Класифікація молекулярних порушень обміну речовин – Генні (молекулярні) хвороби
МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ
Розділ 1
БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ
1.3. Онтогенетичний рівень організації життя
1.3.2. Основи генетики людини
1.3.2.35. Генні (молекулярні) хвороби
Історія досліджень хвороб обміну речовин у людини переконливо показує, що піонерами в даній галузі були клініцисти, що описали наприкінці минулого і на початку нинішнього сторіччя деякі з цих патологій. Знаменита концепція А. Гаррода про уроджені порушення обміну як про певні метаболічні блоки, сформульована ще в 1908 р., стимулювала біохімічні дослідження
Багато захворювань зумовлені мутаціями, які змінюють генетичну конституцію
Рис. 1.144. Біохімічні “блоки” при спадкових порушеннях обміну амінокислот:
1 – фенілкетонурія; 2 – альбінізм; 3 – алькаптонурія; 4 – уроджена недостатність тироксину (дисгормоногенез).
На підставі даних сучасної біохімічної генетики можна пояснити, яким чином генетична інформація транслюється при синтезі білків зі специфічними метаболічними або структурними особливостями. Усі названі мутації можуть призводити як до порушення первинної структури білка, так і до зміни кількості синтезованого специфічного білка. Якщо процес, порушений природженим дефектом метаболізму, має істотне значення для здоров’я і якщо ступінь змін достатній для прояву патологічного процесу, то можуть виявлятися клінічні ознаки. Деякі генетичні зміни не супроводжуються клінічними проявами і лише визначають поліморфізм, що відрізняє одного індивіда від іншого. Інші зміни можуть виявлятися лише за певних умов, які впродовж усього життя можуть і не виникнути. Нарешті, ймовірні такі генетичні порушення, які викликають захворювання, виразність якого коливається від дуже помірних проявів до станів, що призводять до летального наслідку. У більшості випадків природжені порушення обміну речовин з клінічними наслідками проявляються (або можуть бути виявленими) в період новонароджуваності. Такі немовлята відразу після народження звичайно виглядають здоровими, однак ознаки патології, такі як летаргія, утруднення три годівлі, судоми, блювота та ін., можуть проявитися в них уже через кілька годин. Деякі порушення метаболізму можуть залишитися нерозпізнаними в період новонароджуваності і діагноз може бути поставлений тільки через кілька місяців і навіть років. Ранні клінічні прояви звичайно неспецифічні і можуть бути віднесені до перинатальної патології. Природжене порушення обміну речовин має розглядатися як можливий стан у будь-якої дитини з одним із зазначених клінічних проявів:
– невизначене відставання розумового, рухового розвитку, судоми;
– незвичайний запах, зокрема, під час гострого захворювання;
– інтермітуючі епізоди необгрунтованої блювоти, ацидозу, порушень психіки, кома;
– ниркова колька, гепатомегалія.
Класифікація молекулярних порушень обміну речовин
1. Порушення метаболізму амінокислот:
1.1. Фенілаланіну (фенілкетонурія);
1.2. Тирозину (тирозинемія, алькаптонурія);
1.3. Метіоніну (гомоцистинурія);
1.4. Цистину (цистинурія);
1.5. Триптофану (хвороба Хартнупа, триптофанемія та ін.);
1.6. Лейцину (хвороба кленового сиропу);
1.7. Гістидину (гістидинурія, гістидинемія) та інших амінокислот.
2. Порушення метаболізму вуглеводів:
2.1. Галактози (галактоземія);
2.2. Фруктози (фруктоземія);
2.3. Глікогену (глікогенози);
2.4. Дисахаридозні ентеропатії (синдром мальабсорбції вуглеводів).
3. Спадкові хвороби обміну сполучної тканини:
3.1. Мукополісахаридози;
3.2. Хвороба Марфана.
4. Спадкові хвороби обміну ліпідів:
4.1. Гіперліпопротеїнемії;
4.2. Сфінголіпідози (хвороба Німанна – Піка);
4.3. Гангліозидози (хвороба Тея – Сакса).
5. Спадкові хвороби порфіринового обміну (порфірії).
6. Ензимопатії жовчно-пігментного обміну (хвороба Жильбера).
7. Ензимопатії панкрео-інсулярного гормоно-синтезу:
7.1. Муковісцидоз;
7.2. Уроджена відсутність ензимів підшлункової залози;
7.3. Хвороба Вільсона – Коновалова;
7.4. Целіакія.
8. Ензимопатії біосинтезу гормонів.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...