Головна ⇒ 📌Бухгалтерський облік ⇒ Інвентаризація основних засобів і нематеріальних активів

Інвентаризація основних засобів і нематеріальних активів

БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК

ЧАСТИНА 2. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ФІНАНСОВИЙ ОБЛІК

Розділ 1. Облік основних засобів і нематеріальних активів

1.7. Інвентаризація основних засобів і нематеріальних активів

Основним нормативним документом, який визначає умови і порядок проведення інвентаризації основних засобів і нематеріальних активів є “Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу”, затверджена наказом Міністерства

фінансів України від 30.10.1998 р., № 90.

Інвентаризація основних засобів

Підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію:

1) будівель, споруд та інших нерухомих об’єктів – не менше одного разу в три роки;

2) бібліотечних фондів – один раз у п’ять років;

3) інших основних засобів – не менше одного разу в рік.

Інвентаризація основних засобів проводиться не раніше 1 жовтня.

До почату інвентаризації основних засобів слід перевірити:

– наявність і стан регістрів обліку (карток, книг, описів та ін.);

– наявність і стан технічних паспортів та іншої технічної документації;

–

наявність документів на основні засоби, що здані чи прийняті установою в оренду, на зберігання, на тимчасове користування. За відсутності документів слід забезпечити їх отримання чи оформлення.

При виявленні розходжень і неточностей у бухгалтерському обліку або технічній документації необхідно в ці документи внести відповідні виправлення й уточнення.

Під час інвентаризації комісія в обов’язковому порядку проводить перевірку відповідності технічної документації, записує в “Інвентаризаційний опис основних засобів” (див. зразок 1.10) повні найменування цих об’єктів і їхні інвентарні номери. У випадку відсутності технічної документації про це вказується в описах – у графі “Примітка”. Описи складаються у двох екземплярах, один з яких передається до бухгалтерії, а інший залишається у матеріально відповідальної особи.

Машини, обладнання та інші об’єкти перевіряються за заводськими номерами і заносяться в описи окремо, із вказівкою інвентарного номера.

Основні засоби записуються в описі під найменуванням, відповідно з основним призначенням об’єкта. Об’єкт, що пройшов відновлення, реконструкцію, розширення чи переобладнання, внаслідок чого змінилось основне його призначення, вноситься до опису під найменуванням, що відповідає новому основному призначенню.

У випадках, коли проведені капітальні роботи (надбудова поверхів, прибудова нових приміщень та інше) або часткова ліквідація будівель і споруд (злам окремих конструктивних елементів) не відображені в бухгалтерському обліку, комісія повинна за відповідними документами визначити суму збільшення або зменшення балансової вартості об’єкта і привести в описі дані про проведені зміни. Одночасно з цим комісія повинна встановити винних осіб і причини, з яких конструктивні зміни об’єктів не отримали відображення в обліку.

Окремі описи складаються при інвентаризації садів, виноградників, ягідників, лісопосадок, ставків, водоймищ, іригаційних і меліоративних споруд. Насадження записуються за культурами, ботанічними сортами із вказівкою року закладення, площею, кількістю дерев або кущів, за категоріями та їх балансовою вартістю. Іригаційні і меліоративні споруди записуються до опису за видом і родом споруд із

Зразок 1.10

Продовження зразку 1.10

Зазначенням їхніх розмірів, року спорудження, балансової вартості та інших відомостей, що характеризують їх призначення і стан.

Присвоєні об’єктам (предметам) основних засобів інвентарні номери не повинні змінюватися. Заміна номерів може бути проведена в тих випадках, коли виявлено, що об’єкти помилково відображаються не в тій групі основних засобів, до якої вони повинні бути включені за своїм техніко-виробничим призначенням, а також у випадках встановлення невірної нумерації.

При виявленні об’єктів (предметів), що не знаходяться на обліку, а також об’єктів (предметів) з відсутніми в обліку даними, що їх характеризують, комісія повинна включити в опис відсутні відомості і технічні показники цих об’єктів (предметів), наприклад: про будівлі – вказати їх призначення, основні матеріали, з яких вони побудовані, об’єм (зовнішнього чи внутрішнього обміру), площу (загальна корисна площа), число поверхів, підвалів, напівпідвалів, рік побудови тощо.

Інвентаризація дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, які містяться у приладах, обладнанні та інших виробах, здійснюється одночасно з інвентаризацією цих матеріальних цінностей у терміни, встановлені для матеріальних цінностей.

Інвентаризація незавершеного капітального будівництва і незакінчених капітальних ремонтів

Інвентаризація капітальних робіт інвентарного характеру і капітальних ремонтів проводиться не менше одного разу на рік, але не раніше першого грудня.

Наявність і об’єм незавершеного капітального будівництва і незакінчених капітальних ремонтів встановлюється при інвентаризації шляхом перевірки їх у натурі. В актах, які складаються при цьому, вказуються найменування об’єкта, списання і об’єм виконаних робіт за кожним об’єктом і видом робіт, кошторисна і фактична вартість.

Інвентаризаційна комісія повинна перевірити:

– чи не знаходиться у складі незавершеного капітального будівництва обладнання, яке передане для монтажу, але монтаж якого фактично не розпочатий. При виявленні такого обладнання необхідно зробити відповідні виправлення в обліку і звітності;

– стан законсервованих і тимчасово зупинених будівельних об’єктів. У такому разі слід виявити причини і підстави їх консервації.

На закінчені об’єкти, що з якихось причин не введені в експлуатацію, складають окремі акти.

На об’єкт припиненого будівництва, а також на проектно – розвідувальні роботи з незакінченого будівництва, які підлягають списанню з балансу, складаються окремі акти, в яких вказуються усі дані про характер виконаних робіт і їх вартість згідно з кошторисом, з вказівкою причин припинення будівництва.

На незакінчений капітальний ремонт будівель, споруд, машин, обладнання, енергетичних установок та інших об’єктів складається окремий акт, в якому вказуються: назва об’єкта, що ремонтується, опис і процент виконаних робіт, кошторисна і фактична вартість виконаних робіт.

Інвентаризація нематеріальних активів

При інвентаризації нематеріальних активів їх наявність установлюється або за документами, що були підставою для оприбуткування, або додатково за документами, якими оформлені (тобто підтверджуються) майнові права.

Для оформлення даних інвентаризації окремо за кожним місцезнаходженням об’єктів права інтелектуальної власності та за кожною особою, відповідальною за використання об’єктів права інтелектуальної власності складається в одному примірнику форма НА-4 “Інвентаризаційний опис об’єкта права інтелектуальної власності в складі нематеріальних активів” (див. зразок 1.11.). В інвентарний опис включається кожний окремий об’єкт права інтелектуальної власності.

При складанні інвентаризаційного опису особа, відповідальна за використання об’єктів права інтелектуальної власності, дає розписку про те, що до початку інвентаризації всі прибуткові та видаткові документи передані бухгалтерській службі і всі об’єкти права інтелектуальної власності, одержані для використання і зберігання, оприбутковані, а ті об’єкти, які вибули (ліквідовані) списані.

При інвентаризації об’єктів права інтелектуальної власності їх наявність установлюється або за документами, що були основою для оприбуткування, або додатково за документами, якими оформлені (тобто підтверджуються) майнові права.

При інвентаризації об’єктів права інтелектуальної власності до інвентаризаційного опису вписуються такі дані: назва, характеристика, первісна вартість, сума зносу, дата придбання, термін корисного використання. При цьому перевіряється обгрунтованість сум.

При виявленні об’єктів права інтелектуальної власності, що не прийняті до обліку, інвентаризаційна комісія повинна включити їх до інвентаризаційного опису із зазначенням необхідних даних.

Інвентаризаційний опис підписується всіма членами інвентаризаційної комісії та особою, відповідальною за використання об’єктів права інтелектуальної власності. При цьому особа, відповідальна за використання об’єктів права інтелектуальної власності, підтверджує, що перевірка цих об’єктів відбулася в її присутності, що воно не має до членів комісії ніяких претензій та що вона приймає на відповідальне зберігання перелічені в описі об’єкти права інтелектуальної власності.

Оформлений інвентаризаційний опис передається до бухгалтерської служби підприємства для заповнення даних про кількість, вартість об’єктів права інтелектуальної власності і суму накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку.

Перед складанням звіряльної відомості та визначенням результатів інвентаризації бухгалтерія підприємства проводить перевірку всіх підрахунків в інвентаризаційному описі. В описі робиться відповідна відмітка щодо перевірки даних опису за підписом особи, яка проводила перевірку. Виявлені помилки у підрахунках мають бути виправлені і завірені підписами всіх членів інвентаризаційної комісії та особи, відповідальної за використання об’єктів права інтелектуальної власності.

Відносно недостач і надлишків інвентаризаційна комісія додає до звіряльної відомості письмові пояснення осіб, відповідальних за використання та зберігання об’єктів права інтелектуальної власності. Результати інвентаризації оформляються протоколом, до якого включаються висновки та пропозиції щодо врегулюванню інвентаризаційних розходжень.

Протокол інвентаризаційної комісії підлягає в п’ятиденний строк з дати його оформлення розгляду керівником підприємства та прийняття ним рішення щодо висновків і пропозицій інвентаризаційної комісії. Звіряльна відомість разом з протоколом інвентаризаційної комісії і рішенням керівника підприємства передається до бухгалтерської служби, яка вносить до неї дані про прийняте рішення щодо врегулювання розходжень.

Виявлені при інвентаризації розходження між фактичними залишками основних засобів і нематеріальних активів з даними бухгалтерського обліку врегульовуються на підприємстві у наступному порядку:

– основні засоби і нематеріальні активи, які виявлені в надлишку, підлягають оприбуткуванню та зарахуванню відповідно на

Збільшення доходів підприємства з подальшим з’ясуванням причин виникнення надлишків і винних у цьому осіб;

– недостача основних засобів і нематеріальних активів, а також втрати від псування цінностей відносяться на рахунок матеріально – відповідальних осіб за цінами, за якими обчислюється розмір шкоди від крадіжок, недостач, знищення і псування матеріальних цінностей;

– недостачі основних засобів і нематеріальних активів у випадках, коли винні не встановлені або у стягненні з винних осіб відмовлено судом, відносяться на збільшення витрат, які пов’язані із списанням необоротних активів.

Визначення розмірів збитку від нестачі основних засобів врегульовано постановою Кабінету Міністрів України №116 від 22.01.1996 р. “Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей”.

Розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається за балансовою вартістю цих цінностей (з вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50 відсотків від балансової вартості на момент встановлення такого факту з урахуванням індексів інфляції, які щомісячно визначає Держкомстат, відповідного розміру податку на добавлену вартість та розміру акцизного збору за формулою:

Де Рз – розмір збитків (у гривнях);

Бв – балансова вартість на момент встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей (у гривнях);

А – амортизаційні відрахування (у гривнях);

Іінф. – загальний індекс інфляції, який розраховується на підставі щомісячно визначених Держкомстатом індексів інфляції; ПДВ – розмір податку на добавлену вартість (у гривнях);

Азб – розмір акцизного збору (у гривнях).

Із сум, стягнутих відповідно до цього Порядку, здійснюється відшкодування збитків, завданих підприємству, установі, організації, залишок коштів перераховується до Державного бюджету України.

Типову кореспонденцію бухгалтерських рахунків при врегулюванні інвентаризаційних розбіжностей по основних засобах і нематеріальних активах наведено у табл. 1.10.

Таблиця 1.10.

Кореспонденція рахунків по врегулюванню інвентаризаційних розбіжностей по основних засобах і нематеріальних активах.

№ П/п	Зміст господарської операції	Кореспонденція рахунків	Сума, Грн.
Дебет	Кредит
1.	Оприбутковано виявлені лишки основних засобів і нематеріальних активів	10 “Основні засоби” 12 “Нематеріальні активи”	746 “Інші доходи від звичайної діяльності”	2000
2.	Виявлені лишки основних засобів і нематеріальних активів віднесено на фінансові результати	746 “Інші доходи від звичайної діяльності”	793 “Результат іншої звичайної діяльності”	2000
3.	Списано нестачу основних засобів і нематеріальних активів: – на суму зносу	13 “Знос (амортизація) необоротних активів”	10 “Основні засоби” 12 “Нематеріальні активи”	1000
– на залишкову вартість	976 “Списання необоротних активів”	10 “Основні засоби” 12 “Нематеріальні активи”	3000
4.	Суму нестачі (залишкову вартість) основних засобів і нематеріальних активів віднесено на фінансові результати	793 “Результат іншої звичайної діяльності”	976 “Списання Необоротних Активів”	3000
5.	Нараховано суму до оплати, яка підлягає відшкодуванню матеріально – відповідальною особою	375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків”	746 “Інші доходи від звичайної діяльності”	7200
6.	Відображено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету	746 “Інші доходи від звичайної діяльності”	64 “Розрахунки за податками й платежами”	1200
7.	Різницю між сумою відшкодування і ПДВ віднесено на фінансові результати	746 “Інші доходи від звичайної діяльності”	793 “Результат іншої звичайної діяльності”	6000
8.	Сплачено суму відшкодування матеріально – відповідальною особою	30 “Каса” 31 “Рахунки в банках”	375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків”	7200