Категорія персональності/імперсональності – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА
ДІЄСЛОВО
6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА
Категорія персональності/імперсональності
Категорія персональності/імперсональності базується на семантичній ознаці, що реалізується в синтаксичній структурі. На морфологічному рівні вона виявляється в трьох категоріях: категорії особи, часу і способу. Так, дієслівна форма працюю передає одразу значення особи (1-ша особа однини), часу (теперішній час) і способу (дійсний спосіб). Невелика семантично цілісна й історично замкнута група дієслів, які передають фізичний стан людини (лихоманити,
Імперсональні дієслова виступають тільки в двох формах: не особовій – інфінітиві (щастити, морозити, світати і под.) та особовій, яка збігається з формою 3-ї особи однини
Як засвідчують наведені приклади, дієслова, що передають фізичний стан людини, керують іменниками в знахідному відмінку (лихоманить кого), співвідношення людини з зовнішніми обставинами – іменниками в давальному відмінку (щастить кому), достатність або брак чогось – іменниками в давальному і родовому відмінках (не вистачати чого кому); дієслова, що позначають природні процеси, іменниками не керують. Отже, якщо семантичні групи дієслів, пов’язаних з людиною, її переживаннями, її станом, приписують певну ознаку саме людині, то остання семантична група безособових дієслів зовсім ізольована від діяча.
І все ж практично всі безособові дієслова можуть утворювати предикативні пари з іменниками в називному відмінку. Отож протиставлення їх особовим, персональним, дещо умовне: вони є або омонімами персональних, або ж імперсональність – це одне з їхніх значень. У цьому останньому випадку дієслова становлять собою діалектичну єдність персональності й імперсональності.
Безособові дієслова, що позначають явища природи і, як це вже відомо, зовсім ізольовані від діяча, перебувають з відповідними особовими дієсловами в омонімічному зв’язку, пор.: блискає в небі (йдеться про блискавку) – блискає вогонь, блискають хлопці очима – блискає поверхня річки; гримить (тільки про грім) – гримить оркестр, гримить могутній голос, гримить водопад. Однак дієслова світати, смеркати, сутеніти і под. уживаються тільки стосовно явищ природи, позначаючи настання світанку або, навпаки, сутінків. Разом з тим дієслова, що передають перебіг природних явищ, можуть утворювати (крім дієслова смеркати й спільнокореневих смеркатися, смеркнути, смеркнутися, а також влсиваного в складі фразеологізму благословлятися на світ – благословлятися) предикативні сполуки, в яких іменники, вживаючись у називному відмінку, мають семантику, спільну з дієсловом: світ (ранок, день, зоря) світає, грім гримить, блискавка блискає, весна весніє і т. ін., напр.: “Ой, без милого соловейка і світ не світає” (А. Метлинський); “Зоря світає на небі” (І. Нечуй-Левицький); “Поблідли зорі. День світає” (М. Чернявський); “Світає мій ранок” (І. Нечуй-Левицький); “Гримів, торохкотів грім” (Г. Квітка-Основ’яненко); “На Вкраїні саме весна весніє” (О. Гончар). Дієслово смеркати (також смеркатися, смеркнути, смеркнутися) уживається, як і світати, з іменниками світ, день, напр.: “От вже смеркає ваш день” (І. Нечуй-Левицький); “Осінній день уже смеркався” (І. Франко).
Безособові дієслова, якими позначаються фізичні стани людини і її стосунок до зовнішніх обставин, поділяються на: 1) ті, що мають омонімічні відповідники (мене морозить – морозити картоплю, мене трусить, трясе – він трусить, трясе грушу, мені везе – кінь везе хуру); 2) ті, що не мають омонімічних відповідників (мене лихоманить, температурить; мені таланить, фортунить, щастить). Дієслово фортунити, як і дієслова, що позначають природні процеси, може вживатися з особовим значенням, сполучаючись то з іменником фортуна, то з його українським синонімом доля, напр.: “Хай же тобі доля фортунить” (С. Васильченко).
Порівняно невеликій групі імперсональних дієслів протиставляється головна маса слів, належних до цієї частини мови – дієслова персональні.
Персональні дієслова виступають у чотирьох не особових утвореннях (інфінітив, дієприкметник, дієприслівник, предикативна форма на – но, – то), а також в особових, що утворюють ряд часових, модальних і станових парадигм. Отже, особові форми персональних дієслів, крім значення особи (1-ї, 2-ї, 3-ї), обов’язково передають також яку-небудь часову, способову чи станову ознаку. Наприклад, форма пишу позначає 1-у особу однини, крім того виражає значення теперішнього часу, а форма напишу – майбутнього часу і т. ін. Беручи відношення до особи за окрему диференційну ознаку, можна виділити категорію особи, що охоплює всі особові форми персональних дієслів. До них належать синтетичні й синтетично-аналітичні особові форми теперішнього і майбутнього часу (пишу, напишу – пишеш, напишеш-пише, напише і т. д.; буду писати, будеш писати, буде писати і т. д.), форми 2-ї особи однини й 1-ї та 2-ї особи множини наказового способу (пиши, напиши – пишімо, напишімо – пишіть, напишіть) та аналітичні форми минулого часу (я писав, ти писав, він писав і т. д.), умовного способу (я писав би, ти писав би, він писав би і т. д.) з синтетично-аналітичними формами однини й множини наказового способу (хай пишу, напишу-хай пишеш, напишеш – хай пише, напише і т. д.).
Нейтралізація ознаки особи переводить персональні дієслова в імперсональні. Останні в таких випадках втрачають здатність утворювати дієприкметники й дієприслівники, предикативні форми на – но, – то, а також можливість виступати в усіх особових формах, крім 3-ї, а в минулому часі – в формі однини середнього роду, пор.: “Не палю вогню даремно” (Леся Українка): “Труш навіть у грубці не палив” (Леся Українка); “Пали в хаті” (І. Муратов)- “Нівідкіль прохолоди ніякої, тільки що зверху палить” (Г. Квітка-Основ’яненко); “Пиріжок пік йому груди” (М. Коцюбинський) – “Кругом пече, а особливо в босі п’яти” (В. Сосюра); “Поколов собі лице куликом (І. Нечуй-Левицький) – “Покололо в грудях; Гримаска болю і якоїсь навіть настороженості покривила її обличчя” (М. Чабанівський) – “Пальці… страшенно покривлені… Покривило йому їх, мабуть, унаслідок якоїсь хвороби” (Л. Мартович); “Дядькове здоров’я поліпшало трохи” (Леся Українка) – “Чоловікові значно поліпшало” (Леся Українка).
З наведених прикладів видно, що ознаку особи втрачають переважно ті дієслова, які передають природні процеси і стани (палить, пече, дме), а також фізичний і психічний стани людини (покривило, покололо, поліпшало). Перші вживаються в мовленні переважно в формі теперішнього часу, другі – минулого. Будь-яке дієслово, що виступає переносно в цих значеннях, може втратити ознаку персональності, її нейтралізує постфікс – ся., напр.: “Метрі хотілося молитись до сонця” (Б. Лепкий). Часто, особливо в фольклорі, дієслова з нейтралізованою особовістю виступають у сполуці “інфінітив + не + безособове дієслово”: їсти не їлося, спати не спалося. Взагалі втрата персональності часто супроводжується запереченням самої ознаки. Особливо це стосується дієслів, які позначають різні види людської діяльності (іти, писати, працювати, читати і под.), напр.: “Щось моїм ногам ніяк не йдеться” (Леся Українка); “Зоя могла б уже йти, але їй чомусь не йдеться” (О. Гончар); “Не спиться, не лежиться, і сон мене не бере” (П. Чубинський). Від префіксальних дієслів такі форми утворюються рідше, але все ж можливі, напр.: “Якби Господь послав гостей, то все б таки більше з’їлось і випилось в кумпанії” (І. Нечуй-Левицький).
Між персональністю й імперсональністю лежить досить широка перехідна смуга, в якій можна виділити зони неозначеності й узагальненості суб’єкта.
Неозначеність суб’єкта може виражатися лексично, граматично і лексико-граматично.
Лексична неозначеність полягає у вживанні в ролі підмета займенникових іменників (неозначених займенників) хтось і щось, напр.: ” – Увійди та одпочинь, дитино,- промовив хтось тихо й поважно” (Марко Вовчок); “Тільки перегодя щось ніби бовтнуло в болоті” (І. Нечуй-Левицький). Усунення займенникових іменників перетворює лексичну невизначеність у граматичну. При цьому граматичним показником є безсуб’єктне вживання дієслова в формі 3-ї особи однини теперішнього/майбутнього часу або в формі середнього роду однини минулого часу, пор.: “Саме тої хвилини в коридорі почулись кроки, хтось шарудів там, знімаючи біля вішалки пальто” (В. Собко) – “Хто там прийшов?” – “Се ми, ямищани!” – І знов тихо та м’яко шаруділо в лісі” (М. Коцюбинський). Як демонструє останній приклад, граматична неозначеність може зливатися з без – особовістю. Якщо йдеться про неозначену особу – виконавця дії, частіше вживається або дієслово в формі 3-ї особи множини теперішнього/майбутнього часу чи множини минулого часу, або ж предикативна форма на – но, – то, пор.: листа написали – листа написано. Семантичний діапазон предикативних форм дієприкметникового походження ширший, ніж відповідний діапазон узагальнено-особових дієслів, уживаних у формі 3-ї особи множини теперішнього/ майбутнього часу чи множини минулого часу. Якщо останні співвідносяться з означеними особовими дієсловами (листя змели з тротуару – змели листя з тротуару), то перші можуть співвідноситись як з особовими, так і з безособовими дієвідмінюваними дієсловами.
Зате форми 3-ї особи множини теперішнього/майбутнього часу мають ширші граматичні можливості; вони утворюються як від перехідних, так і від неперехідних дієслів, тоді як предикативні форми співвідносяться з неозначено-особовими формами переважно перехідних дієслів: ходили до міста, написали листа – написано листа.
Існує і третя можливість для граматичного вираження неозначеності: це рефлексивна форма, вживана в середньому роді однини минулого часу або в 3-й особі однини теперішнього/майбутнього часу, тобто з погляду структури однакова з безособовою формою, напр.: вулиці поливалося. Ця форма утворюється тільки від. дієслів недоконаного виду, напр.: “І Господа, що зчислив зорі, в гуртку тісному бралося на сміх” (Ю. Клен); “Цією дорогою ходилося й разом з молодою дружиною” (Ю. Японський).
Нарешті, існує лексико-граматичний спосіб вираження неозначеності, суб’єкта. Він полягає в доповненні неозначено-особового дієслова, що виступає в 3-й особі множини теперішнього/майбутнього часу або множини минулого часу займенником вони, що в даному контексті не стосується жодного суб’єкта (що вони в ньому знаходять; що вони там збудували). Цей спосіб широко представлений у спонтанному мовленні.
Узагальненість суб’єкта виражається граматично. Найчастіше в цій функції виступає форма 2-ї особи однини теперішнього/майбутнього часу або наказового способу, напр.: “Як дбаєш, так і маєш” (прислів’я); “Рівні і парні, як соколи… тільки покеруй ними, то й гори перевернеш” (М. Кропивницький). Цим формам властиве і модальне значення, близьке до способового, напр.: Що робити? Відмовитися? Так просто не відмовишся, треба пояснювати причину. (Докладніше див. про це в розділі “Категорія способу”). Рідше узагальнено-особове значення передається зворотними дієсловами, напр.: “Належав Перепелиця до тих людей, з якими працюється (пор. з якими працюєш) весело й легко” (С. Журахович).
Related posts:
- Категорія способу – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА Категорія способу Спосіб – граматична категорія дієслова, яка виражає ставлення мовця до можливості, бажаності, необхідності й інших умов здійснення дії чи реалізації стану. Семантична суть категорії способу полягає в протиставленні реальних дій (дійсний спосіб) ірреальним модальним діям (недійсні способи). Способові значення реалізуються в формах, що є разом з тим носіями […]...
- Категорія часу – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА Категорія часу Час – граматична категорія дієслова, що виявляє себе в особових утвореннях – переважно дійсного способу,- відносячи дію або стан до моменту мовлення (теперішній час), вказуючи на те, що вона відбувалася до моменту мовлення (минулий і давноминулий часи), чи на те, що її здійснення почнеться після моменту мовлення (майбутній […]...
- Категорія аспектуальності – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА Категорія аспектуальності Категорія аспектуальності – загально-дієслівна категорія, яка охоплює всі без винятку дієслівні утворення: особові дієслова, дієприкметник, дієприслівник, інфінітив і предикативні форми на но-, – то. Ця категорія базується на семантико – словотвірній ознаці – протиставленні дієслівних форм за значенням необмеженості й обмеженості передаваної ними дії або стану. В основі […]...
- Категорії особи і числа – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА Категорії особи і числа Якщо загально-дієслівна категорія персональності/імперсональності грунтується на семантичній ознаці “наявність – відсутність діяча”, то значення категорії особи випливає з кореляції форм за ознакою особовості, або мовця і не мовця. При цьому значення особовості по-різному виявляє себе в однині і в множині. 1-ша особа однини – це завжди […]...
- Категорія виду – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА Категорія виду Вид – граматична категорія дієслова, що виступає як центральна щодо загальнішої дієслівної категорії – аспектуальності. Категорія виду властива українській та іншим слов’янським мовам. Семантичною ознакою категорії виду є протиставленість двох форм – доконаної і недоконаної – за ознакою обмеженості і необмеженості тривання дії. Це одна з найскладніших категорій, […]...
- Категорія перехідності/неперехідності – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА Категорія перехідності/неперехідності Категорію перехідності/неперехідності, як і категорію персональності/імперсональності, визначає синтаксична ознака: здатність або нездатність дієслова керувати іменником у знахідному відмінку (а при наявності заперечної частки не – в родовому); ця семантична особливість дієслова зумовлена його лексичною семантикою. Дієслова, що означають дію (гріти, робити, читати, писати, виховувати), здебільшого перехідні; дієслова, що […]...
- Категорія стану – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА Категорія стану Стан – граматична категорія дієслоза, якою передається взаємовідношення суб’єкта й об’єкта в процесі виконання дії. Станові форми передають дві взаємопов’язані станові ситуації, якими розкривається співвідношення реального діяча з граматичним підметом: 1) логічний суб’єкт (діяч) і граматичний підмет збігаються (Людина рубає дерево); 2) логічний суб’єкт (діяч) і граматичний підмет […]...
- Категорія родів дії – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА ДІЄСЛОВО 6. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ДІЄСЛОВА Категорія родів дії Роди дії – підпорядковані категорії аспектуальності пари дієслів, одне з яких характеризується якимось додатковим семантичним значенням: повторюваності, розподільності, однократності і под. Обидва компоненти або частіше один із них є одновидовим – доконаного або недоконаного виду. Роди дії розвивалися паралельно з категорією виду. Деякі з них (односпрямованість/різноспрямованість: бігти […]...
- Дієслова майбутнього часу Урок 92 Тема. Дієслова майбутнього часу Мета: з’ясувати, чи мають дієслова майбутнього часу такі ж граматичні ознаки, що й дієслова теперішнього часу, вчити змінювати дієслова майбутнього часу за числами та особами, визначити особливості змінювання складної форми дієслів майбутнього часу, вчити визначати число та особу дієслів майбутнього часу; розвивати уважність, спостережливість; виховувати працелюбність. Обладнання: картки індивідуального […]...
- Часи дієслова – Дієслово УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієслово Часи дієслова В українській мові існують три форми часу: минулий, теперішній і майбутній. Дієслова Минулого часу означають дію, яка відбувалася (відбулася) до моменту мовлення. Дієслова минулого часу можуть мати доконаний (що зробив?) і недоконанйй (що робив?) вид. Дієслова минулого часу змінюються за числами (читала – читали), а в […]...
- Способи дієслова – Дієслово МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієслово Способи дієслова Спосіб Дієслова виражає відношення дії до дійсності. В українській мові розрізняють три способи дієслова: Дійсний, умовний і наказовий. Кожен спосіб має своє граматичне значення і морфологічне вираження. Спосіб Що виражає На які питання відповідає Як змінюється Приклади Дійсний Дійсну, реальну дію Що робить? що зробить? що робив? За часами, числами […]...
- Граматична категорія відмінка – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА ІМЕННИК 3. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА Граматична категорія відмінка Серед категорій відмінка, роду і числа іменника провідна роль належить категорії відмінка, особливе місце якого вмотивоване кількома причинами. Відмінок охоплює усю систему номінацій, тому кожна його словоформа є носієм якогось значення, а отже, наділена відповідною функцією. Повна семантична навантаженість відмінка відрізняє його від категорії роду, де семантика […]...
- ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА ІМЕННИК 3. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА Частиномовною ознакою іменника е граматичне значення предметності, закладене в основний зміст категорії. У мові предметність передається рядами або групами співвідносних форм слів, які одночасно з основним, категоріальним, можуть виражати часткові граматичні значення, зумовлені різновидами змісту категорії іменника, до яких належать родова і числова ознаки предмета. Значення предметності, роду та числа […]...
- ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ПРИКМЕТНИКА ПРИКМЕТНИК 3. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ПРИКМЕТНИКА Для прикметника як частини мови граматичні категорії роду, числа та відмінка є асемантичними, похідними від однойменних категорій іменника. Зумовлюючий характер іменникових категорій закладений семантичною природою прикметника – називати ознаку предмета, тобто “постійно супроводжувати предмет”, що в мові передається граматичними формами прикметника, які без іменника не вживаються. Ознака як особливість, властивість […]...
- Узагальнено-особові речення – Односкладні речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Односкладні речення Узагальнено-особові речення Узагальнено-особовим реченням називається таке односкладне речення, головний член якого позначає дію, властиву будь-якій (узагальненій) особі. Головний член узагальнено-особових речень виражається дієсловом у формі: А) наказового способу (однина і множина) або 2-ї особи однини теперішнього чи майбутнього часу (у висловах із народної мудрості). Не діли шкуру невбитого ведмедя (Народна […]...
- Modal Verbs(модальні дієслова) GRAMMAR REFERENCE (Граматичний довідник) ДІЄСЛОВО § 7. Modal Verbs(модальні дієслова) Більшість модальних дієслів мають два значення, перше з яких можна вважати первинним або головним. За першим значенням модальні дієслова дуже відрізняються: вони виражають обов’язок, дозвіл, вміння і т. інш., в той час як у другому значенні всі вони означають різні ступені ймовірності. 1. Can / […]...
- ДІЄСЛОВА І ТА II ДІЄВІДМІН Морфологія. Орфографія. Елементи стилістики Дієслово § 57. ДІЄСЛОВА І ТА II ДІЄВІДМІН Про дві дієвідміни дієслів, особливості дієвідмінювання та про написання е(є), и (ї) в особових закінченнях ПРИГАДАЙМО. Що таке закінчення? Дієвідміни Дієслова теперішнього та майбутнього часу (крім складеної форми) за характером закінчень поділяють на дві дієвідміни (рос. спряжение) – першу й другу. І дієвідміна […]...
- Питання для самоконтролю – Дієслово УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієслово Питання для самоконтролю 1. Що таке дієслово як частина мови? Назвіть граматичні ознаки дієслів. 2. Що є початковою формою дієслова та які граматичні ознаки вона має? 3. Поясніть написання не з дієсловами. Наведіть приклади. 4. Що виражає категорія виду дієслів? Дайте характеристику кожному виду. 5. У чому полягає […]...
- Написання закінчень у дієсловах другої особи Урок 95 Тема. Написання закінчень у дієсловах другої особи Мета: познайомити дітей з системою закінчень дієслів різних дієвідмін в однині та множині 2-ї особи, вчити розпізнавати дієслова 2-ї особи, правильно писати і вживати їх у мовленні; розвивати уважність, зібраність і спостережливість; виховувати самостійність у навчанні. Обладнання: картки індивідуального опитування. ХІД УРОКУ I. Перевірка домашнього завдання […]...
- Творення дієприкметників – Дієприкметник УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієприкметник Творення дієприкметників Активні дієприкметники теперішнього часу утворюються від основи теперішнього часу (форма третьої особи множини без закінчення) за допомогою суфіксів: для дієслів І дієвідміни – уч-(-юч-), для дієслів II дієвідміни Ач-(-яч-): Ріж/уть +уч(ий) -> ріжучий, Пала/ють + юч(ий) -> палаючий, Леж/ать + ач(ий) -> лежачий, Го/ять + яч(ий) […]...
- Безособові дієслова – Дієслово УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієслово Безособові дієслова Деякі дієслова означають дію або стан, що відбуваються самі по собі, без діючої особи (предмета). Такі дієслова називаються Безособовими: Світає, морозить, вечоріє, дощить. У таких реченнях не може бути підмета. Безособові дієслова змінюються лише за часами, їхні форми в теперішньому й майбутньому часі нагадують форми третьої […]...
- Доконаний і недоконаний вид дієслова – Дієслово МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієслово Доконаний і недоконаний вид дієслова Дія, виражена дієсловом, буває обмежена і не обмежена в часі. Наприклад: дієслова Роблю, малюю, біжу Позначають дії, не обмежені в часі, бо невідомо, чи вони завершаться, а дієслова Зробив, намалював, прибіжу позначають дії, обмежені в часі, оскільки дія завершилась (Зробив, намалював) або обов’язково завершиться в майбутньому (Прибіжу). […]...
- Розбір дієприкметника як особливої форми дієслова – Дієприкметник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприкметник як особлива форма дієслова Розбір дієприкметника як особливої форми дієслова Послідовність розбору 1. Слово. 2. Назва частини мови, її форма. 3. Початкова форма (називний відмінок однини чоловічого роду, жіночого роду, середнього роду). 4. Активний чи пасивний. 5. Вид. 6. Час. 7. Число. 8. Рід (в однині). 9. Відмінок. 10. Синтаксична роль. Тиша […]...
- Означено-особові речення – Односкладні речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Односкладні речення Означено-особові речення Означено-особовими називаються такі односкладні речення, головний член яких виражається особовим дієсловом 1-ї або 2-ї особи однини чи множини; ця форма означає, що дію виконує мовець (мовці) або співбесідник (співбесідники). Головний член означено-особових речень може бути виражений дієсловом у формі: А) 1-ї чи 2-ї особи однини або множини дійсного […]...
- ФОРМИ ДІЄСЛОВА. НЕОЗНАЧЕНА ФОРМА ДІЄСЛОВА (ІНФІНІТИВ) ТА ОСОБОВІ ФОРМИ Мета: – навчальна: ознайомити учнів з особливими формами дієслова, формувати вміння вирізняти особливі форми дієслова в реченні, вчити доречно використовувати їх у власному мовленні; – розвивальна: збагачувати словниковий запас; удосконалювати культуру усного й писемного мовлення; розвивати вміння аналізувати, порівнювати; – виховна: виховувати бажання пізнавати нове. Соціокультурна лінія: українська природа. Внутрішньопредметні зв’язки: – Лексикологія й фразеологія: […]...
- ЧАСИ ДІЄСЛОВА. ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС Мета: – навчальна: поглибити знання семикласників про часи дієслова; удосконалювати загальнопізнавальні вміння визначати час дієслів; – розвивальна: розвивати творчі вміння доцільно використовувати дієслова теперішнього, минулого і майбутнього часів у текстах; – виховна: за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу знайомити семикласників з життям наших пращурів. Внутрішньопредметні зв’язки: – Лексикологія і фразеологія: уживання дієслів-синонімів, антонімів у переносному значенні; […]...
- ПОДІЛ ДІЄСЛІВ НА ДІЄВІДМІНИ ДІЄСЛОВО 4. ПОДІЛ ДІЄСЛІВ НА ДІЄВІДМІНИ За суфіксами основ і типами дієвідмінювання всі тематичні дієслова поділяються на дві дієвідміни. До І дієвідміни належать дієслова, які мають у складі особової флексії теперішнього (або простого майбутнього) часу, окрім форм 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, фонему /e/: працю-еш, бува-єш, пуска-єш, сиві-єш, смі-єш-ся, бер-еіи, хоч-еш, стукн-еш, плив-еш. […]...
- ДІЄСЛОВА ТЕПЕРІШНЬОГО ЧАСУ РОЗДІЛ 4 СЛОВО ЗНАЧЕННЯ СЛОВА ЧАСТИНИ МОВИ ДІЄСЛОВО & 40. ДІЄСЛОВА ТЕПЕРІШНЬОГО ЧАСУ Як змінюються дієслова теперішнього часу? 290. Попрацюйте разом! 1. Розгляньте таблицю змінювання дієслів теперішнього часу за особами і числами. Число Особа Відповідає на питання Приклади Однина 1-ша (я) 2-га (ти) 3-тя (він, вона, воно) Що роблю? Що робиш? Що робить? Пишу, думаю, […]...
- Дієслова минулого часу. Змінювання дієслів минулого часу за числами та за родами (в 3-й особі однини) Урок 99 Тема. Дієслова минулого часу. Змінювання дієслів минулого часу за числами та за родами (в 3-й особі однини) Мета: познайомити з граматичними ознаками дієслів минулого часу, вчити визначати число і рід дієслів минулого часу, змінювати за родами дієслова минулого часу; розвивати навички грамотного письма; виховувати інтерес до вивчення історії своєї держави. Обладнання: картки із […]...
- Уживання одних часів і способів дієслів замість інших – Дієслово УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Дієслово Уживання одних часів і способів дієслів замість інших Дієслова в теперішньому часі й у простій формі майбутнього часу доконаного виду можуть вживатися замість дієслів минулого часу: Іду я вчора вулицею і раптом зустрічаю шкільного товариша, якого не бачив років десять. Таке вживання властиве розмовному мовленню. Нерідко наказ або […]...
- Розбір дієприслівника як особливої форми дієслова – Дієприслівник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприслівник як особлива форма дієслова Розбір дієприслівника як особливої форми дієслова Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Вид. 4. Від перехідного чи неперехідного дієслова утворений. 5. Синтаксична роль. Сон, Улетівши до хати, бере Харитю під своє крило (М. Коцюбинський). Зразок розбору Улетівши – особлива незмінювана форма дієслова – дієприслівник; доконаного виду, […]...
- Майбутній час – Дієслово МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієслово Майбутній час Майбутній час означає дію, що відбудеться або відбуватиметься після моменту мовлення. На ста возах весна Приїде, мов луки, Вигнуться смички (Б.-І. Антонич). Десятками ватер на схилі узбіч Привітаємо ніч (Б.-І. Антонич). З прибережного пісочку з посвистом Зриватимуться кулички, а в затоці вас Зустрічатиме сіра чапля (Остап Вишня). Будуть сніжнії зорі […]...
- Безособові дієслівні форми на – но, – то – Дієприкметник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприкметник як особлива форма дієслова Безособові дієслівні форми на – но, – то У сучасній українській мові від усіх пасивних дієприкметників минулого часу із суфіксами – н-, – т – утворюються незмінні дієслівні форми на – но, – то, наприклад: Засіяний – засіяно, покладений – покладено, з’ясований – з’ясовано, здобутий – здобуто, политий […]...
- СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ ПРИКМЕТНИК 4. СЕМАНТИКО – ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ Прикметник становить особливу форму мовних знаків, за допомогою яких відтворюється виявлена в процесі суспільно-трудової практики ознака предметів. Міра ознаки є специфічним денотативним (реальним) значенням, ознака як властивість предмета неможлива без своєї якісної і кількісної градації – спеціального виміру інтенсивності і повноти. Відображення засобами мови міри ознаки, вираженої […]...
- Дієслова теперішнього часу. Визначення особи й числа дієслів теперішнього часу Урок 91 Тема. Дієслова теперішнього часу. Визначення особи й числа дієслів теперішнього часу Мета: вдосконалювати вміння дітей розпізнавати дієслова теперішнього часу в усному і писемному мовленні, ознайомити із змінюванням дієслів за особами і числами, формувати вміння розрізняти особу і число дієслова; розвивати мовні вміння дітей; виховувати вміння бачити прекрасне у природі і захоплюватися ним, смак […]...
- ДІЄСЛОВА МИНУЛОГО ЧАСУ РОЗДІЛ 4 СЛОВО ЗНАЧЕННЯ СЛОВА ЧАСТИНИ МОВИ ДІЄСЛОВО & 43. ДІЄСЛОВА МИНУЛОГО ЧАСУ Як змінюються дієслова минулого часу? Як визначити рід дієслів минулого часу? 310. Попрацюйте разом! 1. Розгляньте таблицю змінювання дієслів минулого часу. Число Рід Відповідає на питання Приклади Однина Чоловічий Жіночий Середній Що робив? Що зробив? Що робила? Що зробила? Що робило? що […]...
- Не з дієприслівниками – Дієприслівник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприслівник як особлива форма дієслова Не з дієприслівниками Не з дієприслівниками пишеться окремо, крім тих випадків, коли дієприслівник без Не не вживається або входить до складу префікса Недо-: не Укриваючись, Не розбивши, Не дослухавши до кінця, Але НеВгаваючи, НеЗдужаючи, НеХтуючи, НеНавидячи, НеПокоячись, НеДооцінюючи, НеДописавши. Творення дієприслівників доконаного і недоконаного виду Вид Від якої […]...
- Закінчення дієслів 3-ої особи теперішнього і майбутнього часу Тема. Закінчення дієслів 3-ої особи теперішнього і майбутнього часу. (Вправи 374-379). Мета. Провести дослідження особових закінчень дієслів 3-ї особи теперішнього і майбутнього часу і скласти таблицю особових закінчень цих дієслів. Розвивати увагу до особливостей мовного матеріалу, вміння визначати труднощі правопису. Виховувати повагу до творчості Великого Кобзаря. Обладнання: портрет Тараса Шевченка, фото музеїв Великому Кобзареві у […]...
- ДІЄСЛОВА МАЙБУТНЬОГО ЧАСУ РОЗДІЛ 4 СЛОВО ЗНАЧЕННЯ СЛОВА ЧАСТИНИ МОВИ ДІЄСЛОВО & 41. ДІЄСЛОВА МАЙБУТНЬОГО ЧАСУ Як змінюються дієслова майбутнього часу? 295. 1. Прочитай текст. Він добрий, Влас Григорович, він дасть скрипку додому пограти. Тоді Лукаш прийде сюди, на зелений город, і заграє. Він заграє ту пісню, що складається в серці, заграє так, що застигне, як зачарована, липнева […]...
- Активні та пасивні дієприкметники – Дієприкметник як особлива форма дієслова МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Дієприкметник як особлива форма дієслова Активні та пасивні дієприкметники Дієприкметники виражають ознаку за дією, яку здійснює сам діяч (особа чи предмет), або ознаку предмета, що зазнає на собі дії іншого предмета. У зв’язку з цим дієприкметники поділяються на Активні і пасивні. Активні дієприкметники виражають ознаку діючого предмета (згасаюче світло – світло згасає, в’януча […]...