КОВАЛЕВСЬКИЙ Максим Максимович
Соціологія короткий енциклопедичний словник
КОВАЛЕВСЬКИЙ Максим Максимович (08.09.1851, Харків – 05.04.1916, Петроград) – соціолог, юрист, історик, етнограф, політ, діяч, акад. Закінчив юрид. ф-т Харківського ун-ту (1872), де під кер. проф. Д. І. Каченовського, відомого фахівця в галузі міжнар. права, вивчав історію англ. політ, установ. Продовжував студії в Берліні, Парижі, Лондоні, де близько зійшовся з Г. – Д.-С. Меном, Дж. Брайсоном і К. Марксом. В 1877 р. обраний проф. держ, права і порівняльної історії права Московського ун-ту, в 1880 р. захистив докт. дис.
Розглядаючи історію розвитку суспільства як результат взаємодії незалежних одне від одного явищ, процесів і факторів (демогр., географ., психол. тощо), К. писав: “Соціологія тільки виграє від того, коли турбота про відшукання фактора, ще й на додаток первинного і головнішого, поступово буде виключена з найближчих її завдань, коли в повній відповідності з складністю суспільних явищ, вона обмежиться вказанням на одночасовий і паралельний вплив і протидію багатьох причин”. К. намагався подолати односторонність різних соціол. напрямів на грунті “теорії соціального поступу”, суть прогресу К. бачив у розвитку солідарності і єдності між соціальними групами, класами і народами, тобто в соціальній гармонії.
В своїх дослідженнях К. широко використовував історико-порівняльний метод. Розробляючи соціол. питання, спирався не на абстрактні філос. постулати, а на фактичний матеріал, котрий подавали історія, етнографія, соціальний та г.-п. побут народів. Порівнюючи певні соціальні явища, К. завжди виходив з їх істор. еволюції В соціол працях К. виступає передовсім істориком, тоді як в істор. дослідженнях у ньому переважає соціолог. За влучною характеристикою М. Кареєва, К. був істориком – соціологом, істориком сусп. відносин і соціального ладу. Численні праці К. друкувалися не тільки в Росії, а й за кордоном (К. знав майже всі європейські мови).
К. – член кор. (1899), дійсний член Петербурзької акад. наук (1914), почесний член численних закордонних наук, т-в і акад.; один з засновників Міжнар. ін-ту соціології, де в 1895 р. був обраний віце-президентом, а в 1907 р. – президентом.
– Тв.: Современный обычай и древний закон. Т. І – 2. М., 1886; Происхождение современной демократии. Т. І – 4. М., 1895 – 1899; Современные социологи. СПб., 1905; Социология. Т. І – 2. СПб., 1910; Соч.: В 2 Т. СПб., 1997.