Класифікація соціальних законів

Related posts:

1. Закони соціальні – внутрішньо необхідні Закони соціальні – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між продуктивними силами та елементами системи суспільних відносин (економічних, соціальних, правових, політичних та ін.). Розрізняють передусім три основні типи З. е.: 1) всезагальні; 2) загальні; 3) специфічні, або стадійні. До першого належать закони, які діють в усіх суспільно-економічних формаціях і охоплюють усі елементи (підсистеми) суспільних відносин […]...
2. Критерії класифікації економічних законів Критерії класифікації економічних законів – найважливіші ознаки, на основі яких оцінюються різні типи економічних законів і здійснюється їх класифікація згідно з принципом субординації. І група критеріїв за значущістю (залежно від терміну дії економічних законів) – закони, які діють упродовж різних історичних періодів. Розрізняють чотири їх типи: всезагальні економічні закони, загальні економічні закони, специфічні економічні закони […]...
3. Модифікація економічних законів Модифікація економічних законів – поява якісно нових форм вияву і реалізації законів і кількісно-якісні зміни в межах як нових, так і існуючих форм, які (зміни) не спричиняють зникнення даної сутності, а отже, відмирання закону, а також деякі несуттєві зміни у змісті та формах розвитку закону. Змістом закону є процес розгортання його сутності шляхом встановлення сутнісних […]...
4. Структура економічних законів Структура економічних законів – комплекс стійких сутнісних і сталих зв’язків між різними сторонами та ланками одного економічного закону в межах окремих типів і видів економічних законів, а також між різними групами системи економічних законів у процесі їх розвитку. С. е. з. передусім залежить від специфіки кожного з семи основних груп таких законів (див. Критерії класифікації […]...
5. Розвиток економічних законів Розвиток економічних законів – процес трансформації законів функціонування у закони розвитку, зміни форми та змісту (в т. ч. сутності) таких законів, а також посилення інтенсивності їх дії та появи якісно нових модифікованих форм їх руху і форм вияву. Р. е. з. загалом відбувається через механізм дії специфічних форм законів кількісно-якісних перетворень, єдності і боротьби суперечностей […]...
6. Структура економічна Структура економічна – спосіб взаємозв’язку між метасистемами, підсистемами, елементами і компонентами економічної системи, внутрішня її організація. З гносеологічного погляду структура розкриває внутрішньо необхідні сталі й суттєві взаємозв’язки між окремими економічними категоріями (а отже, відповідає статусу економічного закону), сукупність яких виражає внутрішню сутність економічної системи. Окремий економічний закон розкриває внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між […]...
7. Соціальних конфліктів концепції Соціальних конфліктів концепції – сукупність ідей, положень, учень різних напрямів, шкіл і течій про причини, умови, сутність і форми конфліктів у сфері соціальних відносин. Загалом соціальний конфлікт означає боротьбу між соціальними суб’єктами, процес розвитку, поглиблення і вирішення суперечностей соціальних відносин і діяльності людей, зумовлених об’єктивними економічними і соціальними законами. Проте таку характеристику соціальних конфліктів, як […]...
8. Механізм використання економічних законів Механізм використання економічних законів – комплекс заходів, спрямованих на подолання конфліктно-антагоністичних форм розвитку суперечностей (які пронизують закони), формування науково обгрунтованої системи управлінської діяльності різних суб’єктів (держави, наднаціональних органів та ін.) на рівні об’єктів, окремих явищ і процесів передусім через реалізацію форм економічної політики і використання правових та адміністративних важелів регулювання народного господарства. Для ефективного використання […]...
9. Економічна соціологія Економічна соціологія – наука, яка виникла на стику економічної теорії та соціології і вивчає соціологічні закони, властиві суспільно-економічним формаціям, механізм їх дії та форми вияву у діяльності соціальних верств і груп. Е. с. вивчає, зокрема, закон визначальної ролі базису щодо надбудови. Між економічною і соціальною системами існують щільні зв’язки, які й досліджує Е. с. Це […]...
10. Поняття соціальних груп, їхня класифікація – ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ГРУП ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЇ ГРУП Поняття соціальних груп, їхня класифікація СОЦІАЛЬНА ГРУПА – це певна сукупність людей, об’єднаних за умовними або реальними ознаками в одне ціле. За характером взаємозв’язків групи можна поділити на умовні та реальні. Умовні групи об’єднуються за певною ознакою (стать, вік, рівень освіти, вид діяльності та ін.), до них входять […]...
11. Закони привласнення Закони привласнення – внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки, які виникають під час взаємодії людини з природою у процесі праці та створення економічних благ, а також між людьми з приводу привласнення таких благ в усіх сферах суспільного відтворення. До З. п. належать уся сукупність економічних законів і передусім закони розвитку продуктивних сил та відносин економічної […]...
12. Класифікація цілей державного управління Державне управління Класифікація цілей державного управління. Упорядкування цілей державного управління за певними ознаками, критеріями. Серед різновидів цілей державного управління можна виділити наступні: суспільно-політичні, що охоплюють комплексний, цілісний, збалансований і якісний розвиток суспільства; соціальні, що відображають вплив суспільно-політичних цілей на соціальну структуру суспільства, взаємовідносини її елементів, стан і рівень соціального життя людей; духовні, пов’язані в одному […]...
13. Принципи Принципи (лат. principium – основа, початок) -1) основні, вихідні положення теорії, основні правила діяльності; 2) встановлені, загальноприйняті, поширені правила господарських дій і властивостей економічних процесів. У теоретико-методологічному контексті П. – вихідні положення та основа будь-якої наукової системи, що конкретизуються у певній сукупності економічних законів і категорій. Так, принцип розвитку об’єднує такі закони діалектики, як кількісно-якісних […]...
14. Закон як економічна категорія Закон як економічна категорія – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між основними протилежними сторонами, властивостями економічних явищ і процесів, між окремими стадіями і ступенями розвитку економічної системи, між різними системами, внаслідок еволюції яких (зв’язків) об’єктивно формується послідовний характер змін у суспільстві. На відміну від законів природи, З. як е. к. відображає закони господарської (або […]...
15. Економічні закони Економічні закони – внутрішньо необхідні, сталі та істотні зв’язки між протилежними сторонами, властивостями економічних явищ і процесів, а також між підсистемами та елементами економічної системи. Природа Е. з. органічно пов’язана з економічною сутністю – комплексом необхідних, глибинних зв’язків і відносин, які визначають основні ознаки, особливості й тенденції розвитку певної матеріальної системи. Сутність і закон можуть […]...
16. Що мав на увазі А. Сміт, формулюючи положення про “невидиму руку” економічних законів? Історія економічних вчень КЛАСИЧНА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ Що мав на увазі А. Сміт, формулюючи положення про “невидиму руку” економічних законів? Ідея Сміта про “невидиму руку” – одна з головних ідей “Багатства народів”. Зміст цього афористичного виразу такий. Сміт виходить з того, що прагнення кожного до власної вигоди, до множення особистого багатства слугує найважливішим спонукальним мотивом […]...
17. Стандартизація соціальних прав Стандартизація соціальних прав – встановлення норм і вимог та їх узгодження зі стандартами інших країн. Згідно з рішенням Ради міністрів ЄС, С. с. п. включає право на працю та справедливі умови праці; на професійну підготовку, на свободу професійних об’єднань; на укладання колективного договору; на участь працівників в управлінні підприємством, права дітей і підлітків, працюючих жінок, […]...
18. Вищий нагляд за додержанням законів Вищий нагляд за додержанням законів – цей термін є у чинній Конституції України та Законі України “Про прокуратуру”. У Конституційному Договорі даний термін не. вживається. За Договором на Генерального прокурора України і підпорядкованих йому прокурорівпокладено нагляд за додержанням Конституції та законів України органами та посадовими особами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами […]...
19. У чому полягає сутність основних ідей соціальних реформ Дж. С. Мілля? Історія економічних вчень ЕВОЛЮЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XIX ст. ЗАВЕРШЕННЯ КЛАСИЧНОЇ ТРАДИЦІЇ У чому полягає сутність основних ідей соціальних реформ Дж. С. Мілля? Мілль на відміну від інших представників класичної школи не вважав сучасний йому капіталізм доцільним та ідеальним ладом, тому запропонував широку програму соціальних реформ, у якій намагався, за його словами, […]...
20. Структура політекономічної категорії Структура політекономічної категорії – комплекс закономірних зв’язків і відносин між суспільною формою і речовим змістом економічної категорії, а також між окремими елементами цих підсистем і всередині кожної з них, які теоретично виражають розвиток відносин економічної власності в їх діалектичній взаємодії з прогресом продуктивних сил. Політекономічна категорія є ядром економічної категорії, що випливає з відмінностей між […]...
21. Тенденція Тенденція (лат. tendentia – спрямованість) – спрямованість розвитку економічного явища чи процесу, що є формою вияву економічних законів. Т. – стійкі співвідношення як окремих властивостей, ознак, так і самі властивості, характерні ознаки цілісної економічної системи, її окремих підсистем (продуктивних сил, техніко-економічних та організаційно-економічних відносин, відносин економічної власності і господарського механізму), елементів підсистем (наприклад, заробітної плати, […]...
22. Регіон Регіон – велика територія країни із здебільшого однаковими природно-кліматичними та економічними умовами і характерною спрямованістю розвитку продуктивних сил з урахуванням соціальних, демографічних та інших особливостей, економічної і соціальної інфраструктури. Внаслідок цього розвиток Р. здійснюється на підставі законів національної економічної системи та регіональних, які розкривають сутність регіональних економічних відносин. Основними типами Р. є: малі (представлені територіально-виробничими […]...
23. Закон загальної раціоналізації Закон загальної раціоналізації – особливий економічний закон (діє у декількох суспільно-економічних формаціях), який виражає сталі й суттєві зв’язки між еволюцією деяких економічних та соціальних систем на певному етапі їх розвитку, з одного боку, і посиленням бюрократизації суспільного життя – з іншого. Сформулював німецький економіст і соціолог М. Вебер. Згідно з цим законом, соціалізм призводить до […]...
24. Роздержавлення Роздержавлення – поступове зниження функцій держави у всіх сферах суспільних відносин – економічних, соціальних, правових, політичних, ідеологічних, культурних та ін. Таке комплексне Р. є доцільним в оптимальних межах лише у так званих постсоціалістичних країнах внаслідок тотального одержавлення в них усіх сфер суспільного життя. Водночас у більшості інших країн світу воно недоцільне, передусім у сфері економіки, […]...
25. Використання переставного та сполучного законів множення УРОК 85 Тема. Використання переставного та сполучного законів множення Мета: повторити переставний і сполучний закони множення; підготувати учнів до засвоєння письмового множення багатоцифрових чисел на розрядні; формувати обчислювальні навички. Обладнання: картки для усної лічби, креслення умов задач. ХІД УРОКУ I. Актуалізація знань учнів 1. Усні обчислення 1) Вправа № 695. 2) Знайти розв’язання прикладів за […]...
26. Синергія Синергія (синергічний ефект) (гр. synergos – той, що діє разом) – поява нової продуктивної сили або якісно нових джерел розвитку, зростання ефективності діяльності в результаті поєднання окремих частин, елементів, факторів в єдину систему за рахунок т. зв. системного ефекту (емерджентності). Ні сучасний працівник, ні найдосконаліша техніка окремо неспроможні виготовляти переважну більшість економічних благ, їхнє поєднання […]...
27. Предмет економічної теорії Предмет економічної теорії – система економічних відносин у взаємодії з розвитком продуктивних сил в усіх сферах суспільного відтворення, а також пізнання законів і закономірностей такої взаємодії, цілісність і організованість якої забезпечується господарським механізмом. Основні підсистеми економічних відносин: техніко-економічні, організаційно-економічні, відносини економічної власності (в т. ч. товарно-грошові відносини). Основними підсистемами, які виникають внаслідок взаємодії окремих елементів […]...
28. Юрисдикція соціальних судів Політологічний словник Юрисдикція соціальних судів – особлива форма юрисдикції адміністративних судів. М. Головатий...
29. Структура економічних категорій Структура економічних категорій – комплекс закономірних зв’язків і відносин між складовими та елементами категорії, їхня загальна внутрішня організація, що відображає розвиток економічних явищ і процесів в еволюції певних економічних і соціально-економічних систем, а отже, їхніх різних стадій та етапів. Неоднакова кількість таких зв’язків і відносин пояснюється передусім сутністю економічної категорії, структурою економічних явищ і процесів, […]...
30. Економіка регіональна Економіка регіональна – галузь економічної науки, яка вивчає закони й закономірності суспільного відтворення загалом й окремих сфер зокрема, механізм їх дії та реалізації на регіональному рівні. До них відносять: закон планомірного розвитку регіонів, закон пропорційного розвитку регіонів, закони окремих сфер суспільного відтворення на даному рівні та ін. Вони діють лише у країнах, які провадять раціональну […]...
31. Розміщення продуктивних сил Розміщення продуктивних сил – наука, яка вивчає раціональний просторовий розподіл особистісного і речового факторів продуктивних сил та їх територіальну організацію на різних рівнях на підставі різних груп економічних законів. Рівнями такої організації є населений пункт, район, область, автономна республіка та країна. Законами, які регулюють Р. п. с., є такі загальні економічні закони, як закон економії […]...
32. Економічна безпека економічних відносин Економічна безпека економічних відносин – наявність комплексу умов для вдосконалення економічних відносин, завдяки яким вони сприяють розвитку економічного способу виробництва, а також наявність загроз і комплекс заходів для такого вдосконалення. Основними загрозами в цій сфері в Україні є невідповідність між різними елементами економічних відносин, тобто між деформованою кланами економічною власністю і техніко – економічними відносинами; […]...
33. Закон зростання продуктивності праці Закон зростання продуктивності праці – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між розвитком і вдосконаленням економічного способу виробництва, з одного боку, й зумовлених цим зростанням кількості виробленої продукції та послуг, поліпшенням їх якості – з іншого. Із зростанням продуктивності праці частка живої праці зменшується, а частка уречевленої праці, втіленої у засобах виробництва, […]...
34. Регіоналізація Регіоналізація – виокремлення кількох або багатьох країн у межах світового господарства та їх об’єднання на цій території в регіональні економічні союзи різних форм на підставі спільних історичних, природно-кліматичних, економічних, демографічних, соціальних, політичних та інших особливостей. Найпростішими економічними формами Р. є об’єднання окремих галузей декількох або багатьох країн в регіональні економічні угруповання. Такими формами є ЄОВС […]...
35. Закон прискореного розвитку економічних систем Закон прискореного розвитку економічних систем – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між зростанням потреб людини, прогресом технологічного способу виробництва та еволюцією типів і форм економічної власності, внаслідок дії яких (зв’язків) скорочується період існування менш розвинених економічних систем і прискорюється їх трансформація у розвиненіші економічні системи. Людське суспільство виникло більш як 3 млн. років тому […]...
36. Економічне оцінювання соціальних результатів інноваційної діяльності ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ Тема 5. Комплексне оцінювання ефективності інноваційної діяльності підприємства 5.5. Економічне оцінювання соціальних результатів Інноваційної діяльності Характерною рисою сучасності є зростання ролі соціальних факторів економічного розвитку. Деякі з них стали безпосередньо включатися до розрахунків економічної ефективності інноваційних проектів. Це такі фактори, що пов’язані з охороною навколишнього природного та виробничого середовищ. При економічній оцінці соціальних […]...
37. Закони народонаселення Закони народонаселення – закони, які виражають внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між демографічними та соціальними (в т. ч. економічними) процесами і властивими їм протилежними сторонами суперечностей, які (зв’язки) впливають на відтворення населення. Розрізняють всезагальні (діють в усіх суспільно-економічних формаціях), загальні (діють у декількох формаціях), специфічні (діють в окремій формації) та етапно-стадійні (діють на окремих […]...
38. Економічні інтереси Економічні інтереси – 1) усвідомлені економічні потреби окремих людей, колективів, соціальних верств і класів, об’єктивні спонукальні мотиви їх економічної діяльності, зумовлені розвитком їхніх потреб, місцем у системі суспільного поділу праці, еволюцією відносин економічної власності та управління нею; 2) користь, вигода. Як форма вияву економічних відносин Е. і. є водночас формою вияву та реалізації економічних законів. […]...
39. Закони розвитку людини Закони розвитку людини – внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між потребами та інтересами людини, з одного боку, й їх задоволенням у процесі створення матеріальних і нематеріальних благ та їх споживання, з іншого, внаслідок яких (зв’язків) упродовж існування людської цивілізації в соціально-біо – логічній сутності людини поступово відносно посилюється соціальна сторона і формується всебічно розвинена […]...
40. Закон інтернаціоналізації виробництва Закон інтернаціоналізації виробництва – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між процесом переростання економічним способом виробництва меж національних країн, з одного боку, і поступовим формуванням і розвитком процесу поєднання особистих і речових факторів виробництва, взаємодії людини з природою й створення необхідних матеріальних і духовних благ, відтворення самої людини на інтернаціональному рівні – […]...