Клас Двостулкові молюски. Лабораторна робота № 9 “Порівняння та визначення черепашок молюсків”
МОЛЮСКИ
УРОК № 29
Тема. Клас Двостулкові молюски. Лабораторна робота № 9 “Порівняння та визначення черепашок молюсків”.
Мета: Ознайомити учнів з різноманітністю молюсків, провести лабораторну роботу з порівняння й визначення черепашок молюсків.
Обладнання й матеріали: Підручник [1], зошити [2], [3], фотографії, малюнки, плакати, схеми, що дозволяють ілюструвати двостулкових молюсків.
Базові поняття й терміни: Молюски, двостулкові молюски.
Тип уроку: Комбінований.
Хід уроку
I. Організаційний етап
Перевірка
Учитель перевіряє в зошиті [2] наявність виконаної лабораторної роботи № 9 “Порівняння та визначення черепашок молюсків”. Запитує, що залишилося незрозумілим, чи були труднощі у її виконанні, відповідає на питання школярів.
II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності
Обговорення проблемної ситуації
У кальмарів і восьминогів немає черепашки. Чому ж їх зараховують до типу Молюски?
III. Вивчення нового матеріалу
Розповідь учителя з елементами бесіди
1. Клас Двостулкові молюски
Цей клас поєднує малорухливих морських і прісноводних молюсків, їхнє
Основна особливість двостулкових – відсутність головного відділу тіла, а отже, глотки з терткою. Тіло двобічносиметричне, сплюснуте з боків, складається з тулуба й ноги, що найчастіше має форму клина й при розкритих стулках раковини висувається між ними. У прикріплених молюсків (устриця) нога редукується.
Зябра, а також внутрішній бік мантії покриті війками, рух яких нагнітає струмінь води через ввідний (нижній) сифон у мантійну порожнину. Вода із суспензією водоростей, бактерій проціджується через зябра й через вивідний (верхній) сифон видаляється назовні. З поверхні зябер за допомогою спеціальних війок харчові часточки направляються в ротовий отвір. Таким чином, зябра у двостулкових молюсків є не тільки органом дихання, але й фільтруючим пристроєм для проціджування завислих у воді харчових часточок. Такий спосіб добування їжі є характерним для малорухливих організмів і називається фільтраційним.
Представник двостулкових молюсків – беззубка, живе в прісних водоймах зі слабкою течією. Має широку тонку раковину зі слаборозвиненим перламутровим шаром. Живиться мікроскопічними, завислими у воді рослинними й тваринними організмами, бактеріями.
Статеві органи беззубок розташовані у верхній частині ноги. Випущені самкою яйця потрапляють на її власні зябра, де вони запліднюються спермою самця, занесеною разом з водою в мантійну порожнину. Розвинені личинки виносяться у воду. За допомогою зубчиків на краях раковини вони прикріплюються до зябер або шкіри риб після того, як потраплять із організму самки молюска у воду. Якийсь час вони живляться за рахунок запалених тканин риби, підростають і, випавши з пухлини на дно водойми, продовжують рости й розвиватися. Вільні личинки в життєвому циклі малорухливих тварин забезпечують їхнє розселення.
2. Вивчення черепашок молюсків
З біологічної точки зору черепашка молюска є зовнішнім кістяком організму. Мало що в природі може зрівнятися з морськими черепашками за красою, вираженою в гармонії форми і колірної палітри, і різноманітності. Понад 100 тисяч біологічних видів молюсків і безмежна кількість форм становлять величезне поле діяльності і для вченого, і для аматора-колекціонера. Для позначення напрямку біології, що вивчає переважно раковини молюсків, використовується термін конхіологія.
Сьогодні конхіологія відома у Франції як “прекрасна наука”, у Японії як “імператорська наука”, а в усьому англомовному світі як “королева природознавства” (Quenn of the Nature Studies). Напевно, ці епітети виправдані – королі й імператори не могли встояти перед її чарами, філософи й натуралісти присвятили цій науці томи праць. Сучасні океанологи, біологи, медики намагаються проникнути у таємниці черепашок, а тисячі запеклих колекціонерів організовуються в клуби у всьому світі. Сьогодні в Європі й Америці, де існують сотні конхіологїчних клубів, колекціонування раковин є одним із найбільш популярних хобі, яке швидко розвивається.
Наукові колекції молюсків служать довідковим матеріалом для дослідника, і в цьому плані вони настільки ж необхідні, як книги в бібліотеці. Пізнавальну цінність колекції вже розуміли вчені античної стародавності. Найбільш ранні з відомих праць з дослідження раковин молюсків належать грецькому філософові й натуралістові Аристотелю, що написав великий трактат про молюсків у 336 р. до н. е. Він зібрав значну колекцію раковин і за допомогою своїх учнів проводив спостереження за ростом, розмноженням і рухом равликів, двостулкових і головоногих молюсків, вивчав їхню анатомію. Аристотель був також першим, хто виклав принципи екології молюсків, їхні взаємини із середовищем існування. Серед учнів Аристотеля був і Олександр Македонський, котрий виділяв значні суми грошей на його дослідження. До того ж, воїнам Олександра були дані “інструкції” з проведення спостережень за природними об’єктами, збору біологічних зразків і відправленню їх для Ліцею в Афіни.
Слід зазначити, що черепашки молюсків дуже різноманітні за розмірами і формою.
IV. Узагальнення, Систематизація й контроль знань і вмінь учнів
Робота з підручником
Школярі працюють із малюнками на с. 122, 123, ознайомлюючись із зовнішньою й внутрішньою будовою двостулкових молюсків.
Потім вони читають текст на с. 122, 123 і відповідають на запитання1-3 на с. 124.
V. Самостійна робота учнів
Користуючись зошитом [2], або зошитом [3, вкладиш, с. 10], учні виконують лабораторну роботу № 9 “Порівняння та визначення черепашок молюсків”.
Учні ознайомлюються з рубрикою “Запам’ятайте найважливіше” на с. 124, при необхідності запцсують висновки в зошит.
VI. Підсумки уроку
Школярі самостійно підбивають підсумок уроку, звертаючи увагу на ті нові Знання, яких вони набули в процесі цього уроку.
VII. Домашнє завдання
У підручнику [1] прочитати § 29, відповісти на запитання 4, 5 після параграфа на с. 124.
У зошиті [3, с. 42-43] виконати завдання.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...