Головна ⇒ 📌Музика ⇒ КАМЕРНО-ВОКАЛЬНІ ЖАНРИ: ПІСНЯ І ГІМН

КАМЕРНО-ВОКАЛЬНІ ЖАНРИ: ПІСНЯ І ГІМН

Розділ 1 Жанри камерно-вокальної музики

Музика не має вітчизни,

Батьківщина її – весь світ

Фридерик Шопен,

Польський композитор

Тема 1-2 КАМЕРНО-ВОКАЛЬНІ ЖАНРИ: ПІСНЯ І ГІМН

Усі музичні жанри умовно можна поділити на дві великі групи – вокальні й інструментальні. Наприклад, пісня, яку співають голосом, належить до во кальних жанрів, а танець, який грають на скрипці чи баяні, – до інструментальних” “У музиці існують твори, у виконанні яких поєднуються спів і гра, вони належать до вокально-інструментальних жанрів.

В опері звучать співочі голоси, отже, панує вокальна музика. У балеті можна почути інструментальну музику. Водночас вистави й опер, і балетів ми сприймаємо зі сцени музичного театру, тому ці жанри належать до музично-театральних.

Існують музичні жанри, що здатні втілювати монументальні проекти, наприклад симфонія або ораторія, тому вони досить масштабні за формою, грандіозні за змістом. Інші музичні жанри, зокрема п’єси-мініатюри та романси, композитори використовують для вираження внутрішнього світу людини, її захоплень і почуттів. Вони належать до камерної музики.

Жанр – рід творів мистецтва, їхній

розподіл за певними особливостями, що виявляються у змісті та формі.

Камерна музика – твори, призначені для виконання невеликим складом музикантів.

Визначте, на яких ілюстраціях зображено виконавців вокальної музики, а на яких – інструментальної.

1 – Лука делла Роббіа. Канторія;

2-Е Дега. Танцівниця; 3 – 0. Гойденко. Оркестр

Музичному мистецтву притаманна неповторна, чарівна мова звуків, інтонацій. Вона вирізняється з-поміж “мов” інших мистецтв особливою емоційною глибиною” Тому й не дивно, що в музиці впродовж тисячоліть сформувалася палітра жанрів: пісня і танець, опера і симфонія тощо. Відмінність між музичними жанрами полягає передусім у змісті та формі, й, звісно, у впливі на слухачів. Адже твори різних музичних жанрів викликають різні почуття і думки.

Прості вокальні жанри музики виникли, щойно людина навчилася спілкуватися з іншими за допомогою звуків. Багато з давніх жанрів вокальної музики живуть і нині – вони збереглися в побуті й мистецтві народів світу. До таких жанрів належить колискова.

Сьогодні, як і тисячі років тому, її мелодії наспівують дітям перед сном.

Е. Кай. Колискова

Спробуйте виконати вокалізом (наспівування мелодії без слів голосними звуками, наприклад “а-а-а”) будь-який мотив із заколисуючими інтонаціями.

Пісня супроводжує людину завжди – і в радості, і в смутку. В усі часи пісні із життєстверджувальними й піднесеними інтонаціями підбадьорювали захисників своєї Вітчизни, які вирушали в бій з ворогом. Піснями в мажорному ладі й запальними танцями супроводжували ся народні й сімейні свята, гуляння тощо. Сьогодні неможливо уявити народ, у музичній скарбничці якого не було б пісень, створених його предками. Адже, окрім надзвичайної мелодійності, народна пісня сповнена мудрості, у ній закладена історична пам’ять.

Поміркуйте, у чому виявляються особливості народної пісні. Пригадайте, які бувають народні пісні. Коли, як і хто їх виконував?

Мова народних мелодій різних країн розвивається впродовж тисячоліть. Людина змалечку чує фольклорні інтонації тієї місцевості, де вона живе. Тож коли мова композиторів пов’язала з фольклором, насамперед з піснею і танцем, її легко зрозуміти. Митці виокремлюють найяскравіші та найцікавіші елементи народних пісень і танців, збагачують їх новими музичними фарбами, надають вишуканого звучання. Такі музичні твори легко сприймаються і розуміються слухачами, які з дитинства знайомі з творчістю свого народу”

Пригадайте, як називається композиторське прикрашання І народної пісні.

Обробками народних пісень захоплювалися й українські композитори, зокрема Микола Лисенко, Микола Леонтович, Філарет Колесса та інші. А відомий німецький композитор Людвіг ван Бетховенстворив досить незвичний пісенний “музей”. Він зібрав та обробив оригінальні народні пісні: шотландські, ірландські, польські, швейцарські, італійські тощо.

Пісенний фольклор використовується в музиці різних жанрів. У народній творчості зазвичай пісню виконують без інструментального супроводу. А от у професійній навпаки – пісенні мелодії виконують у супроводі інструмента. Так, в інструментальній музиці поширені п’єси з такими назвами, як “Мелодія” або “Пісня””

МУЗИЧНА СКАРБНИЧКА КАЗОК І ЛЕГЕНД

ЯК ПІСНЯ НАВЧИЛА ЛЮДЕЙ РАДІТИ

(За Г. Лопатіною, М, Скребцовою)

У давні часи люди не вміли співати, тому що вони не вміли радіти. Удень люди полювали і збирали їстівні рослини, а вночі ховалися в печерах і запалювали багаття. Люди іноді танцювали навколо вогнищ під бій барабанів. Це були ритуальні танці, що зображували сцени полювання та боротьби. Вони наповнювали серця чоловіків мужністю, однак не було в цих танцях радості, адже йшлося в них про небезпеку полювання.

Ж. Волл. Янгол землі

– Небо, навчи людей радіти, тоді жити їм стане легше, – попросила якось Земля.

– Добре, Земле, я подарую тобі зернятка прекрасних квітів, – відповіло Небо. – Сонечко зігріє їх, теплий весняний дощик напоїть, а ти допоможи їм вирости та розквітнути.

Умита і зігріта Земля виростила всюди веселі різнокольорові квіти, але люди й не глянули на них. Вони блукали квітучими луками в пошуках їстівного коріння, і обличчя їхні, як і досі, були похмурими.

– Квіти просто чудові, Небо, але люди думають лише про їжу і не бачать краси квітів, – зітхнула Земля.

– У кожній квітці захована маленька непомітна радість. Треба показати людям велику радість, щоб вони розвеселилися, – задумливо промовило Небо і попросило сонце і дощик запалити в небі красуню веселку.

Розкинулася над землею семиколірна веселка, але люди не помітили її. Вони повсякчас дивилися на землю, шукаючи їстівні рослини.

– Веселко, невже люди ніколи не дізнаються, що таке радість? – із сумом міркувало Небо.

Затремтіла веселка, задзвеніла, заспівала, і сім її різнокольорових півкругів перетворилися на сім різнокольорових ноток. Сплелися вони у веселі пісеньки, які полетіли навколо Землі. Першими підхопили пісні птахи. Люди підняли голови і прислухалися до співу. На їхніх обличчях з’явились усмішки. Несвідомо вони почали наспівувати, наслідуючи птахів, а потім дзюрчання струмка і шелестіння листячка.

Увечері люди повернулися в печеру і запалили багаття. Раптом одна дівчина, у серці якої оселилася весела пісня райдуги, тихенько заспівала, а молодий мисливець на барабані почав відбивати ритм.

Барабан звучав гучно і завзято – чимало людей підхопили веселу пісню і пішли в танок.

Так люди навчилися радіти. Вони побачили, якими чудовими бувають квіти, почули, як дзвінко співають птахи, і самі навчилися співати. Жити людям стало легше, тому що пісня і музика дають людині силу та свободу

“Від дощу трави розквітають, від пісні – душа”, – кажуть мудрі люди.

Я у світі музики: сприймаю, розумію

Лев Ревуцький, “Пісня”.

У чому виявляються музичні особливості цього твору? Який характер мелодії: пісенно-розповідний чи танцювальний? Визначте музичну форму твору, тип розвитку музики, кульмінацію. Чи втілено в п’єсі контраст?

Австрійський композитор Густав Малер is неабиякою глибиною відображав у своїй музиці світ природи й людини. Він написав незвичну Симфонію № 1, у якій розповів історію юнака, що подорожує. У III частині хлопець зустрічається з лісовими тваринами, які ховаються в хащах (“Про що розповіли звірі”).

Послухайте фрагмент III частини Симфонії № 1 ре мажор Г. Малера. Визначте, яку народну пісню використав композитор.

Густав Малер, Симфонія № 1 ре мажор (ІІІ частина, фрагмент).

Як змінилася музична мова пісні в цьому симфонічному творі? Які інструменти виконують мелодію?

Як ви вважаєте, чому Г. Малер назвав цю частину “Жалібним маршем”?

ПОРТРЕТ КОМПОЗИТОРА

Густав МАЛЕР:

“Симфонія має бути схожою на Всесвіт.

У ній має бути все… “

Густав Малер (1В60-1911) – австрійський композитор-симфоніст і диригент. Народився в багатодітній родині. У дитинстві виявив музичну обдарованість, знав багато народних пісень.

У 15-річному віці розпочав навчання у Віденській консерваторії. На жаль, перший значний твір Малера – кантата “Жалібна пісня” – не мав очікуваного успіху. Тому розчарований автор вирішив присвятити себе диригентській діяльності.

Згодом Густав Малер був запрошений на посаду диригента Празької опери. Він очолював оркестри оперних театрів Лейпцига, Будапешта, Гамбурга, Відня, Нью-Йорка. Митець із великим успіхом диригував виконанням і класичних творів, яким надавав нового звучання, і творів талановитих сучасників. Упродовж життя він не полишав композиторської діяльності. У творчій спадщині митця декілька симфоній, зошит пісень “Чарівний ріг хлопчика” та багато іншого.

Театр опери та балету (м. Прага, Чехія)

Я у Світі музики: співаю, відчуваю

ОД КИЄВА ДО ЛУБЕН

Українська Народна пісня

Пожвавлено

1. Од Києва до Лубен

Насіяла конопель.

Приспів:

Дам лиха закаблукам,

Закаблукам лиха дам,

Достанеться й передам!

2. Од Ніжина до Прилуки

Та побила закаблуки.

Приспів.

3. Од Полтави до Хорола

Черевички попорола.

Приспів.

4. А мій батько чоботар,

Черевички полатав.

Приспів.

5. Запряжу я козу в віз

Та й поїду по рогіз.

Приспів.

6. Запряжу я півня в сани

Та й поїду до Оксани.

Приспів.

7. Запряжу я барана –

Куди люди, туди й я.

Приспів.

Я у Світі музики: досліджую, дію

1. Як ви розумієте поняття музичний фольклорі

2. Розкажіть про улюблену народну пісню вашої родини.

3. Пригадайте, що ви знаєте про виникнення пісні, походження музики та музичних інструментів.

4. Виконайте українську народ ну пісню “Од Києва до Лубен” з інсценізацією. Під час виконання імпровізуйте танцювальні рухи

Відповідно до сюжету пісні.

Завдання за бажанням. У вільний час прослухайте обробки народних пісень Л. ван Бетховена та М. Леонтовича. Порівняйте їх і визначте особливості.

ІІ

Одним із найдавніших вокальних жанрів, що поширений сьогодні в усьому світі, є гімн.

Гімн – жанр камерно-вокальної музики; хвалебний твір урочистого характеру.

Перші гімни виконувалися як молитовні піснеспіви у храмах Давнього Єгипту. Як поетична й музична форма гімн був поширений і в Давній Греції, де виконувався хором або

Окремими співаками в супроводі кіфари. Гімни присвячувалися богам, героям, переможцям, а тексти до них писали відомі поети.

Згодом гімни набули статусу офіційних музичних символів країн. Урочиста музика відображає духовність нації, а патріотичні тексти гімнів прославляють державу.

У другій половині XIX ст. фольклорист і поет Павло Чубинський написав патріотичний вірш “Ще не вмерла Україна…”. Музику до цієї поезії створив композитор Михайло Вербицький, який проживав і працював поблизу м. Перемишля, на території України, що входила до складу Польщі. Патріотична пісня, опублікована з нотами в 1865 p., піднімала дух українців, які проживали на прикордонні. Музика М. Вербицького і слова з вірша П. Чубинського стали Державним Гімном незалежної України.

Я у Світі музики: сприймаю, розумію

Державний Гімн України, музика Михайла Вербицького, вірші Павла Чубинського (у різних виконаннях).

Зверніть увагу на характер твору. З якими почуттями, на вашу думку, треба виконувати музику цього жанру?

ПОРТРЕТ КОМПОЗИТОРА

“Вербицький для нас є не тільки музикантом, а також символом нашого національного відродження на Галичині…”

Станіслав ЛЮДКЕВИЧ,

Український композитор

Михайло Михайлович Вербицький

(1815-1870) – український композитор і хоровий диригент, священик, педагог. Народився в с. Улючі (Львівщина), у родині священика. У 10-річному віці М. Вербицький втратив батька. Від тоді долею Михайла та його молодшого брата опікувався далекий родич – єпископ Іван Снігурський. Він заснував музичну школу, де хлопець опановував композицію, співав у хорі, виступав як соліст Під час навчання у Львівській духовній семінарії М. Вербицький керував хором, учився грати на гітарі. Цей інструмент супроводжував його протягом життя. До нас дійшло тільки “Поученіє Хітари” – перший український посібник для самонавчання.

Згодом М. Вербицький звернувся до релігійної музики. Композитор писав також неперевершену музику для театральних вистав на українських сценах. Так з’явилося понад 20 музичних вистав (“Верховинці”, “Жовнір-чарівник” та інші).

Я у Світі музики: сприймаю, розумію

Гімн “ГАУДЕАМУС”

Невідомий автор

Зверніть увагу на засоби музичної мови, які підкреслюють урочистий характер твору: виразну мелодію, помірний темп, чіткий пунктирний ритм.

Усесвітньо відомий студентський гімн “Гаудеамус”, що в перекладі з латинської означає “Будемо радіти”, був створений за часів перших європейських університетів. У цій пісні прославляється молодість і радісне життя студентів, ушановується академія і професори. Сьогодні можна знайти чимало перекладів цього гімну різними мовами, зокрема й українською.

Л. де Волтоліна. Середньовічний університет

Я у світі музики: досліджую, дію

1. Які твори належать до вокального, інструментального, вокально-інструментального жанрів?

2. Як ви розумієте поняття камерна музика? Наведіть приклади творів, що належать до камерно-вокальних жанрів.

3. Схарактеризуйте в загальних рисах особливості гімну як жанру вокально-інструментальної музики.

4. Разом з однокласниками створіть гімн класу чи школи.

Завдання за бажанням. У вільний час знайдіть в Інтернеті поетичний переклад українською мовою студентського гімну “Гаудеамус”. Скористайтеся допомогою дорослих.