Головна ⇒ 📌Культурологічний словник ⇒ КАЛОКАГАТІЯ
КАЛОКАГАТІЯ
Культурологічний словник
КАЛОКАГАТІЯ – естетичний ідеал гармонії духовного і фізичного.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- ВИХОВНИЙ ІДЕАЛ Культурологічний словник ВИХОВНИЙ ІДЕАЛ – “це є образ ідеальної людини, на який має орієнтуватися педагог, виховуючи молоде покоління” (Григорій Ващенко)....
- АБСОЛЮТНИЙ ПОРІГ Культурологічний словник АБСОЛЮТНИЙ ПОРІГ – мінімальна інтенсивність фізичного стимулу, що необхідна для виникнення відчуття....
- АНТРОПОСОЦІОГЕНЕЗ Культурологічний словник АНТРОПОСОЦІОГЕНЕЗ (від грец. людина, соціальність, виникнення) – взаємозумовлені процеси формування фізичного і соціального типу людини та суспільства....
- КОРИГУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНЕ Культурологічний словник КОРИГУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНЕ (від лат. corrigo – виправляю, поліпшую) – подолання чи послаблення порушень, вад психічного, фізичного або соціального розвитку дітей....
- АНТРОПОГЕНЕЗ Культурологічний словник АНТРОПОГЕНЕЗ (від грец. antropos – людина та genesis – походження) – процес виникнення та історико-еволюційного формування фізичного типу людини....
- БОГОСЛУЖІННЯ Культурологічний словник БОГОСЛУЖІННЯ – відправлення певних релігійних обрядів. Б. поділяються на т. зв. суспільні, чи, власне, богослужіння, і приватні (треби) – на замовлення окремих віруючих. Справляє певний естетичний та психологічний вплив на віруючих за допомогою спеціально організованих інсценувань, співу, проповідей тощо....
- ВІДВЛАСНЕННЯ Культурологічний словник ВІДВЛАСНЕННЯ – одна з центральних категорій у філософії Гегеля, що означає перехід духовного першпочатку – “Абсолютної Ідеї” – у чужу її ідеальній сутності форму матеріального буття – природи та людської історії....
- ІДЕЯ Культурологічний словник ІДЕЯ (грец.) – за Платоном особливий вид буття, духовна реальність, яка існує об’єктивно, незалежно від фізичного буття, неосяжна для чуттєвого сприйняття. Ідеї – своєрідні прототипи, моделі фізичних речей....
- РЕФЛЕКСІЯ Культурологічний словник РЕФЛЕКСІЯ (від лат. reflexio – вигин, відображення) – 1) Осмислення людиною власних дій і їх законів, діяльність самопізнання, що розкриває специфіку духовного світу людини. 2) У психології – самоаналіз, роздуми людини (часом надмірні, хворобливо загострені) над власним душевним станом....
- Ефективність влади Політологічний словник Ефективність влади (efficiency of power, лат. effectus – виконання, від efficio – дію, виконую) – важливий показник практичної результативності діяльності влади, її корисного впливу на співгромадян, на поліпшення економічного, соціального, культурного, духовного розвитку суспільства. Е. в. – це орієнтир, мета, певний ідеал як для влади, так і для громадян, населення. Політологічний енциклопедичний словник: […]...
- ОРИГІНАЛЬНІСТЬ Культурологічний словник ОРИГІНАЛЬНІСТЬ (від лат. – первісний, природжений) – морально-психологічна риса особистості, означає її несхожість на інших, неповторність, самобутність духовного світу. Психологія вивчає О. як індивідуальну рису, яка характеризує здатність до творчості, до нового, незвичного, такого, що не зустрічалося раніше у змісті людського пізнання і практичної діяльності....
- АСТЕНІЯ Культурологічний словник АСТЕНІЯ (від грец. – безсилля, кволість) – стан, який характеризується підвищеною стомлюваністю, ослабленням чи втратою здатності до тривалого фізичного і розумового напруження. Виникає в дітей як наслідок перенесених інфекційних захворювань (кір, скарлатина, дифтерит, грип, малярія, менінгіт) і при травматичних ураженнях мозку....
- ЗНАННЯ Культурологічний словник ЗНАННЯ – форма духовного засвоєння результатів пізнання, процесу відображення дійсності, що характеризується усвідомленням їх істинності. Сумнів щодо істинності пізнавального результату виключає можливість зведення його до знання і перетворює цей результат на гадку. Статус З. як права на істину здатна забезпечити лише практика....
- КУЛЬТУРА ДУХОВНА Культурологічний словник КУЛЬТУРА ДУХОВНА – сфера людської діяльності, що охоплює різні сторони духовного життя людини і суспільства. К. д. включає форми суспільної свідомості (політичну, правову, моральну, естетичну, релігійну, науку й філософію) та втілення їх у літературні, архітектурні та інші пам’ятки людської діяльності. До К. д. належать освіта, виховання, мова і писемність, фольклор, народне мистецтво та […]...
- ІДЕАЛ Культурологічний словник ІДЕАЛ (від грец. ідея) – уявлення про найвищу досконалість, котра як взірець, норма і найвища мета визначає певний спосіб і характер дії людини чи суспільного класу. І. вірно чи ілюзорно відображає корінні суспільні, насамперед класові, інтереси. Залежно від сфер людської життєдіяльності формуються суспільні, політичні, етичні, естетичні, гносеологічні та інші ідеали, які входять до […]...
- СМАК ЕСТЕТИЧНИЙ Культурологічний словник СМАК ЕСТЕТИЧНИЙ – компонент структури особистості, одна з форм її ставлення до навколишньої дійсності. С. е. відображає уподобання людини і має яскраве емоційне забарвлення. С. е. виявляється у вибірковому ставленні до об’єктів у формі безпосередніх, емоційних реакцій, оцінних суджень. Критерії суджень С. е. (“подобається”, “не подобається”) можуть не усвідомлюватися. В основі С. е. […]...
- БЛИСКАВКА Культурологічний словник БЛИСКАВКА – символ світла й освіти, духовного осяяння, одкровення; початку весни; емблема влади, швидкості; появи божества, знак суду і гніву Господнього на нечестивих; несподіваного одкровення, Істини, що проникла через час і простір. Б. – емблема суверенної влади. Крилата Б. – це влада і швидкість. Б. в світогляді греків – символ верховної творчої влади. […]...
- СЛОВО Культурологічний словник СЛОВО – ряд морфем – найменших неподільних значущих частин слова, які визначають або його значення, або граматичні відношення певного слова, – об’єднаних згідно з граматичними правилами певної мови і співвідносних з певним елементом позамовної реальності (поняттям, ознакою, відношенням). С. – символ Бога, Логоса, енергії Космосу; інструмента, який передає людям знання про Всесвіт, закони […]...
- ВИХОВАННЯ Культурологічний словник ВИХОВАННЯ – це слово в українців, очевидно, пішло від “ховати”, тобто заховати (уберегти) від небезпеки, смерті, хвороби, “лихих очей”, поганих впливів. Згодом воно набуло узагальненого змісту, виражаючи процес систематичного впливу на культурний розвиток, формування світогляду, духовного світу й моральної поведінки дітей та молоді. Виховання виникло ще на початку існування людського суспільства як засіб […]...
- ВСЕБІЧНИЙ РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ Культурологічний словник ВСЕБІЧНИЙ РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ – гуманістичний ідеал виховання. Як відносно цілісна система поглядів склався в епоху Відродження в руслі культурного руху гуманізму. Ідея В. р. о. дістала різні інтерпретації в пізніших філософських і педагогічних системах залежно від особливостей історико-культурної ситуації. Уявлення про всебічно розвинутого індивіда неоднозначні. В побутовій свідомості це талановита людина, здатна до […]...
- ДЕПРЕСІЯ Культурологічний словник ДЕПРЕСІЯ (лат. depressio – пригнічення, придушення) – відчуття пригніченості, песимізму, занепаду духовних сил. Виникає внаслідок деяких психічних і загальних захворювань або як реакція на важкі життєві ситуації (смерть рідних, втрата життєвої перспективи, розчарування в чомусь чи в комусь). У хворих на Д. спостерігається загальмованість рухів, мови, зниження активності, ініціативи, порушення сну, апетиту. У […]...
- ТЕЗАУРУС Культурологічний словник ТЕЗАУРУС (від грец. скарб) – сукупність понять з певної галузі науки, нагромаджених людиною чи колективом. У вузькому розумінні – словник для пошуку слів якоїсь мови за їхнім змістом....
- ЕКОЛОГІЯ Культурологічний словник ЕКОЛОГІЯ (від грец. oikos – оселя, середовище й… логія) – 1) Розділ біології, що вивчає закономірності взаємовідношень організмів між собою та з навколишнім середовищем, а також організацію і функціонування надорганізмових систем (популяцій, видів і т. ін.). Центральною категорією Е. є поняття екосистеми, що означає властиву певним умовам фізичного середовища сукупність рослин і тварин, […]...
- МОНАСТИР Культурологічний словник МОНАСТИР (від грец. monasterion – місце, житло усамітнених) – громада ченців, які об’єдналися на основі тотожних релігійних поглядів, ідеалів для спільного проживання за особливими правилами, зафіксованими у монастирських статутах. М. називають також певним чином організований комплекс культових, житлових та господарських приміщень, обнесений огорожею чи стіною. М. існують у православних, католицьких, греко – католицьких, […]...
- ВОДА СВЯТА (жива) Культурологічний словник ВОДА СВЯТА (жива) – символ зовнішнього та внутрішнього очищення; здоров’я, богатирської сили; оберегу від нечисті; воскресіння, духовного відродження. Із сивої давнини вода глибоко шанувалася всіма народами світу. Особливо цілющою вважалася свята (свячена) В. – святовечірня, йорданська, стрітенська. Освячена в церкві, вона широко використовувалася у побуті: її давали пити породіллі, нею кропили дітей, хворих, […]...
- МАТРИМОНІАЛЬНИЙ Культурологічний словник МАТРИМОНІАЛЬНИЙ (лат. matrimonialis, шлюб) – пов’язаний зі шлюбом....
- ІНТЕГРАТИВНИЙ Культурологічний словник ІНТЕГРАТИВНИЙ – той, що сприяє об’єднанню та згуртуванню (див. Інтеграція)....
- КРЕАТИВНИЙ Культурологічний словник КРЕАТИВНИЙ (від лат. creatus – такий, що створює) – творчий....
- КРЕАТИВНІСТЬ Культурологічний словник КРЕАТИВНІСТЬ (від лат. creatio – створення) – творча сила, конструювання, породження....
- АРК Культурологічний словник АРК – фортеця в середньовічних містах Середньої Азії та Ірану....
- ЕЛОКВЕНЦІЯ Культурологічний словник ЕЛОКВЕНЦІЯ (лат. eloquentio, від eloquor – виголошую промову) – красномовність....
- ФУНКЦІЇ СТРАХУВАННЯ Культурологічний словник ФУНКЦІЇ СТРАХУВАННЯ – відновлювальна, попереджувальна, ощадна та контрольна....
- ЛЕГАЛЬНИЙ Культурологічний словник ЛЕГАЛЬНИЙ – визнаний, дозволений законом; такий, що має законну силу....
- АРГУМЕНТАЦІЯ Культурологічний словник АРГУМЕНТАЦІЯ (лат. argumentatio) – наведення аргументів на користь чого-небудь....
- АПАТІЯ Культурологічний словник АПАТІЯ (грец. нечутливість) – стан емоційної байдужості, бездіяльності....
- ПОЛІФОНІЯ Культурологічний словник ПОЛІФОНІЯ – рівноправне багатоголосся в музиці; метафора полілінійності буття....
- БАЛЯСИНИ Культурологічний словник БАЛЯСИНИ – невисокі фігурні стовпчики, які підтримують поручні огорож....
- БАНЯ Культурологічний словник БАНЯ – склепінчасте перекриття, верх культової споруди, купол....
- КРУЖАЛЬНИЙ Культурологічний словник КРУЖАЛЬНИЙ – те саме, що й гончарний, виготовлений на гончарному крузі....
- КОМЕРЦІЯ Культурологічний словник КОМЕРЦІЯ (від лат. commercium – торгівля) – діяльність, пов’язана з реалізацією товарів....