ІТАЛІЯ
УРОК 27. ІТАЛІЯ
Навчальна мета: сформувати в учнів систему знань про особливості ЕГП, населення, господарства Італії; визначити вплив ЕГП на розвиток господарства, територіальні відмінності у структурі господарства країни; розвивати практичні уміння працювати з матеріалом підручника і картами атласу.
Обладнання: політична карта Європи, фізична карта Європи, атласи, підручники, схеми, таблиці, діаграми.
Основні поняття: економіко-географічне положення, природні ресурси, природний приріст, густота населення, урбанізація, господарство,
Тип уроку: комбінований.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань і умінь учнів
1. “Географічна розминка” (робота в парах)
Учні по черзі ставлять одне одному питання за політичною картою Європи (країни, столиці).
2. Перевірка домашнього завдання
Схема зовнішніх економічних зв’язків Франції.
III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів
Про сучасну Італію складно говорити мовою сухих статистичних даних. У цій середземноморській країні з давньою історією захоплюючою пригодою може стати не тільки переїзд
Саме ця країна подарувала світу багато чудових речей: автомобілі вищого класу “Феррарі” та “Ламборджіні”, модні торгові марки “Армані”, “Гуччі”, “Валентино”, вино “К’янті” та лікер “Амаретто”. Вона навчила мало не всю планету готувати спагеті та піцу.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. “Візитна картка”
Офіційна назва – Італійська республіка. Площа – 301,2 тис. км2. Населення – 60,2 млн. осіб (2009 р.) Столиця – Рим. Економічно високорозвинена держава, країна “Великої сімки”. Парламентська республіка, унітарна держава.
2. Економіко-географічна характеристика країни
Завдання. Уявіть себе іноземними журналістами, які отримали завдання скласти короткий огляд про певні сторони життя Італії (використовуючи типовий план характеристики країни). Час виконання – 20-25 хв.
Матеріали для вчителя
Італія – держава на півдні Європи. Територія складається з трьох частин: материкової, півострівної (Апеннінський півострів) і острівної (острова Сицилія, Сардинія й низка дрібних островів). Близько 80 % її кордонів – морські. Межує із Францією, Швейцарією, Австрією, Словенією. У межах країни існують дві анклавні держави – Ватикан і Сан-Маріно.
Природні умови Італії різноманітні. 80 % площі складають молоді сейсмічно активні гори – Альпи та Апенніни. Найбільша рівнина – Паданська низовина, на півночі Італії. Тут клімат помірний континентальний, а на півострові й островах – субтропічний середземноморський. У горах клімат змінюється з висотою. Італійські річки, як правило, короткі й стрімкі, беруть початок у горах і стікають прямо в море. Ліси вкривають 1/5 площі, однак це переважно гірські низькорослі дерева й чагарники. Хвойні ліси поширені в Альпах. Італія небагата на корисні копалини. Виняток складають будівельні матеріали – мармур, граніт, травертин.
Населення розміщене нерівномірно. Найбільшою мірою заселена Паданська рівнина та західне узбережжя. Перший тип відтворення, від’ємний природний приріст, “старіння нації”, активні внутрішні і зовнішні міграції населення.
Одно-національна країна (близько 94 % італійці). Урбанізація – близько 70 %. 12 % усього населення проживає в чотирьох найбільших містах – Римі, Мілані, Неаполі й Турині.
Італія – високорозвинена постіндустріальна країна. Контрасти між розвиненою північчю і відсталим півднем. Найбільші промислові центри знаходяться на півночі.
Головною галуззю промисловості є машинобудування. Автомобілебудування (концерн ФІАТ), виробництво офісного обладнання (калькулятори, друкарські машинки та ін.), сільськогосподарських машини (трактори), ткацьких верстатів, швейних машин, електронагрівального обладнання. Друге місце посідає текстильна й швейна промисловість. Широко розвинене виробництво взуття.
Хімічна промисловість, включаючи нафтохімію й виробництво синтетичних волокон, дає близько 1/7 загального обсягу продукції обробної промисловості.
Енергетика країни базується на імпортних нафті, коксі й вугіллі, власному природному газі й гідроресурсах. Понад 3/4 електроенергії виробляється на ТЕС, що працюють здебільшого на мазуті. Відносно великою є частка ГЕС, що побудовані на альпійських річках. У Центральній Італії працюють геотермічні електростанції. Атомні електростанції виведені з експлуатації.
Чорна і кольорова металургія працюють на імпортній сировині, підприємства розміщені поблизу портів.
Харчова промисловість.
У сільському господарстві Італії зайнято близько 14 % економічно активного населення. У ЄС Італія спеціалізується на вирощуванні та експорті овочів, фруктів, вина. Традиційне виноградарство. Тваринництво відіграє другорядну роль.
Основним видом транспорту Італії є морський (90 % вантажообігу). У внутрішніх перевезеннях вантажів і пасажирів головну роль відіграє автомобільний транспорт, на другому місці – залізничний.
У міжнародному географічному поділі праці “обличчя” Італії визначається продукцією машинобудування, текстильної, швейної промисловості, субтропічного землеробства (фрукти, вина, цитрусові).
Важливою галуззю господарства Італії є туризм.
V. Закріплення нових знань і умінь учнів
1. Виступи учнів (2-3), обговорення їх оглядів
2. Запитання
– Як позначилися на розвитку господарства Італії особливості ЕГП країни?
– Чим обумовлена низька, порівняно з іншими європейськими країнами “Великої сімки”, частка наукомістких галузей у структурі господарства країни?
– Які ви помітили територіальні відмінності галузевої структури господарства Італії?
– Чим, на вашу думку, вони обумовлені?
VI. Підсумок уроку
VII. Домашнє завдання
– Опрацювати § .
– Повторити §§ , підготуватися до практичної роботи.
– Підготувати незаповнену контурну карту Європи.
– Повторити розташування країн та їх столиць на політичній карті Європи.