Лісові ресурси

Розділ 1. ЗАГАЛЬНА ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СВІТУ

ТЕМА 2. ПРИРОДНО-РЕСУРСНИИ ПОТЕНЦІАЛ ПЛАНЕТИ

§ 17. Лісові ресурси

Лісові ресурси та їхнє значення для людства. Ліси охоплюють менше 30 % суходолу, проте значення їх для людства неоціненне. Вони відіграють важливу роль у газовому балансі атмосфери і регулюванні планетарного клімату Землі, виконують грунтозахисну, водоакумулятивну і природоохоронну функції. Для економіки ліси є джерелом деревини й іншої сировини – рослинної (смоли, гриби, ягоди, лікарські рослини) і тваринної

(м’ясо, хутро, цінні лікарські препарати). Деревину використовують як паливо, як матеріал для будівельної та хімічної індустрії. Ліси – основне джерело сировини для лісової, деревообробної, целюлозно-паперової промисловості, а для населення – найважливіший рекреаційний ресурс.

Лісові ресурси – це вичерпні, але відновлювані ресурси багатоцільового призначення (деревні, технічні, харчові, кормові, лікарські та ін.), що виконують захисні, водоохоронні, рекреаційні, санітарно-гігієнічні функції тощо.

Мал. 38. Світові лісові ресурси (2005р.)

Світові лісові ресурси

характеризують такі показники: лісистість, лісова площа й запаси деревини (мал. 38). Лісистість (30 %) показує відношення площі лісів до загальної території Землі. Показник лісової площі (4,1 млрд га) відображає розмір території планети, вкритої лісами, у тому числі і на душу населення (середня 0,8 га). Запаси деревини (350 млрд м3) визначаються множенням середньої кількості деревини (у м3) з 1 м2 на площу, охоплену лісами.

Лісові пояси світу. Ліси світу утворюють два приблизно рівні за площею і запасами деревини лісові пояси – північний і південний (мал. 39). Північний лісовий пояс охоплює площу 2 млрд га і розташований у зоні помірного і субтропічного поясів. На нього припадає 1/2 всіх лісових масивів у світі, і майже така сама частина запасів деревини. Цей лісовий пояс на 2/3 складається з хвойних порід, а решта – з листяних. Найбільші лісові території розташовані в межах Росії, Канади, США, Фінляндії, Швеції. Ці ліси зазнали інтенсивного винищення внаслідок лісорозробок цінної деревини хвойних порід. Тепер площа лісового покриву стабілізувалася, а в більшості країн завдяки раціональному лісовідновленню обсяг приросту деревини перевищує обсяг вирубки.

Південний лісовий пояс розташований переважно в екваторіальному та субекваторіальному поясах. Ці ліси на 97 % складаються з широколистих порід. Приблизно половину всієї площі лісового поясу (1 млрд га) охоплюють дуже

Мал. 39 Лісові пояси світу

Густі вологі вічнозелені екваторіальні ліси. Для них характерний високий приріст деревини, значно вищий, ніж у помірній зоні. Ліси цього поясу зосереджені в трьох районах: в Амазонії, в басейні річки Конго і в Південно-Східній Азії. Майже 3/4 усіх вологих екваторіальних лісів росте в 10 країнах: Бразилії, Індонезії, ДРК, Перу, Колумбії, Індії, Болівії, Папуа-Новій Гвінеї, Венесуелі, М’янмі. Нині площа цього лісового поясу катастрофічно зменшується, а отже, заходи щодо раціонального використання тут лісових ресурсів залишаються вкрай актуальними.

Розподіл лісових ресурсів. На Землі лісові ресурси розміщуються украй нерівномірно, вони зосереджені переважно в зонах тайги, мішаних, широколистих, вологих екваторіальних лісів (північ Євразії, Північної Америки, екваторіальний пояс Південної Америки (Амазонія), Азії та Африки) (мал. 40). Значні лісові ресурси сконцентровані в областях висотної поясності (Росія, Китай, США, Канада, Перу, Болівія та ін.), але їх використання ускладнює гірський рельєф і транспортна недоступність. До найзабезпеченіших лісовими ресурсами належать такі країни як: Фінляндія, Бразилія, Швеція, Індонезія, Малайзія, ДРК, Канада, Росія, М’янма, США, Папуа-Нова Гвінея. Водночас є країни, бідні на лісові ресурси або які взагалі їх не мають (Єгипет, ОАЕ, Саудівська Аравія тощо).

Найвищі показники лісистості характерні для Латинської Америки, а найнижчі – для Азії. Найбільшими лісовими площами володіють Росія, Бразилія, Канада, США, Китай та Індонезія. Серед країн світу найвищі показники лі – систості мають Суринам (95 %), Папуа-Нова Гвінея – 84 %, Гайана – 83 %, Габон – 78 % та ін., а найнижчі – Оман (0 %), Кувейт (0,1 %), ЦАР (0,2 %).

За останні 200 років площа лісів на Землі скоротилася приблизно вдвічі. Ліси вирубують під ріллю, плантації та будівництво. У результаті площа лісів скорочується щорічно на 15 млн га, а це в свою чергу призводить до скорочення деревообробної промисловості. Кожну хвилину на Землі зникає 14-15 га лісу.

Більше половини світового обсягу лісозаготівлі припадає на деревину, що пов’язано з широким її використанням для подальшої переробки в розвинутих і постсоціалістичних країнах і переважно як палива – у країнах, що розвиваються (в Індії, Індонезії, країнах Африки і Латинської Америки). З усієї виробленої деревини на ділову припадає у Швеції та Канаді – 90 %, в Росії і США – 80 %, в Бразилії – 25 %, а в Індії – всього 10 %.

Мал. 40 Тайга (1) вологі екваторіальні ліси Амазонії (2)

У разі збереження сучасних темпів лісозаготівель навіть у багатих на ліс країнах лісових ресурсів вистачить лише на 50-60 років, а на їхнє відновлення потрібно 100-200 років.

Мал. 41. Площа вирубки вологих екваторіальних лісів Амазонії

Збереження лісів та їхнє раціональне використання. Під натиском людини ліси відступають на всіх континентах, практично у всіх країнах. Їх вирубують скоріше, ніж вони виростають. Однак саме ліси активно очищують атмосферу Землі від забруднення, адже зелені рослини вбирають повітря, насичене вуглекислим газом. Кожен кубометр деревини – це майже півтонни забраного з повітря вуглекислого газу. Нині безвідмовні “зелені легені” міст у багатьох регіонах планети не лише потребують турботи, а волають про допомогу і порятунок.

Найбільшого розмаху винищення лісів набуло в екваторіальних і субекваторіальних широтах. Пояснюється це здебільшого економічними причинами. Площа лісів тут катастрофічно зменшується внаслідок масових вирубок, які здійснюють в інтересах не лише держав-господарів, а насамперед зарубіжних монополій. Так, лісову сировину вивозять на експорт до Японії, США, Великої Британії, Франції. Серед причин зменшення площі лісів – перепрофілювання земель для міських, транспортних потреб, для підсічно-вогневого землеробства.

Знищення вологих екваторіальних лісів (мал. 41) означає одночасне збідніння і зникнення дуже цінних місцевих екосистем, які формувалися мільйони років. Поступово лісові масиви заміщуються саванами. Нині масштаби вирубок такі, що на місці величезних ділянок лісу утворюються справжні пустирі, стрімко розвиваються ерозійні процеси. І навіть змінюються гідрологічні і кліматичні умови.

Не краще становище лісів й у Північній Америці, Європі, Азії. Хоча тут ліси цілеспрямовано не випалюють і не вирубують (це було зроблено століттям раніше), однак залишки лісових масивів гинуть тут через кислотні дощі (30 % – в Австрії, 50 % – у Німеччині, Польщі) і випадкові пожежі.

Останнім часом ліси почали втрачати свої оздоровчі та рекреаційні властивості через перенавантаження їх відпочивальниками, через споживацьке ставлення людей до природи, через винищення рідкісних і лікарських рослин, ягід, грибів, вирубування дерев.

Для раціонального використання лісових ресурсів необхідно комплексно переробляти сировину, не вирубувати ліси в обсязі, що перевищує їхній приріст, виконувати лісовідновні роботи, контролювати якість води і повітря, замінювати деревину іншими конструкційними матеріалами і джерелами палива.

Це цікаво

Підраховано, що одна людина за своє життя використовує приблизно 200 дерев – на житло, меблі, зошити, газети, книжки, сірники тощо. Тільки у вигляді сірників мешканці планети щорічно спалюють 1,5 млн м3 деревини.