Кримінальне право

Related posts:

1. Поняття кримінальне право”. Злочин Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 20. Кримінальне право 1. Поняття кримінальне право”. Злочин. З передач телебачення і газетних повідомлень ви можете почути про пограбування, убивства, крадіжки та інші надзвичайні події, які, на жаль, трапляються в різних регіонах нашої держави. Галузь права, норми якої встановлюють засади відповідальності за ско­єння злочинів, їх види й покарання […]...
2. Звільнення від кримінальної відповідальності Звільнення від кримінальної відповідальності – відмова держави, представленої компетентними органами, від застосування обмежень, засудження і покарання до особи, яка скоїла злочин у формі і методами, передбаченими кримінальним законом, впевненість цих органів у тому, що особа, винна у скоєнні злочину, може бути перевихована без примусу держави, але засобами, передбаченими кримінальним законом. Закон передбачає як обов’язкове З. […]...
3. Поняття й підстави кримінальної відповідальності Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 21. Кримінальна відповідальність 1. Поняття й підстави кримінальної відповідальності. Якщо людина скоїла злочин, то виникає питання про притяг­нення її до відповідальності за скоєне. Невідворотність покарання, неможливість уникнути його – один із найкращих засобів запобі­гання скоєнню злочинів. Пригадайте, які види юридичної відповідальності вам відомі, до якого з них може […]...
4. Підстава кримінальної відповідальності Підстава кримінальної відповідальності – вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить усі ознаки злочину, передбаченого кримінальним законом. Кримінальній відповідальності підлягає особа, яка умисно або з необережності скоїла злочин. Кримінальна відповідальність є правовим наслідком скоєння злочину, покладає на особу обов’язок відповідати за порушення кримінально-правової заборони перед державою і понести всі передбачені за це законом санкції. Отже, […]...
5. Міжнародне кримінальне право Міжнародне кримінальне право – система норм і принципів, які закріплюють основи співробітництва держав у боротьбі із злочинами, суспільна небезпека яких визнана міжнародним правом. Боротьба із злочинністю – одне з найважливіших завдань не тільки внутрішнього, а й міжнародного права, оскільки окремі види злочинів потребують об’єднаних зусиль багатьох держав (особливо в боротьбі з міжнародними злочинними синдикатами, які […]...
6. Вік для притягнення до кримінальної відповідальності Вік для притягнення до кримінальної відповідальності – згідно із ст. 10 КК України до кримінальної відповідальності притягаються особи, яким на час скоєння злочину минуло 1(3 років. Однак за скоєння тяжких злочинів відповідальність настає з 14 років. Перелік цих злочинів наведено у ч. 2 ст. 10 К К України. Особи, які скоїли злочин у віці від […]...
7. Кримінальний кодекс України Кримінальний кодекс України – єдиний законодавчий акт, в якому систематизовано кримінально-правові норми. КК передбачає загальні положення кримінального права щодо визначення суспільно небезпечних діянь як злочинних та встановлює покарання щодо осіб, які скоїли злочини. Кримінальний закон, що усуває караність діяння або пом’якшує покарання, має зворотну силу, тобто поширюється також на діяння, вчинені до його видання. Кримінальний […]...
8. Класифікація злочинів Класифікація злочинів – поділ злочинів на відповідні види за певною системою. КК України не дає чіткої класифікації злочинів. У ст. 7 КК наведено перелік тяжких злочинів. У ст. 24, 25 КК вживається поняття особливо тяжкого злочину, а у ст. 10, 51 КК – поняття злочину, що не становить великої суспільної небезпеки, або діяння, що містять […]...
9. Призначення покарання Призначення покарання – заключний етап застосування кримінального законодавства. П. п. полягає в обранні для особи, яка скоїла злочин і визнана винною в цьому, конкретної міри покарання. Покарання призначає суд у межах, встановлених статтею закону, яка передбачає відповідальність за скоєний злочин, у точній відповідності з положеннями Загальної частини КК України. При П. п. суд, керуючись правосвідомістю, […]...
10. Кримінально-процесуальне право Кримінально-процесуальне право – самостійна галузь правової системи України, сукупність норм, які регулюють діяльність органів попереднього розслідування, прокуратури і суду щодо розкриття злочинів, викриття і покарання винних, а також права й обов’язки громадян, які залучаються до сфери кримінального процесу. Ці норми встановлені Українською державою з метою забезпечення охорони прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, […]...
11. Скоєння злочину в стані сп’яніння Скоєння злочину в стані сп’яніння – суспільно небезпечне діяння, яке не звільняє винну особу від кримінальної відповідальності. Під сп’янінням розуміють стан наркотизації організму через вживання алкоголю, наркотиків або токсикоматичних речовин. При С. з. в с. с. суд має право, залежно від характеру злочину, визнати або не визнати цю обставину такою, що обтяжує відповідальність. Суд незалежно […]...
12. Кримінальна відповідальність неповнолітніх Кримінальна відповідальність неповнолітніх – відповідальність неповнолітніх осіб за кримінальні злочини, яка має свої особливості. Зокрема закон визнає скоєння злочину неповнолітніми обставиною, яка пом’якшує відповідальність (п. 6 ст. 40 КК України), а заходи кримінальної відповідальності вживаються до них з деякими обмеженнями. Так, строк позбавлення волі осіб, яким на момент скоєння злочину не виповнилося 18 років, не […]...
13. Склад злочину Склад злочину – сукупність установлених кримінальним законом об’єктивних і суб’єктивних ознак, які характеризують певне суспільно небезпечне діяння як злочин. До об’єктивних ознак С. з. належать об’єкт і об’єктивна сторона. Об’єкт злочину – це те, на що спрямоване суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), тобто суспільні відносини, які охороняє кримінальний закон. Об’єктивна сторона злочину – це […]...
14. Співучасть Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 20. Кримінальне право 3.Співучасть Багато злочинів скоюють не одноособово, а за участю кількох злочинців, які діють спільно. Кожний з учасників злочину в разі скоєння його кількома особами є співучасником. Кожний із співучасників відповідає за злочин, який скоїла вся група, хоча суд обов’язково врахує конкретні дії кожного з них. […]...
15. Гірниче право Гірниче право – підгалузь екологічного права України. Основу Г. п. становлять правові норми щодо власності (надра є виключною власністю народу України і надаються тільки в користування), державного фонду надр і державного фонду родовищ корисних копалин, прав і обов’язків користувачів надр, а також правові норми, що визначають види корисних копалин, повноваження державних органів щодо ведення кадастру […]...
16. Стадії скоєння злочину. Добровільна відмова від злочину Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 20. Кримінальне право 2. Стадії скоєння злочину. Добровільна відмова від злочину. Уявіть, що громадянин вирішив убити людину. Йому потрібно купити зброю, з’ясувати місця можливого перебування жертви, передбачити шляхи відступу після скоєння злочину. Крім того, він має приїхати на місце події, зробити постріл і спробувати непомітно зникнути. Чи буде […]...
17. Замах на злочин Замах на злочин – умисна дія, безпосередньо спрямована на скоєння злочину, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі винного. З. на з. безпосередньо загрожує суспільним відносинам (ч. 2 ст. 17 КК України). Дії, що становлять замах, є об’єктивною стороною злочину. При цьому замах може виражатися у […]...
18. Податкове право Податкове право – сукупність правових норм, які регулюють податкові відносини між державою і платниками податків; складова частина фінансового права. Встановлення певних видів податків, порядок обчислення, виникнення, зміни та припинення правовідносин при стягуванні їх визначаються законодавством України. Норми П. п. визначають, що суб’єктом податку є фізичні та юридичні особи, які мають самостійне джерело доходів і зобов’язуються […]...
19. Обставини, що обтяжують відповідальність Обставини, що обтяжують відповідальність – обставини, передбачені ст. 41 КК України: скоєння злочину особою, яка раніше скоїла певний злочин. Суд має право, залежно від характеру першого злочину, не визнати його як обтяжуючу обставину; скоєння злочину організованою групою; скоєння злочину з використанням підлеглого або іншого залежного стану особи, щодо якої скоєно злочин; скоєння злочину з корисливих […]...
20. Водне право Водне право – відносно відокремлена група норм і правових інститутів, об’єднаних спільністю водних відносин, які вони регулюють. За структурою В. п.- підгалузь екологічного права України. Тут виділяється ряд правових інститутів. Так, складний правовий інститут з питань водокористування охоплює кілька видів простих правових інститутів: порядок надання водних об’єктів у користування; скасування права водокористування; права і обов’язки […]...
21. Кримінальний процес Кримінальний процес – поняття, яке вживається в чотирьох значеннях: 1) діяльність певних органів і осіб; 2) галузь права; 3) правова наука; 4) навчальна дисципліна. К. п. у першому значенні – це урегульована нормами кримінально-процесуального права діяльність органів дізнання, слідчих, прокурорів, суддів і суду щодо розкриття злочинів, викриття і покарання винних, правовідносини, що виникають у перебігу […]...
22. Лісове право Лісове право – порівняно відокремлена група норм і правових інститутів, об’єднаних спільністю лісових відносин, що регулюються цими нормами. Л. п.- підгалузь екологічного права України. В основу Л. п. покладено правові норми щодо власності на ліси (усі ліси є власністю держави), лісового фонду і лісових ресурсів, компетенції державних органів у галузі управління і контролю за охороною, […]...
23. Адміністративне право Адміністративне право – самостійна галузь правової системи України. Предметом А. п. є відносини, що виникають при організації виконавчо-розпорядчих органів і в процесі їх адміністративної діяльності, при здійсненні організаційної діяльності керівниками інших державних і місцевих органів, а також при організації адміністративної влади суддями і громадськими організаціями. Державна влада в процесі функціонування вступає у відносини з громадянами, […]...
24. Рецидив Політологічний словник Рецидив (від лат. recidivus – той, що відновлюється) – 1) повернення, повторення якогось явища після удаваного його зникнення; 2) повторне або неодноразове вчинення злочину особою, що раніше відбувала покарання за аналогічний злочин. Особа, яка вчинила злочин, аналогічний тому, за який вона раніше була засуджена, називається рецидивістом. Украинская советская энциклопедия. – Т. 9. – […]...
25. Обставини, що пом’якшують відповідальність Обставини, що пом’якшують відповідальність – обставини, передбачені ст. 40 КК України: відвернення винним шкідливих наслідків скоєного злочину або добровільне покриття завданих ним збитків, або відшкодування заподіяної шкоди; скоєння злочину внаслідок збігу тяжких особистих або сімейних обставин; скоєння злочину під впливом погрози чи примусу або через матеріальну чи іншу залежність; скоєння злочину під впливом великого душевного […]...
26. Конституційне право Конституційне право – сукупність норм, які закріплюють повновладдя народу, основи суспільного і державного ладу України, правового статусу громадян, організації і діяльності органів держави тощо. Основні джерела К. п.- Конституція України, закони та інші нормативні акти, що регулюють державно-правові відносини. Норми конституційного права систематизуються за окремими державно-правовими інститутами у певній відповідності і залежно від їх змісту […]...
27. Множинність злочинів Множинність злочинів – вчинення особою одного чи кількох діянь, які становлять два або більше самостійних злочини. Юридичні наслідки М. з.- це, по-перше, кваліфікація діянь за кількома статтями або частинами однієї статті Особливої частини КК. По-друге, кваліфікація діянь за тією частиною однієї статті, яка передбачає склад злочину з обтяжуючими обставинами. По – третє, зміна порядку призначення […]...
28. Міжнародне публічне право Міжнародне публічне право – система норм (правил поведінки), які регулюють відносини між суб’єктами міжнародного права. Основні суб’єкти його – держави та міждержавні організації. Спеціальні (нетрадиційні) суб’єкти – фізичні особи та неурядові організації. Як правовій системі М. п. п. притаманна нормативність – загальний обов’язковий стандарт поведінки суб’єктів. Основою М. п. п. є його імперативні норми, які […]...
29. Повітряне право Повітряне право – сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов’язані з використанням повітряного простору. П. п. України має комплексний характер, оскільки містить норми державного права (встановлюється повний і виключний суверенітет України над її повітряним простором), адміністративного права (встановлюються порядок сертифікації і реєстрації повітряних суден і аеродромів, правила безпеки польотів), цивільного права (регулюється перевезення пасажирів і […]...
30. Суб’єктивне право Суб’єктивне право – закріплена законом Г забезпечена державним захистом міра дозволеної поведінки суб’єкта права. С. п. реалізується у правовідносинах. Зміст С. п. полягає в можливості суб’єкта права здійснювати дозволені законом позитивні дії, вимагати певних дій від зобов’язаних осіб – учасників правовідносин, звернутися до компетентних державних органів за захистом порушеного права. С. п. закріплюється в Конституції […]...
31. Фінансове право Фінансове право – сукупність правових норм, які регулюють відносини в галузі фінансової діяльності. Предмет Ф. п. в. Україні – відносини, що виникають при безпосередньому формуванні, розподілі і використанні централізованих і децентралізованих фондів коштів, які є частиною національного доходу країни і необхідні для функціонування держави. Методом фінансово-правового регулювання (тобто суб’єктивного впливу держави на суб’єкти фінансових відносин) […]...
32. Алібі Алібі (лаг. alibi – в іншому місці) – перебування певної особи в момент скоєння злочину в іншому місці як доказ фізичної непричетності її до злочину. Наявність А. підозрюваного чи обвинуваченого перевіряється за допомогою свідків, письмових документів тощо. А. виключає можливість притягнення особи до відповідальності як безпосереднього виконавця злочину, але не знімає можливої відповідальності її за […]...
33. Затримання підозрюваного Затримання підозрюваного – захід кримінально-процесуального примусу, який полягає в короткочасному за триманні без санкції прокурора особи, підозрюваної у скоєнні злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, з метою з’ясування причетності затриманого до злочину і вирішення питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою. Затримати особу за підозрою […]...
34. Попереднє розслідування Попереднє розслідування – стадія кримінального процесу, на якій органи дізнання і попереднього слідства здійснюють у передбаченому кримінально-процесуальним законом порядку діяльність, пов’язану із збиранням, перевіркою і оцінкою доказів, з метою з’ясування наявності чи відсутності події злочину, винності конкретних осіб у скоєнні злочину та інших обставин, які мають значення для правильного вирішення кримінальної справи. Основними завданнями П. […]...
35. Звільнення від відбування покарання Звільнення від відбування покарання – відмова держави в особі суду від повного або часткового застосування до засудженого примусу, покарання за скоєння злочину, яка грунтується на впевненості суду в можливості перевиховання й виправлення його без повного чи часткового відбування покарання. Діюче законодавство передбачає як повне звільнення від відбування всього строку покарання (наприклад, давність виконання обвинувального вироку, […]...
36. Співучасть у злочині Співучасть у злочині – умисна спільна участь двох або більше осіб у скоєнні злочину. За загальним правилом скоєння злочину кількома особами становить більшу суспільну небезпеку, ніж скоєння злочину однією особою. С. у з. характеризується сукупністю об’єктивних і суб’єктивних ознак. До об’єктивних ознак слід, по-перше, віднести участь у скоєнні одного й того самого злочину двох або […]...
37. Заочний розгляд кримінальної справи Заочний розгляд кримінальної справи – розгляд справи в суді першої інстанції без присутності підсудного. З. р. к. с. допускається лише як виняток: коли підсудний перебуває за межами України і ухиляється від явки до суду; коли справу про злочин, за який не може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, підсудний просить розглянути за його відсутності. […]...
38. Злочин Злочин – передбачене кримінальним законодавством суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на суспільний лад України, політичну й економічну системи, власність, особу, політичні, трудові, майнові та інші, права і свободи громадян, а також інше передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння, яке посягає на правопорядок (ч. 1 ст. 7 КК України). З цього поняття З. […]...
39. Цивільно-процесуальне право Цивільно-процесуальне право – система правових норм, які регулюють суспільні відносини у сфері здійснення правосуддя у цивільних справах. Ц. – п. п., зокрема, закріплює процесуальний порядок розгляду загальними судами-справ із спорів з цивільних, сімейних, трудових, колгоспних та інших відносин, з адміністративно-правових відносин та справ окремого провадження. Метод Ц. – п. п.- імперативно-диспозитивний. Імперативний метод впливає на […]...
40. Умовно-дострокове звільнення Умовно-дострокове звільнення – звільнення від подальшого відбування покарання осіб, умовно засуджених до позбавлення волі з обов’язковим залученням до праці, виправних робіт чи направлення до дисциплінарного батальйону, а також осіб, умовно звільнених з місць позбавлення волі з обов’язковим залученням до праці. У.-д. з. застосовується лише до осіб, які зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довели […]...