ІНГРЕСІЯ

Related posts:

1. ГІДРОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ГІДРОЛОГІЯ – наука, що вивчає природні води (океани, моря, річки, озера, водосховища, болота, скупчення вологи у вигляді снігу, льодовиків, грунтових і підземних вод), явища і процеси, які відбуваються в них. Розрізняють Г. моря, Г. суходолу, гідрогеологію, гляціологію....
2. ЗОНА БЕРЕГОВА Екологія – охорона природи ЗОНА БЕРЕГОВА – 1) узбережжя, смуга взаємодії між суходолом і водоймою або між суходолом і водостоком. 3. б. складається з надводної частини берега та підводного берегового ухилу. Межею 3. б. моря з боку суходолу є лінія найдальших заплесків хвиль прибою під час найбільших припливів та штормів, а з боку моря – […]...
3. ОКУЛЬТАЦІЯ Екологія – охорона природи ОКУЛЬТАЦІЯ – перешкоди для проникнення сонячного світла в глибину водойм, що створюються найчастіше в разі їх забруднення непрозорими завислими твердими часточками....
4. ЯРУСНІСТЬ РЕЛЬЄФУ Екологія – охорона природи ЯРУСНІСТЬ РЕЛЬЄФУ – послідовна зміна типів рельєфу відповідно до висоти гір. масиву, зумовлена вертикальною клімат, поясністю та геол. історією розвитку гір....
5. БАТИПЕЛАГІАЛЬ Екологія – охорона природи БАТИПЕЛАГІАЛЬ – глибинний, але не придонний шар пелагіалі (від 200 до 2000 м від рівня моря)....
6. ПСАМОН Екологія – охорона природи ПСАМОН – сукупність мешканців піщаних берегів водойм (вище від рівня води); П. складається з діатомових та ін. водоростей, інфузорій, деяких дрібних червів, личинок комах та ін. організмів....
7. ФЛОРА МІСЦЕВА Екологія – охорона природи ФЛОРА МІСЦЕВА – флора порівняно невеликої ділянки суходолу чи акваторії. Розрізняють Ф. м. гір. хребта, озера, адмін. району, обл., фіз.-геогр. підрозділу низького рівня (місцевості, району), заповідника, населеного пункту тощо....
8. ЗОНА ОКЕАНУ (МОРЯ) ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ОКЕАНУ (МОРЯ) ЕКОЛОГІЧНА – чітко окреслена за прир. умовами велика частина океану або моря; найголовніші з них: узбережна (літораль), відкритого моря (пелагіаль, батіаль) та глибинна (абісаль)....
9. ЛИНЯННЯ Екологія – охорона природи ЛИНЯННЯ – періодична зміна зовн. шкіряних покривів та різних шкіряних утворів (луска, шерсть, пір’я, роги тощо) у тварин. Л. буває вікове (відбувається в перші місяці життя), сезонне (у певні пори року), перманентне, або постійне (впродовж цілого року). Тип Л. є спадковою ознакою і залежить від історії виду. Настання Л. залежить від […]...
10. НАНОРЕЛЬЄФ Екологія – охорона природи НАНОРЕЛЬЄФ, карликовий рельєф – найдрібніші, як правило, біогенні форми рельєфу земної поверхні (напр., кротові та байбакові купини, орні борозни, пристовбурні підвищення, канави). Незважаючи на незначні розміри по вертикалі, Н. чинить істотний вплив на початок і швидкість вегетації рослин, просторове поширення грунтової фауни....
11. ЗОНА ЕКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ Екологія – охорона природи ЗОНА ЕКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ – ділянки на поверхні суходолу та акваторії Світового океану, де людська діяльність може створити небезпечну екол. ситуацію., напр, зони підводного видобування нафти на мор. шельфі, ділянки моря, небезпечні для проходження танкерів, де може статися аварія з виливанням нафти, тощо....
12. ПОЛОНИНА Екологія – охорона природи ПОЛОНИНА – субальпійські луки Українських Карпат, що розташовані на згладжених поверхнях рельєфу. Нижня частина схилів вкрита буковими та хвойними лісами, а вище 1600- 1700 м над рівнем моря панують гірські луки. В зоні П. випадає багато опадів, літо прохолодне і сонячне, зима сувора, з глибоким сніговим покривом....
13. ЕКОНОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ЕКОНОЛОГІЯ – дисципліна, що досліджує “еконекол”, “економіку” природи; одна з наук, основ екорозвитку. Е. аналізує екол.-екон. системи різного рівня ієрархії, насамперед межі припустимих навантажень на прир. середовище і комплексні шляхи подолання об’єктивних лімітів, що виникають у природокористуванні. Розрізняють Е. глобальну, регіональну, локальну, Е. Світового океану, суходолу тощо....
14. ЗАБЕРЕГИ Екологія – охорона природи ЗАБЕРЕГИ – смуги тонкої нерухомої криги вздовж берегів водойм (річок, озер, водосховищ). Розрізняють такі 3.: первинні, що утворилися внаслідок намерзання криги вздовж берегів до льодоставу; наносні, які нагромаджуються внаслідок змерзання крижин і шуги під час льодоходу; залишкові, що залишаються біля берегів водойм після їх скресання. Швидкість наростання 3., товщина криги, площа […]...
15. ПІДТОПЛЕННЯ Екологія – охорона природи ПІДТОПЛЕННЯ – підвищення рівня грунт, вод, викликане, як правило, спорудженням гідротехн. споруд та підпором поверхневих вод. П. спричинює заболочування земель та різко погіршує умови будівництва і землеробства....
16. ЗИМА ЯДЕРНА Екологія – охорона природи “ЗИМА ЯДЕРНА” – модельно спрогнозоване різке й тривале загально-земне похолодання, що може виникнути у разі війни з застосуванням термоядерної зброї. “3. я.” здатна знищити на Землі вищі форми життя, в т. ч. й людину. Механізм виникнення “3. я.” – екранування поверхні планети пилом та димом від проникнення сонячного світла. За одним […]...
17. ГОЛАРКТИКА Екологія – охорона природи ГОЛАРКТИКА – одна з флористичних і зоогеогр. ділянок суходолу; займає більшу частину Пн. півкулі....
18. ЗОНА ПЕЛАГІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ПЕЛАГІЧНА – віддалені від суходолу центр, частини Світового океану. Див. також Пелагіаль....
19. СОРИ Екологія – охорона природи СОРИ – солончаки з глинистим грунтом, що утворюються у зниженнях рельєфу при неглибокому заляганні грунт, вод....
20. ТЕРАБІОСФЕРА Екологія – охорона природи ТЕРАБІОСФЕРА – частина біосфери в межах суходолу. Складається з фітосфери поверхні планети та літосфери з її підрозділами....
21. ЗОНА ГУМІДНА Екологія – охорона природи ЗОНА ГУМІДНА – ділянка суходолу з вологим кліматом, де рослини достатньою мірою забезпечені водою....
22. ПРИПЛИВИ ТА ВІДПЛИВИ Екологія – охорона природи ПРИПЛИВИ ТА ВІДПЛИВИ – періодичні коливання рівня моря, атм. тиску та деформації твердого тіла Землі, що відбуваються під дією сил гравітації. За періодичністю П. та В. поділяють на півдобові, добові і мішані. Амплітуда і характер П. та В. залежать від взаємного розміщення Землі, Сонця й Місяця, а також від геогр. широти, […]...
23. ФОТОБІОСФЕРА Екологія – охорона природи ФОТОБІОСФЕРА – шар біосфери, що освітлюється сонячним промінням (на поверхні суходолу та у верхніх шарах гідросфери приблизно до 150- 200 м)....
24. ВИД КАРАНТИННИЙ Екологія – охорона природи ВИД КАРАНТИННИЙ – вид, що відсутній на даній території і його проникнення в цей регіон вкрай небажане (з погляду медицини чи з госп. міркувань). В. к. є об’єктом карантину....
25. УКОРІНЕННЯ Екологія – охорона природи УКОРІНЕННЯ – проникнення заново відростаючих корінців висаджених рослин у грунт, що дає їм змогу закріпитись механічно та забезпечити достатнє мін. живлення....
26. ТЕРИТОРІЯ УРБАНІЗОВАНА Екологія – охорона природи ТЕРИТОРІЯ УРБАНІЗОВАНА – ділянка суходолу, зайнята населенням міського типу і пов’язана з ним виробничими, транспортними та інженерними спорудами....
27. ПОВІНЬ Екологія – охорона природи ПОВІНЬ – щорічне регулярне підвищення рівня води у водотоках під час танення снігу і льодовиків або внаслідок тривалих дощів. Розрізняють П. весняні, весняно-літні та літні. Більшість річок України мають весняну П....
28. ЧИННИК ОРОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ОРОГРАФІЧНИЙ – чинник, зумовлений особливостями рельєфу певної ділянки земної поверхні....
29. ЛІМНОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ЛІМНОЛОГІЯ – наука про поверхневі водойми суходолу – озера, ставки, водосховища, їх утворення, фіз.-хім. та біол. процеси, які в них відбуваються. Ін. назва – озерознавство....
30. ПРИПАЙ Екологія – охорона природи ПРИПАЙ – нерухомий мор. лід, що утворюється восени внаслідок змерзання дрейфуючої криги та розвитку заберегів. Найпоширеніший вздовж берегів полярних морів; потужність – понад 3 м....