Економічні закони



Економічні закони – внутрішньо необхідні, сталі та істотні зв’язки між протилежними сторонами, властивостями економічних явищ і процесів, а також між підсистемами та елементами економічної системи. Природа Е. з. органічно пов’язана з економічною сутністю – комплексом необхідних, глибинних зв’язків і відносин, які визначають основні ознаки, особливості й тенденції розвитку певної матеріальної системи. Сутність і закон можуть бути всебічно досліджені лише через усі інші категорії діалектики (кількість і якість, зміст і форму,

ціле і частину, систему і структуру тощо), насамперед через категорію суперечності, взаємодії її протилежних сторін. Тому кожен закон пронизаний внутрішньою суперечністю, а вона, своєю чергою, є суттєвим відношенням між протилежними сторонами, закономірним відношенням. У процесі боротьби протилежних сторін суперечність проходить у своєму розвитку такі фази: тотожність, відмінність, власне суперечність, конфлікт і розв’язання суперечності. Такими ж є і фази руху Е. з., що дає змогу говорити про їх розвиток. При цьому розвиток суспільства, його рушійні сили визначають лише суперечності, які містять суттєві відносини
(а не відносини на рівні явища), відносини закону, а не зовнішніх форм його вияву. У фазі тотожності Е. з. є законами становлення певних явищ, процесів, матеріальних систем; у фазі суперечності – законами їх розвитку й функціонування; у фазі конфлікту – законами переходу в нове, більш розвинене явище, форму тощо. Виходячи з цього, Е. з. більш повно можна визначити як внутрішні, необхідні, сталі й суттєві зв’язки між протилежними сторонами, властивостями, ступенями розвитку явищ і процесів економічного життя, за яких відбувається зародження, функціонування і перехід суперечності в її більш розвинені форми. Е. з. – це насамперед закони еволюції відносин економічної власності у їх взаємозв’язку з розвитком продуктивних сил. Е. з., як і закони природи, мають об’єктивний характер, тобто відтворюються незалежно від волі й свідомості людей. Проте вони істотно відрізняються від них, бо виникають, розвиваються і функціонують лише в процесі економічної діяльності людей – виробництві, розподілі, обміні та споживанні. Крім того, Е. з., на відміну від законів природи, діють не вічно, більшість з них має історичний характер. На початкових етапах розвитку капіталістичного суспільства Е. з. реалізуються через стихійну діяльність людей, через конкурентну боротьбу. На сучасному етапі його розвитку, коли основною формою капіталістичної власності є колективна (монополістична, державна та ін.) власність, стихійна дія Е. з. доповнюється елементами їх свідомого використання через механізм державного і наднаціонального регулювання економіки, прийняття досконалих законів, розширення масштабів планомірності в межах гігантських монополістичних об’єднань. Більше того, свідоме, цілеспрямоване використання Е. з. є домінантою, а стихійність – підпорядкованим елементом їх реалізації. Держава не може скасувати Е. з., але може створювати передумови для розвитку об’єктивних законів, змінивши умови. Тому Е. з. незалежні від свідомості, але залежні від свідомої діяльності людей. Система Е. з. об’єднує декілька типів (див. Критерії класифікації економічних законів).


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Значення покритонасінних у природі та житті людини.
Ви зараз читаєте: Економічні закони