Закони привласнення



Закони привласнення – внутрішньо необхідні, сталі і суттєві зв’язки, які виникають під час взаємодії людини з природою у процесі праці та створення економічних благ, а також між людьми з приводу привласнення таких благ в усіх сферах суспільного відтворення. До З. п. належать уся сукупність економічних законів і передусім закони розвитку продуктивних сил та відносин економічної власності. Водночас кожен з цих типів законів певною мірою зумовлюється розвитком протилежної сторони суспільного способу виробництва. Так, хоч закон зростання

продуктивності праці і визначається здебільшого прогресом продуктивних сил, на його дію значною мірою впливають існуючі типи та форми власності. Своєю чергою на закони розвитку та функціонування таких типів і форм власності активно впливають закони розвитку продуктивних сил. Оскільки проміжною ланкою між людиною і природою виступають засоби праці, внаслідок цього виникають окремі економічні закони, які відображають взаємодію між людиною і засобами праці, з одного боку, засобами праці і природою – з іншого. Таким, зокрема, є закон переходу функцій від особистих до речових факторів виробництва. Роль домінанти
серед З. п. відіграє основний економічний закон певного суспільного способу виробництва (див. Основний економічний закон). В основному економічному законі також відображається діалектична єдність продуктивних сил, а отже, взаємодії людини з природою в процесі праці (цю сторону здебільшого відображає виробництво додаткової вартості) та відносин економічної власності (цю сторону здебільшого характеризує процес капіталістичного привласнення створених у виробництві благ).


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Слабкі електроліти.
Ви зараз читаєте: Закони привласнення