ЗАПОЗИЧЕНІ СЛОВА, ЇХ СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ



СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ

Урок № 41

ЗАПОЗИЧЕНІ СЛОВА, ЇХ СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ

Мета: поглибити знання учнів про запозичені слова, удосконалити вміння пізнавати їх, за допомогою словників тлумачили значення, розвивати вміння визначати стилістичні функції запозичених слів та навички доцільного користування ними; розвивати чуття слова; виховувати почуття патріотизму та полікультурності.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикографія: тлумачення значень слів іншомовного походження за словниками.

Орфоепія:

вимова слів іншомовного походження.

Орфографія: правопис запозичених слів.

Синтаксис: робота з текстом.

Стилістика: стилістичні функції запозичених слів.

Міжпредметні зв’язки: російська мова, медицина, мистецтво та ін.”

Тип уроку: поглиблення знань та засвоєння нових аспектів теми.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Ознайомлення десятикласників із темою, метою і завданнями уроку

III. Актуалізація та поглиблення опорних знань

> Прочитайте текст. Випишіть слова іншомовного походження. Розкрийте їх значення та роль у тексті.

ОЧІ – ДЗЕРКАЛО ЗДОРОВ’Я

Про

це говорять із подивом, слухають із недовір’ям: магія якась – подивитись в очі людині і тут же розповісти все не тільки про її здоров’я, а й про звички? Немислимо, розумом не збагнути. Однак це факт. Та якщо ні для кого з давніх-давен не диво, що очі – дзеркало душі, то сьогодні нас переконують і в тому, що очі дзеркало здоров’я, переконує наука, ім’я якій – іридодіагностика.

Нове слово в медицині? І так, і ні. Ні – тому що хіба можна назвати новим метод, якому понад три тисячі років? Так – тому що знову згадали, заговорили про нього і почали застосовувати в Європі, США, Канаді, Японії лише в середині п’ятдесятих років минулого століття.

Перші, так би мовити, сліди іридодіагностики прийшли до нас з глибокої давнини, Так, у печерах Малої Азії знайдено наскельне зображення райдужки ока та її зв’язків із різними частинами людського тіла. В Індії, Китаї вже більш як три тисячі років тому надавали виняткового значення змінам в очах хворої людини… Про відображення на райдужній оболонці ока (ірисі) стану практично всіх органів людини писали Гіппократ та Філострат.

Основоположником сучасної іридодіагностики є доктор медицини з Угорщини Пекцелі. Ще в дитинстві випадково помітивши, як змінилося забарвлення райдужки ока пораненої сови, майбутній учений зацікавився цим явищем. Пізніше, будучи студентом, а потім працюючи в хірургічному госпіталі, він продовжував накопичувати спостереження, що в майбутньому дало змогу йому систематизувати іридологічні тести і дати перше обгрунтування методу іридодіагностики. Цінність методу полягає в тому, що він не тільки фіксує відхилення в організмі, а й часто дає інформацію про їх причини. Сьогодні офіційна медицина визнає за ним право громадянства. Створено Міжнародну асоціацію іридологів (С. Кузнєцов).

> Чи вмотивовано використання запозичених слів у тексті? Чим саме?

Тренувальні вправи

> До наведених слів доберіть іншомовні відповідники, подані в дужках.

Промисловість, рішення, всесвіт, відсоток, краєвид, кіннота, льотчик, водій, воротар, кріпость, уподібнення, обрій, кількісний, розумовий (космос, ландшафт, пілот, асиміляція, резолюція, фортеця, голкіпер, шофер, процент, індустрія, кавалерія, горизонт, інтелектуальний, статистичний).

> Користуючись словником іншомовних слів, з’ясуйте значення поданих слів, складіть з ними речення, запишіть. З’ясуйте вимову і правопис запозичених слів.

Комюніке, приватизація, толерантність, інновації, алергія, феєрверк, екстраординарний, арія, привілей.

> Запишіть подані слова українською мовою; з’ясуйте, за якими правилами вони вимовляються і пишуться:

А) диета, визит, циклон, пластырь, библиография, вентилятор, цитадель, автоматизация, поливитамины, дезинфекция;

Б) аттестат, параллель, корреснондент, троллейбус, атташе, иррациональный, иммиграция, финн, аннотация, мадонна;

В) Миссисипи, Таллинн, Уссури, Дарданеллы, Ницца, Пикассо, Вирджиния, Торричелли, Россини, Вавилон, Тибет, Голландия;

Г) виньетка, марсельеза, мадьяр, портьєра, карьера, серьезный, пьедестал, интервью, адьютант, ателье, зскадрилья, вестибюль.

IV. Поглиблення знань учнів про стилістику

> Прочитайте текст і дайте відповідь на запитання: 1. Що являє собою стилістика як галузь мовознавства? 2. У чому суть стилістики мови? 3. Що є предметом стилістики мовлення? Матеріал для вчителя. Стилістика як галузь знань мовознавства є наука, іцо вивчає стилі і стилістичну систему літературної мови, функціонування її в різних сферах спілкування, спрямований добір мовних засобів відповідно до мети і змісту мовлення.

Розрізняють стилістику мови і стилістику мовлення. Стилістика мови визначає стилістичні засоби на всіх рівнях – фонетичному, лексичному, граматичному (морфологічному і синтаксичному), аналізує смислові і експресивні відтінки синонімічних елементів мови, відмінність в стилістичному забарвленні їх.

Стилістика мовленая (практична стилістика) – встановлює закономірності функціонування мовних засобів у різних стилях мовлення, дає рекомендації правильного, стилістично доцільного використання їх відповідно до ситуації мовлення в тій чи іншій сфері спілкування, учить мовної майстерності.

> Визначте стиль тексту із попередньої вправи.

> Зачитайте уривок тексту художнього твору. Чим характеризується цей стиль?

> Прочитайте текст і розкажіть про стилістичні особливості слів іншомовного походження.

Лексика за стилістичним використанням. поділяється на ряд (низку) груп: 1) суспільно-політичну; 2) термінологічну; 3) ініпомовні слова; 4) розмовно-просторічні; 5) діалектизми й 6) жаргонізми.

Слова іншомовного походження прийшли в нашу мову в різні часи, різними шляхами і стосуються різних сфер суспільного життя:

1) політики (агітація, конституція й ін.- з латинської мови; політика, прем’єр, бюрократ і ін.- з французької; мітинг і ін.- з англійської);

2) освіти (лекція, університет, екзамен, конспект і ін.- з латинської);

3) культури, мистецтва (концерт, акорд, піаніно і ін.- з італійської; романс, актор, сюжет і ін.- з французької; ландшафт, арфа та ін.- з німецької);

4) побуту (люстра, портьєра, трюмо та ін.- з німецької; гарбуз, ізюм, лапша та ін.- з тюркської);

5) спорту (чемпіон, бокс, футбол та ін.- з англійської).

Частина запозичених слів міцно ввійшла до складу загальновживаної лексики – етика, мемуари, натуральний, інфекція.

Серед іншомовних слів особливе місце займають інтернаціоналізми – партія, резолюція, філософія.

На сучасному етапі з’явилося в нашій мові багато запозичених слів, які нерідко ускладнюють взаєморозуміння в спілкуванні.

> Наведіть приклади запозичених слів у наш час. Чи виправдано їх буяння в українській мові сьогодні?

V. Закріплення здобутих знань і умінь з теми

> Продовжіть рядки словами іншомовного походження, що стосуються:

А) суспільно-політичного життя: демократія, …

Б) науки: географія, …

В) культури і мистецтва: театр, …

Г) торгівлі та фінансів: імпорт, …

> Замініть запозичені слова українськими відповідниками-синонімами. Які з них доцільніше вживати в побутовому мовленні? Констатувати, концентрувати, адекватний, анулювати, аргументувати, дефекти, делегація.

Лінгвістичне дослідження

> Зробіть аналіз сучасних газетних матеріалів щодо вживання запозичених слів. Чи завжди їх кількість умотивована?

VI. Систематизація й узагальнення знань і умінь, одержаних на уроці

> За допомогою яких довідників бажано встановлювати значення запозичених слів?

> Коли вживання слів іншомовного походження є позитивним явищем, а коли – негативним?

> Як ви можете охарактеризувати використання слів іншомовного походження на сучасному етапі?

VII. Підсумок уроку

> Відзначити, що учні засвоїли добре, а над чим ще слід працювати майже постійно, бо особливо правопис слів іншомовного походження необхідно часто перевіряти за словником.

VIII. Домашнє завдання

> Напишіть невеличкий твір на одну з тем (на вибір): “У друкарні”, “Прем’єра”, “Класична музика”, “Домашні квіти”, “БАДи”, доцільно використовуючи слова іншомовного походження.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Однорідні члени речення розділові знаки.
Ви зараз читаєте: ЗАПОЗИЧЕНІ СЛОВА, ЇХ СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ