ІЗ ТЛУМАЧНОГО СЛОВНИКА
ДОДАТКИ
Додаток 4
ІЗ ТЛУМАЧНОГО СЛОВНИКА
Балахон, – а, ч. Просторий і довгий одяг, що одягається для захисту від пилу. Узагалі широкий, не підігнаний у талії одяг. На маскарад він прийшов у білому балахоні.
Бильця, – лець, мн. (одн. бйльце, – я, с.) 1. Невисока огорожа по краях сходів, балкона тощо; поручні. До билець балкона прикріпили вазони. 2. Бічні опори крісла, канапи; спинка стільця, ліжка; бокові обводи колиски. На бильці колиски висять брязкальця.
Вирій, – ію, ч. Теплі, південні краї, куди відлітають на зиму перелітні
Вушко, – а, с. 1. Зменш.-пестл. до вухо. Якщо болить вушко, діти стають дратівливими. 2. Отвір у голці для просилення нитки. Також отвір у пристрої, у який щось уставляють. Вишивальниці бачать світ крізь вушко голки. 3. Варенички з яловичиною, які варять у юшці. Борщем заливають у тарілках вушка – маленькі варенички.
Драголюб, – у, ч. 1. Багаторічна ароматична трав’яниста рослина родини зонтичних, корені та листя якої використовуються в народній медицині. Драголюб, м’ята кінська, котячка – це все народні назви м’яти
Жайворонок, – нка, ч. 1. Польова чи степова співуча пташка ряду горобцеподібних. Защебетав жайворонок, угору летючи (Т. Шевченко).
2. Виріб із тіста, що формою нагадує жайворонка. По хатах печуть пшеничні жайворонки із дзьобиком і крильцями (Ю. Яновський). 3. Про людину, яка найактивніша, найбадьоріша, найпрацездатніша в першій половині дня. “Жайворонки” живуть за біоритмами природи, що впливає на їхній настрій, працездатність і – що найважливіше – здоров’я.
Копанка, – и, ж. 1. Невелике водоймище з грунтовою водою, викопане для господарських потреб. Недалеко від землянки чорніла яма, обставлена очеретом. То – копанка для води (Панас Мирний). 2. Криниця без зрубу. Тут була, мабуть, копанка, бо від села сюди тяглася луками стежка (Петро Панч). 3. Те саме, що годулка (гадулка, ганилка, цигулка, кемене) – болгарський струнний смичковий музичний інструмент. Болгари співають народних пісень у супроводі гадулки чи копанки.
Куритися, – иться. 1. Горіти слабо, виділяючи при цьому дим, аромат. Призирається на двір старого Кирика… чи не куриться в нього з труби (Г. Квітка-Основ’яненко). 2. Підніматися клубками вгору (про дим). Гомін стоїть по всій логовині, куряться кізякові димки (О. Гончар).
3. Укриватися вихорами пилу, снігу тощо. Куриться довгий шлях, і вершник мчить у брязкоті металу (В. Сосюра).
Луна, – и, ж. 1. Відбиття звукових коливань від перешкоди, коли вони сприймаються роздільно від первісних коливань; те, що доноситься здалеку; відгомін. Защебетав соловейко – Пішла луна гаєм (Т. Шевченко). 2. Перен., розм. Те саме, що слава. Робила як могла, щоб таки добра луна дійшла до того, кого мені треба (Ганна Барвінок).
Людний, – а, – е. Який складається з великої кількості людей; такий, у якому живе багато людей. Містечко тут велике, людне (Панас Мирний).
Людяний, – а, – е. Який щиро, доброзичливо, чуйно ставиться до інших; уважний до чужих потреб; гуманний. Мушу признатись, що ті люди такі цікаві, такі добрі й людяні, що душа з ними одпочиває (М. Коцюбинський).
Метушня, – і, ж., розм. 1. Шум, гамір, пов’язані з безладним, поспішним рухом. Метушня на вулиці була така, що годі було щось зрозуміти. 2. Перен. Дріб’язкові справи, турботи. Пролинула ціла епоха в химерній авантюрницькій метушні (О. Довженко).
Моторний, – а, – е. 1. Прикметник, утворений від мотор. Йшов моторний човен (М. Трублаїні). 2. Спритний, жвавий. Еней був парубок моторний (І. Котляревський).
Нетямитися, – млюся, – мишся; мн. нетямляться. Утрачати самовладання від хвилювання тощо, не пам’ятати себе. Хмельницький нетямився від гніву (Я. Качура).
Підбиватися, – аюся, – аєшся. 1. Рухаючись у повітрі, підійматися вгору; сунутися, переміщуватися вгору, спереду назад; віддалятися від обрію (про сонце, місяць); перен. Виростати; наближатися до якої-небудь часової межі. Курява підбилася вгору, мов хмара (І. Нечуй-Левицький). 2. Стомлюватися, знесилюватися від довгого ходіння, тривалої їзди в сідлі тощо; натруджувати ноги, розбивати їх довгим ходінням; перен. Змінюватися від довгих літ життя; старіти, дряхліти. Вже і ноги геть підбились (звісно; вік не парубочий) (О. Гуреїв). 3. Під кого, до кого. Здобувати прихильність, запобігати ласки, знаходити підхід, добиваючись чого-небудь. Уже Вулкан розм’як, як кваша, Венера те собі на ус; За діло, ну! – бере, бач, наша! Тепер під його підіб’юсь (І. Котляревський).
Серпанок, ч. 1. р. в. – нку. Легка прозора тканина. Анеля відкинула серпанок з мольберта… (З. Тулуб). 2. р. в. – нка, заст. Головний убір заміжньої жінки з прозорої легкої тканини (шарф). Перед ним стояла його суджена Зінька, сановита молодиця, у грезетовому очіпку, повитому тонким серпанком (О. Стороженко). 3. р. в. – нка. Те саме, що вуаль – прозора тканина (сітка), закріплена на капелюшку, щоб закривати обличчя. Бачу, єгиптянок очі сміються з-під чорних серпанків (Леся Українка). 4. р. в. – нку. Легка, схожа на дим поволока, що обмежує видимість, скрадає обриси кого-, чого-небудь; пелена. Східний край неба вже побілів і пойнявся рожевим серпанком (М. Старицький).
Талан, – у, ч. Доля, життєвий шлях кого-небудь. Всього надбав, роботяга, та не придбав долі! Талану того святого… (Т. Шевченко).
Талант, ч. 1. р. в. – а. У Стародавній Греції, Месопотамії, Сирії – вагова та грошова одиниця. Ще й подарунків, як гостю належить, йому
Надавав я – золота гарного виробу сім йому дав я талантів (Гомер). 2. р. в. – у. Видатні природні здібності людини; хист, обдарування. Я такий прихильник Вашого таланту (М. Коцюбинський). 3. р. в. – а. Людина з видатними природними здібностями. Серед молоді є чимало талантів.
Цеберка, – и, ж. Звужена, переважно дерев’яна, посудина з дужкою для носіння й зберігання рідини; відро. Чути, як гелгочуть гуси і дзенькають цеберки (О. Донченко).
Шпилька, – и, ж. 1. Предмет для заколювання волосся у вигляді зігнутого навпіл дроту або двозубчастої вилочки. Вона сколювала шпильками розпущене волосся. 2. Невелика металева голка з круглою голівкою для приколювання чогось. Вона висмикнула з коси золоту шпильку. 3. Перен. Уїдливе зауваження; ущипливе слово. Ви знаєте, яка прикрість ота критична шпилька? (О. Ковінька). 4. розм. Тонкий каблук. У множині – черевички з такими каблуками. Вона була взута в червоні шпильки.
Related posts:
- ЗІ СЛОВНИКА ІНШОМОВНИХ СЛІВ ДОДАТКИ Додаток 3 ЗІ СЛОВНИКА ІНШОМОВНИХ СЛІВ Абонемент, – а, ч. (фр. abonnement). Право користуватися чим-небудь, за плату чи безплатно (телефоном, поштовою скринькою, книжками з бібліотеки тощо) протягом певного часу. Я маю бібліотечний абонемент. Авантюра, – и, ж. (фр. aventure – пригода). Ризиковані дія, справа, розраховані на випадковий успіх. Подорож була справжньою авантюрою. Бароко, невідм., […]...
- ЗІ СЛОВНИКА АНТОНІМІВ ДОДАТКИ Додаток 7 ЗІ СЛОВНИКА АНТОНІМІВ Аварійний – безаварійний Адресний – безадресний Активність – пасивність, Бездіяльність Барвистий – безбарвний Білий – чорний Близько – далеко Бородатий – безбородий Боязкий – сміливий Будувати – руйнувати Великий – малий, незначний Верткий – спокійний Весело – невесело Вивозити – ввозити, привозити Випереджати – відставати Відвертий – потайний Візовий […]...
- ЛІРИКА Культурологічний словник ЛІРИКА (від грец. – лірний, лірик) – 1) Жанр художньої літератури (поряд з епосом і драмою). В Л. виявляється емоційне ставлення автора або його героя до об’єкта зображення. Л. буває громадсько-політична, філософська, інтимна, пейзажна тощо. 2) Сукупність творів ліричної поезії. 3) перен., розм. Ліричний настрій....
- ЗІ СЛОВНИКА СИНОНІМІВ ДОДАТКИ Додаток 6 ЗІ СЛОВНИКА СИНОНІМІВ Аудієнція, прийом, прийняття Багатий, заможний, маєтний, грошовитий, забезпечений; рясний, буйний; розкішний, пишний, шикарний Балакучий, говіркий, балакливий, лепетливий, гомінливий; кн. велемовний, щебетливий; язикатий, слизькоязикий Барвистий, строкатий, кольоровий, різнобарвний, пишнобарвний; кольористий, квітчастий, веселковий Батьківський, отчий, рідний, кровний, родимий, родинний, материнський близько, поблизу, недалеко, неподалік, недалечко, біля, близенько, близесенько, не за горами, […]...
- З ОРФОГРАФІЧНОГО СЛОВНИКА ДОДАТКИ Додаток 1 З ОРФОГРАФІЧНОГО СЛОВНИКА Агентство, – а Бадьорість, – рості, ор. – рістю Бджола, – и, мн. бджоли, бджіл Бездоріжжя, – я Богатир, – я, ор. – ем, кл. – ирю, Мн. – і, – ів, д. – ям (велетень) Брошура, – и Ведмідь, – медя, ор. – медем Вибирати(ся), – аю(ся), – […]...
- З ОРФОЕПІЧНОГО СЛОВНИКА ДОДАТКИ Додаток 2 З ОРФОЕПІЧНОГО СЛОВНИКА Братися [братиес+а], беруся [беирус+а], берешся [беирес+:а], беремося [беиреимос+а], беретеся [беиреитес+а]; нак. берйся [беирйс+а], беріться [беир’іц+:а] Вимога [виемога], – гие, д. і м. – оз і Вість [в іс т ], – т і, ор. – т у, мн. в іс т і, в істей, д. в іс т ам […]...
- З ЕТИМОЛОГІЧНОГО СЛОВНИКА ДОДАТКИ Додаток 5 З ЕТИМОЛОГІЧНОГО СЛОВНИКА Багаття “вогнище”, [багач] “смолисте дерево для підпалу”; р. [багатье] “вогонь”; псл. bag – “горіти, тліти”; – споріднене з двн. bacchan, bahhan “пекти”, дангл. bacan “пекти”, гр. “смажу, печу”; *індоєвропейським *bhog – “пекти”. Грудень “останній місяць року; [листопад]”, старе грудень “одинадцятий, пізніше дванадцятий місяць року” (XV ст.); р. [грудень] “листопад”, […]...
- МИТЕЦЬ Культурологічний словник МИТЕЦЬ – 1) Той, хто творчо працює в одному з видів мистецтва. 2) перен. Знавець своєї справи; людина, яка майстерно виконує що-небудь....
- Методологія формування словника-довідника Державне управління Методологія формування словника-довідника При підготовці будь-якого словника насамперед необхідно визначити перелік статей, які мають бути в ньому відображені. Відомим і найпоширенішим шляхом визначення такого переліку є залучення експертів, які здійснюють вибір на основі досягнутого наукового рівня та професіоналізму, досвіду роботи в певній галузі науки, а також наукових інтересів, звичок й уподобань. Як правило, […]...
- БЕЗ СЛОВНИКА І ПЕРЕКЛАДАЧА МИСТЕЦТВО БЕЗ МЕЖ І КОРДОНІВ БЕЗ СЛОВНИКА І ПЕРЕКЛАДАЧА Розглянь “танцювальне коло”. За допомогою підказок розпізнай, танці яких народів зображено. Послухай музику згаданих танців. Спробуй впізнати їх без оголошення назв. Поміркуй, чи зрозуміла тобі танцювальна музика різних народів. Передай її характер рухами. Прочитай текст. Знайди у ньому назви народних танців. У кожного народу – особлива […]...
- Звертання – Просте речення Словосполучення Просте речення Звертання Звертання – це слово або словосполучення, що називає особу чи предмет, до яких звертається мовець: Неси ж мене, коню, по чистому полю! (І. Франко) Місяченьку, наш голубоньку, ходи до нас вечеряти! (Т. Шевченко) Звертання буває непоширеним і поширеним, може виражатися іменником у кличному відмінку або іншою частиною мови, яка виступає у […]...
- Дефіс у неозначених займенниках – Займенник МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Займенник Дефіс у неозначених займенниках У неозначених займенниках префікси Казна-, хтозна-, будь – Та суфікс – Небудь Пишуться через дефіс: Казна-хто, хтозна-що, будь-який, чий-небудь. Якщо Казна, хтозна, будь, аби, дЕ стоять перед займенниками із прийменниками, всі три слова пишуться окремо: Казна в чому, хтозна для кого, будь про кого, аби до кого, де […]...
- Відмінювання складних займенників – Займенник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Займенник Відмінювання складних займенників Складні займенники відмінюються лише в основній частині: Абихто, абикого, абикому, абиким, аби на кому. Абиякий, абиякого, абиякому, абияким, аби на якому. Дехто, декого, декому, де з ким, де на кому (й де на кім), на декому. Деякий, деякого, деяким, на деяких (і де на яких). […]...
- СЛОВНИЧОК СИНОНІМІВ ДОДАТКИ Додаток 3 СЛОВНИЧОК СИНОНІМІВ БАЖАНИЙ жаданий, довгожданий, очікуваний, довгоочікуваний, омріяний. БЕЗМЕЖНИЙ (про простір) безкраїй, безкрайній, безконечний, нескінченний, безмірний, неосяжний, неозорий, неокраїй (поетичне), неоглядний, несходимий. БЛАГОРОДНИЙ великодушний, шляхетний, лицарський. БУДЬ-ЯКИЙ всякий, всяк (розм.), абиякий. ВАГАТИСЯ роздумувати, сумніватися, хитатися, м’ятися (розм.). ВВІЧЛИВИЙ чемний, вихований, гречний, коректний, делікатний, привітний, шанобливий. ВЕЛИКИЙ (який займає значний простір) чималий, немалий, […]...
- ЮВІЛЕЙ Культурологічний словник ЮВІЛЕЙ – урочисте відзначення річниці якоїсь знаменної події, життя або діяльності кого-небудь, існування якоїсь установи, міста, держави тощо....
- Неозначені займенники – Займенник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Займенник Неозначені займенники Неозначені займенники утворюються додаванням до питально-відносних займенників префіксів Де – (дехто, деякий), Аби – (абихто, абичий), Будь – (будь-що, будь-який), хтозна – (хтозна-хто) або суфіксів – сь (хтось, щось), – небудь (скільки-небудь, чий-небудь). Неозначені займенники відмінюються так само, як питально-відносні, від яких вони утворені. У неозначених […]...
- Звертання непоширені й поширені – Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями) СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями) До складу простих речень, крім головних і другорядних членів, можуть входити слова, які не відповідають ні на які питання, не є членами речення й не пов’язані з членами речення ніяким зв’язком. Це звертання і вставні слова (словосполучення, речення). Плавай, плавай, Лебедонько, по синьому морю! Рости, […]...
- Короткий тлумачний словник Короткий тлумачний словник Акустичний, – а, – е. Який має добру акустику, добру чутність. Антагоніст, – а, ч. 1. Непримиренний противник. 2. Органи або речовини, що своїми функціями і дією цілком протилежні одні одним. Асимілюватися, – юється. 1. Ставати подібним до кого-, чого-небудь. 2. Засвоюватися. Атрибутика, – и, ж. Те, що є прикметою кого-, чого-небудь, […]...
- Заперечні й неозначені займенники МОРФОЛОГІЯ І ОРФОГРАФІЯ ЗАЙМЕННИК §41. Заперечні й неозначені займенники Заперечні (рос. отрицательные) займенники вказують на відсутність особи чи предмета, їхніх ознак чи кількості. Вони творяться за допомогою префікса ні-, що додається до питальних займенників: ніхто, ніякий, нічий, нікотрий, ніскільки. Заперечні займенники відмінюються так само, як і питальні займенники, від яких вони утворилися. 382. Спишіть речення, […]...
- Неозначені та заперечні займенники – Займенник Самостійні частини мови Займенник Неозначені та заперечні займенники Неозначені займенники утворилися від питальних за допомогою часток аби-, де-, будь-, – небудь, казна-, хтозна-, – сь: абищо, будь-хто, казна-ким, хтозна-чим, хтось, щось, якийсь, котрийсь і под. Заперечні займенники утворилися від питально-відносних займенників за допомогою частки ні: ніхто, ніщо. Неозначені та заперечні займенники відмінюються лише у своїй […]...
- Правопис займенників ЗАЙМЕННИК § 61 Правопис займенників Запам’ятаймо! Займенники пишемо Разом Окремо Через дефіс Із частками ні-, аби-, де-, – сь: Ніхто, ніякий, щось, хтось, абищо, абискільки, дечий, декотрий Якщо між частками і займенником уживається прийменник: ні до кого, ні з чим, де у кого, будь з ким, аби в якому, будь за ким Із частками будь-, […]...
- Тарас Шевченко ЧАСТИНА ДРУГА Післябукварний період 17-18 Тарас Шевченко – народний поет Тарас Григорович Шевченко – великий український поет. Його ім’я знають і шанують у всьому світі. Іменем Тараса Шевченка названо національний університет у Києві. Його іменем називають бульвари, вулиці, площі й селища. Тарас Шевченко жив у 19 столітті, а пам’ять про нього живе й донині. За […]...
- Канонізація Політологічний словник Канонізація (від грецьк. kanonizo – узаконюю)- 1) у католицькій і православній церквах акт зарахування певної особи до сонму святих; 2) (перен.) перетворення в непорушне, обов’язкове правило, норму, канон; узаконення. Е. Базовкін...
- Протекція, протегування Політологічний словник Протекція, протегування (лат. protego – захищаю) – заступництво, підтримка впливової особи, прихильність до кого-небудь, яка полягає в сприянні влаштуванню справ, кар’єри, з порушенням діючого законодавства їх розгляду чи розв’язання. В. Захожай...
- ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИЧОК ДОВІДКОВЕ БЮРО ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИЧОК Аватар (санскр.) – невеликий малюнок або фотографія, яку використовують як зображення користувача мережі Інтернет, зокрема в соціальних спільнотах. Автопортрет (гр.) – портрет художника, скульптора, виконаний ним самим. Агат (гр.) – напівдорогоцінний камінь, що використовують для прикрас, а також у хімічному виробництві. Акцент (лат.) – своєрідний характер вимови, властивий тій або іншій […]...
- Список – Обліково-фінансові документи ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 7. Писемне ділове мовлення 7.5. Обліково-фінансові документи Список Список – це документ, який містить перелік осіб, предметів з метою інформації або реєстрації (наприклад: список дільниць, цехів виробництва зі шкідливими і важкими умовами праці; список інженерно-технічних працівників та ін.). Складається у формі таблиці, у першій графі якої вказуються номери по порядку, далі […]...
- ШАРЖ Культурологічний словник ШАРЖ – 1) Надмірне перебільшення при описі або відображенні деяких найхарактерніших рис кого-або чого-небудь. 2) Твір літератури або образотворчого мистецтва (здебільшого графіки), що свідомо загострено передає домінуючу рису характеру, зовнішності людини або певну подію....
- ДАР Культурологічний словник ДАР – 1) Що-небудь віддане комусь безплатно у повну власність; подарунок. 2) Здібність, хист до чого-небудь; талант....
- Майстер українського слова Урок 73. Майстер українського слова – Тарас Шевченко Т. Шевченко. Автопортрет Поет Тарас Шевченко. Вулиця Тараса Шевченка. Університет імені Тараса Шевченка. Пам’ятник Тарасові Шевченку. Пишаюся Тарасом Шевченком. Тарас Григорович Шевченко – український поет і відомий художник. Він написав багато поем, віршів про красу рідної природи, про життя, сподівання та історію нашого народу. Його ім’я знають […]...
- СЛОВНИЧОК ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ ДОДАТКИ Додаток 1 СЛОВНИЧОК ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Авгієві стайні – занедбане, брудне місце чи занедбані справи. Ахіллесова п’ята – вразливе місце, слабкість людини. Без тями (рідше без тямки, без тямку) – нічого не усвідомлюючи; несамовито. Вибивати (бити) дрижаки (дріб) – дуже тремтіти від холоду, нервового напруження і т. ін. Викинути / викидати з голови (з пам’яті, з […]...
- Обструкція Політологічний словник Обструкція (від лат. obstructio – перешкода) – навмисний зрив якого-небудь засідання, зборів як вид протесту, прийом боротьби (здебільшого парламентської); дії, демонстративно спрямовані на зрив чого-небудь. Е. Базовкін...
- Займенники й контекст МОРФОЛОГІЧНІ ЗАСОБИ СТИЛІСТИКИ § 14. Займенники й контекст ПОЯСНЕННЯ Займенник – самостійна частина мови, яка вказує на особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх. За значенням і граматичними ознаками виділяють 9 розрядів займенників: – особові (я, ти, він, ми, ви, вони); – зворотний (себе); – питальні (хто? що? який? чий? котрий? скільки?); – відносні […]...
- Гангстеризм Політологічний словник Гангстеризм (англ. gangster – бандит, найманий вбивця) – 1) термін, поява якого пов’язана з організованою злочинністю у США. Під Г. розуміють злочинну діяльність, що проявляється у насильствах, вбивствах, залякуваннях, вимаганні та шантажі, підкупі державних чиновників та ін. Тісно поєднуються з Г. діяльність мафії, мафіозних структур; 2) (перен.) люди, нерозбірливі у засобах і методах […]...
- ПРИЙМЕННИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ § 42. ПРИЙМЕННИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ Вправа 438 I. 1. На золоті крил Із-під тучі бджола поспішає У світ (М. Стельмах). 2. Пісню ту візьму собі На спомин, пісня буде Поміж нас (В. Івасюк). 3. Нема краще Понад мене (нар. творчість). 4. Посеред ночі дощ пішов, зашелестів, як збіжжя, В полі (Д. Павличко). II. […]...
- Кома і крапка з комою в безсполучниковому складному реченні УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Види складних речень Кома і крапка з комою в безсполучниковому складному реченні Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні Кома Крапка з комою Тихесенько вітер віє, Степи, лани мріють, Між ярами, над ставами Верб и зеленіють. (Т. Шевченко) Сонце високо підбилося вгору : надворі стало душно. (І. Нечуй-Левицький) […]...
- ПРЯМЕ І ПЕРЕНОСНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА ЛЕКСИКОЛОГІЯ § 42. ПРЯМЕ І ПЕРЕНОСНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА Про те, як назва одного предмета (ознаки, дії) переноситься на інший, та взагалі про виразність і образність мовлення ПРИГАДАЙМО. У яких стилях мовлення широко використовують слова в переносному значенні? 339 І. Прочитайте текст. Визначте, у якому значенні (прямому чи переносному) вживається в ньому прикметник золотий. Поміркуйте, як […]...
- Слова ввічливості. Звертання МОВА І МОВЛЕННЯ Слова ввічливості. Звертання 111 1. Прочитайте текст. Перекажіть прочитане. Прийшов Мишко до діда просити лопату. – Дайте, лопату, батько просить. А дід своє діло робить. Мишка немовби не чує й не бачить. Мишко ще раз повторив. Дід мовчить. Вернувся Мишко додому й питає батька: – Тату, що це сталося з дідом Федором? […]...
- Стилістичне вживання паронімів Стилістика української мови Стилістичне вживання паронімів Особливу групу слів лексики української мови становлять пароніми. Пароніми (грец. para – біля, поряд і опута – ім’я) – однокореневі слова, які належать до тієї ж самої частини мови, мають різне або частково інше лексичне значення, однак близькі між собою фонетично, різняться афіксом (афіксами) чи окремими звуками або тільки […]...
- МОВЛЕННЯ І СПІЛКУВАННЯ УРОКИ РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ Тема 1. МОВЛЕННЯ І СПІЛКУВАННЯ 469 Уявіть, що вам потрібно пояснити п’ятирічній дитині, звідки береться дощ. Чи відрізнятиметься ваше пояснення від розповіді на цю саму тему на уроці природознавства? Чим саме? Мовлення – це використання мовних засобів (слів, речень, текстів тощо) для спілкування. Зверніть увагу Аудіювання слід відрізняти від слухання. Аудіювання […]...
- ДАЛЕКИЙ Культурологічний словник ДАЛЕКИЙ – 1) Який знаходиться або відбувається на далекій відстані; протилежне близький; який простягається на велику відстань (довгий). 2) Який має мало спільного з ким-або чим-небудь; чужий кому-або чому-небудь у поглядах, почуттях, думках (напр., далекий від науки). 3) Віддалений у роді; мало споріднений. 4) Віддалений великим проміжком часу (напр., далеке майбутнє)....