Головна ⇒ 📌Довідник з природознавства ⇒ Коефіцієнт екологічної відповідності лісів К. Б. Лосицького

Коефіцієнт екологічної відповідності лісів К. Б. Лосицького

Лісівництво

РОЗДІЛ 2. ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ЛІСІВ ЛІСІВНИЧИМИ МЕТОДАМИ

Лекція 3. ФАКТИЧНА І ПОТЕНЦІАЛЬНА ПРОДУКТИВНІСТЬ ЛІСІВ

3.2 Коефіцієнт екологічної відповідності лісів К. Б. Лосицького, його біологічна сутність

При обгрунтуванні продуктивності еталонних насаджень недоцільно включати в аналіз численні прояви екологічних факторів – грунтів, вологи і т. д., бо не завжди є кількісні співвідношення між, наприклад, родючістю грунту і продуктивністю. Тому, знаючи біоекологію основних порід, можливу продуктивність встановлюють

з певним наближенням оптимальних параметрів клімату, грунтів до певних деревних порід, насаджень. При цьому орієнтація ведеться, як уже було сказано, не на середній клас бонітету, а на реально існуючі насадження вищих бонітетів.

Встановлення залежності приросту деревної маси від гігротермічних показників цікавило багатьох дослідників як у нас, так і за рубежем. Були пропозиції, наприклад, Колоскова (1963), Шашко (1967), Черепніна (1968), Века, Парден, Патерсона (1961), але всі вони не відповідали реаліям, оскільки не розкривали фізичну суть зв’язків між теплом, вологою та річним приростом деревини. Простіший

підхід знайшов К. Б. Лосицький, запропонувавши показник потенціальної продуктивності лісу на одиницю тепла (Рr) – на 1 кДж/см-2.рік-1 або 100°С активних (10°С) температур. Виявляється, що кількість тепла, яка потрібна для приросту одиниці маси насадження однієї й тієї ж породи в одному і тому ж віці – величина постійна і не залежить від географічного району. Співставляючи кількість тепла і величини середнього річного приросту в різних географічних пунктах, К. Б. Лосицький отримав такі фактичні величини приросту в м3 на 1 кДж/см-2 *рік-1 для ялини: Архангельськ-0,05; С.-Петербург – 0,05; Москва – 0,06; Мінськ – 0,06; Брянськ – 0,06. Залежність виявилася дуже тісною (коефіцієнт кореляції між приростом та сумою активних температур – 0,923; радіаційним балансом – 0,973).

Встановлені наступні величини показника потенціальної продуктивності для Європейської частини Росії та Білорусі.

Як бачимо, величина Рr узгоджується з швидкістю росту деревних порід, тобто зі здатністю накопичувати деревну масу за одиницю часу.

Оскільки на продуктивність деревостанів у межах того чи іншого регіону впливає грунт, К. Б. Лосицький також запропонував для вирощування лісостанів певного складу в певних умовах коефіцієнт екологічної відповідності (К. е. в.). Він являє собою відношення величини запасу на корені в стиглому віці або середнього річного приросту

Таблиця

Величини показника потенціальної продуктивності насаджень (за К. Б. Лосицьким, 1980)

Порода	1 кДж/см-2*рік-1	На100°С активних температур
По запасу на корені	По загальній продуктивності	По запасу на корені	По загальній продуктивності
Сосна звичайна	0,04	0,08	0,22	0,40
Ялина звичайна	0,06	0,10	0,31	0,52
Дуб звичайний	0,03	0,05	0,20	0,27
Береза повисла	0,04	0,05	0,20	0,27
Осика	0,05	0,07	0,26	0,38
Вільха чорна	0,04	0,05	0,21	0,28

Насадження при даних грунтових умовах до запасу чи приросту насаджень на грунтах вищої родючості, що забезпечують вирощування в даному географічному районі насаджень найбільшої продуктивності. Найвищий запас береться за одиницю, а для інших умов К. е. в. буде становити якусь частку одиниці. Він може встановлюватись для типів і підтипів грунтів та їх відмін, а також для типів лісорослинних умов. Біологічна суть коефіцієнта екологічної відповідності полягає в тому, що грунт, на якому зростає насадження тієї чи іншої деревної породи, за своєю родючістю більшою або меншою мірою відповідає вимогам переважаючої породи до грунтових умов. Це співвідношення знаходять кількісне відображення у запасі деревини та в загальній продуктивності лісостану. Оцінка грунту через величину запасу (врожаю деревини) показує ступінь придатності його для даної деревної породи, вказуючи на певний вміст поживних речовин та наявність вологи, необхідних для росту і розвитку насаджень. Тобто, запас деревини на 1 га (стовбурна маса) є узагальнюючим показником, критерієм для оцінки якості грунту. Найпростіше дати оцінку якості грунту за механічним складом, ступенем опідзоленості та вологості в межах типу грунту.

К. Б. Лосицький встановив для умов Полісся (Білорусь) такі значення К. е. в: для сосни в А1-0,37; А2-0,48; А3-0,63; А4-0,48; А5-0,25; В2-0,80; В3- 1,00; В4-0,63; С2-1,00.

Знаючи показник потенціальної продуктивності для конкретної породи даного району і користуючись коефіцієнтами екологічної відповідності, можна визначити продуктивність насаджень даної породи для цього району без закладки пробних площ. Потрібно лише взяти радіаційний баланс з метеодовідника. Але можна підшукувати потрібні якості лісостанів й за лісовпорядкувальними матеріалами. Брати за основу таблиці ходу росту не слід, оскільки вони являють собою не зовсім вдалу спробу оптимізації процесу лісовирощування. У таблицях ходу росту занадто високі суми площ перерізів та запаси в пристигаючи та стиглих насадженнях. У природі такого не буває. Продуктивність лісостанів з віком зменшується швидше, ніж це передбачено таблицями ходу росту.

Тому еталонні насадження слід підшукувати на підставі наведеного принципу розрахунків. Наприклад, потрібно встановити потенціальну продуктивність штучно створених сосняків на Житомирщині у віці їх стиглості (80 років). Для цього можна використати дані “Краткого справочника по лесному фонду Украинской ССР” (1989), з нього визначають середній клас бонітету. Він буде рівним II,5. Звернувшись до таблиць ходу росту, які складені за типами лісорослинних умов, маємо в В2-Іа клас бонітету і запас у 80 років 637 м-3та-1, в С2-Іс клас бонітету і у 80 років запас 899 м-3 та-1, а в С2В2-Іа клас бонітету і у 80 років – 754 м-3*га1.

Співставивши середній клас бонітету (II,5) з вищими класами за типами лісорослинних умов, обчислимо коефіцієнт екологічної відповідності, який для Іа бонітету (В2) – рівний 0,8. Звідси для В2 при середній величині Рr в 0,045 маємо: 0,045:0,8=0,056. При величині радіаційного балансу 129,7 (130) кДж/см-2 * рік-1 величина середнього річного приросту буде рівною 0,056×130=7,3 м-3 *га-1. У 80 років запас становитиме 7,3×80=584 м -3 *га-1 або дещо менший порівняно з таблицями ходу росту для свіжого субору (637м -3 *га-1).