Інтенсивність праці

Related posts:

1. Економіка праці Економіка праці – 1) система економічних відносин, що виникає і розвивається з приводу формування умов праці та самого процесу праці, виробництва, обміну, розподілу і споживання робочої сили; 2) наука, яка вивчає насамперед відносини економічної власності та трудові відносини, що виникають між різними економічними суб’єктами з приводу відтворення робочої сили, управління процесом праці, економічні закони, що […]...
2. Продуктивність праці Продуктивність праці – ефективність виробничої діяльності людей в процесі створення матеріальних благ і послуг. П. п. вимірюється кількістю продукції або послуг, вироблених працівником за одиницю робочого часу (рік, місяць, тиждень тощо), або кількістю робочого часу, затраченого на виробництво одиниці продукції чи надання послуги, У виробництві будь-якого товару бере участь жива та минула (або уречевлена) праця. […]...
3. Необхідний робочий час Необхідний робочий час – частина робочого часу, протягом якого створюється необхідний продукт, що використовується для задоволення матеріальних і духовних потреб працівника і членів його сім’ї, для відтворення фізичної і розумової здатності до праці. Решта робочого часу називається додатковим. Праця, затрачена протягом Н. р. ч., є необхідною працею. Поділ робочого дня на необхідний і додатковий робочий […]...
4. Суспільна організація праці Суспільна організація праці – сукупність найважливіших методів упорядкування трудової діяльності людей у суспільстві та економічні відносини з приводу такої діяльності для досягнення загальної мети, внаслідок чого виникає цілісна система організації праці сукупного працівника. До таких методів належать форми і засоби залучення людей до праці (наявність економічного чи позаекономічного примусу до трудової діяльності), спосіб поєднання (техніко-економічного […]...
5. Закон усуспільнення виробництва і праці Закон усуспільнення виробництва і праці – внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки між ускладненням продуктивних сил, передусім засобів праці, та прогресом суспільного характеру виробництва, які втілюються у розвитку техніко-економічних відносин, насамперед у поглибленні суспільного поділу праці. Вихідним пунктом в ускладненні продуктивних сил є поява нових засобів праці. Так, переважання ручних засобів праці передбачає їх використання […]...
6. Оплата праці Оплата праці – часткова компенсація власником засобів виробництва в грошовій або натуральній формах витраченої найманими працівниками у процесі виробництва праці. За капіталістичного способу виробництва власниками засобів виробництва, інших об’єктів власності (капіталу) є індивідуальний (окремий підприємець) та колективний (корпорації, держава і навіть наднаціональні органи) капіталіст. Залежно від цього збільшується або зменшується обсяг компенсації витрат праці найманого […]...
7. Кількість праці Кількість праці – маса живої та уречевленої праці, витраченої у процесі трудової діяльності людини, трудового колективу, суспільства загалом при створенні матеріальних і нематеріальних, в т. ч. духовних благ. Уречевлена праця вимірюється у процесі перенесення конкретною працею вартості засобів виробництва на новостворений продукт внаслідок амортизації і фіксується в амортизаційних відрахуваннях. Жива праця – це витрати м’язової, […]...
8. Редукція праці Редукція праці (від лат. reductio – повернення) – процес зведення складної праці до простої. Складна праця виступає як помножена проста, праця. За один і той же час вона створює більшу вартість, ніж проста на величину, що характеризує ступінь її складності. У ринковій економіці Р. п. здійснюється стихійно у процесі обміну продукту складної праці на продукт […]...
9. Якість праці Якість праці – комплекс критеріїв, які характеризують конкретну працю та її здатність забезпечувати різні форми ефективності. До таких критеріїв належать ступінь її складності, інтенсивність, економічність та ін. Основними факторами, що визначають Я. п., є, своєю чергою, відносини власності (наявність стимулів до праці, форми і системи заробітної плати, форми розподілу прибутків та ін.); загальноекономічні (рівень освіти, […]...
10. Власність на робочу силу Власність на робочу силу – підсистема відносин економічної власності між найманими працівниками, підприємцем і державою з приводу привласнення робочої сили в усіх сферах суспільного відтворення. Оскільки робоча сила – це сукупність фізичних, організаційних і духовних властивостей людини, які вона застосовує в процесі виробництва, то В. на p. c. конкретизується у певній сукупності економічних відносин з […]...
11. Збагачення праці Збагачення праці – якісно нова форма організації праці, яка передбачає зростання зацікавленості людини – працівника у збагаченні змісту самого процесу праці (див. Зміст праці). З. п. передбачає відмову від принципів тейлоризму (роздрібнення операцій і жорсткої регламентації рухів кожного працівника тощо), виконання кожним робітником дедалі більшої кількості операцій, вибір різних варіантів виконання робіт, посилення його самостійності, […]...
12. Характер праці Характер праці – найважливіші ознаки соціально-економічної сутності праці, що розглядається з боку відносин власності, передусім власності на засоби виробництва. Х. п. теоретично виражається насамперед в таких економічних категоріях, як відчуження праці, асоційована праця, примусова праця, безпосередньо суспільна праця та ін., а формами Х. п. є інтенсивність праці, тривалість робочого дня, розподіл прибутків. Основними формами примусової […]...
13. Стимули до ефективної праці Стимули до ефективної праці – система заходів, до яких вдаються суб’єкти підприємницької діяльності і держава з метою спонукання до ініціативної та високоефективної праці. До цієї системи входять: 1) матеріальне стимулювання; 2) нематеріальне стимулювання. Своєю чергою, підсистема нематеріального стимулювання включає: а) моральні стимули до праці; б) організаційне стимулювання; в) стимулювання вільним часом; г) створення на підприємстві, […]...
14. Умови праці Умови праці – комплекс факторів трудового процесу, виробничого середовища, стану місця роботи і ставлення працівника до виконуваної роботи, які впливають на здоров’я і тривалість життя, працездатність і ступінь задоволення працею, на процес відтворення сукупної робочої сили та ефективність праці. Такими факторами є: психофізіологічні (наявність або відсутність, часткова відповідність фізичних і нервово-емоційних навантажень фізіологічним можливостям людини, […]...
15. Норма додаткової вартості Норма додаткової вартості – відношення додаткової вартості до змінного капіталу, виражене у процентах. Її формула, де т – додаткова вартість; v – змінний капітал; м – норма додаткової вартості. Джерелом додаткової вартості є додаткова праця найманого робітника, яка затрачається протягом додаткового робочого часу. З кількісної точки зору відношення додаткової вартості до змінного капіталу і відношення […]...
16. Засоби праці Засоби праці – уречевлені в окремих речах або комплексі речей сили природи, якими людина діє на предмети праці і завдяки яким нею привласнюються речовина природи та її нові сили з метою задоволення своїх потреб. З часу виготовлення З. п. починається власне людська праця (див. Виробництво). До складу З. п. нині входять такі елементи: машини, устаткування, […]...
17. Ефективність праці Ефективність праці – співвідношення між результативністю праці та витратами (в т. ч. ступенем раціонального використання ресурсів), що виражається у досягненні максимального ефекту за мінімальних витрат. Між витратами праці на створення одиниці продукції та Е. п. існує обернено пропорційна залежність. Е. п. є багатоаспектною економічною категорією, кожен з аспектів якої розкриває окремі її сутнісні сторони і […]...
18. Величина вартості товару Величина вартості товару – кількісна характеристика вартості товару, яка дає змогу поглиблювати її якісну характеристику. Історично склався непрямий метод визначення витрат праці – робочим часом, протягом якого мають місце ці витрати. Оскільки за одиницю часу може витрачатися різна кількість енергії працівника, то вартість вимірюється не індивідуальним, а суспільно необхідним робочим часом. Це час, потрібний для […]...
19. Методи визначення продуктивності праці Методи визначення продуктивності праці – розрахунок ефективності, результативності праці у натуральному, трудовому і вартісному показниках. Натуральні показники зручні для визначення продуктивності праці за однорідного виробництва, незмінного асортименту виробів упродовж тривалого часу. Трудові показники – вимірювання продуктивності праці обчисленням витрат праці на одиницю продукції (показник трудомісткості). Цей показник визначається за формулою Пп = Р/П (Пп, – […]...
20. Інтенсифікація праці Інтенсифікація праці – підвищення ступеня напруженості живої праці протягом певного часу. Виявом І. п. є збільшення витрат фізичної, розумової, нервової енергії внаслідок зростання темпів праці, збільшення кількості водночас виконуваних функцій та обслуговуваних машин тощо. Стимулом для І. п. на капіталістичних підприємствах є створення найманим працівником певної вартості за коротший час або більшої вартості за той […]...
21. Система оплати праці Система оплати праці – сукупність взаємопов’язаних форм і видів (підсистем) заробітної плати і принципів її організації, що відповідають вимогам розвитку продуктивних сил, передусім основної продуктивної сили – людини (людини-працівника і людини-власника). В політекономічному контексті йдеться передусім про оплату робочої сили, а частково – результативності праці. Такими найважливішими принципами є: 1) стимулювання продуктивності праці; 2) стимулювання […]...
22. Як К. Маркс розрізняє абсолютну і відносну додаткову вартість? Історія економічних вчень ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК МАРКСИСТСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ Як К. Маркс розрізняє абсолютну і відносну додаткову вартість? Карл Маркс розрізняє абсолютну і відносну додаткову вартість. Під абсолютною додатковою вартістю він розуміє надлишок над вартістю робочої сили в результаті подовження тривалості робочого дня або зростання інтенсивності (напруги) праці, а під відносною додатковою вартістю – надлишок […]...
23. Фондоозброєність праці Фондоозброєність праці – обсяг основних фондів на одного працівника (промислово-виробничого персоналу), виражена у вартісній формі, визначається шляхом ділення середньорічної балансової вартості основних виробничих фондів на середньорічну списочну чисельність працівників. У західній економічній літературі аналогом Ф. п. є категорія “капіталоозброєність праці”. Зростання Ф. п. зумовлене законом поступового переходу функцій працівника до засобів праці, підвищенням технічного рівня […]...
24. Відтворення технологічного способу виробництва Відтворення технологічного способу виробництва – постійно повторюваний процес функціонування й розвитку продуктивних сил і техніко – економічних відносин у їх органічній єдності та взаємодії відповідно до законів технологічного способу виробництва. Кожна зі сторін технологічного способу виробництва є складною системою з багатьма елементами і зв’язками між ними (див. Техніко – економічні відносини). У процесі відтворення продуктивних […]...
25. Необхідний продукт Необхідний продукт – частина новоствореного найманим працівником чистого продукту, що спрямовується на відтворення його робочої сили та утримання членів сім’ї. Мінімальна величина Н. п. визначається мінімумом життєвих засобів, необхідних працівникові для відтворення робочої сили, максимальна – з боку матеріально-речового змісту залежить від величини виробленого чистого продукту. Однак розподіл чистого продукту на необхідний і додатковий залежить […]...
26. Відносна додаткова вартість Відносна додаткова вартість – додаткова вартість, яка утворюється внаслідок скорочення необхідного і подовження додаткового робочого часу в межах незмінної тривалості робочого дня. Обгрунтована ця категорія К. Марксом. Виробництво В. д. в. широко практикується відтоді, як робітничий клас домігся законодавчого обмеження тривалості робочого дня, а також в умовах активного впровадження у виробництво досягнень науково-технічного прогресу, за […]...
27. Енергоозброєність праці Енергоозброєність праці – забезпеченість живої праці електроенергією, або рівень споживання у виробництві електроенергії чи електричної потужності за одиницю робочого часу. Є одним з найважливіших факторів підвищення продуктивності праці та ефективності виробництва. Як показник Е. п. розкриває співвідношення між використовуваними у виробничому процесі електричними потужностями (електроенергією) і витратами праці робітників. Розрізняють потенційну і фактичну Е. п. […]...
28. Необхідна праця Необхідна праця – праця, затрачена на виробництво необхідного продукту, який забезпечує відтворення робочої сили працівника та членів його сім’ї. Така праця становить лише частку робочого часу, а другу частку складає додаткова праця, результат якої привласнюється власником засобів виробництва. Якісні особливості і форми Н. п. визначаються в кожній соціально-економічній формації характером відносин власності. Внаслідок цього заробітна […]...
29. Погодинна заробітна плата Погодинна заробітна плата – оплата вартості й ціни робочої сили за її використання протягом певного робочого часу, а частково – за результат праці. Переважала на початкових етапах розвитку капіталізму за умов, коли не існувало законодавчого регулювання робочого дня. Згодом П. з. п. стала гальмом зростання продуктивності праці, оскільки потребувала для свого функціонування витрат на нагляд […]...
30. Дисципліна праці Дисципліна праці /від лат. dyscipiina – вчення, виховання, розпорядок/- дотримання кожним працівником вимог і обов’язків, що випливають з його місця у виробничому процесі, узгодження його діяльності з діями інших учасників виробництва у процесі спільної праці. Д. п. у вузькому розумінні – це точне виконання виробником встановленого внутрішнього трудового розпорядку на підприємствах і установах, суворе дотримання […]...
31. Ринок робочої сили гнучкий Ринок робочої сили гнучкий – сукупність економічних відносин щодо нових форм організації купівлі-продажу робочої сили, її зайнятості та використання, вдосконалення організації праці та оплати робочої сили. Основними формами вияву Р. р. с. г. є, по-перше, широке використання нетрадиційних видів зайнятості, зокрема часткової, погодинної та надомної за одночасної зміни та появи якісно нових ознак змісту такої […]...
32. Норма прибутку Норма прибутку – відношення додаткової вартості до всього авансованого капіталу (до суми постійного і змінного капіталу), виражене у відсотках. Н. п. показує рівень прибутковості підприємства, ступінь самозростання капіталу загалом, тому капітал вкладається насамперед у галузі з вищою Н. п., яка є однією з рушійних сил виробництва. Такими галузями на сучасному етапі НТР є наукомісткі галузі […]...
33. Суспільно необхідний робочий час Суспільно необхідний робочий час – час, потрібний для виготовлення споживчої вартості за наявних суспільно нормальних умов виробництва і при середньому в даному суспільстві рівні вмілості та інтенсивності праці. Затратами С. н. р. ч. на одиницю товару визначається величина його вартості. С. н. р. ч. не є величиною постійною. Вона залежить від продуктивності праці. Виявом прогресу […]...
34. Інтенсифікація виробництва Інтенсифікація виробництва (від фр. intensification – напруженість, посилення і лат. facic – роблю) – процес суспільного виробництва, що базується на застосуванні більш ефективних засобів, предметів праці, більш кваліфікованої робочої сили, передових форм і методів організації праці, зростаючої інформованості тощо у відповідності з найновішими досягненнями науково-технічного прогресу. І. в. суттєво відрізняється від екстенсивного розвитку суспільного виробництва, […]...
35. Закони розвитку ринку робочої сили Закони розвитку ринку робочої сили (в т. ч. ринку праці) – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між прогресом речових факторів виробництва і техніко – економічних відносин, з одного боку, й відносним скороченням попиту на робочу силу передусім у сфері матеріального виробництва та посиленням державного і наддержавного регулювання даного ринку. До таких законів відносять: 1) […]...
36. Наукова організація праці (НОП) Наукова організація праці (НОП) – система заходів, яка забезпечує зростання ефективності живої праці завдяки використанню досягнень науки і передового досвіду. НОП покликана сприяти розв’язанню економічних і психофізіологічних проблем. Розв’язання економічних завдань передбачає зростання продуктивності праці, поліпшення якості продукції та умов праці, зниження витрат виробництва, економію матеріальних і трудових ресурсів, розвиток творчої ініціативи працівників та ін.; […]...
37. Заробітна плата Заробітна плата – грошове вираження вартості й ціни товару “робоча сила” та частково результативності її функціонування з урахуванням виконуваних нею функцій. Водночас у західній економічній літературі даються здебільшого спрощені визначення З. п. Так, американський економіст Г. Манків стверджує, що “заробітна плата – оплата одиниці праці”. Як об’єкт купівлі – продажу здебільшого розглядають працю сучасні західні […]...
38. Модель економічного зростання двофакторна Модель економічного зростання двофакторна – модель зростання економіки, яка базується на припущенні про участь у створенні ВВП, в т. ч. національного доходу, лише засобів виробництва і робочої сили. Зростання засобів виробництва за незмінності кількості робочої сили та сталості технології призводить до зниження норми прибутку на основний капітал, виявом чого є зниження ставки відсотка. При цьому […]...
39. Механоозброєність праці Механоозброєність праці – співвідношення витрат механічної енергії та живої праці у процесі матеріального виробництва, що вимірюється за допомогою певних показників. Так, коефіцієнт потенційної М. п. – це відношення потужності механічних приводів, використання яких передбачено технологічним процесом, потужності механічних двигунів до максимальної кількості працівників, що беруть участь у цьому процесі протягом однієї зміни, або розрахований на […]...
40. Неповний робочий час Неповний робочий час – неповний робочий день або неповний робочий тиждень. За неповного робочого дня працівник зайнятий на підприємстві менше часу, ніж встановлено розпорядком чи графіком для певної категорії працівників. За неповного робочого тижня зменшується кількість робочих днів проти п’ятиденного або шестиденного робочого тижня і, отже, кількість робочих годин на тиждень. Н. р. ч. може […]...