Головна ⇒ 📌Рослинництво ⇒ КМИН – ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ

КМИН – ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ

ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ

6.2. ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ

6.2.2. КМИН

ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Насіння кмину використовують як приправу у хлібопекарській, консервній промисловості, під час соління тощо. Плоди його містять 4-7% ефірної олії, яку застосовують у харчовій промисловості для виготовлення горілки і лікерів, а також у консервній, фармацевтичній, косметичній і миловарній промисловості. Крім того, плоди кмину містять до 16% жирної технічної олії. У макусі кмину багато білка і жиру, тому вона є цінним концентрованим кормом для тварин.

Солому і полову кмину використовують як дієтичну і молокогінну добавку до концентрованих кормів. Насіння кмину збирають і з дикорослих рослин (хоча воно трохи дрібніше, ніж у культурних сортів, проте містить до 9% ефірної олії).

У Європі, Північній Африці, Азії, Америці кмин вирощують як олійну, лікарську і медоносну культуру.

У нашій країні кмин займає близько 4 тис. га. Основні площі його розміщені у Хмельницькій, Львівській і Тернопільській областях. Досить високі врожаї його збирають у Центрально-Чорноземних областях Росії і в Білорусі. Урожайність насіння кмину становить 6-10, а за умов високої агротехніки

досягає 15-20 ц/га і більше.

БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ. Кмин звичайний (Carum carvi L.) належить до родини Селерових. У західних областях України поширені його дикорослі види. У культурі кмин – дворічна рослина. На першому році розвивається розетка прикореневих листків, на другому – прямостояче розгалужене стебло заввишки 1-1,5 м з пірчастими листками. Корінь кмину дуже розгалужений. У ньому нагромаджуються пластичні речовини для створення у наступному році плодоносних стебел. Суцвіття – складний зонтик. Плід – двосім’янка, яка розпадається під час достигання. У плоді є шість олійних канальців. Маса 1000 насінин – близько 2,5 г.

Насіння проростає за температури 6-8 °С. Сходи з’являються через 14- 18 діб. Кмин маловибагливий до тепла, проте потребує багато вологи і родючих грунтів. Високі врожаї його мають на середньозв’язних достатньо зволожених родючих грунтах, багатих на гумус і сполуки кальцію. На кислих, перезволожених або сухих грунтах росте дуже погано. Зазвичай кмин вирощують як дворічну культуру, однак виведено й однорічну форму кмину, яка після сівби у ранні строки формує врожай на першому році життя.

СОРТИ. Найпоширеніші сорти кмину – Хмельницький, Подільський 9, Случ.

ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ. У сівозміні кмин розміщують після озимої пшениці, яку висівали по удобрених парах, або після бобових трав. Вищі врожаї кмину вирощують тоді, коли його висівають на другий рік після внесення гною. Кмин сіють на початку весняних польових робіт. Його

Можна підсівати під ярі зернові, які швидко звільняють поле, наприклад під ячмінь, або у сумішці з маком (широкорядним способом).

Під кмин проводять глибоку зяблеву оранку на глибину 27-30 см. Рано навесні затримують вологу, знищують бур’яни і вирівнюють поверхню поля. Кмин добре реагує на внесення добрив. Органічні добрива (гній) доцільніше вносити під попередник. Ефективне також внесення під зяблеву оранку компосту. Значні прирости врожаю кмину мають після внесення повного мінерального добрива із розрахунку 30-40 кг/га діючої речовини.

Сіють кмин широкорядним способом з міжряддями 45 см. Норма висіву насіння – 8-10 кг/га. Загортають насіння на глибину 2-2,5 см. Після сівби поле коткують кільчастими котками. Кмин можна сіяти і в липні на полях, зайнятих паром.

Догляд за посівами кмину в рік сівби полягає у розпушуванні грунту в міжряддях. У разі сівби кмину під покривну культуру після її збирання треба глибше розпушити грунт, щоб знищити стерню і бур’яни. Навесні наступного року грунт розпушують не більше двох разів, одночасно вносячи мінеральні добрива. Кмин швидко розвивається, і рядки змикаються. Важливим заходом догляду за посівами є боронування навесні впоперек напряму рядків. Перед боронуванням часто вносять мінеральні добрива.

Кмин збирають у похмурі дні або вранці за наявності роси, щоб запобігти обсипанню насіння. Збирати врожай починають тоді, коли побуріє 50-60% плодів. Рослини у цей час мають червонувате забарвлення. Запізнення зі збиранням призводить до значних втрат урожаю. Сорти кмину, які під час достигання не обсипаються, можна збирати комбайнами після того, як більшість насіння побуріє. Зібране насіння потрібно розстелити в сухому приміщенні шаром 10 см і часто перелопачувати, оскільки воно швидко зігрівається і пліснявіє. Вологість насіння для зберігання має бути не вище 10-11%. Насіння під час зберігання дуже пошкоджується гризунами, тому їх потрібно знешкоджувати.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Related posts:

  1. КМИН – ПРЯНІ РОСЛИНИ Сад і город (енциклопедія) ПРЯНІ РОСЛИНИ КМИН Кмин вирощують в основному для одержання ароматного насіння. Ці прянощі використовуються при готуванні м’яса, риби, хліба, кондитерських виробів. Дуже корисний свіжий кмин для сільськогосподарських тварин, його згодовують при кольках, метеоризмі, порушенні бродильних процесів кишечника. Висіваючи кмин, слід пам’ятати, що насіння цієї пряної культури є найсильнішою отрутою для птахів, […]...

  2. ФЕНХЕЛЬ – ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2. ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2.5. ФЕНХЕЛЬ Фенхель (Foeniculum L.) належить до родини Селерових. В Україні його вирощують як однорічну культуру переважно в Хмельницькій і Чернігівській областях. Насіння фенхелю містить 4-6% ефірної олії (анетолу), яку застосовують у медицині, парфумерно-косметичній та лікеро-горілчаній промисловості. Фенхель – волого – і світлолюбна рослина, чутлива до низьких температур. […]...

  3. КОРІАНДР – ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2. ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2.1. КОРІАНДР ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Найбільші посівні площі серед ефіроолійних культур займає коріандр. В Україні посівна площа його досягає 25 тис. га. Коріандр вирощують у багатьох країнах Європи, Азії, у Північній Африці, Америці й Австралії. В Україні коріандр почали вирощувати з 30-х років XIX ст. Вирощують коріандр також у […]...

  4. ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2. ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ З ефіроолійних культур добувають ефірну (летку) олію з приємним запахом, що використовується у різних галузях промисловості – парфумерній, кондитерській, миловарній, харчовій, тютюновій тощо. Найпоширенішими ефіроолійними культурами є коріандр, кмин, м’ята, фенхель, аніс, шавлія мускатна, лаванда та ін. Ефірна олія у цих рослинах міститься в плодах, суцвіттях, листках і […]...

  5. М’ЯТА ПЕРЦЕВА – ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2. ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2.3. М’ЯТА ПЕРЦЕВА ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. М’яту перцеву в Європі почали вирощувати близько 300 років тому. Вона є важливою ефіроолійною культурою. Найбільше м’яти вирощують на території колишнього СРСР і в США. Значні посівні площі м’яти в Японії, Італії, Румунії, Китаї. Великій Британії, Франції, Польщі. Серед ефіроолійних культур в Україні […]...

  6. ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ Олійні культури мають велике господарське значення. З їх насіння добувають олію, яку споживають і використовують у харчовій, кондитерській, консервній і маргариновій, а також у лакофарбовій, миловарній, текстильній, шкіряній промисловості. Макуха, що залишається після переробки насіння, а також шрот (знежирена макуха) є добрим концентрованим кормом для годівлі тварин. До олійних культур належать […]...

  7. ШАВЛІЯ МУСКАТНА – ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2. ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2.7. ШАВЛІЯ МУСКАТНА Шавлія мускатна (Salvia sclarea L.) – дворічна рослина з родини Губоцвітих. Суцвіття її містять до 0,3-0,35% ефірної олії, яку використовують у парфумерній і харчовій промисловості. Шавлія – медоносна культура. В Україні шавлію вирощують в Автономній Республіці Крим, Запорізькій та Одеській областях. Урожайність суцвіть шавлії становить […]...

  8. РИЖІЙ – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.12. РИЖІЙ ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Рижій відомий дуже давно. Батьківщина його – Мала Азія, Закавказзя, Іран. Вирощують рижій у північних районах лісостепової зони, західних областях України та на Поліссі. Насіння рижію містить від 26 до 46% олії, що належить до напіввисихаючих. Олію використовують (особливо в суміші з лляною) для […]...

  9. ЛЬОН-КУЧЕРЯВЕЦЬ (ОЛІЙНИЙ) – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.2. ЛЬОН-КУЧЕРЯВЕЦЬ (ОЛІЙНИЙ) ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Льон-кучерявець вирощують для виробництва олії, яку використовують для виготовлення оліфи, фарб, лаків, а також для харчування. Насіння його містить 30-48% олії. Макуха, що є продуктом переробки насіння, – цінний концентрований корм для тварин, особливо для молодняку великої рогатої худоби. Вона містить до 35% […]...

  10. ЛАВАНДА – ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2. ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2.6. ЛАВАНДА Лаванда (Lavandula L.) – багаторічна, вічнозелена, напівчагарникова рослина з родини Губоцвітих. Вихід ефірної олії з суцвіть коливається від 0,8 до 2,5%. Ефірну олію використовують у парфумерній і миловарній промисловості та медицині. Лаванда – медоносна культура. В Україні лаванду вирощують в Автономній Республіці Крим та Одеській області. […]...

  11. СУРІПИЦЯ ОЗИМА – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.6. СУРІПИЦЯ ОЗИМА Суріпиця озима найпоширеніша на Поліссі, зокрема в Житомирській області. Невеликі площі займає вона у західних областях. У суріпиці, як і в ріпаку, головний корінь веретеноподібний, але дещо коротший і з великою кількістю бічних корінців. Стебло пряме, розгалужене, листки світло-зеленого кольору, трохи вкриті волосками. Стручки не […]...

  12. КУНЖУТ – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.9. КУНЖУТ Кунжут (Sesamum L.) – однорічна рослина, належить до родини Кунжутових. Насіння його містить від 48 до 63% високоякісної олії та близько 24% білка. Олію використовують у харчовій і консервній промисловості для виготовлення маргарину, консервів тощо. Макуха містить до 40% білка. Її використовують у кондитерському виробництві для […]...

  13. АРАХІС, АБО ЗЕМЛЯНИЙ ГОРІХ – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.10. АРАХІС, АБО ЗЕМЛЯНИЙ ГОРІХ ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Арахіс за вмістом олії у насінні займає одне з перших місць серед олійних культур. Насіння арахісу містить 45-60% олії, 25-37 білка та до 20% безазотистих екстрактивних речовин. Олія має високі харчові якості, її широко використовують у їжу, а також у консервній, […]...

  14. РІПАК ЯРИЙ – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.5. РІПАК ЯРИЙ Ріпак ярий (Brassica napus L. oleifera annua Metzg.) – однорічна рослина з родини Капустяних (Brassicaceae). Він менш вибагливий до умов вирощування, ніж озимий. Корінь ріпаку ярого веретеноподібний, проникає у грунт на глибину 80 см, слаборозгалужений, з невеликою кількістю бічних корінців, що розміщуються у верхньому шарі […]...

  15. САФЛОР – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.11. САФЛОР ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Сафлор – цінна олійна культура для вирощування у посушливих районах. Уміст олії у насінні залежно від сорту та умов вирощування становить 25-37%. Олію використовують для харчових цілей, виробництва маргарину, оліфи, фарб, мила, лінолеуму тощо. Макуха сафлору трохи гіркувата на смак, але тварини до неї […]...

  16. МАК – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.8. МАК ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Батьківщиною маку вважають середземноморські країни, де його культура ще до нашої ери поширилась у Греції, а далі через країни Малої Азії на схід, до Індії та Китаю. У Швейцарії у розкопках свайних будівель епохи неоліту знайдено рештки насіння маку, яке місцеве населення вживало в […]...

  17. ЯЧМІНЬ ОЗИМИЙ – ОЗИМІ ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ 1.2. ОЗИМІ ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ 1.2.3. ЯЧМІНЬ ОЗИМИЙ ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Ячмінь озимий вирощують як продовольчу (круп’яну) і кормову культуру. Зерно ячменю і його відходи використовують для годівлі всіх видів і марші, зокрема свиней. Ячмінна солома – цінний корм для великої рогатої худоби. Зерно ячменю озимого містить мало білка, тому його використовують у пивоварній промисловості. […]...

  18. ЛЯЛЕМАНЦІЯ – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.14. ЛЯЛЕМАНЦІЯ Лялеманція (Lallemancia) – однорічна рослина з родини Губоцвітих. Корінь стрижневий. Стебло пряме, розгалужене, чотиригранне, до 60 см заввишки. Листки видовжено-ланцетної форми. Квітки зібрані в несправжні мутівки. Зав’язь чотиригнізда. Насіння дрібне, темно-коричневе з білим рубчиком. Маса 1000 насінин 4-5,5 г. Насіння лялеманції містить 35-42% олії, що швидко […]...

  19. РИЦИНА – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.7. РИЦИНА ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Рицина походить з Африки і належить до найстародавніших культур. Світова посівна площа її становить близько 900 тис. га. Із них майже 600 тис. га – в Індії. Великі площі займає вона у Китаї та Аргентині. Багато сіють її в Італії, Угорщині, Румунії, Болгарії. У […]...

  20. ДЖУТ – ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ 7.5. ДЖУТ ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Джут – високоврожайна луб’яна культура тропічних і субтропічних країн. Волокно джуту міцне, еластичне, відзначається високою гігроскопічністю і використовується для виготовлення мішків, брезентів, канатів, килимів. Найпоширеніший джут в Індії, звідки він і походить. Значні площі його є в Китаї та інших країнах Азії, Африки, Америки. Джут вирощують також в Узбекистані […]...

  21. КАВУН – БАШТАННІ КУЛЬТУРИ БАШТАННІ КУЛЬТУРИ 5.2. КАВУН Кавун завезено на територію України у XIII ст. Тепер він є основною баштанною культурою. В Україні займає 70% посівної площі баштанних культур у зоні Степу. Кавун – теплолюбна рослина. Насіння його починає проростати за температури 12-15 °С. Оптимальна температура росту – 30-35 °С. За сприятливих умов сходи з’являються на сьомий-десятий день […]...

  22. ГІРЧИЦЯ – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.3. ГІРЧИЦЯ ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. У сільськогосподарському виробництві використовують три види гірчиці: сизу, або сарептську (Brassica juncea Czern.), білу (Sinapis alba L.) і чорну (Brassica nigra L.), які належать до родини Капустяних. Гірчиця сарептська, або сиза походить зі Східної Азії. У Росії поширилась з XVIII ст. на Поволжі й […]...

  23. ПІСЛЯЗБИРАЛЬНА ОБРОБКА НАСІННЯ ОСНОВИ НАСІННЄЗНАВСТВА 11.4. ПІСЛЯЗБИРАЛЬНА ОБРОБКА НАСІННЯ Після обмолоту потрібно відразу очистити і висушити насіння, щоб воно не втратило схожості на токах. Під час очищення і сортування видаляється дрібне, легке, щупле насіння та інші домішки, тобто для сівби готується найкраще насіння відповідно до вимог державного стандарту. Насіння бур’янів, а також бите, роздавлене насіння основної зернової культури […]...

  24. ПШЕНИЦЯ ЯРА – ЯРІ ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ 1.3. ЯРІ ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ 1.3.1. ПШЕНИЦЯ ЯРА ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Пшениця яра є однією з найцінніших продовольчих культур. Її широко використовують у хлібопекарському та кондитерському виробництві. Чорно, вирощене в південно-східних районах країни, має високий вміст білка (15- 18%). Взерні ярої твердої пшениці вміст білка ще вищий (у посушливих районах до 21% і більше). Сорт […]...

  25. БОБИ – БОБОВІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) БОБОВІ КУЛЬТУРИ БОБИ Це однолітня трав’яниста перехреснозапильна рослина, що дає чоловічі та жіночі квітки. Плоди різної довжини – від 4 до 20 см. У їжу використовують зелені плоди з недозрілим насінням, 3 усіх бобових у овочевих бобів найвищий уміст білків, а у них містяться амінокислоти, вітамін С, вітаміни групи В. нікотинова […]...

  26. КЕНАФ – ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ 7.4. КЕНАФ ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Кенаф – високоврожайна луб’яна культура. Сухі стебла його містять до 16-18% цінного волокна, яке відзначається еластичністю, міцністю та високою гігроскопічністю. Волокно кенафу широко використовують для виробництва шпагату, мішковини, мотузок. Насіння кенафу містить до 20% технічної олії, яку застосовують у шкіряній, миловарній та лакофарбовій промисловості. Макуху згодовують тваринам. Високі врожаї […]...

  27. ПІСЛЯЖНИВНІ Й ПІСЛЯУКІСНІ ПОСІВИ – ПРОМІЖНІ КУЛЬТУРИ ПРОМІЖНІ КУЛЬТУРИ 10.1. ПІСЛЯЖНИВНІ Й ПІСЛЯУКІСНІ ПОСІВИ Післяжнивні посіви у західних областях і на Поліссі застосовують давно. Під них найкраще відводити поля після ранньостиглих культур – озимого та ярого ячменю, жита, озимого ріпаку та ранніх сортів озимої пшениці. Післяукісні посіви розміщують після сумішок озимої вики з житом, іноді – після вико-вівсяної сумішки раннього строку сівби. […]...

  28. ОГІРКОВА ТРАВА – САЛАТНІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) САЛАТНІ КУЛЬТУРИ ОГІРКОВА ТРАВА Інші назви – бораго, огірочник – це однолітня рослина родини шорстколистих, що дає сильно розвинену листкову розетку. Стебло пряме завдовжки 7-10 см. Уся надземна частина огіркової трави має сильний запах огірка, за що й одержала свою назву. Огіркова трава була відома ще в Давньому Римі, цінувалася не […]...

  29. ТРИТИКАЛЕ – ОЗИМІ ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ 1.2. ОЗИМІ ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ 1.2.4. ТРИТИКАЛЕ ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Тритикале – зернова культура, виведена схрещуванням пшениці з житом. Характеризується потенційною врожайністю, високим вмістом у зерні білка і незамінних амінокислот (лізину, триптофану). Зерно тритикале характеризується таким хімічним складом: вміст білка 11-23%, крохмалю 49-57%, клітковини 2-3%, жиру 3-5%, золи 1,8-2,2% (Г. П. Жемела, А. Г. Мусатов, […]...

  30. СПАРЖА – ДЕЛІКАТЕСНІ ГОРОДНІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) ДЕЛІКАТЕСНІ ГОРОДНІ КУЛЬТУРИ СПАРЖА У нас спаржа асоціюється з французькою кухнею, дорогими ресторанами, аристократичними обідами. Мало хто знає, що ця рослина в дикому стані росте майже на всій території Європи, на Кавказі й у Західному Сибіру. Як культурна рослина спаржа культивувалася більше 2 тис. років. До нас вона потрапила на початку […]...

  31. ПЕРЕЦЬ ГОСТРИЙ – ДЕЛІКАТЕСНІ ГОРОДНІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) ДЕЛІКАТЕСНІ ГОРОДНІ КУЛЬТУРИ ПЕРЕЦЬ ГОСТРИЙ Незамінна культура для приготування приправ, соусів, готування всіх видів їжі: від супів до гострих коржів. За розповсюдженістю перець гострий посідає друге місце після помідорів. Використовується свіжим, сушеним, меленим. У медицині широко відома спиртова настойка перцю, яку застосовують для лікування ревматизму, радикулітів. За рахунок речовин, що подразнюють […]...

  32. РИС – ЯРІ ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ 1.3. ЯРІ ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ 1.3.8. РИС ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Рис належить до основних зернових культур світу. За площею посіву він посідає друге місце в світі після пшениці. Світова посівна площа рису становить близько 150 млн га, а валовий збір зерна – понад 330 млн т. Батьківщиною рису є Південно-Східна Азія, де його культура була […]...

  33. ПРОМІЖНІ КУЛЬТУРИ ПРОМІЖНІ КУЛЬТУРИ Одним з основних резервів підвищення врожайності сільськогосподарських культур і раціонального використання землі є широке впровадження посівів проміжних культур. Проміжні культури – сільськогосподарські рослини, що дають урожай навесні до сівби або восени до збирання основної культури сівозміни, а також ті, що займають площу поля одночасно з основною культурою. Вирощують їх у літній, осінній і […]...

  34. КОНОПЛІ – ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ 7.2. КОНОПЛІ ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Коноплі – стародавня культура. Перші згадки про цю культуру є у китайській літературі IX ст. до н. е. Волокно конопель уже тоді використовували для виробництва тканин. Культура конопель з Середньої Азії потрапила до Східної і Середньої Європи. У Київській Русі коноплі вирощували вже у IX ст., а з XVI […]...

  35. ЖИТО ОЗИМЕ – ОЗИМІ ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ 1.2. ОЗИМІ ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ 1.2.2. ЖИТО ОЗИМЕ ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. У багатьох районах України жито озиме займає великі посівні площі. Батьківщина жита – Мала і Середня Азія та передгір’я Кавказу, де воно забур’янювало посіви пшениці та ячменю. Жито порівняно з пшеницею – молода культура. Можливо, разом із пшеницею і ячменем воно потрапило у північні […]...

  36. ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ Прядивні культури вирощують як сировину для виготовлення рослинного волокна. У більшості прядивних рослин (льону-довгунця, конопель, кенафу, джуту та ін.) волокно утворюється на стеблах, тільки у деяких – на насінні (бавовнику). Волокно використовують для виготовлення різних виробів – тканин, брезенту, канатів, шпагату тощо. Збільшення виробництва волокна сприяє розвиткові текстильної промисловості у нашій країні. З […]...

  37. ЛЮБИСТОК – ДЕЛІКАТЕСНІ ГОРОДНІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) ДЕЛІКАТЕСНІ ГОРОДНІ КУЛЬТУРИ ЛЮБИСТОК Це дуже популярна в Україні пряність, яка швидко поширюється в усіх регіонах з помірним і теплим кліматом. Любисток дотепер зустрічається в дикрослому вигляді на європейській території СНД і на Кавказі. У їжу використовують зелені частини молодих рослин як пряність для салатів, при консервуванні овочів. З коріння любистку […]...

  38. ГАРБУЗ І КАБАЧОК – БАШТАННІ КУЛЬТУРИ БАШТАННІ КУЛЬТУРИ 5.1. ГАРБУЗ І КАБАЧОК ГАРБУЗ, який вирощують в Україні, належать до трьох ботанічних видів – волоський (Cucurbita maxima Duch.), твердокорий (Cucurbitaреро L.) і мускатний (Cucurbita moschata Duch. expior). Найбільше поширення має твердокорий гарбуз. Гарбуз – це однорічна рослина з роздільностатевими квітками. Стебло повзуче, гранчасте, розгалужене на батоги другого і третього порядків, листя крупне, […]...

  39. РЕВІНЬ – БАГАТОРІЧНІ ГОРОДНІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) БАГАТОРІЧНІ ГОРОДНІ КУЛЬТУРИ РЕВІНЬ Ревінь – це багаторічна трав’яниста рослина з родини гречаних. У нього дуже велике листя на довгих і товстих черешках, які вживають у їжу. З ревеню варять варення, киселі, компоти, використовують у кондитерській промисловості. У зв’язку з тим, що в черешках ревеню міститься велика кількість органічних кислот (щавлева, […]...

  40. СОРГО – ЯРІ ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ 1.3. ЯРІ ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ 1.3.6. СОРГО ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Сорго належить до високоврожайних культур. Його широко використовують як зернову і кормову культуру. Цукрові сорти сорго, стебла яких містять понад 10% цукру, є цінною сировиною для виготовлення патоки, цукрових сиропів, спирту тощо. У Південній Африці та Азії трапляється багато диких форм сорго, подібних до поширених […]...

Ви зараз читаєте: КМИН – ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ
«
»