Індивідуально-авторське використання фразеологізмів (лексичні видозміни)
Розділ 10
ДИНАМІКА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ
§ 31. Індивідуально-авторське використання фразеологізмів (лексичні видозміни)
Дослідження широких трансформаційних потенцій ФО, безперервного оновлення їх компонентного складу, форми і структури як внаслідок історичних змін, під впливом мовної системи й дії екстралінгвістичних факторів, так і під пером майстрів слова відповідно до сюжетної лінії, розуміння стійкості (постійності) компонентного складу й структури ФО як діалектичної єдності константного (інваріантного) і змінного
Літературний критик М. Жажоян у замальовці “Остання семіотика” (1998), маючи на увазі різні відхилення фразеологізмів від канону, значуще висловився, що справжня поезія – це завжди смертельний поєдинок з фразеологією. Класифікація прийомів стилістичного використання ФО становить певну трудність, тому що самі прийоми не виступають ізольовано, а накладаються один на одного, збігаються окремими ланками й характеризуються синкретичністю. А. Мелерович та В. Мокієнко уклали навіть спеціальний словник “Фразеологизмы в русской
Найуживаніші різновиди трансформації ФО можна поділити на три основні групи: 1) прийоми, пов’язані зі зміною форми компонентів або компонентного складу ФО. Наприклад, канонічна ФО уБивати / убити двох зайців трансформована в повісті В. Чапленка згідно з авторським задумом: “Деякі з них зуміли втекти ще з дороги, розраховуючи аж На трьох зайців” (“Півтора людського”). Див. в А. Крижанівського: “Старий газетно-спортий зубр розплющив очі”; користі з нас, Як з козла кефіру. Помітні “вклинювання” слів – означень у І. Нечуя-Левицького: Лисий як макогін – Лисий як облизаний макогін, здоровий як кабан – Здоровий як годований кабан, зелений як трава – Зелений як трава в степу, 2) прийоми, пов’язані з контекстним обігруванням ФО чи їх окремих компонентів. Наприклад, у Б. Олійника: “Ти стаєш самим собою… або у нас іще кажуть: стоїш V чому мати народила (Навіть тоді коли ти народивсь у сорочці)” (“Білий вірш на сірому…”); “Істинно люди: живемо не хлібом єдиним. Істинно так… Коли маємо хліб на столі” (“Хлібові”). Часом такі стилістичні зіставлення тісно поєднуються з іншими способами трансформацій, як-от у контекстах А. Крижанівського: правила доброго моветону, підбадьорював знесиленого боксера: “Вище голову!”; думки інколи Приходили в його голову І з жахом розбігалися; На короткій позі рука руку миє Тощо; 3) прийоми, пов’язані з використанням загального образу ФО. Наприклад, у Б. Олійника: “З усіх надбань людського досвіду Одне, стабільної ваги, Не підлягає змінам досвітків І Примхам лівої ноги” (Б. Олійник), пор. канонічне Встати на ліву ногу ; “Ворскла півколом, Неначе блакитна підкова, Друзям на щастя дзвенить Біля древніх воріт” (“Ода на честь 800-ліття Полтави”), пор. Підкова на щастя. В. О. Кобилянської: “Він, може, має і правду, І цісареві треба дати, що йому, як кажуть, належиться!” (“Земля”) – на тлі утримуваного в пам’яті Богові – богове, а кесарю – кесареве.
Поєднання й чергування експресивно видозмінених і стандартних елементів у межах окремих ФО чи в межах коротких відрізків тексту (в мікроконтекстах), зіставлення канонічних і трансформованих ФО, переплетення лінгвістичного (узвичаєно традиційного та видозміненого автором) й екстралінгвістичного – усе це вияви міцного зв’язку ФО зі змістом текстів – спричинює найрізноманітніші ефекти. Далі зосередимо увагу тільки на прийомі лексичних видозмін у ФО, який, проте, відображає цілий комплекс загальних і часткових питань фразеологічної науки.
Інтерпретація прийому, пов’язаного із заміною компонентів у ФО, потребує строгого розрізнення принаймні трьох видів варіантів: індивідуально-авторських, нормативно-узуальних та історичних. Можливість, характер і частота авторських видозмін залежать, по-перше, від структурно-семантичних і стилістичних параметрів ФО (наявності детермінантів, ступеня десемантизації слів – компонентів, структурно-смислової організації ФО, зашифрованого в них образу, внутрішньої форми та ін.), по-друге, від їх жанрової належності та ідейно-художніх авторських настанов і, по-третє, від індивідуальної схильності того чи іншого автора до використання названого прийому.
Мінімальні можливості варіювання, очевидно, у фразеологічних словосполучень (за класифікацією В. Виноградова) Типу брати до уваги, кинути погляд, тому що для фразеологічно-зв’язаних лексем характерна порівняно широка валентність. Проте це не стосується висловів з детермінантами (Набитий, рукопашний, кромішній, потупити, понурити, горобиний тощо), тобто з компонентами, що з високим ступенем вірогідності сигналізують про наступний компонент. Такі ФО звичайно підлягають переробкам. Наприклад: “Єзуїт ви, пан – отче, єзуїт і Набитий… неук…” (М. Стельмах); “Ярим, віщим огнем в Горобину югу Освітило слова до єства, до ядра” (Б. Олійник). Щодо інших розрядів дослідники далеко не одностайні у своїх поглядах на їх трансформаційні можливості. Називаються, зокрема, прислів’я, оскільки їх компоненти поєднані значно слабкіше, ніж у фразеологічних єдностях і фразеологічних зрощеннях (В. Шкляров); фразеологічні єдності й образні стійкі словосполучення – приказки, прислів’я, крилаті слова, причому чим синтетичніші ФО, тим рідше вони підлягають різноманітним змінам, зокрема замінам у лексичному складі (І. Дубинський); крилаті вислови, афоризми, прислів’я, у яких значення всього фразеологізму складається із суми значень його компонентів, дещо затемнених образною семантикою всього виразу (А. Коваль); фразеологічні єдності, що потребують оновлення своєї метафоричності, крилаті вирази, прислів’я і приказки (Г. Павловська).
Названі, як бачимо, чи не всі розряди ФО, що, з одного боку, і відбиває їх трансформаційні потенції, а з іншого – наводить на думку, що вибір їх як об’єктів видозмін значною мірою знаходиться в іншій площині. Індивідуально-авторське варіювання насамперед можливе (і помітне) тільки тому, що ФО властиві відносно окреслені межі нормативної варіантності на певному часовому зрізі: чим виразніше визначений набір перемінних на рівні узусу, тим помітніша навмисна заміна. Найшвидше вона впадає в очі у фраземах з єдино можливим набором компонентів. Наприклад, на тлі звороту Богові – богове, а кесарю – кесареве Всі інші модифікації мовленнєві: Богові – богове, а кайзеру – кайзерове; богові – богове, а пайові – панове (М. Стельмах); Князеві – князеве (П. Загребельний); Заступникові – заступникові, а вам – ваше (М. Білкун); “Кесареві кесареве, теплі чоботи – німакові. Щоб швидше тікав з фронту” (Т. Мигаль); Кесаршине – кесарші (Остап Вишня); ” – Не рубай гіллю. На якій сидиш. Боже – богові, князеві – княже, бояринові – своє, а смердові – смердове” (Р. Федорів).
Однак переважна більшість ФО представлена сукупністю кодифікованих варіантів, а сама норма характеризується динамічністю, що утруднює кваліфікацію того чи іншого варіанта, оскільки ступінь вірогідності твердження про авторську видозміну залежить від чіткого усвідомлення можливих варіантів, визнаних суспільною (літературною) мовною практикою. Фіксація параметрів дозволеного ніби окреслює внутрішню межу норми ФО: Одному Богу (Аллаху) відомо (що), водити на мотузці (на налигачі) (кого), Не давати в образу (в обиду) (кого). Водночас межа варіантності еластична, вирізняється нестійкою рівновагою. Словники, наприклад, фіксують не один, а два різновиди кальки з французької мови Lune de miel, досл. “місяць меду” – Медовий місяць і медові дні. Проте у згоді з загальною спрямованістю у варіюванні деякі джерела подають тільки як “перший місяць подружнього життя” , деякі – ширше: “перший місяць після весілля; початкова пора чого-небудь” , а деякі – ще ширше: 1) початок подружнього життя (та ще й з відтінком “приємний, радісний і т. ін. період у житті кого-небудь”) і 2) період розквіту, найкраща пора чого-небудь. Відповідно варіюється й лексемна оболонка вислову – Медові роки (Я. Галам), Медовий період (О. Гончар). Однак тільки впливом контексту, а не тиском мовної системи пояснюється компонент аксаріпський у складі нормативної ФО авгієві стайні (конюшні): “Аксарінські стайні Академічного театру повинні бути вичищені… якнайрішучіше” (Остап Вишня) (Аксарін – директор театру).
Ведуться пошуки й самих критеріїв нормативності. За Б. Шварцкопфом, нормативним може бути визнаний варіант, запрограмований мовною системою, прийнятий узусом і закріплений (узаконений) літературним уживанням. Близьким до другого й третього є критерій повторюваності (його можна розглядати і як статистичний), сформульований С. Гавриним: варіанти фразем визначаються більшим чи меншим ступенем повторюваності в тій чи іншій сфері загальнонародної мови, індивідуальна зміна перестає бути такою, якщо вона починає вживатися хоча б деякими носіями мови.
Намагаючись точніше диференціювати загальномовні й індивідуально-авторські варіанти, Р. Попов запропонував зважати на ступінь віддаленості лексем у синонімічному ряді: якщо замінюються далекі за значенням лексеми, така зміна в структурі фразеологізму стосується індивідуально-мовленнєвої сфери. Проте насправді заміна семантично віддалених лексем навіть у межах нормативної зони ФО, а часто й лексемами-несинонімами, – річ звичайна: Сон рябої кобили (сірої кішки) розказувати, клепати (тіпати, витіпувати) язиком, поживитися як Сірко паскою (як пес макогоном), жити на всю губу (по-панському, на широку стопу, у розкошах) .
Об’єктивна діагностика понять “нормативний варіант – авторський (оказіональний, індивідуальний, контекстний, мовленнєвий варіант)” може бути полегшена спеціальною картотекою варіантів (принаймні при цьому буде зважено на критерій зразка й статистичний) та до певної міри словниками, особливо авторитетними й найповнішими з них : Голий як бубон (як турецький святий), давати імпульс (поштовх) . Часом помилково думають, що В. Чапленко вдався до індивідуально-авторського варіанта ФО в контексті “Я віссала з молоком матері християнську істину…” . Проте академічний словник подає його серед усталених варіантів: Всмоктувати (всисати, вбирати в себе і т. ін.) / Всмоктати (ввіссати, ввібрати в себе і т. ін.) З молоком матері “засвоювати щось з дитинства” . Однак і словникові фіксації не тотожні щодо повноти подачі варіантів. Наприклад, у низці названих вище лексико – і фразеографічних зібрань знайдемо різновиди До нових віників і до третіх віників. Але вже академічні “Фразеологічний словник української мови” в 2 кн., а також “Словник фразеологізмів української мови” подають чотири варіанти: до нових (Зелених, третіх, сьомих) віників. Крім того, є живе говіркове мовлення із безліччю далеко не зібраних варіантів фразем. На Харківщині (м. Люботин) записане До десятих віників, яке кореспондує з нормативними До третіх віників і до сьомих віників, а в с. Булакове Лозівського р-ну – До сухих віників пам’ятати. До цього можна додати й записані на сході України (східно-слобожанські і східно-степові говірки) До білих віників, до синіх віників, до червоних віників, які кореспондують з варіантом до зелених віників, і навіть До Фенькиних віників (Лисичанськ), які за умови вживання окремими письменниками можуть бути витлумачені як індивідуально-авторські. Однак майстри слова – одночасно й носії певної конкретної говірки, а художній твір не завжди “кодифікує” різновиди ФО. Перебільшення факту авторського фразеотворення або авторської видозміни нерідко призводить до помилкових констатацій історичного характеру, є недооцінкою варіювання як характерної властивості фразеологізму. Треба бути свідомим того, що й будь-який словник, навіть академічний, найповніший, відстає від живого мовного розвитку. Та він і не фіксує численних живомовних варіантів (і не зобов’язаний це робити), а діалектні фразеологічні словники – одиничні. Скажімо, ФСУМ, подаючи варіанти Ні Богу (Богові) свічка, ні чорту (чортові) кочерга (коцюба, ладан, надовбень, угарка, рогачилно і т. ін.) заключним “і т. ін.” вказує на незамкнений ряд взаємозамінних компонентів однієї й тієї самої ФО. Справді, у перекладному словнику сталих виразів знаходимо: Ні Богові свічка, ні чортові шпичка (ладан), з нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові унарка. До цього можна додати: ні Богу свічка, ні чортові огарок (куришка); Ні к Богу свічка, ні к дідьку ожига. У М. Номиса: Ні Богові свічка, ні чортові (лукавому) ладан (ожог, гожуг, головешка, огарок, угарок, кочерга, каганець, дудка, ожуг) з поясненням ожог, ожуг – “держално в кочерзі або в хватках” . Не зважати на говіркові варіанти (а вони, на жаль, ще далеко не зібрані й не систематизовані) – отже, робити не зовсім коректні висновки щодо авторського мовностилістичного новаторства. Можна думати, що замість етнографічної ФО Барвінок заріс буртом “весілля не відбулося” Т. Шевченко використовує модифіковану ФО Барвінок заріс богилою (“І твій Барвіночок хрещатий Заріс богилою, ждучи Тебе не квітчану”). Проте слід при цьому “перебрати” й черкаські різновиди бур’яну-богили, щоб виключити місцевий живомовний варіант. Адже до символічних образів забуття, невдачі, нездійсненних мрій і надій належить низка усталених і неусталених (живомовних, уснопоетичних) реалізацій, коли флоризми поєднуються в словосполучення зі словами Порости, зарости, заростати, завитися Тощо. Варіантність зворотів у мовленні й індивідуально-авторські перетворення фразеологізмів з лінгвістичного погляду нічим не відрізняються. Останні створюються з різною стилістичною метою. Названі різновиди – постійна актуалізація усталеного вживання фразеологізмів. Зазначимо також, що індивідуально-авторські новотвори не слід різко протиставляти нормативним одиницям не тільки тому, що вони значною мірою обумовлені мовною системою, створюються за тією чи іншою структурно-семантичною моделлю, а хоча б і тому, що окремі з них, по-перше, започатковані в живомовній стихії й продовжують у ній постійно продукуватися, по-друге, перебувають на різних етапах (часто близьких) уходження до узусу. З цього погляду думка деяких учених (Л. Вірясова) про те, що породження індивідуально-авторської варіантності “не є системно-обов’язковим”, потребує посутнього уточнення. Між нормативними компонентами й авторськими лексемними субститутами у складі ФО звичайно простежуються системні (парадигматичні, асоціативні) зв’язки, а шляхи авторського варіювання в основному ті самі, що й загальномовного, а саме: синонімічна заміна: Блимнула зірка (чого) (Остап Вишня), пор. Блиснула зірка; антонімічна: З баби – прабаби (А. Головко) На тлі з діда – прадіда; паронімічна: золотушна молодь (А. Речмедін), пор. золота молодь, “Поспіємо ще з козаками на торг” (Т. Шевченко), пор. Поспіємо з козами на торг; метонімічна: Шапка па голові підіймається (Г. Тютюнник); заміна спів одного тематичного ряду: З милим рай і в приземкуватій ліплянці (Я. Стецюк), За словом у пазуху не полізе (Т. Мигаль), Все тече, все забувається (М. Стельмах), десятим коридором начальника Обминає (В. Князюк), “Худющі тільки, худющі ті вовки: Самі кістки та вовна” (Остап Вишня). Проте між нормативно-ареальним варіюванням ФО й авторською трансформацією є певна різниця. У навмисних, авторських видозмінах: 1) трансформація має бути обов’язково поміченою; 2) переважають тематичні, метонімічні та паронімічні видозміни; 3) лексеми – субститути контекстно-обумовлені; 4) можна констатувати значно ширший, вільніший діапазон субститутів. При трансформації важливо лише просигналізувати про відомий варіант, автор може вдаватися практично до будь-яких асоціативних вільностей. Роль спрямовувальних орієнтирів відіграє структурно-семантичний каркас загальновживаного звороту.
Транспозиція сем у семантичній структурі лексеми – компонента сприяє і варіюванню, і авторській заміні компонентів у ФО. Наприклад, з-поміж багатьох сем семантичної структури лексеми слон виділяється диференційна сема “великий” (“великий травоїдний ссавець”), а в лексемі муха – латентна сема “мала”. Редукція інших семантичних множників семантичної структури названих слів у складі ФО полегшує проникнення нових компонентів до її мовної оболонки. Різновиди робити з мухи слона (вола, бугая) – нормативні варіанти ; лемк. з комара зробити сомара (слона, вола) , гал. з Комаря робити вола – діалектні. Усі інші, треба думати, – авторські стилістично обумовлені трансформації: “На отаке пішли диво! З мухи зробили кобилу!” (О. Ковінька); “Гуморист Гіперболюк… зробив з мухи мамонта І подарував його палеонтологічному музеєві” (З журн.); пор. ще біл. “Рак… з Ярша рабіу адразу Кракадзіла” (Е. Валасевіч) (з йори наробив крокодила).
Живомовні варіанти чи індивідуально-авторські трансформації, які реалізують протиставлення “великий – малий”, обумовлюються домінантним фразеотвірним елементом компонента (компонентів). Різні слова характеризуються й неоднаковою фразеозбуджуваністю. Варіювання (авторські трансформації) відбувається звичайно за певним елементом одного й того самого слова. Така регулювальна дія видозмін утруднює визначення статусу варіанта: у деяких випадках ми з певністю не можемо сказати, що перед нами – живомовні звороти чи індивідуально-авторські видозміни, як-от: “Князь ваш, відомо, красноуст, З миші коня зробить І ви повірите” (Р. Федорів); рос. Из блохи делают верблюда ; йол. z muchy jalenia robi (З мухи оленя робить). Історичний підхід тут вступає в очевидну суперечність з оцінкою явища з погляду синхронії, а на можливість індивідуального авторства конкретних системно-варійованих висловів можемо вказати тільки як на припущення.
При індивідуальних видозмінах помітна й смислова, й експресивна перебудова ФО. Замінюючи компоненти, автор ніби дає нове життя відомій, із дещо втраченими художніми характеристиками фразеологічній одиниці, робить її подвійно виразною, оскільки до пов’язаного з цією формулою традиційного загального значення додаються “нові індивідуальні значення, котрі суміщаються в єдиному поетичному образі” . Звичній формулі з пригаслою від частого вживання образністю повертається експресивна підоснова, до деякої міри відчуття окремих складників. Знайоме сполучення, що видається майже штампом, починає звучати із семантико – експресивними нарощеннями, контекстно-актуально. Реалізуючись у конфлікті зі стандартом, авторська експресема оживлює метафору, подає об’єкт відчутно випукло. Замінюючи, наприклад, компонент камінь на компонент каменоломня (“Коли так, то в мене з душі скотилася ціла каменоломня”), П. Загребельний створює не тільки іронічний колорит, а й увиразнює, відтінює це почуття фізичного полегшення.
Між замінюваними й новими компонентами відбувається складна семантико – експресивна й контекстно-стилістична взаємодія, спостерігаються найрізноманітніші форми “кореспонденції””. Субститути або самі сприймаються на фоні пропущених, або економно відтінюють замінювані складники ФО. В обох випадках замінювані компоненти та субститути асоціюють, індукують значення однієї лексеми в іншій, створюючи потрібний художньо-смисловий ефект: “Ми теж були вороними, та, як бачите, з’їздились!” Синекдохічна (кінь – вороний) нестандартність оживлює притерту образність ФО, а сміх, іронія, сатира, сарказм постають як результат реалізації “невиправданого сподівання” (О. Потебня).
Заміна традиційного компонента на оказіональний відповідає в основному таким вимогам: 1) субститут запрограмовується семантико-структурними параметрами ФО (Склав на груди руки – склав на білу манишку руки, Остап Вишня); 2) обидва компоненти – традиційний і авторський – найчастіше слова однієї частини мови (Від голови до п’ят – од лисин до подертих черевиків, П. Панч), пор. ще реалізацію моделі “плакати + грошові одиниці”: Плакатиме чималенька сума грошей (О. Чорногуз), Плакали ті золоті мільйони (Ю. Смолич), Плакали мої по карбованцю в день наміри купити те й оте (А. Дімаров); 3) у ФО з парною, симетричною організацією – зі структурою складних речень, речень з відокремленими зворотами та ін. – варіюється звичайно друга частина (компоненти другої частини): Одна голова добре, а дві – ще гірше (М. Стельмах), Рада душа в рай, та бурлаку не пустять (П. Страшнова); 4) порівняно із замінюваним словом субститут частіше експресивно насичений: Хоч кіл на голові теши – хоч ти йому коляку на голові теши (Б. Грінченко), Як кіт наплакав – як кицька наплакала (В. Бойко), гОмеричний сміх – гомеричний регіт (П. Кононенко) .
Контекст умотивовує введення субститута. Останній як частка контексту конкретизує узагальнене значення ФО, експресивно увиразнює й семантично та художньо актуалізує й загострює. Семантика ФО звужується й тим самим міцніше прив’язується до сюжету. Через те, що компонент – замінник “намагнічений” сюжетом, стилістичний ефект індивідуально-авторської заміни стає зрозумілим часто тільки в межах ширшого відрізку твору, а то й усього твору чи навіть циклу. Заміни здійснюються з метою: 1) розгорнути дію в потрібному напрямку; 2) індивідуалізувати персонаж; 3) увиразнити мовну характеристику; 4) створити колорит гумору чи сатири; 5) відсвіжити традиційний образ; 6) інтимізувати виклад; 7) евфемізувати зображуване тощо.
Лексичні заміни наочно ілюструють положення про подвійну співвіднесеність мовних одиниць – із загальномовною системою й авторським задумом. Видозміни естетизують засоби загальнонародної мови (Ш. Баллі), а сама можливість, напрям і характер індивідуальних варіантів зумовлені внутрішньо-фразеологічними характеристиками нормативних узвичаєних фразеологічних формул і їхнім оточенням (контекстом, дискурсом). У художньому й публіцистичному стилях авторські заміни частіше відбуваються в таких жанрах і композиційних частинах, як гумор, пародія, іронічні контексти, сатира, заголовки. Проте схильність до аналізованого прийому значною мірою індивідуальна.
Отже, хронологічні зрізи загальномовної фразеології, фразеології певних семантико – тематичних груп ілюструють безперервні еволюційні процеси в заміні концептосфер, у їх структурі, семантиці та стилістичному перегрупуванні. Поряд з історичною змінністю фразеологізмам притаманна також гнучкість індивідуально-авторського вживання. Вона спричинена системою художньо-зображувальних засобів автора, сюжетними лініями, сценами тощо. Усі проаналізовані формально-семантичні й стилістичні видозміни виразно висвітлюють перманентні динамічні процеси у сфері української фразеології в мові й мовленні.
Related posts:
- Стилістичне використання фразеологізмів Стилістика української мови Стилістичне використання фразеологізмів Одним із стилістичних засобів мови й мовлення, по-особливому виразних, оригінальних і емоційних є фразеологізми. Фразеологізми (грец. phrasis – зворот і logos – слово, вчення) – семантично й граматично пов’язані сполучення слів, а також речення, які використовуються в мові як її усталені і здебільшого легко й образно сприймувані одиниці. Фразеологізми […]...
- ДИНАМІКА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 10 ДИНАМІКА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Нинішня суспільно-мовна ситуація характеризується особливою динамікою. Постійно виникають окремі лексеми й словосполучення, спостерігаються семантичні зрушення, мовні одиниці збагачуються новим екстралінгвістичним контекстом, одні з них виходять з активного вжитку, інші, навпаки, – активізуються. Пришвидшено змінюється конотація традиційних вербалізмів – часом аж до протилежної, у засобах масової інформації апробуються численні новотвори. Нові […]...
- Індивідуально визначені речі Індивідуально визначені речі – конкретні речі, які відрізняються від інших однорідних речей індивідуальними ознаками. І. в. р. є,, наприклад, книга з автографом. Саме автограф і є тією індивідуальною ознакою, за допомогою якої конкретний примірник книги відрізняється від інших. І. в. р.- це також унікальні речі, що існують в одному примірнику (наприклад, оригінал картини). На відміну […]...
- Авторське право Авторське право – сукупність правових норм якими регулюються майнові і немайнові відносини, пов’язані із створенням і використанням творів літератури, науки та мистецтва. Основні положення А. п. урегульовані Законом України “Про авторські та суміжні права”, а також Цивільним Кодексом України. А. п. поширюється як на обнародувані, так і на необнародувані твори в галузі науки, літератури і […]...
- Авторське право телерадіоорганізацій Авторське право телерадіоорганізацій – право інтелектуальної власності на створені передачі (фільми) і програми, а також авторські права, набуті відповідно до укладених договорів. Телерадіоорганізація має право дозволяти чи забороняти іншим телерадіоорганізаціям, установам і закладам, громадянам в Україні та за кордоном трансляцію (ретрансляцію) своїх передач (фільмів) та програм; відтворення, тиражування або продаж зроблених записів передач (фільмів), програм, […]...
- ГРАМАТИЧНА СТРУКТУРА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 7 ГРАМАТИЧНА СТРУКТУРА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Як уже зазначалося, проблема систематизації фразеологічного матеріалу, його класифікації постійно перебуває в полі зору мовознавців. Дифузність фразеологічного значення, різноструктурність, семантична редукція компонентів ФО ускладнюють вибір основи для їх класифікації. В. Виноградов розподілив фразеологізми на групи за ступенем єдності компонентів. Однак для ФО властиві й інші характеристики. Вона виконує певну синтаксичну […]...
- КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 6 КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Залежно від того, за якою ознакою розподіляють фразеологізми на групи, по-різному їх і класифікують. Виділяють різну кількість груп. Укладач найавторитетніших фразеологічних словників російської мови О. Федоров, наприклад, увесь фонд фразеологізмів залежно від семантики й значень слів – компонентів, які входять до складу ФО, поділяє на дві основні групи: ідіоми і фразеологічні […]...
- Авторське право та Інтернет. Безпечна робота в Інтернеті ПОШУК ДАНИХ ІНТЕРНЕТІ § 16. Авторське право та Інтернет. Безпечна робота в Інтернеті Данилку, ти вже досить вправно подорожуєш сторінками всесвітньої мережі Інтернет, але хочу тебе попередити, що користування Інтернетом може бути небезпечним. Що ти говориш, Комп’юшку? Яка небезпека? Ти коли-небудь чув про комп’ютерні віруси? Так, мені розповідав тато. Комп’ютерні віруси – це такі комп’ютерні […]...
- БАГАТОЗНАЧНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ. СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ БАГАТОЗНАЧНОСТІ, СИНОНІМІЇ ТА АНТОНІМІЇ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ЛЕКСИКОЛОГІЇ І ФРАЗЕОЛОГІЇ Урок № 53 БАГАТОЗНАЧНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ. СТИЛІСТИЧНА РОЛЬ БАГАТОЗНАЧНОСТІ, СИНОНІМІЇ ТА АНТОНІМІЇ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Мета: розкрити багатство стилістичних можливостей фразеологізмів; розвивати естетичні смаки десятикласників; виховувати повагу до народної мудрості, до творчості майстрів слова. Внутрішньопредметні зв’язки: Лексика і стилістика: функціональні стилі. Синтаксис: словосполучення, речення, текст. Пунктуація: розділові знаки. Культура мовлення: точність, багатство і […]...
- ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ. ПРИСЛІВ’Я, ПРИКАЗКИ, КРИЛАН ВИСЛОВИ, АФОРИЗМИ ЯК РІЗНОВИДИ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ § 11. ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ. ПРИСЛІВ’Я, ПРИКАЗКИ, КРИЛАН ВИСЛОВИ, АФОРИЗМИ ЯК РІЗНОВИДИ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Джерела походження українських фразеологізмів різні. Найважливішим є мова народу. Фразеологізми походять від словосполучень на позначення поведінки людини у праці (працювати засукавши рукава; гнути спину; наступати на граблі; гребти лопатою), побуті та родинних стосунках (побити горшки; заварити кашу; копилити губу; кліпати […]...
- ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ. ПРИСЛІВ’Я, ПРИКАЗКИ, КРИЛАТІ ВИРАЗИ, АФОРИЗМИ ЯК РІЗНОВИДИ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Мета: навчальна: ознайомити учнів із джерелами українських фразеологізмів, розширити знання про прислів’я, приказки, крилаті вирази, афоризми та формувати вміння доречно їх використовувати; розвивальна: розвивати інтерес до яскравих мовних засобів; виховна: виховувати ціннісне ставлення до мудрості народної. Внутрішньопредметні зв’язки: лексика, синтаксис, пунктуація, орфографія. Міжпредметні зв’язки: мова, інші науки, фольклор, соціокультура. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. ПЕРЕБІГ […]...
- Творення слів на базі фразеологізмів – СПІВВІДНЕСЕНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМУ І СЛОВА Розділ 4 СПІВВІДНЕСЕНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМУ І СЛОВА § 7. Творення слів на базі фразеологізмів Спостереження над процесом відфраземного словотворення допомагають простежити за конкретними виявами взаємодії слів і фразеологізмів, за їх функціональною і семантичною співвіднесеністю, виявити специфіку універбів як межі стійких нарізнооформлених лексем, глибше пізнати не лише один зі шляхів збагачування словникового складу мови, а й саму […]...
- ВИДОЗМІНИ ПАГОНА Розділ 1. РОСЛИНИ Тема 1.БУДОВА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ РОСЛИН § 14. ВИДОЗМІНИ ПАГОНА Унаслідок пристосування рослин до різних умов життя їх пагони видозмінювалися. Вуса суниць, колючки терену, кореневища пирію, бульби картоплі та кольрабі, цибулини – усе це видозмінені пагони (мал. 32). Надземні видозміни пагона – це вуса, вусики і колючки, надземні бульби. Вуса мають суниці. Це дуже […]...
- КОРЕНЕВІ СИСТЕМИ. ВИДОЗМІНИ КОРЕНЯ Тема 3. КВІТКОВА РОСЛИНА §25. КОРЕНЕВІ СИСТЕМИ. ВИДОЗМІНИ КОРЕНЯ Ви дізнаєтеся про кореневі системи рослин та їх функції, про те, які наслідки має виконання коренями незвичних для них функція. Корені потрібні, щоб поглинати речовини. А ще для чого? Коренева система – це вся сукупність коренів рослини. Зовнішній вигляд кореневих систем залежить від того, в яких […]...
- Творення фразеологізмів на базі прислів’їв та приказок Розділ 8 СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 21. Творення фразеологізмів на базі прислів’їв та приказок Обгрунтування фразеологічної деривації знаходимо насамперед у працях О. Потебні (“згущення думки”), Б. Ларіна (“уламки прислів’їв”), В. Архангельського, який, базуючись на роботах І. Бодуена де Куртене та Є. Поливанова про “економію мовної роботи”, усебічно висвітлив еліптичні процеси в стійких фразах. Певний внесок […]...
- Стилістичні функції фразеологізмів Розділ 11 СТИЛІСТИКА І КОНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 35. Стилістичні функції фразеологізмів Синтез функціонального й структурно-семантичного підходів до ФО породжує бісинхронний підхід до мови, що створює органічну єдність мови – коду й реалізації цього коду в процесі мовлення. Він же породжує й опозицію денотативно-сигніфікативного й експресивно-стилістичного аспектів. Виразні семантико – стилістичні якості фразеологізмів – їх […]...
- Експресивно-стилістичне забарвлення фразеологізмів Розділ 11 СТИЛІСТИКА І КОНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 33. Експресивно-стилістичне забарвлення фразеологізмів Під стилістично забарвленими фразеологізмами розуміють, по-перше, їх стильову належність, закріплення за певними сферами мовленнєвого спілкування. Наприклад, ФО П’ята колона, входити в плоть і кров звичайно вживаються в книжному стилі. Фразеологізми Ні в казці сказать пі пером описать, стрільці – молодці властиві фольклорному мовленню, […]...
- Творення фразеологізмів на базі окремих слів Розділ 8 СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 19. Творення фразеологізмів на базі окремих слів Творення фразеологізмів можна пов’язувати з імплікацією/експлікацією: імплікація посилює знаковий характер мовної одиниці, експлікація – її експресивність. Розгортання окремих слів у фразеологізм відбувається шляхом нарощування вихідного слова в разі уточнення якогось його значення. Для ФО Важливий (важний, великий) птах конкретизацією семантики базового слова […]...
- ВИДОЗМІНИ ВЕГЕТАТИВНИХ ОРГАНІВ – ОРГАНИ І ОРГАНІЗМ Біологія – універсальний довідник БУДОВА КВІТКОВОЇ РОСЛИНИ. ФУНКЦІЇ ЇЇ ОРГАНІВ ОРГАНИ І ОРГАНІЗМ ВИДОЗМІНИ ВЕГЕТАТИВНИХ ОРГАНІВ Видозміни надземних пагонів. їх функції. Столони – подовжені повзучі пагони, часто з лускоподібними листками, які живуть не більше року і дають початок новим особинам. У суниці в побуті такі пагони називають “вусами” (мал. 14). Колючка – видозмінений пагін (глід, […]...
- ВИДОЗМІНИ ПАГОНА ТА ЙОГО ЧАСТИН Тема 3. КВІТКОВА РОСЛИНА §30. ВИДОЗМІНИ ПАГОНА ТА ЙОГО ЧАСТИН Ви дізнаєтеся про те, чому виникають видозміни погона і його частин; які бувають видозміни; як розпізнати, який пород вами орган рослини. Які є незвичайні рослини? Якими бувають рослини-хижахи? Пагін е складним органом. Якщо він, окрім основних, починає виконувати додаткові функції, то виникають видозміни пагона в […]...
- ВИДИ КОРЕНІВ ТА ЇХ ВИДОЗМІНИ ТЕМА 3 РОСЛИНИ §24. ВИДИ КОРЕНІВ ТА ЇХ ВИДОЗМІНИ Пригадайте, які речовини необхідні для живлення рослин. Які функції кореня? Ми вже згадували, що важливою функцією кореня є утримання рослини в грунті. Які є види коренів? На малюнку 103 зображено різні види коренів: головний, бічні та додаткові. Головний корінь глибоко проникає у грунт і надійно втримує […]...
- СТИЛІСТИКА І КОНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 11 СТИЛІСТИКА І КОНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Фразеологізми справедливо вважаються “специфічними рисами кожної мови”, “квінтесенцією національного обличчя мови”, “згустками розуму й знання”. У фразеології, за висловом М. Рильського, “дух “язика”. Стилістику й конотацію мовних одиниць Л. Блумфілд певним чином пов’язував з “авторитетом” тієї професії або ремесла, звідки вони взяті. Морські терміни звучать як щось “влучне, […]...
- Етнокультура як засіб етимологізації фразеологізмів Розділ 16 ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ § 48. Етнокультура як засіб етимологізації фразеологізмів У мові є немало немотивованих ФО, які несуть суттєву інформацію про екстралінгвістичну дійсність, а їх етимологія – це фактично вказівка на позамовний “фон”, на фрагмент “живого життя”. Позамовна дійсність, зміст культури, закріплений за ФО, – об’єкт номінації етнофразеологізму, його “етимон”; метод етнокультурної […]...
- Моделювання як метод етимологізації фразеологізмів Розділ 16 ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ § 47. Моделювання як метод етимологізації фразеологізмів Чи не найбільший ефект на сьогодні при етимологізації фразеологізмів дає органічне поєднання методів, зокрема, лінгвістичних (використання структурно-семантичної моделі) з аналізом екстралінгвістичного, етнографічного матеріалу. Проте сам характер ФО, а також доступний для дослідника матеріал спричинюють різне співвідношення між використанням цих двох засобів етимологізування […]...
- Недооцінка українського матеріалу при етимологізації фразеологізмів Розділ 16 ЕТИМОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ § 49. Недооцінка українського матеріалу при етимологізації фразеологізмів Примітно, що практично всі українські етимологи – М. Демський, А. Івченко, Л. Коломієць, Л. Скрипник, Я. Спринчак, В. Ужченко та ін. – широко використовують фразеологічні паралелі з російської мови та інших слов’янських джерел. Як і деякі російські – О. Бірих, В. […]...
- Функціонально-стильові розряди фразеологізмів Розділ 11 СТИЛІСТИКА І КОНОТАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 34. Функціонально-стильові розряди фразеологізмів Основними функціонально-стильовими розрядами фразеологізмів є розмовні, просторічні, фольклорні й книжні. До Розмовних Належать літературні, дещо знижені фразеологізми, властиві переважно усному мовленню. Вони становлять найбільшу частину всього загальномовного фразеологічного фонду (саме тому в словниках біля них немає позначки “розм.”) і характеризуються повсякденністю, буденністю. Розмовні […]...
- Фразеологізми зі структурою словосполучення – ГРАМАТИЧНА СТРУКТУРА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 7 ГРАМАТИЧНА СТРУКТУРА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 16. Фразеологізми зі структурою словосполучення Найбільше серед ФО виразів зі структурою словосполучення. Залежно від принципу, покладеного в основу поділу, одні й ті самі вирази можна відносити до різних груп. Так, для ФО Ранній птах, стріляний Горобець синтаксично стрижневими компонентами є іменники, що й зумовило їх традиційну віднесеність до іменникових […]...
- Еволюція соціальних фразеологізмів Розділ 10 ДИНАМІКА УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 30. Еволюція соціальних фразеологізмів Різночасові фразеографічні зрізи виразно ілюструють зміни у складі фразеології навіть упродовж незначного для історії періоду. Звернімося до словника Б. Грінченка, який укладався зовсім недавно – у кінці XIX – на поч. XX ст. Ось тільки деякі вислови, згадані в другому томі цього словника (1908) (їх […]...
- Необхідність та суть вибору альтернативних варіантів використання ресурсів РОЗДІЛ І Вступ до економічної теорії Тема 1.4. Проблема обмеженості ресурсів та вибору виробник А 2. Необхідність та суть вибору альтернативних варіантів використання ресурсів В умовах обмеженості ресурсів, як зазначалося вище, перед суспільством і окремими виробниками виникає проблема вибору з різних альтернативних варіантів використання ресурсів найкращого. У процесі вибору мають враховуватись такі обмеження (умови): 1) […]...
- Що таке авторське право. Які правила безпечної роботи в Інтернеті Тема 16. Що таке авторське право. Які правила безпечної роботи в Інтернеті 1. Коли хтось створює оригінальний твір, який розміщується на фізичному носії, він автоматично стає власником авторських прав на цей твір. Власник авторських прав має виключне право використовувати цей твір у певні способи. 2. Якщо ми використали для роботи якісь матеріали, знайдені в Інтернеті, […]...
- ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ ЛИСТКІВ. ВИДОЗМІНИ ЛИСТКА ТЕМА 3 РОСЛИНИ §29. ТРИВАЛІСТЬ ЖИТТЯ ЛИСТКІВ. ВИДОЗМІНИ ЛИСТКА Пригадайте функції листка. Які функції жилок? Яка тривалість життя листків? Листки більшості квіткових рослин живуть лише протягом теплих місяців року. В однорічних видів вони відмирають разом з іншими надземними частинами рослини. У багаторічних дерев’янистих рослин листки часто живуть протягом одного року і повністю опадають певної пори. […]...
- Ціннісні орієнтації в семантиці фразеологізмів Розділ 13 КУЛЬТУРНО-НАЦІОНАЛЬНИЙ КОМПОНЕНТ В УКРАЇНСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМАХ § 39. Ціннісні орієнтації в семантиці фразеологізмів На стикові двох наукових дисциплін – фразеології та етнолінгвістики – склалися відчутні передумови для виникнення нового напряму – етнофразеології, у центрі якої перебувають вислови, пов’язані з традиційною народною культурою. В. Коваль подав навіть короткий список східнослов’янських етнофразем (серед яких і 31 […]...
- Сфера первісного функціонування фразеологізмів Розділ 15 ПОХОДЖЕННЯ І ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ § 42. Сфера первісного функціонування фразеологізмів Як бачимо з попереднього параграфа, у фразеології української мови представлені найрізноманітніші сфери буття народу. Детальніше розгляньмо деякі з названих і нові сфери первісного функціонування прототипів українських фразеологізмів (особливо за родом занять), їх семантико – образну динаміку, “згасання” чи активізацію, заміну одного живильного […]...
- Багатозначність фразеологізмів – СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 5 СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ § 9. Багатозначність фразеологізмів Багатозначність (полісемію) розуміють як наявність у семантичній структурі мовної одиниці двох і більше значень, тобто віднесеність її до двох чи більше об’єктів позначення. Лексична полісемія досліджена вже достатньо, наявність же кількох значень фразеологізму, образна семантика якого нібито “не допускає варіації значення” (О. Єфімов), деякими дослідниками […]...
- Семантична класифікація – КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Розділ 6 КЛАСИФІКАЦІЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 13. Семантична класифікація Ідіоматичні словосполучення (ідіоми) і фразеологічні одиниці, за Л. Булаховським, – це характерні стійкі сполучення слів, у яких слова набувають “цілком або відносно специфічного змісту”. Ідіома – це своєрідні вирази з певних мов, що за своїм ужитком є цілісні й одиничні за змістом, звичайно не можуть бути точно […]...
- Символ як структурно-семантична основа формування фразеологізмів – СПІВВІДНЕСЕНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМУ І СЛОВА Розділ 4 СПІВВІДНЕСЕНІСТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМУ І СЛОВА § 8. Символ як структурно-семантична основа формування фразеологізмів Становлення символів О. Потебня пов’язував з еволюцією семантики слів, становленням і забуттям їх внутрішньої форми, виникненням нових слів. Нові поняття, писав учений у ранній роботі “Про деякі символи в слов’янській народній поезії”, входячи в думку й мову народу, позначаються звуками, які […]...
- Евфемізація як семантичний і культурологічний фактор формування фразеологізмів Розділ 9 ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ § 26. Евфемізація як семантичний і культурологічний фактор формування фразеологізмів Немало ФО сформувалося внаслідок евфемізації – явища заміни точної однослівної назви певного поняття, пряме вираження якого було б певною мірою небажаним, описовим з метою його пом’якшення, ввічливості, пристойності, а також заміни табуйованих назв. Важливо виділити ряди понять, які інтенсивно підлягають […]...
- Творення українських фразеологізмів на базі іншомовних Розділ 8 СТРУКТУРНО-ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ПІДОСНОВА ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ § 22. Творення українських фразеологізмів на базі іншомовних Становлення українських фразеологізмів на базі іншомовних фразем можна нерідко назвати творенням лише умовно: часом ідеться про калькування, тобто передачу нових виразів шляхом копіювання моделей інших мов і наповнення їх елементами української. наприклад, поставити крапки над “І” – з фр. Mettre les points […]...
- Спостереження над засобами зв’язку речень у тексті. Лексичні засоби зв’язку речень у тексті. Навчальний діалог. (Вправи 25-28) Тема. Спостереження над засобами зв’язку речень у тексті. Лексичні засоби зв’язку речень у тексті. Навчальний діалог. (Вправи 25-28). Мета. Поглибити знання учнів про текст; вчити використовувати лексичні засоби зв’язку речень у тексті Обладнання: плакати або індивідуальні картки з уривками текстів (казки В. Сухомлинського, В. Нестайка “В країні Сонячних Зайчиків”). Хід уроку I. Організація класу. II. […]...
- Збір і систематизація фразеологізмів – УКРАЇНСЬКА ФРАЗЕОГРАФІЯ Розділ 17 УКРАЇНСЬКА ФРАЗЕОГРАФІЯ § 50. Збір і систематизація фразеологізмів Упорядкування українського фразеологічного багатства пов’язане насамперед з фольклорними збірниками, пареміологічними виданнями. Ось тільки деякі з них, але, мабуть, одні з найважливіших: “Краткий малороссийский словарь” О. Павловського в його “Грамматике малороссийского наречия” (1818); “Малороссийские пословицы и поговорки” (1834) В. Смирницького; “Галицькі приповідки і загадки” (1841) Г. […]...