Головна ⇒ 📌Довідник з соціології ⇒ КАТАСТРОФА СОЦІАЛЬНА

КАТАСТРОФА СОЦІАЛЬНА

Соціологія короткий енциклопедичний словник

КАТАСТРОФА СОЦІАЛЬНА – аномальне деструктивне явище, яке характеризується особливою глибиною соціальних наслідків, аж до повної руйнації сусп. системи чи її окремих структур. Вона викликає тотальне потрясіння основ життєдіяльності суспільства або окремих соціальних спільнот.

Витоки К. с.: 1) фундаментальні суперечності сусп. системи, об’єктивне розв’язання яких призводить її до краху, вичерпання потенціалу системи; 2) деструктивна діяльність певних соціальних сил, що заінтересовані

у знищенні наявної системи, яка їх не влаштовує; 8) штучна побудова сусп. системи, що нежиттєздатна; 4) некомпетентне, радикалістське втручання до системи управлінського суб’єкта (істор. авантюри; невчасні, неграмотні реформи та ін.,); 5) рев. злам старої сусп. системи; 6) процес інверсії (переродження сусп. системи, розпад її на субсоціальні компоненти); 7) завоювання країни ворожою силою (колонізація тощо). К. с. має відносний характер – для однієї системи вона означає її кінець, для іншої – початок її народження, формування.

Типи К. с.: 1) евол. (закономірна), яка виникає при довготривалій стагнації (екон,, промисловій,

політико – правовій та ін.) системи, що вичерпала потенціал свого розвитку, життєздатності. Обумовлена ходом соціально-екон.., політ та культурного існування структур і підсистем, що веде до їх функціональної вичерпаності; 2) насильницька, яка зв’язана з проведенням ряду цілеспрямованих заходів та рішень в основних сусп.. сферах, які не є життєздатними; поневолення країни, її політико геогр.., та соціопросторового ареалу чужою ворожою силою.

Стадії К. с 1) зародження та накопичення первісних ознак (зовнішніх та внутрішніх) розпаду чи руйнування соціальної системи; 2) переважання деструктивних елементів, які набувають загрозливого характеру для стабільного існування окремих структур системи; 3) все частішають кризові явища в екон. сфері, соціальній політиці, геополіт. становищі країни; 4) виникнення та загострення фундаментальних суперечностей, розв’язання яких призводить до К. с.

Категорія К. с. послуговується в дослідженнях кризових явищ, конфліктних ситуацій, при аналізі перехідних сусп.., станів за допомогою апарату соціології політики, міжнар. відносин, соціології організацій, соціальної екології. Пізнавально-методол. потенціал цієї категорії може розкриватися багатоваріантно, напр., застосування його з метою вироблення рекомендацій щодо політико держ. устрою суспільств, реалізації накреслень внутрішньої та зовнішньої політики держав та політ, партій, розв’язання міжетнічних та міждерж. конфліктних колізій тощо.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Related posts:

  1. РЕФОРМА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник РЕФОРМА СОЦІАЛЬНА (від франц. réforme, від лат. reformo – перетворюю) – перетворення, зміна, нововведення, перевлаштування якоїсь сторони сусп. життя (порядків, їн-тів, організацій, закладів), без усунення основ існуючої соціально-політ. структури і наявного сусп. ладу. P. c., досліджувана в істор. плані, протистоїть соціально-політ. революції, яка неминуче пов’язана зі зламом основ функціонування екон., соціальних, […]...

  2. СТАТИСТИКА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник СТАТИСТИКА СОЦІАЛЬНА – суміжна з соціологією галузь статистики, предметом якої є соціальна сфера суспільства, соціальні відносини та процеси. Система її показників має характеризувати умови та спосіб життя населення, його окремих класів, верств та груп, а також виникаючі на цих засадах інтереси, позиції, ціннісні орієнтації, міжгрупової взаємини та сусп. рухи. Грунтуючись на […]...

  3. ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ СОЦІАЛЬНА – процес і стан розшарування (подрібнення) певної соціальної цілісності (соціуму, системи, спільноти) на складові частки чи елементи (індивіди, групи). Д. с. може існувати як певний генетично обумовлений стан подрібнення, взаємопов’язаної і взаємодіючої множинності елементів, складових частин, що відбиває гетерогенний зміст і характер соціуму, спільноти (диференційована цілісність соціального організму). Водночас […]...

  4. СОЦІАЛЬНА СОЛІДАРНІСТЬ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНА СОЛІДАРНІСТЬ – спільність поглядів, інтересів, активне співчуття певним вчинкам, ідеям, думкам, цінностям, узгодженість у виступах і діях індивідів, груп, класів, націй, зумовлені статусними, екон., соціально-культурними та ін. детермінантами. До солідарної соціальної дії здатні різноманітні спільності: соціокласові, етнонац., регіональні, корпоративні, політ, і т. п. Соціальні зміни часто залежать від стану солідарної […]...

  5. АКТИВНІСТЬ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник АКТИВНІСТЬ СОЦІАЛЬНА (від лат. activus – діяльний) – характеристика способу життєдіяльності соціального суб’єкта (індивіда, групи), що фіксує свідому спрямованість його діяльності і поведінки на зміну соціального середовища, умов, ін-тів відповідно до назрілих потреб, інтересів, цілей, ідеалів або на консервацію існуючого стану речей, гальмування змін, розвитку; вияв соціальних ініціатив, участь у вирішенні […]...

  6. ГАНСОВА Емма Августівна Соціологія короткий енциклопедичний словник ГАНСОВА Емма Августівна (02.02.1939) – укр. соціолог, спеціаліст у галузі екон. соціології, соціального пізнання, соціальної політики. Закінчила Одеський держ. ун-т ім. І. І. Мечникова, істор. ф-т (1962), д-р філос. наук (1992). Працює у Одеському держ. ун-ті ім. І. І. Мечникова, Ін-ті соціальних наук, проф. каф. соціології. Заг, кількість публікацій – 42 […]...

  7. ЛЕГІТИМНІСТЬ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ЛЕГІТИМНІСТЬ СОЦІАЛЬНА – визнання, схвалення суспільством (соціальними групами, ін-тами) функціонування того чи іншого типу соціальних відносин, а також діяльності соціальних груп, ін-тів, індивідів, завдяки чому встановлюється, як правило, стан відкритості реалізації їх інтересів. Зазначені визнання, схвалення можуть бути офіційними (формальними) і неофіційними (неформальними), відкритими і закритими, закріпленими і незакріпленими (правом, іншими […]...

  8. ІНФОРМАЦІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ІНФОРМАЦІЯ СОЦІАЛЬНА – знання, відомості, повідомлення тощо щодо дій, думок та стосунків між людьми, стану і характеру розвитку соціальних процесів, умов життєдіяльності, сусп. становища особи і соціальних груп, взаємодії їх інтересів. У будь-якому суспільстві I. с. несе на собі відбиток соціальних, екон., політ., нац. відносин, культурних та істор. надбань, особливостей доби. […]...

  9. ПСИХОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ПСИХОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНА – наука про закономірності і механізми формування, функціонування та розвитку сусп.-психол. явищ, процесів і станів, суб’єктами яких є маси, істор. спільноти, класи, соціальні групи і особистості як члени цих множин. Це наука, що вивчає взаємодію особистості у соціумі, поведінку людей у різних групах і спільнотах, а також особливості масової, […]...

  10. ГЕОГРАФІЯ Екологія – охорона природи ГЕОГРАФІЯ – система природничих (фіз.-геогр.) і сусп. (екон. і соц.-геогр.) наук, що вивчають геогр. оболонку Землі, і соц. виробничо-територіальні комплекси та їхні компоненти. Розрізняють природничі, або фіз.-геогр. науки (фіз. географія, геоморфологія, кліматологія, гляціологія, гідрологія, геокріологія, географія грунтів, біогеографія), та сусп.-геогр. науки (екон. географія, географія окремих галузей нар. госп-ва, географія населення, політ, […]...

  11. ДЕМАГОГІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ДЕМАГОГІЯ СОЦІАЛЬНА – засіб введення мас в оману нездійсненними обіцянками, популярними гаслами, навмисним, свідомим викривленням фактів, їх змісту. Як поняття і як феномен демагогія походить з адвокатської практики античних грецьк. риторів. Перемістившись з соціальних відносин у політ., Д. с. стала соціальним, політ, злом, проти якого енергійно виступав Платон. Д. с. залишилася […]...

  12. КАТАСТРОФ ТЕОРІЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник КАТАСТРОФ ТЕОРІЯ – матем. дисципліна, яка вивчає різкі якісні зміни в процесах, що проходять у динамічних системах. Такі зміни і наз. катастрофами. Особливо часто такі ситуації виникають у соціальній та політ, сферах, де революції, контрреволюції, перевороти та інші різкі зміни влади й соціальних структур були і є звичайним явищем сусп. життя. […]...

  13. СОЦІАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ (від фр. revolution, від пізньолат. revolutio – переворот) – докорінні, якісні зміни засад сусп. життя, що згідно з К. Марксом забезпечують поступальний прогресивний розвиток суспільства. Треба розрізняти С. р. як сусп.-політ, переворот, що охоплює суспільство в цілому, та Р. як якісні зміни в окремих галузях сусп. життя. С. р. […]...

  14. ЕНТРОПІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ЕНТРОПІЯ СОЦІАЛЬНА – міра відхилення соціальної системи або її окремої ланки (структури, підсистеми та ін.) від прийнятого за еталон (нормального, очікуваного) стану, що виявляється в зниженні рівня організації, ефективності функціонування, темпів розвитку системи. Е. с. пов’язана з наявністю невизначеності у стані середовища, діяльності людей, помилками управління, планування, нестачі або недовикористання знань […]...

  15. ДІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ДІЯ СОЦІАЛЬНА – форма або спосіб вирішення соціальних проблем і суперечностей, основою яких є протистояння інтересів основних соціальних сил даного суспільства. В широкому розумінні Д. с. – будь-яка акція, вчинена соціальним суб’єктом з метою забезпечення своїх інтересів та потреб в даній соціокультуршй ситуації. Поширене вузьке тлумачення Д с., згідно з яким […]...

  16. СПІЛЬНОТА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник СПІЛЬНОТА СОЦІАЛЬНА – сукупність людей, об’єднаних спільними ознаками (чинниками), напр., поселення, мова, релігія, професія, розмір прибутку, єдність мети та завдань діяльності тощо. М. Шаповал наз. таку спільність “громадою”, підкреслюючи наявність у ній “правно-політ. організації”. Предметом соціол. досліджень найчастіше є саме соціальна спільнота та її кумулятивні чинники. Відповідно до їх кількості С. […]...

  17. ІНФРАСТРУКТУРА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ІНФРАСТРУКТУРА СОЦІАЛЬНА цілісна сукупність у певному соціумі установ, закладів, організацій та інших об’єктів користування, діяльність яких покликана забезпечувати умови існування й відтворення населення шляхом всебічного задоволення його соціальних потреб – виробничих, громадсько-політ., соціально-культурних, побутових, вітально-біол. тощо. I. с. за своєю емпіричною реальністю постає як певне штучно створене середовище, з яким взаємодіють […]...

  18. ПРЕАДАПТАЦІЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНА Екологія – охорона природи ПРЕАДАПТАЦІЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОЛОГІЧНА – техн. та соц.-екон. передумови виникнення нових напрямків розвитку сусп-ва, що виражаються в існуванні зачатків майбутніх технол. та соц.-екон. структур (напр., ремісник – мануфактура – пром. підприємство; мисливство та збирання – випасання худоби – землеробство – закритий грунт; будь-який винахід, поки що не використовуваний, прогресивна ідея) і реалізуються в […]...

  19. СОЦІАЛЬНА МІФОЛОГІЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНА МІФОЛОГІЯ (від грецьк. – розповідь і logos – вчення, слово) – сукупність наук, необгрунтованих образів, уявлень і ідей про стан суспільства в минулому, сучасному і майбутньому, сусп. явища, соціальний розвиток та зміни, що виникають як спонтанно, так і поширюються у вигляді певних повідомлень через ЗМК, міжособистісні стосунки тощо з метою […]...

  20. ОЛЕСНЕВИЧ Любомир Олександрович Соціологія короткий енциклопедичний словник ОЛЕСНЕВИЧ Любомир Олександрович (26.08,1921, на Лемківщині, в с. Богуша Ново-Санчського повіту Краківського воєводства, Польща – 17.06,1983, Львів). У 1947 – 1949 рр. закінчив середню освіту в Бережанській вечірній школі робітничої молоді. У 1949 – 1953 рр навчався на обліково-екон, ф-ті Львівського торг.-екон., ін-ту. Одержав диплом з відзнакою. У 1953 – 1964 […]...

  21. СОЦІАЛЬНА САМООРГАНІЗАЦІЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІАЛЬНА САМООРГАНІЗАЦІЯ – процес і механізм самоутворення та самодостатньої зміни соціальних структур, завдяки чому досягається певний стан організації та функціонування складної системи суспільства. Проблематика С. с. охоплюється самоорганізаційною теорією соціальної динаміки. Теорет. витоки цього підходу – в заг. розробках з проблем самоорганізації складних систем, що започатковані брюссельською школою системних досліджень під […]...

  22. Соціальна статистика Соціальна статистика – галузь соціально-економічної статистики, яка вивчає кількісні та якісні закономірності соціальних явищ і процесів, соціального розвитку загалом та окремих соціальних явищ і процесів у щільному зв’язку з їх якісною характеристикою з метою формування раціональної соціальної політики держави, регулювання соціальної структури населення тощо. Об’єктами вивчення С. с. є економічна та соціальна структури, політична система […]...

  23. СОЦІОЛОГІЯ ЕКОНОМІЧНА Соціологія короткий енциклопедичний словник СОЦІОЛОГІЯ ЕКОНОМІЧНА – міжгалузевий наук, напрям, пов’язаний з вивченням соціальних механізмів та закономірностей функціонування і розвитку економіки. С. е. розглядає екон. життя як взаємодію сусп. груп, які займають неоднакові позиції в системі сусп. в-ва, виконують специфічні господарські і соціальні функції, мають неоднакові права та обов’язки, різняться рівнем доходу та споживання і […]...

  24. АМБІВАЛЕНТНІСТЬ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник АМБІВАЛЕНТНІСТЬ СОЦІАЛЬНА – несумісність норм, цінностей, оцінок, почуттів, станів свідомості соціального суб’єкта (індивіда, групи), що характеризується подвійним, суперечливим його ставленням до явищ, подій, фактів, процесів. У А. с. відбивається внутрішня суперечливість соціальної реальності, її здатність набувати протилежних (несумісних) характеристик (властивостей, мотивів, відношень, сенсів, значень), які може “схопити” лише діалектичне соціол. мислення. […]...

  25. БЕЗПЕКА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник БЕЗПЕКА СОЦІАЛЬНА – одна з найважливіших внутрішніх складових нац. безпеки, характеристика ступеня соціальної стабільності суспільства. Різне порушення соціальної стабільності суспільства свідчить про підвищення рівня соціальної небезпеки (відповідно зниження рівня Б. С.). Рівень соціальної небезпеки може також підвищуватися (рівень Б, с„ знижуватися) консервуванням соціальних структур і відносин, які не мають істор перспективи. […]...

  26. Соціальна політика Політологічний словник Соціальна політика – система цілей і засобів їх досягнення політичними і державними інститутами з регулювання соціальної сфери суспільства, соціальних відносин відповідно до сукупності політичних установок, принципів, рішень та ідей, спрямованих на задоволення соціальних інтересів і потреб особистостей, соціальних груп, класів та ін. Ефективність С. п. визначається ступенем задоволення матеріальних і духовних потреб людини. […]...

  27. МАНІПУЛЯЦІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник МАНІПУЛЯЦІЯ СОЦІАЛЬНА – спосіб соціального управління, який полягає у прихованих (найчастіше через формування ілюзорних уявлень) впливах на масову свідомість і поведінку людей з метою примусити їх діяти (або бездіяти) в інтересах певних соціальних сил, отже, і проти власних інтересів. У поєднанні із силовими та екон. методами М. с. забезпечує маніпуляторові (суб’єктові […]...

  28. ГАРАНТІЇ СОЦІАЛЬНІ Соціологія короткий енциклопедичний словник ГАРАНТІЇ СОЦІАЛЬНІ (від франц. garant – поручитель) – система соціально – екон. та юридичних засобів, що забезпечують реалізацію конституційних соціально-екон. та соціально-політ. прав людини, умови її життєдіяльності, функціонування та розвиток сусп. системи в цілому. Г. с. випливають із прав та свобод людини, які декларуються конституцією країни, захищаються чинним законодавством, обумовлені, в […]...

  29. ПОСТМОДЕРНІСТСЬКЛ СОЦІАЛЬНА ТЕОРІЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник ПОСТМОДЕРНІСТСЬКЛ СОЦІАЛЬНА ТЕОРІЯ – Узаг. термін, який позначає сукупність соціол. ідей та концепцій, що набули поширення напр. XX ст. на грунті нового соціально-філос. підходу до сусп. життя, культури, людської діяльності. Постмодернізм узагалі – це міждисциплінарний інтелектуальний рух, не стільки нова теорет. парадигма, скільки новий ракурс бачення, набір концептуальних підходів до соціокультурної […]...

  30. Закономірність соціальна Закономірність соціальна – внутрішньо необхідний, сталий і суттєвий зв’язок між соціальними (в т. ч. економічними) явищами і процесами, що виражає становлення, функціонування, розвиток і відмирання суспільства як цілісної системи або її окремих підсистем. З. с. – форма існування соціальних, у т. ч. економічних, законів. Розрізняють З. с. динамічну (за якої збереження однозначної залежності супроводжується тим, […]...

  31. ІНТЕГРАЦІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ІНТЕГРАЦІЯ СОЦІАЛЬНА – процес і стан поєднання складових частин соціуму, передусім індивідів і груп, в єдину соціальну цілісність або систему. Поняття I. e. широко застосовували Г. Спенсер, Г. Зіммель, Е. Дюркгейм. У сучасній соціології воно використовується в функціоналізмі, систємологічних теоріях, діалектичній конфліктології, мікросоціології. В своїй абстрактній узаг. термін “I. с.” має […]...

  32. СТРУКТУРА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник СТРУКТУРА СОЦІАЛЬНА – міждисциплінарне поняття, яке стало центральним для соціології, але так і не набуло заг. прийнятої інтерпретації. Його основні визначення – різні, а інколи й протилежні за змістом. У межах одних соціол. концептуалізацій С. с. трактують як дещо ідеальне, в інших – як “матеріальне”, доступне безпосередньому спостереженню. Уявлення про структуру […]...

  33. КУЛЬТУРА СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник КУЛЬТУРА СОЦІАЛЬНА – особлива здатність особи, завдяки якій вона адаптується в суспільстві, утримується в структурах його соціальної організації, забезпечує собі статусне просування та реалізацію свого діяльнісного потенціалу, інтеграцію в спільноти. Засадами К. с. є система знань, фаховий та життєвий досвід, заг. культурний рівень особи, її вміння соціально самовизначатися (див. Соціальне самовизначення), […]...

  34. ХМЕЛЬКО Валерій Євгенович Соціологія короткий енциклопедичний словник ХМЕЛЬКО Валерій Євгенович (30.07.1939) – укр. соціолог, фахівець з теорії макросоціальних структур і процесів та соціології особистості, д-р філос. наук. Закінчив фіз (1962) і філос. (1971) ф-ти та аспірантуру (1974) Київського держ. ун-ту ім. Т. Г. Шевченка. У 1962 – 1972 рр. – викладач цього ун-ту, у 1975 – 1990 рр. […]...

  35. НАПРУЖЕНІСТЬ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник НАПРУЖЕНІСТЬ СОЦІАЛЬНА – стан, який виникає в суспільстві внаслідок дії дестабілізуючих факторів і виявляється у зростанні негативних соціальних настроїв та деструктивної поведінки, що таїть у собі небезпеку соціального “вибуху”, руйнування певних соціальних структур чи всього суспільства. Н. с. свідчить про наявність кризових ситуацій у суспільстві, загострення суперечностей між соціальними верствами, вона […]...

  36. ВОРОНА Валерій Михайлович Соціологія короткий енциклопедичний словник ВОРОНА Валерій Михайлович – (05.03,1940, м. Речиця Гомельської обл., Білорусь) – укр. соціолог, економіст, д-р екон. наук (1990), проф. (1992), д-р 1н-ту соціології HAH України (з 1992). Закінчив екон. ф-т Київського держ. ун-ту ім. Т. Г. Шевченка (1967). Працював деканом, зав. кафедри, проректором Київського ін-ту народного господарства. Галузь наук, інтересів: екон. […]...

  37. СПОСІБ ЖИТТЯ Соціологія короткий енциклопедичний словник СПОСІБ ЖИТТЯ – система видів життєдіяльності суспільства, соціальних груп і особи, обумовлених соціально-екон. умовами їх діяльності. Поняття С. ж. було введено в марксист, літ. К. Марксом і Ф. Енгельсом, С. ж. відображає діяльну сферу людського буття. Він відрізняється від соціальних явищ, що мають іншу природу. Напр., рівень освіти, доход – це […]...

  38. ІНЖЕНЕРІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ІНЖЕНЕРІЯ СОЦІАЛЬНА – широке за змістом поняття, вперше уведене в наук, ужиток Карлом Поппером у 40-х pp. XX ст. У сучасних умовах набуло подвійного значення. З одного боку, воно означає сукупність систематизованих і упорядкованих методів, засобів, способів трансформації сусп. наук., передусім соціол. знань, у соціальні програми, проекти, конструкції чи конструктивні ідеї, […]...

  39. ПАТОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНА Соціологія короткий енциклопедичний словник ПАТОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНА – специфічна форма відхилення від інституціально-обумовлених вимог до соціальної поведінки, яка виявляється: 1) в індивідуальних та групових діях, що пов’язані з нехтуванням соціальними нормами, 2) у масовому порушенні процесів соціальної адаптації при дезорганізації сусп. системи. Перша грунтовна спроба розгляду проблеми П. с. у межах соціол. теорії, до якої вдався […]...

  40. СУЇМЕНКО Євген Іванович Соціологія короткий енциклопедичний словник СУЇМЕНКО Євген Іванович (10. 09. 1932, м. Новомосковськ Дніпропетровської обл.) – укр. соціолог, фахівець з питань екон. соціології та соціології праці, д-р філос. наук, проф., дійсний член Укр. АН Нац. прогресу. Закінчив істор.-філол. ф-т Дніпропетровського ун-ту (1957). Після закінчення аспірантури (1963) працював у Дніпропетровському ун-ті на каф. філософії, в 1984 р. […]...

Ви зараз читаєте: КАТАСТРОФА СОЦІАЛЬНА
«
»