КРУГООБІГ РЕЧОВИН І ПОТІК ЕНЕРГІЇ В ЕКОСИСТЕМАХ. ПРОДУКТИВНІСТЬ ЕКОСИСТЕМ
Тема. ПОПУЛЯЦІЯ, ЕКОСИСТЕМА, БІОСФЕРА
УРОК 32. КРУГООБІГ РЕЧОВИН І ПОТІК ЕНЕРГІЇ В ЕКОСИСТЕМАХ. ПРОДУКТИВНІСТЬ ЕКОСИСТЕМ
Цілі уроку: розглянути особливості кругообігу речовин і потоку енергії в екосистемах та вплив людської діяльності на ці процеси, порівняти продуктивність різних екосистем; розвивати навички аналізу й синтезу інформації; виховувати розуміння єдності всього живого на нашій планеті.
Обладнання й матеріали: таблиці або слайди презентації зі схемами кругообігу різних елементів у екосистемах, таблиці з даними
Базові поняття й терміни: кругообіг Карбону, кругообіг Оксигену, кругообіг Нітрогену, екосистема, продуктивність, видовий склад, природні умови, сонячна радіація.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний етап
II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів
Питання для бесіди
1. Які типи взаємодії живих організмів у екосистемах вам відомі?
2. Які приклади взаємодії організмів у екосистемі можна назвати хижацтвом?
3. Які приклади взаємодії організмів у екосистемі можна назвати паразитизмом?
4.
III. Вивчення нового матеріалу
Розповідь учителя з елементами бесіди
Кругообіг речовин
Біологічний кругообіг – це багаторазова участь хімічних елементів у процесах, які відбуваються в біосфері. Причина кругообігу – обмеженість елементів, з яких будується тіло організмів.
У біосфері відбувається постійний кругообіг елементів, які переходять від організму до організму, у неживу природу і знову до організму. Елементи, які вивільняються мікроорганізмами під час гниття, надходять у грунт і атмосферу, знову включаються в кругообіг речовин біосфери, поглинаючись живими організмами. Весь цей процес і буде біогенною міграцією атомів. Для біогенної міграції характерним є накопичення хімічних елементів у живих організмах, а також їх вивільнення в результаті розкладу мертвих організмів. Біогенна міграція викликається трьома процесами:
– обміном речовин в організмах;
– ростом;
– розмноженням.
Визначення біогенної міграції хімічних елементів, яка викликана силами життя, дав В. І. Вернадський (Закон біогенної міграції атомів). Біогенна міграція є частиною загальної міграції хімічних елементів біосфери. Головною геохімічною особливістю живої речовини є те, що вона, пропускаючи через себе атоми хімічних елементів земної кори, гідросфери й атмосфери, здійснює у процесі життєдіяльності їх закономірну диференціацію.
З екологічної точки зору, найважливішими є кругообіги речовин, які є основними компонентами живої речовини:
– кругообіг Оксигену;
– кругообіг Карбону;
– кругообіг Нітрогену;
– кругообіг Сульфуру;
– кругообіг Фосфору;
– кругообіг води.
Кругообіг Оксисену
Оксиген поширений у живих організмах у складі хімічних сполук, а в атмосфері він представлений двома простими речовинами – киснем O2 і озоном O3. Кисень потрапляє в атмосферу внаслідок фотосинтезу, коли виділяється як побічний продукт фотохімічної реакції. Озон утворюється у верхніх шарах атмосфери внаслідок поглинання киснем ультрафіолетового випромінювання Сонця. Живі організми використовують кисень у процесі дихання для окиснення органічних сполук до карбон(ІУ) оксиду й води, які потім знову можуть використовуватися у процесі фотосинтезу.
Кругообіг Карбону
Природні сполуки, до складу яких входить Карбон, постійно зазнають змін, унаслідок яких здійснюється кругообіг Карбону. Важлива роль у кругообігу Карбону належить карбон(IV) оксиду, який входить до складу атмосфери. Цей газ надходить в атмосферу внаслідок багатьох процесів – виверження вулканів, горіння палива, розкладання вапняку, дихання живих організмів, процесів бродіння і гниття.
З повітря СO2 у значних кількостях поглинається наземними рослинами та фітопланктоном Світового океану. Процес поглинання СO2 відбувається тільки на світлі – фотосинтез, унаслідок якого утворюються органічні сполуки, що містять Карбон.
Із рослин, які поїдаються тваринами, Карбон переходить у тваринні організми. Тварини виділяють Карбон у вигляді вуглекислого газу під час дихання. Рослини і тварини з часом відмирають, починають гнити, окислюватись і частково перетворюватися на СO2, що повертається у повітря й знову поглинається рослинами. А частково рослинні та тваринні рештки у грунті перетворюються на горючі копалини – кам’яне вугілля, нафту, природний газ. Горючі копалини використовують як паливо, внаслідок згоряння якого СO2 знову повертається в атмосферу.
Кругообіг Нітрогену
У природі Нітроген трапляється як у вільному стані, так і у зв’язаному. У вільному стані Нітроген у вигляді азоту входить до складу повітря (об’ємна частка N2 становить 78 %, масова – 75,6 %). Оскільки азоту з повітря витрачається мало, його запаси в атмосфері залишаються сталими. У складі неорганічних сполук Нітроген у невеликих кількостях є в грунті. Проте у складних органічних сполуках – білках – він входить до складу всіх живих організмів, беручи участь у їх життєдіяльності.
Безпосередньо з повітря Нітроген у вигляді азоту засвоюють лише деякі бактерії, а всі інші організми здатні засвоювати Нітроген тільки у складі сполук. Рослини засвоюють Нітроген неорганічних сполук, як і у грунті, у вигляді іонів NH4 i NO3. У рослинах здійснюється синтез білків. Рослини частково поїдаються травоїдними тваринами, і білкові речовини потрапляють до організму тварин. Під час гниття залишків рослин і тварин під впливом спеціальних бактерій відбуваються складні біохімічні процеси, внаслідок яких органічні сполуки, що містять Нітроген, перетворюються на неорганічні сполуки Нітрогену, які повертаються в грунт.
Потік енергії в екосистемах, продуктивність екосистем
У біогеоценозі енергія накопичується у вигляді хімічних зв’язків органічних сполук, синтезованих продуцентами з неорганічних речовин. Далі вона проходить через організми консументів і редуцентів, але при цьому на кожному з трофічних рівнів частково розсіюється у вигляді тепла.
Харчовий (трофічний) ланцюг – взаємини між організмами під час перенесення енергії їжі від її джерела (зеленої рослини) через низку організмів, що відбувається шляхом поїдання одних організмів іншими з більш високих трофічних рівнів. У ланцюзі харчування кожен вид займає певну ланку. Зв’язки між видами в харчовому ланцюзі називаються трофічними.
Під час перенесення енергії від ланки до ланки харчового ланцюга переважна її частина (80-90 %) губиться під час виділення теплоти.
Кожен ланцюг живлення складається з певної кількості видів, тобто окремих ланок. При цьому кожен з цих видів займатиме в ланцюзі живлення певне положення, або трофічний рівень. На початку ланцюгів живлення, як правило, перебувають продуценти, тобто автотрофні організми. А трофічний рівень консументів (гетеротрофних організмів) визначають тією кількістю ланок, через яку вони дістають енергію від продуцентів.
Так, рослиноїдні тварини займають трофічний рівень, наступний за продуцентами. Тому їх називають консументами І порядку.
Далі йде рівень хижаків, які живляться рослиноїдними видами (консументи II порядку) тощо. Якщо консументи споживають різні види їжі, то в різних ланцюгах живлення вони можуть займати різні трофічні рівні.
Частина біомаси відмерлих продуцентів (наприклад, листяний опад), яка до цього не була спожита консументами, а також рештки чи продукти життєдіяльності самих консументів (наприклад, трупи, екскременти тварин), є кормовою базою редуцентів. Редуценти дістають необхідну їм енергію, розкладаючи органічні сполуки до неорганічних.
Наприкінці ланцюга живлення енергія, яка зберігається в мертвій органіці, остаточно розсіюється у вигляді тепла під час руйнування її редуцентами.
Енергія в біогеоценозах ніби поділяється на два потоки: один починається з живих організмів – продуцентів, другий – від мертвої органіки. Унаслідок цього в біогеоценозах формуються два типи ланцюгів живлення: пасовищного (ланцюги виїдання) і детритного (детрит (від лат. детритус – подрібнений) – подрібнені рештки організмів) (ланцюги розкладання).
Ланцюги живлення пасовищного типу починаються з продуцентів і включають послідовно ланки консументів I, II та інших порядків і завершуються редуцентами. Ланцюги живлення детритного типу починаються зі споживачів мертвої органіки, далі ведуть до видів, які ними живляться, і завершуються також редуцентами.
У будь-якому біогеоценозі різні ланцюги живлення не існують окремо один від одного, а переплітаються між собою. Це відбувається тому, що організми певного виду можуть бути ланками різних ланцюгів живлення. Наприклад, особини одного виду птахів можуть споживати як рослиноїдні (консументи II порядку), так і хижі види комах (консументи III порядку) тощо. Переплітаючись, різні ланцюги живлення формують трофічну сітку біогеоценозу.
Різні біогеоценози відрізняються за своєю продуктивністю. Ви вже знаєте, що є різні ланцюги живлення. Але всім їм властиві певні співвідношення продукції (тобто біомаси з енергією, що витрачаються й запасаються на кожному з трофічних рівнів). Ці закономірності дістали назву правила екологічної піраміди: на кожному попередньому трофічному рівні кількість біомаси й енергії, які запасаються організмами за одиницю часу, значно більші, ніж на наступному (у середньому в 5-10 разів).
Графічно це правило можна зобразити у вигляді піраміди, складеної з окремих блоків. Кожен блок такої піраміди відповідає продуктивності організмів на кожному з трофічних рівнів певного ланцюга живлення. Отже, екологічна піраміда є графічним зображенням трофічної структури ланцюга живлення.
IV. Практична робота
Тема. Розв’язання задач з екології
Мета: закріпити в учнів навички розв’язання типових задач з екології.
Обладнання й матеріали: таблиці із зображенням харчових пірамід і ланцюгів живлення, роздавальні картки із задачами, підручник, робочий зошит.
Хід роботи
Розв’яжіть наведені на роздавальній картці задачі з екології. Розв’язання запишіть у зошиті.
Картка 1 (звичайної складності)
Задача 1. На одному дереві в лісі за сезон утворюється 10 кг сухої маси листя, яку поїдає гусінь. Цю гусінь поїдають комахоїдні птахи. Середня маса комахоїдної птахи – 200 г. Вміст води в її організмі – 75 %. Скільки дерев треба для того, щоби протягом сезону могла прогодуватися зграя таких пташок, до складу якої входить 10 особин, за умови, що на наступний трофічний рівень у екосистемі переходить 10 % речовини?
Задача 2. Суха маса тіла вусатого кита становить 20 т. Він живиться крилем, який, у свою чергу, поїдає фітопланктон. На 1 м2 поверхні моря за рік утворюється 10 г сухої маси фітопланктону, яка споживається крилем. Яка площа моря потрібна для того, щоби прогодувати цього кита, за умови, що на наступний трофічний рівень у екосистемі переходить 10 % речовини?
Картка 2 (підвищеної складності) (пропонується учням за бажанням)
Задача. У місті Харкові було проведено дослідження впливу автотранспортного забруднення на взаємодію дерев і листогризучих комах. Для цього визначався відсоток пошкоджених комахами листків дерев на відстані 25, 50, 75 і 100 метрів від автомагістралі з великою інтенсивністю руху. По кілька дослідних ділянок для кожної з дистанцій було розміщено в трьох парках – ім. Артема, ім. Горького та ім. Маяковського. Середні значення одержаних для кожного з парків результатів наведено в таблиці.
Кількість уражених листогризучими комахами листків, %
Парк | Дистанція від автомагістралі, м | |||
25 | 50 | 75 | 100 | |
Ім. Артема | 43 | 30 | 21 | 12 |
Ім. Горького | 45 | 32 | 19 | 18 |
Ім. Маяковського | 47 | 28 | 20 | 15 |
Завдання 1. Визначте середню кількість пошкоджених листків парків міста Харкова в цілому для всіх чотирьох дистанцій.
Завдання 2. Використовуючи цифри із завдання 1, побудуйте графік залежності кількості пошкоджених листків парків міста Харкова від дистанції до автомагістралі.
Завдання 3. Використовуючи цифри із завдання 1, оберіть ту із запропонованих гіпотез, яку ви вважаєте правильною.
A. Автотранспортне забруднення більш негативно впливає на листогризучих комах.
Б. Автотранспортне забруднення більш негативно впливає на дерева.
B. Автотранспортне забруднення однаково впливає і на листогризучих комах, і на дерева.
Завдання 4. Коротко (не більше трьох-чотирьох речень) поясніть, чому обрану вами в завданні 3 гіпотезу ви вважаєте правильною.
V. Домашнє завдання