєні букви у словах іншомовного походження В іншомовних словах букви, що позначають приголосні звуки, можуть подвоюватись. Букви подвоюються у випадку, коли слова позначають власні назви: Гаронна, Марокко, Голландія, Ніцца, Елла, Джонні, Руссо, Шиллер, Грімм. Подвоєні букви зберігаються й в усіх похідних словах: марокканець (Марокко), андоррський (Андорра). У Загальних назвах […]...
- Основа слова і закінчення змінних слів. Форми слова і спільнокореневі слова БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ УРОК № 78 Тема. Основа слова і закінчення змінних слів. Форми слова і спільнокореневі слова Мета: поглибити знання учнів про основу слова і закінчення змінних слів, про форми слова і спільнокореневі слова; домогтися засвоєння ними мовного матеріалу; навчати учнів визначати основу слова та закінчення змінних слів, розрізняти форми слова і спільнокореневі […]...
- Групи вставних слів і словосполучень за значенням – Вставні слова (словосполучення, речення) СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Вставні слова (словосполучення, речення) Групи вставних слів і словосполучень за значенням Вставні слова і словосполучення виражають: А) оцінку вірогідності повідомлюваного (упевненість або невпевненість, ступінь звичайності викладених фактів): Авжеж, безперечно, безсумнівно, без усякого сумніву, видимо, видно, в усякому разі (випадку), гадаю, дійсно, звісно, звичайно, здавалося (б), здається, зрозуміло, либонь, мабуть, може, можливо, напевно, […]...
- ЗАПОЗИЧЕНІ СЛОВА, ЇХ СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ Урок № 41 ЗАПОЗИЧЕНІ СЛОВА, ЇХ СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ Мета: поглибити знання учнів про запозичені слова, удосконалити вміння пізнавати їх, за допомогою словників тлумачили значення, розвивати вміння визначати стилістичні функції запозичених слів та навички доцільного користування ними; розвивати чуття слова; виховувати почуття патріотизму та полікультурності. Внутрішньопредметні зв’язки: Лексикографія: тлумачення значень слів […]...
- Поняття про службові слова, їх роль у реченні. Вживання службових слів для зв’язку слів у реченні. Навчальний діалог Урок 73 Тема. Поняття про службові слова, їх роль у реченні. Вживання службових слів для зв’язку слів у реченні. Навчальний діалог Мета: дати учням уявлення про службові слова та їх роль у реченні; формувати навички правильно вимовляти їх та писати окремо від інших слів; вчити складати текст з деформованих речень, вести діалог; виховувати любов до […]...
- Правопис знака м’якшення та апострофа в словах іншомовного походження Фонетика. Орфоепія. Орфографія Урок № 80 Тема. Правопис знака м’якшення та апострофа в словах іншомовного походження Мета: – навчальна: навчити правопису слів іншомовного походження; навчити знаходити в тексті слова з вивченими орфограмами; – розвивальна: розвивати пам’ять, увагу, пошукові здібності; – виховна: виховувати культуру усного і писемного мовлення. Внутрішньопредметні зв’язки: орфоепія, лексикологія, мова і мовлення. Міжпредметні […]...
- Добирання спільнокореневих слів і зміна форми слова для перевірки написання слів із ненаголошеними [е], [и] Тема: Добирання спільнокореневих слів і зміна форми слова для перевірки написання слів із ненаголошеними [е], [и] Мета: вчити учнів знаходити перевірне слово шляхом змінювання слова або добирання спільнокореневого слова; розвивати правильну літературну вимову слів із ненаголошеними [е], [и] в коренях; виховувати любов до природи. Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції). Обладнання: підручник, […]...
- ГРУПИ СЛІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ. Синоніми ЛЕКСИКОЛОГІЯ §36. ГРУПИ СЛІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ. Синоніми 496. Прочитайте. Різне чи одне й те саме явище природи називають виділені слова? Мете, мете метелиця! Пороша, хуртовина! То на дорозі стелиться, То в хату снігом кине. Вертелиця, куделиця, Хурделя, завірюха. Метелиця, кужелиця Ще й виверта кожуха. Ще: віхола, віхтелиця, Завійниця хурдиста… І все це до “хурделиці” Синоніми […]...
- Основа слова і закінчення змінних слів БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФ І Я § 47. Основа слова і закінчення змінних слів 474.1. Прочитайте речення. Визначте, якими частинами мови є слова в реченнях. 1. Степанко обережно взяв сірого птаха в долоні. 2. Сірий птах боязко поглядав на Степанка з його долонь. ІІ. Які слова в поданих реченнях є змінними, а які – незмінними? […]...
- Визначення кореня слова шляхом добирання споріднених слів Урок 77 Тема. Визначення кореня слова шляхом добирання споріднених слів Мета: учити спостерігати за однаковим написанням коренів у споріднених словах; формувати вміння виділяти корінь у спільнокореневих словах; розвивати спостережливість; виховувати увагу й наполегливість. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Актуалізація опорних знань 1. Перевірка домашнього завдання (вправа 55) – Прочитайте текст, який ви записали. – […]...
- Омоніми – Групи слів за значенням УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ЛЕКСИКОЛОГІЯ Групи слів за значенням Омоніми (гр. Homos – однаковий і Grapho – пишу) – слова, що мають однакове звучання й написання, але зовсім різне значення. Від багатозначних слів відрізняються тим, що означають предмети, ознаки, дії, що не мають між собою нічого спільного. Омонімічний ряд складається з елементів, що належать […]...
- Ненаголошені голосні звуки [е], [и] в корені слова, їх вимова порівняно з наголошеними. Перевірка написання ненаголошеного голосного за допомогою зміни слова в добору спільнокореневих слів. Складання речень Урок 89 Тема. Ненаголошені голосні звуки [е], [и] в корені слова, їх вимова порівняно з наголошеними. Перевірка написання ненаголошеного голосного за допомогою зміни слова в добору спільнокореневих слів. Складання речень Мета: формувати вміння правильно вимовляти й писати слова з ненаголошеними голосними е, и в корені слова; вчити розпізнавати слова, які треба перевіряти; вчити добирати перевірні […]...
- Букви и-і в словах іншомовного походження ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА. ОРФОГРАФІЯ УРОК № 56 Тема. Букви и-і в словах іншомовного походження Мета: пояснити правила написання букв и-і в словах іншомовного походження; формувати вміння розпізнавати орфограму й обгрунтовувати її за допомогою правила; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення; виховувати працелюбність. Обладнання: підручник, таблиця, тексти диктантів. ХІД УРОКУ I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ 1. Перевірка […]...
- Лексико – семантичні групи слів і їх стилістика Стилістика української мови Лексико – семантичні групи слів і їх стилістика До лексичного складу мови належать певні групи повнозначних слів з неоднаковою семантикою. їх прийнято називати лексико – семантичними. Лексико – семантичні групи слів – такі групи повнозначних слів, кожна з яких своєрідна лексично, семантично і за виконуваними стилістичними функціями. Лексико – семантичні групи слів […]...
- ЗВЕРТАННЯ. ВСТАВНІ СЛОВА ТА СПОЛУЧЕННЯ СЛІВ ПОВТОРЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПОГЛИБЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО § 2. ЗВЕРТАННЯ. ВСТАВНІ СЛОВА ТА СПОЛУЧЕННЯ СЛІВ 27. Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. Визначте в кожному звертання. Що називається звертанням? 1. Ти справжній лицар, сину! Ти вславиш Україну! (Т. Малкотя). 2. Ми ж, моя матінко, козацького роду (Марко Вовчок). 2. Люби, дитино, землю цю прекрасну! (С. Круліковська). 4. Україно! […]...
- ПОХОДЖЕННЯ (ЕТИМОЛОГІЯ) СЛОВА ЛЕКСИКОЛОГІЯ §37. ПОХОДЖЕННЯ (ЕТИМОЛОГІЯ) СЛОВА Розділ науки про мову, що вивчає походження та історичний розвиток слів, їхню “біографію”, називається етимологія. Часто походження слів доводиться відновлювати, звернувшись до споріднених мов. Тому етимологія вивчає ще й спорідненість слів з іншими словами нашої та інших мов. Походження слова можна з’ясувати за етимологічним словником або довідником. 524. Прочитайте текст […]...
- ЗНАЧУЩІ ЧАСТИНИ СЛОВА. РОЗРІЗНЕННЯ СПІЛЬНОКОРЕНЕВИХ СЛІВ І ФОРМ ОДНОГО Й ТОГО САМОГО СЛОВА Мета: узагальнити знання учнів про морфемну будову слова; розвивати вміння знаходити основу, закінчення у слові, поданому в кількох граматичних формах, корінь у ряду поданих спільнокореневих слів, суфікс, префікс у ряду слів із тим самим суфіксом, префіксом; виховувати любов до рідного слова. ХІД УРОКУ I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Словникова робота Гра “Склади […]...
- Будова слова. Спільнокореневі слова. Форми слова СЛОВО. ЗНАЧЕННЯ СЛОВА Будова слова. Спільнокореневі слова. Форми слова 88. Прочитайте скоромовку. Пере-пере-перепеленята в полі з перепелом, з татом. У Перепільськім передмісті перепілка пере листя, пере листя на перинку, перетрушує пір’їнки (За Оленою Полянською). – Спишіть текст. Підкресліть однорідні члени речення. – Позначте основу, закінчення й корінь у спільнокореневих словах. 89. Прочитайте казку. Перекажіть. Десь […]...
- Пароніми – Групи слів за значенням УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ЛЕКСИКОЛОГІЯ Групи слів за значенням Пароніми Терміном Паронімія (від гр. Para – біля, поряд і опута – ім’я) зазвичай називають таке мовне явище, коли два слова, схожі за звучанням, але різні за значенням, помилково вживають одне замість іншого, наприклад: боцман замість лоцман, кремінь замість кремній. Слова, які утворюють такі пари, […]...
- Букви и, і після ж, ч, ш, щ та г, к, х у коренях слів та в абсолютному кінці слова БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФ І Я § 53. Букви и, і після ж, ч, ш, щ та г, к, х у коренях слів та в абсолютному кінці слова 1. Пригадайте, чи можуть бути м’якими звуки [ж], [ч], [ш], [г], [к], [X]. 2. Коли звуки [ж], [ч], [ш], [г], [к], [х] бувають пом’якшеними? Пі Сля букв […]...