КЛАС ДВОСТУЛКОВІ (BIVALVIA) – ТИП МОЛЮСКИ, АБО М’ЯКОТІЛІ (MOLLUSCA) – ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)
Довідник з біології
ТВАРИНИ
ЦАРСТВО ТВАРИНИ
ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)
ТИП МОЛЮСКИ, АБО М’ЯКОТІЛІ (MOLLUSCA)
КЛАС ДВОСТУЛКОВІ (BIVALVIA)
Найбільша кількість видів цього класу мешкає в морях і океанах, менша частина – у прісноводих водоймищах. На суші двостулкові молюски не зустрічаються. Донні малорухливі тварини. На глибині 100-200 м. за біомасою і густиною популяцій часто складають велику частину донної фауни. Типовий представник класу – беззубка, або жабурниця, перлівниця тощо.
Рис. 65. Схема будови беззубки (черепашка і мантія вилучені): 1 – лінія, по якій обрізана мантія; 2 – м’яз-замикач; 3 – ротові лопаті; 4 – нога; 5 – зябра; 6 – права частина мантії; 7 – ввідний сифон; 8 – вивідний сифон; 9 – задня кишка.
Мешкає в стоячих або поволі поточних водах, повзає по мулистому або піщаному грунту. Тіло молюска двосторонньо-симетричне, покрите черепашкою, що складається з двох стулок, сполучених між собою еластичною зв’язкою і м’язами – замикачами. Завдяки скороченню м’язів стулки закриваються. Коли м’язи розслаблені, стулки залишаються
Нервова система складається з трьох пар нервових вузлів, які пов’язані між собою нервовими волокнами. Органи чуття у двостулкових молюсків розвинені досить слабо. Щупальця та очі на передньому кінці тіла відсутні. Іноді очі розташовані по краю мантії або по краях сифонів. Є органи рівноваги, дотику й хімічного чуття. Кровоносна система складається з серця, розташованого на спинній стороні тіла й судин, які виходять із нього, з них кров виливається в щілини між внутрішніми органами. Дихання здійснюється за допомогою зябер, які знаходяться в мантійній порожнині. Живиться малорухлива беззубка пасивно. Мантія її, зростаючись на задньому кінці тіла, утворює два сифони: ввідний (нижній, зябровий), і вивідний (верхній, клоачний). Через зябровий сифон вода поступає в мантійну порожнину і омиває зябра, чим забезпечується дихання. З водою приносяться різні найпростіші, дрібні рачки, одноклітинні водорості, залишки відмерлих рослин. Відфільтровані харчові частинки потрапляють у травну систему через ротовий отвір у стравохід, потім у шлунок і кишечник, де піддаються дії ферментів. У беззубки добре розвинена трилопатева печінка, протоки якої впадають у шлунок.
Видільна система представлена двома нирками, протоки яких відкриваються в мантійну порожнину.
Беззубки різностатеві. Яйця відкладаються в зябра. Після запліднення з них розвиваються личинки – глохідії (до 600 тис.), які виштовхуються молюском через вивідний сифон. Якийсь час личинки парять у воді, потім прикріпляються до зябер або плавників риб, де ростуть, живлячись за рахунок господаря. Через декілька тижнів молодий молюск, що сформувався, покидає тіло господаря і падає на дно. Таким чином, розвиток буззубки пов’язаний з тимчасовим паразитизмом.
Значення двостулкових. Двостулкові молюски мають значення як джерело перламутру й перлів. Вони також є фільтраторами. Устриць здавна вживають в їжу. До їстівних молюсків відноситься також далекосхідний гребінець і мідія. М’ясо та черепашки беззубок йдуть на корм домашнім тваринам. Шкідливий представник класу двостулкових молюсків – корабельний черв’як. Він руйнує дерев’яні корпуси кораблів, палі пристаней тощо.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...