ІНБРИДИНГ

Related posts:

1. АУТБРИДИНГ Екологія – охорона природи АУТБРИДИНГ – схрещування не споріднених рослинних або тваринних організмів, зокрема й належних до різних порід, сортів або видів. Система, що включає різні заходи добору Для спаровування тварин однієї породи, які, на відміну від інбридингу, не мають спільних предків у 4-6 поколіннях....
2. ГІБРИДИЗАЦІЯ Екологія – охорона природи ГІБРИДИЗАЦІЯ (б і о л.) – схрещування різних за спадковістю організмів. Г. – один з найважливіших чинників еволюції біол. форм у природі. Г. застосовують у селекції для виведення нових сортів рослин і порід тварин, у насінництві та в разі розведення тварин з метою створення високопродуктивних гетерозисних форм, а також як метод […]...
3. ТЕХНОЛОГІЯ ІНТЕНСИВНА (В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ) Екологія – охорона природи ТЕХНОЛОГІЯ ІНТЕНСИВНА (В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ) – внесення рац. науково обгрунтованих доз добрив, пестицидів, використання допустимої кількості мех. енергії для підвищення врожайності. Порушення таких норм спричинює ерозію грунтів, евтрофування водойм, забруднення продукції с.-г. виробництва, зниження її якості....
4. БІОТЕХНІЯ Екологія – охорона природи БІОТЕХНІЯ – активний цілеспрямований вплив людини на дику природу з метою збільшення ємності угідь для мисливських тварин, птахів, які живуть на волі, включаючи сукупність заходів, спрямованих на збільшення чисельності диких мисливських тварин і поліпшення їх якості шляхом розведення в природних умовах. Основні розділи Б.: охорона й розведення корисних тварин, птахів у […]...
5. ОХОРОНА ВИДІВ Екологія – охорона природи ОХОРОНА ВИДІВ – комплекс заходів, спрямованих на збереження чисельності видів тварин і рослин, особливо рідкісних. Вони охоплюють обмеження в збиранні, виловлюванні, заборону або різке обмеження колекціонування. У необхідних випадках О. в. забезпечує акліматизацію, розведення видів у неволі чи культурі....
6. САПРОПЕЛЬ Екологія – охорона природи САПРОПЕЛЬ – колоїдальні відклади, що утворюються на дні річок і озер унаслідок перегнивання решток рослин і тварин. С. застосовують як добриво, а також для мін.-вітамінної підгодівлі с.-г. тварин та в грязелікуванні....
7. ВИРОДЖУВАНІСТЬ Екологія – охорона природи ВИРОДЖУВАНІСТЬ – порушення норм, форми й будови рослин і тварин, що не супроводжується пат. процесом у клітинах. В. спричинюється екол. умовами (порушення розвитку зародка під впливом, напр., радіації, високої т-ри, токс. речовин), травматичними впливами тощо. Внаслідок В. виникають дефекти (укорочення органів, карликовість), ексцеси (розщеплення органів, гігантизм), чужорідні утворення (метаморфози). Деякі види […]...
8. РИБНИЦТВО Екологія – охорона природи РИБНИЦТВО – 1) галузь рибного госп-ва, яка здійснює розведення риб для отримання товарної продукції; 2) прикладна наук, дисципліна, яка вивчає принципи й методи розведення риби в прир. і штучних водоймах....
9. ЛАМАРКІЗМ Екологія – охорона природи ЛАМАРКІЗМ – перша цілісна концепція еволюції живої природи, сформульована Ж. Б. Ламарком, згідно з якою види рослин і тварин постійно змінюються, ускладнюються під впливом зовн. середовища і деякого внутр. прагнення всіх організмів до вдосконалення....
10. АКВАКУЛЬТУРА Екологія – охорона природи АКВАКУЛЬТУРА, марикультура – система заходів щодо штучного розведення в прибережних районах морів, у спец, водоймах, басейнах чи мор. госп-вах різних госп. цінних рослин і тварин. А. призначена значно збільшити обсяг харч, продукції, що отримує людство. Так, в Україні унікальні можливості щодо розвитку А. має Азово-Чорноморський басейн. Основним напрямком практ. діяльності в […]...
11. АВТОПАТІЯ Екологія – охорона природи АВТОПАТІЯ – негативний взаємовплив рослин одного або споріднених видів виділеннями або продуктами розкладу. Одна з форм алелопатії....
12. БІВОЛЬТИННІСТЬ Екологія – охорона природи БІВОЛЬТИННІСТЬ – властивість деяких видів тварин (напр. комах) мати два покоління потомства впродовж одного року....
13. ЧИННИК СИСТЕМОУТВОРЮВАЛЬНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК СИСТЕМОУТВОРЮВАЛЬНИЙ – будь-яка структура або явище, що спричинює побудову деякої сукупності в систему. Звичайно діють кілька Ч. с....
14. ЖИТТЄВА ФОРМА Екологія – охорона природи ЖИТТЄВА ФОРМА – 1) у тварин – група систематично споріднених організмів, здебільшого з близьких рядів або родин, що мають подібні екол.-морф, пристосування для життя в однаковому середовищі; 2) у рослин (біоморфа) – сукупність видів рослин, подібних за зовн. виглядом (габітусом), зумовленим анатомо-морф. будовою й еколого-фізіол. ознаками, які виробилися в процесі еволюції […]...
15. САД ЗООЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи САД ЗООЛОГІЧНИЙ – колекція диких тварин, розміщених у клітках або просторих вольєрах, часто в межах невеликого парку. Використовується з культ.-просвітницькою метою. Може Використовуватись для рекреації, а також з наук, метою, наприклад для розведення зникаючих видів тварин у неволі. Див. також Зоопарк....
16. ВИД (БІОЛОГІЧНИЙ) Екологія – охорона природи ВИД (БІОЛОГІЧНИЙ) – сукупність близькоспоріднених організмів, що характеризуються морфофізіол. та екол.-геогр. особливостями. Для всіх особин одного В. характерні єдність філогенетичного походження, однаковий тип обміну речовин, плодючість потомства, що походить від схрещування особин цього виду, поширення в межах певної території (суходолу, акваторії), яку називають ареалом виду. В. є однією з основних одиниць […]...
17. ІНОКУЛЯЦІЯ Екологія – охорона природи ІНОКУЛЯЦІЯ – введення живих мікроорганізмів, інфікованого матеріалу, сироватки чи ін. речовин у тканини рослин, тварин, людини або в живильні середовища. І. живого збудника інфекц. захворювань (напр., вірусу, вакцини) людині чи тварині сприяє розвитку імунітету. І. застосовують з лікувальною і профілактичною метою, для зараження бобових рослин бульбочковими бактеріями, в мікробіол. дослідженнях....
18. ЕНДЕМІЗМ Екологія – охорона природи ЕНДЕМІЗМ – явище приуроченості рослин і тварин окремих видів, родів, родин та ін. систематичних категорій до певної відносно обмеженої геогр. території. Е. найбільш розвинений у добре ізольованих районах (о-ви, гори, реліктові озера тощо)....
19. ПРАВИЛО ВІКАРІАТУ (Д. ДЖОРДАНА) Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ВІКАРІАТУ (Д. ДЖОРДАНА) – ареали споріднених форм тварин (видів та підвидів) звичайно займають суміжні території й істотно не перекриваються; споріднені форми, як правило, вікарують, тобто географічно заміщують один одного. П. в. – одне з положень теорії геогр. видоутворення – у природокористуванні потребує уваги при акліматизації з метою “поліпшення крові” місцевої […]...
20. ЕКОЛОГІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА Екологія – охорона природи ЕКОЛОГІЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА – розділ екології, що вивчає взаємовідносини с.-г. рослин і тварин з навколишнім середовищем. Е. с. вивчає також вплив людини на культ. ландшафти: порушення, спричинені обробітком грунту, застосуванням хім. засобів боротьби зі шкідниками, надмірним внесенням добрив, інтродукцією нових видів рослин тощо. Об’єктами вивчення Е. с. є як окремі види с.-г. […]...
21. ВИМЕРЗАННЯ (РОСЛИН) Екологія – охорона природи ВИМЕРЗАННЯ (РОСЛИН) – загибель рослин при низьких мінусових т-рах довкілля внаслідок порушення обміну речовин, утворення льоду в клітинах, зневоднення та ушкодження мембран протопласта. Можлива загибель рослин і від морозобоїн стовбурів і гілок, а також унаслідок промерзання грунту, що спричинює пошкодження вузлів кущіння та кореневої системи озимих культур, деяких сортів плодово-ягідних культур....
22. АЛЕЛОПАТІЯ Екологія – охорона природи АЛЕЛОПАТІЯ – взаємний вплив рослин, що входять до складу фітоценозу, зумовлений виділенням ними у довкілля фізіол. активних речовин. Кількість і склад таких речовин (алкалоїди, глікозиди, орг. кислоти, сапоніни, кумарини, флавоноїди, терпени, що входять до складу ефірних олій, дубильні речовини тощо), які виділяються у повітря, грунт, воду і залежать від виду органа, […]...
23. ГЕМЕРОФОБ Екологія – охорона природи ГЕМЕРОФОБ – 1) вид рослин, зниклий внаслідок впливу людини на прир. рослинність; 2) види рослин і тварин, які уникають співіснування з культ, рослинами (напр., більшість рослин лісу, дрофа та ін.)....
24. СЕЛЕКЦІЯ Екологія – охорона природи СЕЛЕКЦІЯ – 1) виведення нових і поліпшення існуючих сортів с.-г. рослин та порід свійських тварин; 2) наука, що розробляє теорію й методи створення нових та вдосконалення існуючих форм рослин, тварин, у т. ч. мікроорганізмів....
25. ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ ВІРУСІВ Екологія – охорона природи ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ ВІРУСІВ – явище, яке спостерігається в разі зараження організму одночасно різними вірусами, один з яких спричинює таку дію на клітини організму, що вони починають синтезувати низькомолек. білок інтерферон, який пригнічує розвиток ін. вірусів....
26. АПОМІКСИС Екологія – охорона природи АПОМІКСИС – різні способи нестатевого розмноження тварин і рослин – партеногенез, апогамія, апоспорія, утворення зародка у вищих рослин без запліднення....
27. АКВАРІУМ Екологія – охорона природи АКВАРІУМ – посудина (скляна або із скляними стінками) для утримання та розведення водяних тварин і рослин. Необхідними умовами існування в А. водяних організмів є достатня насиченість води киснем, відповідний сольовий склад її, підтримування певної т-ри, освітленості тощо. Для оптим. насичення води киснем її продувають повітрям за допомогою нагнітальних насосів, часто влаштовують […]...
28. УКІС Екологія – охорона природи УКІС – кількість скошеної зеленої маси рослин з певної площі. Метод У. широко застосовують у геоботаніці....
29. ГЕМЕРОФІЛ Екологія – охорона природи ГЕМЕРОФІЛ, гемерофіт -1) вид рослин, який розширив зону свого існування завдяки впливу людини на прир. флору; 2) вид рослин або тварин, який віддає перевагу оточенню угруповань культ, рослин (бур’яни, безхребетні шкідники)....
30. КОМПЛЕКС ВОДООХОРОННИЙ Екологія – охорона природи КОМПЛЕКС ВОДООХОРОННИЙ – система споруд і пристроїв, призначених для забезпечення норм охорони вод....