Головна ⇒ 📌Економічний словник ⇒ Кредитно-грошова політика
Кредитно-грошова політика
Кредитно-грошова політика – діяльність керівних кредитно-грошових установ, спрямована на протидію циклічним тенденціям у функціонуванні банківської системи. Її мета – допомогти економіці в досягненні загального рівня виробництва, який характеризується повною зайнятістю та відсутністю інфляції. Скерована на збільшення пропозиції грошей під час спаду ділової активності та її обмеження під час інфляції, щоб стримати видатки. Основні інструменти К. – г. п.:1) операції центральних банків на відкритому ринку (купівля – продаж державних
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Форма емісії Форма емісії – випуск різних форм грошей у готівковій і безготівковій формах залежно від зростання товарної маси, темпів інфляції, швидкості обертання грошей та інших чинників. Основними Ф. е. є: 1) депозитна (зростання залишків на депозитах комерційних банків внаслідок збільшення центральним банком своїх кредитних вкладень шляхом надання позик і наступного кредитування банками клієнтів); 2) бюджетна (на […]...
- Небанківські кредитно-фінансові інститути Небанківські кредитно-фінансові інститути – спеціалізовані фінансово-кредитні підприємства, які займаються кредитуванням окремих сфер і галузей економіки з метою отримання прибутків. До таких інститутів належать інвестиційні фонди (акумулюють позичковий капітал на тривалий період і надають його функціонуючим капіталістам і державі шляхом випуску і розміщення цінних паперів), страхові компанії (акумулюють значні фінансові ресурси шляхом продажу страхових полісів і […]...
- Грошова система Грошова система – форма організації грошового обігу, що історично склалася уданій країні і закріплена національним законодавством Сформувалась Г. с. в XVI-XVII ст. До її складу належить грошова одиниця, масштаб цін, види грошових знаків, порядок випуску / імітування / та регулювання грошей. Існують Г. с. двох типів. металевого обігу, при якому такий грошовий товар виконує всі […]...
- Фіскальна політика Фіскальна політика (від лат. fiskalis – належить до інтересів казни) – зміни, які вносить уряд у розміри та умови оподаткування, а також у розмір та порядок державних витрат з метою стабілізації економіки. Згідно з одним із постулатів кейнсіанської теорії уряд для досягнення повної зайнятості та зниження інфляції повинен проводити цілеспрямовану Ф. п. В період економічного […]...
- Депозитна політика держави Депозитна політика держави – форма економічної політики держави, спрямована на регламентування правил формування депозитів у комерційних і ощадних банках, а також у небанківських грошово-кредитних установах. Розрізняють два види Д. п. д. Перший – політика сильного державного регулювання депозитних установ, яка здійснюється за умов значної інфляції, або стагфляції, коли зростання рівня сукупних цін супроводжується значним спадом […]...
- Кредитна політика Кредитна політика – комплекс методів і засобів у сфері кредитних відносин, які здійснюють центральний банк і держава з метою антициклічного регулювання і пристосування ринку позичкових капіталів до соціально-економічного розвитку. Конкретні цілі К. п. – послаблення економічних криз, обмеження інфляції, забезпечення стабільного зростання виробництва і функціонування ринку позичкових капіталів, забезпечення оптимального платіжного балансу. Перші спроби здійснення […]...
- Ліквідний фонд банку Ліквідний фонд банку – частина фактичних резервів банку, яку він може використовувати для виплат за своїми борговими зобов’язаннями. Розмір Л. ф. б. становить надлишок фактичних резервів над його обов’язковими резервами, які обов’язково депонуються в національному банку. Останній впливає на розмір Л. ф. б. шляхом регулювання резервної норми. Тому зі зменшенням резервної норми зменшуються обов’язкові і […]...
- Політика відсоткова Політика відсоткова – теорія і практика державного і наддержавного регулювання ціни кредитів зміною облікової відсоткової ставки. Зміною облікової ставки центральний банк впливає на кредитні ресурси комерційних банків. Зокрема, від співвідношення облікової та комерційної ставок значною мірою залежать загальні масштаби ринку позичкових капіталів і грошового обігу. З метою стимулювання інвестицій, що позитивно впливає на економічне зростання, […]...
- Грошова школа Грошова школа – напрям в англійській політичній економії XIX ст., згідно з яким жорстка регламентація емісії банкнот дає змогу регулювати купівельну спроможність грошей і запобігає економічним кризам. Представники Г. ш. – Г. Норман, Х. Клей, С. Оверстон (банкір Ллойд), Р. Торренс та інші – виходили з передумов кількісної грошової теорії, ототожнювали позичковий капітал з реальним. […]...
- Грошова маса Грошова маса – обсяг випущених в обіг паперових грошових знаків (банківських та казначейських білетів), металевих монет і депозитних грошей (грошових засобів на поточних рахунках у банках). У статистиці розвинених країн існує декілька понять “Г. м.”. Найпоширеніший агрегат М, складається з готівки (банкноти та розмінна монета) і залишків на поточних рахунках (“записані на рахунок гроші”), що […]...
- Грошова маса Фінансовий ринок СЛОВНИК ФІНАНСОВИХ ТЕРМІНІВ Грошова маса – кількісний показник руху грошей в економіці, що характеризує стан грошового обігу. Являє собою сукупність усіх грошей як засобів обігу та платежу, що знаходяться в економічному обороті на певну дату чи в середньому за певний період....
- Мультиплікатор банківський Мультиплікатор банківський – кількісна оцінка впливу змін у банківських депозитах на грошову масу та обсяги кредитування через механізм мультиплікації. Такий механізм діє в умовах дворівневої банківської системи за участю всієї сукупності комерційних банків і визначається за допомогою таких коефіцієнтів: 1) коефіцієнта банківської мультиплікації, оцінюється за формулою. М. б. діє у разі надання кредитів комерційним банкам […]...
- Резервні вимоги Резервні вимоги – засіб економічної реалізації грошово-кредитних інструментів НБУ, полягає у встановленні нормативу зберігання коштів комерційних банків на спеціальних рахунках і визначенні мінімальної величини залишків коштів на них. Р. в. загалом – частина резервів комерційних банків та інших фінансово-кредитних установ, яку вони зобов’язані тримати на рахунках у центральному банку. Р. в. виконують дві основні функції: […]...
- Чим відрізняється грошово-кредитна політика М. Фрідмена від кейнсіанської? Історія економічних вчень НЕОЛІБЕРАЛІЗМ Чим відрізняється грошово-кредитна політика М. Фрідмена від кейнсіанської? Фрідмен серед усіх засобів впливу на економіку демократичного суспільства віддавав перевагу грошово-кредитній політиці, бо вона не призводить до надмірного диктату уряду й не обмежує індивідуальну свободу. Але його погляд на сутність, роль і механізм впливу грошово-кредитної політики відрізняється від кейнсіанської. У монетаризмі Фрідмена […]...
- Операції на відкритому ринку Операції на відкритому ринку – сукупність заходів центрального банку з метою регулювання і контролю за грошовим обігом у країні. Ці операції здійснюються шляхом купівлі – продажу державних боргових зобов’язань (облігацій і позичок). Державні цінні папери приносять їх власникам гарантований дохід, обрахований в процентах від їх вартості. В результаті виявляється постійний інтерес до них з боку […]...
- Операції на відкритому ринку Фінансовий ринок СЛОВНИК ФІНАНСОВИХ ТЕРМІНІВ Операції на відкритому ринку – метод грошово-кредитної політики держави, що полягає в купівлі або продажу Національним банком цінних паперів на відкритому ринку. Використовується для збільшення або скорочення резервів комерційних банків, впливу на рівень ринкових відсоткових ставок, регулювання курсу державних цінних паперів. Операції на відкритому ринку проводяться з коротко – і […]...
- Формування депозитних грошей комерційними банками Формування депозитних грошей комерційними банками – система створення додаткових депозитних грошей шляхом надання взаємних позик одними комерційними банками іншим, завдяки чому виникає ефект “грошового мультиплікатора” (див. Грошовий мультиплікатор). Водночас обсяг депозитних грошей, які додатково виникають при цьому, не може перевищувати обсягів їхніх надлишкових резервів, а одні комерційні банки надають кредити тим клієнтам, які мають справу […]...
- Швидкість обороту грошей Швидкість обороту грошей – середня кількість оборотів за рік кожної грошової одиниці. Збільшення швидкості обігу грошової одиниці рівноцінне зменшенню грошової маси, необхідної для обслуговування процесу грошового обігу в країні. Згідно із законом обігу грошей кількість грошей, необхідних для обігу, визначається за формулою де СЦ – сума товарних цін, К – сума цін товарів, проданих у […]...
- Втеча від грошей “Втеча від грошей” (“бегство от денег”) – намагання власників паперових грошей, що падають у ціні, позбутися їх шляхом найшвидшого придбання реальних цінностей – рухомого і нерухомого майна. Має місце під час інфляції, за якої навіть короткочасне зберігання грошових знаків загрожує їх власникові значними втратами. Разом з тим, В. в. г. поглиблює її, бо збільшується середнє […]...
- Антиінфляційна політика Антиінфляційна політика – комплекс взаємопов’язаних напрямів, засобів і важелів держави й центрального банку країни з метою запобігання високим темпам інфляції та управління нею на незагрозливому для стабільності економічної системи рівні, а також досягнення збалансованості між темпами зростання грошової маси та темпами зростання економічних благ. Розрізняють два основні напрями (типи) A. п.; 1) неокласичний (передусім монетаристський), […]...
- Ставка рефінансування (офіційна облікова ставка) Ставка рефінансування (офіційна облікова ставка) – 1) відсоткова ставка, що використовується центральним банком при наданні кредитів комерційним банкам, а також для переобліку приватних комерційних векселів і є одним із головних важелів грошово-кредитної та валютної політики. С. р., як правило, нижча від ринкових ставок. Вона виникає під час купівлі векселів до завершення терміну їх погашення, внаслідок […]...
- Гроші дорогі Гроші дорогі – форма кредитно-грошової політики, яка здійснюється з метою стримування економічного зростання, запобігання кризі надвиробництва і розвитку інфляційних процесів. її здійснює центральний банк країни переважно в періоди високої економічної кон’юнктури. Для цього центральний банк застосовує ті самі економічні важелі, що й за проведення політики “дешевих грошей”, але в протилежному напрямі: 1) продає державні облігації […]...
- Грошова реформа 1947 р. – Україна в 1945 – першій половині 1950-х рр Історія України Новітня історія України (1939 р. – наші дні) Україна в 1945 – першій половині 1950-х рр. Грошова реформа 1947 р. З метою зміцнення фінансової системи (скорочення грошової маси, випущеної під час війни) у грудні 1947 р. було здійснено грошову реформу. Її проводили конфіскаційними методами. Старі гроші, що перебували в обігу, обмінювалися на нові […]...
- Фуллартон Фуллартон (Fullarton) Джон (1780-1849) – англійський економіст, фахівець із питань кредиту й грошового обігу. Основний твір – “регулювання грошового обігу” (1844). Ф. заперечував кількісну теорію грошей, законодавчі обмеження емісії банкнот. Відзначав, що помилка цієї теорії коріниться в сплутуванні понять паперових і кредитних грошей, грошей як засобів обігу і грошей як засобів платежу. Якщо кількість паперових […]...
- Урядова політика “дорогих” та “дешевих” грошей. Інструменти й урядові заходи із забезпечення стійкості національних грошей УРОК 79 Урядова політика “дорогих” та “дешевих” грошей. Інструменти й урядові заходи із забезпечення стійкості національних грошей Мета уроку: закріпити знання та вміння учнів розрізняти дії уряду в умовах “перегріву” економіки або з метою стимулювання виробництва і зайнятості; поглибити й систематизувати знання про механізм дії грошово-кредитної політики держави; визначити особливості “політики дорогих грошей” і “політики […]...
- Національний банк України Національний банк України – центральний банк держави, її емісійний центр, вищий рівень банківської системи України. Утворено в 1991 році. Будучи підзвітним лише Верховній Раді України, він має право законодавчої ініціативи. Своє монопольне право випускати грошові знаки та направляти їх в обіг поєднує з операціями, які проводить з резервними фондами та з касовим обслуговуванням комерційних банків, […]...
- Цінова політика підприємства Цінова політика підприємства – комплекс економічно виважених заходів встановлення цін на товари і послуги та способи їх регулювання залежно від зміни внутрішніх і зовнішніх умов з метою привласнення максимальних прибутків. Ц. п. п. залежить насамперед від типу та виду підприємств (великі, середні, дрібні, монополістичні, олігополістичні та ін.) та форм конкуренції з урахуванням зовнішніх факторів (наявність […]...
- ВАРТІСТЬ ГРОШЕЙ. ГРОШОВИЙ ОБІГ І ГРОШОВА МАСА УРОК № 42. ВАРТІСТЬ ГРОШЕЙ. ГРОШОВИЙ ОБІГ І ГРОШОВА МАСА Мета уроку: розглянути суть вартості грошей та фактори, що забезпечують довіру до неповноцінних грошей; ознайомитися з моделлю грошового обігу на мікро – та макрорівнях, основними характеристиками грошових потоків в економіці; проаналізувати фактори, що впливають на швидкість обігу грошей; сформулювати закон грошового обігу; з’ясувати поняття валюти […]...
- Емісія безготівкова Емісія безготівкова – випуск в обіг безготівкових грошей центральним банком та здебільшого комерційними банками з метою збільшення коштів для регулювання ліквідності банківської системи країни (центральним банком) та розширення своїх операцій (комерційними банками). Центральний банк здійснює Е. б. у незначних обсягах, купуючи окремі види цінних паперів, випущених найнадійнішими компаніями, а також казначейських векселів. Це зумовлено тим, […]...
- Асоціація українських банків Асоціація українських банків – добровільне об’єднання приватних і комерційних банків з метою захисту своїх інтересів, зокрема формування сприятливої законодавчої бази, уніфікації правил виконання банківських операцій та ін. Створена 1990 зусиллями 11 банків. Членами АУБ є понад 70% діючих в Україні банків; до неї наприкінці 2002 входили 134 організації, у тому числі 124 комерційні банки, 6 […]...
- Операції фондові Фінансовий ринок СЛОВНИК ФІНАНСОВИХ ТЕРМІНІВ Операції фондові – операції з цінними паперами (акціями, облігаціями й ін.). До фондових операцій банків належать: кредитування під заставу цінних паперів і купівля цінних паперів банками за власний рахунок; розміщення випущених цінних паперів; купівля і/або продаж цінних паперів на ринку за дорученням і за рахунок клієнтів; зберігання й управління цінними […]...
- Ставка процента Ставка процента – ціна, що сплачується за використання грошей, відсоток від кількості позичених грошей, розмір плати за користування позиченими коштами. С. п. переважно обчислюється у процентах до суми кредиту з розрахунку користування кредитом протягом року, її джерелом є дохід, який отримує боржник від використання кредитних коштів. Сума плати за користування кредитом включається у виробничі затрати. […]...
- Демонетизація Демонетизація – поступова втрата благородними металами функцій грошей, скорочення їх використання через розширення використання кредитно-паперових грошей. Основними причинами Д. є розширення масштабів товарно-грошових відносин, з одного боку, та неспроможність благородних металів (золота і срібла) внаслідок скорочення обсягів їх видобування, промислового використання тощо забезпечити реалізацію товарів і послуг, тобто відтворення суспільного капіталу – з іншого. Крім […]...
- Рестрикція Рестрикція (лат. restrictio – стягування, обмеження) – один із напрямів кредитної політики (“дорогих” грошей), що здійснюється у фазі економічного піднесення з метою зменшення кредитування господарства, а отже, гальмування економічного зростання. Р. пов’язана з обмеженням кредитних операцій, підвищенням рівня облікових ставок, гальмуванням темпів зростання грошової маси в обігу і спрямована на запобігання промислового буму, що призводить […]...
- Банківська система Банківська система – сукупність фінансово-кредитних підприємств і установ грошового ринку (які займаються банківською діяльністю) у їх взаємозв’язку і взаємодії, що призводить до виникнення і розвитку між ними економічних відносин. Цілісність Б. с. забезпечується передусім регулюванням з боку центрального банку. Розрізняють дворівневу Б. с. (складається з центрального банку і комерційних банків), централізовану однорівневу (такою була Б. […]...
- Політика доходів Політика доходів – практика державного адміністративного регулювання цін, грошових доходів населення і організацій. Здійснюється добровільно (якщо профспілки не добиваються підвищення заробітної плати) і примусово (коли уряд контролює ціни і зарплату без узгодження з профспілками). Головна ланка такої політики – вплив на динаміку заробітної плати. П. д. розроблена кейнсіанцями в таких основних формах: 1) встановлення рекомендаційних […]...
- Система часткового резерву у банківській справі Система часткового резерву у банківській справі – обов’язкові відрахування частини залучених комерційними банками коштів та їх розміщення на спеціальних резервних рахунках центральних банків для гарантування стабільної ліквідності банків і обмеження їх можливостей створювати більшу масу грошових ресурсів, ніж їх було залучено до комерційного банку. Здатність банківської системи створювати надлишкову кількість грошей грунтується на передумові, згідно […]...
- Політика регулювання ринкових відносин Політика регулювання ринкових відносин – комплекс економічних, адміністративних і юридичних важелів, які використовуються державою з метою впливу на ринковий механізм, його адаптацію до нових умов. П. р. р. в. передбачає вплив держави на умови та механізми функціонування ринку, його структуру та інфраструктуру, його функції. На нижчій стадії розвитку капіталізму ринкові відносини та відповідний механізм їх […]...
- Фондові операції банків Фондові операції банків – операції банків із цінними паперами (акціями та облігаціями), які відбуваються під час кредитування під заставу цінних паперів; купівля акцій та облігацій банками власним коштом (банківські інвестиції), коли цінні папери переходять у власність банківських установ. Значного поширення набули такі форми Ф. о. б.: 1) купівля банками облігацій державних позик (кредитування банками держави); […]...
- Кредитні обмеження Кредитні обмеження – адміністративні або законодавчі заходи центральних банків щодо забезпечення обсягів кредитування та інших умов кредиту. К. о. поділяють на прямі та непрямі. Прямі К. о. безпосередньо лімітують можливість комерційних банків надавати кредити шляхом встановлення загальної суми кредиту або їх приросту за певний період, встановлення ліміту кредитування для одного клієнта, максимально допустимого співвідношення між […]...
Модель »