Класифікація виховних впливів – ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВИХОВАННЯ
Педагогічна психологія: навчальний-методичний посібник
Розділ 4
1 ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ВИХОВАННЯ
1.5. Класифікація виховних впливів
Усі виховні впливи можна класифікувати за видами, враховуючи такі психологічні критерії їх систематизації:
За смисловим змістом, який актуалізується, прийнято виділяти:
Текст у вигляді прямого змісту, що оформлений у словах, на які реагує особистість вихованця. Скажімо, певна вимога як настанова до дії у певній ситуації або як соціально прийнятна оцінка певної ситуації, до якої виробляється
Контекст (виховний вплив, що використовує обставини реальної ситуації, які відіграють роль наочної ілюстрації моделей суспільно схвальної або несхвальної активності людського індивіда), на чому й зосереджується увага вихованця. Наприклад, хлопець допомагає мамі нести покупки: молодець, піклується про неї. Не бажає зменшити сильний звук магнітофона: погано, порушує права на відпочинок навколишніх, яким це може заважати.
Підтекст – непрямий виховний вплив, як правило, це ситуація, яка має два рівні представленості: зовнішній, що відображається на рівні значень, і внутрішній, смисл якого можна
За ступенем стимуляції різних тинів психічної активності вихованців розрізняють виховні впливи, які можна позначити як:
Інтелектуальні, які переважно стимулюють міркування й роздуми особистості щодо обставин її соціального буття, пошуків і усвідомлення смислу власного існування, її особистісну рефлексію. Такі впливи здійснюються з використанням методів переконування (діалог, розповідь, доведення, бесіда, диспут).
Емоційні, тобто такі, які активізують переживання й почуття людини як об’єкта виховного впливу, апелюють до її ставлення до самої себе й до ціннісних орієнтацій, ідеалів і життєвих переконань (методи переконування, творення виховних ситуацій, рольова гра, змагання).
Вольові, спрямовані на активізацію й розвиток саморегулятивної активності вихованця як суб’єкта власної життєдіяльності (доцільними тут є привчання, метод вправ (доручень), метод прикладу, система перспективних ліній).
За психічними станами, які викликаються у вихованця, виховні впливи можна поділити на такі, що полегшують або пригнічують активність вихованця, мобілізують його сили або ж астенізують його. У соціально-психологічній літературі такі впливи називають фасилітуючими:
Фасилітуючий вплив – це стимулюючий вплив активності вихователя на вихованця, внаслідок якого поведінка останнього стає вільнішою, більш невимушеною й продуктивнішою порівняно з її попередніми проявами.
За таких умов дитина, як правило, переживає стан радості, піднесеності, відчуває приплив сил і бажання активних дій. Серед методів виховання такий стимулюючий ефект мають, насамперед, схвалення, заохочування, підбадьорювання, творення ситуації успіху, система перспективних ліній.
Інгібіційний вплив, навпаки, обмежує, пригнічує, гальмує активність дитини. Найчастіше інгібіційний ефект мають різного роду категоричні заборони, погрози, загрози покарання, здійснення його та інші методи впливу, орієнто-вані на генерування у вихованця почуття страху або переживання ним власної неспроможності, неповноцінності та безсилля. Типовою ситуацією створення пригніченого стану вихованця як наслідку педагогічної некомпетентності є перенесення оцінки поведінки дитини в конкретній ситуації на оцінку її особистості в цілому.
За формою організації виховного процесу виховні впливи
Можуть бути:
Індивідуальними, розрахованими на конкретного вихованця.
Гуртовими, зорієнтованими на виховну роботу з невеликою групою дітей, об’єднаних на основі певних інтересів.
Масовими, у яких передбачається участь великої кількості учнів (у педагогіці такі форми організації виховних впливів прийнято називати заходами).
За інтенсивністю і складністю впливу прийнято розрізняти такі впливи.
Психологічно сильний вплив усвідомлюється людиною, збуджує її емоційні переживання, спонукає до зміни, коригування поведінки.
Психологічно слабкий вплив вихованець не усвідомлює, емоційно не переживає їх, він не викликає зміни його поведінки. Зазвичай такий вплив є наслідком недостатнього врахування вихователем віку, статі, досягнутого вихованцями рівня особистісного розвитку, їхніх значущих потреб і актуального психологічного стану.
За простотою – складністю виховного впливу розрізняють виховні дії, які можуть охоплювати більшу або меншу
Кількість рівнів відображення людиною дійсності, починаючи від психофізіологічного й закінчуючи особистісним.