Литовські статути
Литовські статути – кодекси феодального права Великого князівства Литовського, що діяли і на українських землях. Було видано три Л. с.: 1529 р. (так званий Старий), 1566 р. (так званий Волинський), 1588 р. (так званий Новий). Найдосконалішим був Л. с. 1588 р. Складався з 14 розділів і 488 артикулів. У ньому значною мірою зберігалися основні засади давньоруського права. Л. с. діяв, зокрема, у Київській, Подільській та Волинській губерніях, до 1840 р. Його норми були спрямовані на захист приватної власності (особливо земельної), закріплювали станові привілеї феодалів, детально регламентували порядок судочинства, визначали злочини та покарання. Л. с. широко використовувалися під час складання Соборного уложення 1649 р., “Прав, за якими судиться малоросійський народ”, “Суду і розправи”.
Related posts:
- Припинення права власності на землю Припинення права власності на землю – процедура, що грунтується на встановлених законом підставах та порядку припинення права колективної та приватної власності на землю. Права власників земельних ділянок гарантуються законом. До таких гарантій належать і передбачені Земельним кодексом України вичерпний перелік підстав та порядок припинення права колективної та приватної власності на землю. Право колективної чи приватної […]...
- Суд і розправа 1750 р “Суд і розправа” 1750 р.- пам’ятка права XVIII ст. її повна назва – “Суд і розправа в правах Малоросійських широко на різних місцях показана, а тут в єдиний короткий і ясний ексцерпт для припинення гіркої в судах тяганини зібрана, для корисного застосування малоросіянам списана”. Складена внаслідок приватної кодифікації, що її здійснив Ф. О. Чуйкевич за […]...
- Військові статути Військові статути – офіційні правові акти, що встановлюють правила поведінки і діяльності військовослужбовців. В. с. є основою військового правопорядку. Вони відіграють провідну роль серед інших військово-правових ліспи. Порушення чи невиконання військовослужбовцями статутних правил (норм) тягне за собою юридичну відповідальність – дисциплінарну, матеріальну, а в окремих випадках – і кримінальну. За характером і колом регульованих відносин […]...
- Дипломатичні привілеї та імунітети Дипломатичні привілеї та імунітети – особливі права і переваги, які надаються дипломатам і членам їхніх сімей. Під дипломатичними імунітетами розуміють вилучення дипломатичних агентів із сфери дії юрисдикції держави перебування, незастосування до них засобів примусу, санкцій, передбачених внутрішнім правом. Під дипломатичними привілеями розуміють особливі пільги, переваги, що надаються дипломатичним агентам. Д. п. та і. становлять єдиний, […]...
- Захист права власності Захист права власності – захист, який здійснюється за допомогою правового регулювання відповідних суспіль них відносин різними галузями права. З. п. в. у цивільному праві знайшов найбільш повне відображення в Законі України “Про власність”. Згідно з цим Законом громадянам, організаціям та іншим власникам створюються рівні умови З. п. в. Цей захист забезпечується судом, арбітражним судом або […]...
- Право користування землею Право користування землею – інститут земельного права України та деяких інших країн, що становить сукупність правових норм, які встановлюють підстави виникнення права землекористування, визначають порядок землекористування, права і обов’язки землекористувачів. Інститут П. к. з. сформувався після проведення в 1917 р. націоналізації всіх земель та встановлення виключної власності держави на землю і був похідним від права […]...
- Особисті немайнові права Особисті немайнові права – правові відносини між певними суб’єктами з приводу особистих немайнових благ. О. н. п., не пов’язані з майновими, поділяються на три види. Це, по-перше, права, спрямовані на індивідуалізацію особистості правомочної особи: право на ім’я, на фірмове найменування, виробничу (торгову) марку, товарний знак; право на захист честі і гідності, а також ділової репутації; […]...
- Господарство парцелярне Господарство парцелярне (фр. parcelle – частка) – селянське господарство, яке функціонувало на невеликих ділянках (парцелах) за рахунок особистої праці господаря і членів його сім’ї. Виникло в процесі розпаду первіснообщинного ладу, появи приватної власності, переходу від парної до моногамної сім’ї, появи досконаліших знарядь праці. В I – II ст. Г. п. виникло також унаслідок дроблення рабовласницьких […]...
- Свідоцтво в праві Свідоцтво в праві – документ, який засвідчує той чи інший юридичний факт, те чи інше право (наприклад, свідоцтво про народження, свідоцтво про смерть, свідоцтво про одруження, свідоцтво про розірвання шлюбу, свідоцтво про неповну середню освіту, свідоцтво про реєстрацію підприємства, свідоцтво про право власності, свідоцтво про право на спадщину, свідоцтво про право власності на частку в […]...
- Пай земельний Пай земельний – частка у земельному масиві колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, акціонерного сільськогосподарського товариства, яка передається у приватну власність коленого члена цього підприємства, кооперативу, товариства. П. з. в натурі (на місцевості) не виділяється. Його розмір визначається в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному вираженні. Право приватної власності на П. з. посвідчується сертифікатом і […]...
- Спадщина Спадщина – сукупність майнових прав і обов’язків спадкодавця. Крім об’єктів приватної власності, до яких належать насамперед гроші, цінні папери, нерухоме і рухоме майно, за правом спадкування переходять майнові права авторів, тобто право на винагороду за використання створеного ними твору, майнові права, пов’язані з винаходами і раціоналізаторськими пропозиціями, майнові права, що випливають із різноманітних договорів, права […]...
- Захист інтелектуальної власності Захист інтелектуальної власності – юридичний захист права авторства вчених, дослідників і винахідників шляхом надання їм на певний термін (переважно на 20 років) виняткового права розпорядження і використання свого винаходу або передання цього права іншій особі за плату. З. і. в. означає закріплення за авторами права на використання результатів їх інтелектуальної діяльності на тривалий час (а […]...
- Майно Майно -1) матеріальні блага, які є об’єктом речових прав (права власності, повного господарського відання, права оперативного управління, сервітутів, суперфіцію та ін.). Поняття М. ширше за поняття речі. М.- це не лише річ або кілька речей, а й майнові права; 2) сукупність майнових прав та обов’язків певної особи, У цьому значенні вживають поняття “спадкове майно”, М., […]...
- Земельні спори Земельні спори – спори, що виникають між громадянами, підприємствами, установами, організаціями з приводу володіння, користування чи розпорядження земельними ділянками. В законодавстві України розрізняють власне З. с. та майнові спори, пов’язані з земельними відносинами. До власне З. с. належать: спори між громадянами – власниками житлового будинку, інших будівель і споруд та земельної ділянки на праві спільної […]...
- Анархізм Анархізм (гр. anarchia – безвладдя) – теорія про необмежену свободу й рівність людей, яка не повинна обмежуватися втручанням держави. Основними принципами теорії А. є положення про ліквідацію класів, урівняння в правах усіх людей, заміну приватної власності володінням (кожний матиме певне майно, яке не можна передавати або поступатися ним на користь будь-кого), відсутність уряду. В 90-х […]...
- Захист прав інвесторів Захист прав інвесторів – захист різних форм власності (приватної, державної, колективної) та різних груп інвесторів, який здійснюється кількома напрямами щодо різних груп інвесторів через державну політику. Формами й методами захисту є регулювання діяльності професійних учасників ринку цінних паперів із обслуговування різних груп інвесторів; підтримка різних форм страхування інвестицій і формування гарантійних фондів за рахунок інвесторів […]...
- Локк Джон Політологічний словник Локк Джон (1632 – 1704) – англійський філософ, політик, основоположник соціально-політичної доктрини лібералізму. Критикуючи вчення Т. Гоббса про абсолютний, необмежений характер державної влади, Л. стверджував, що основним обов’язком держави, що виникла на основі договору, є дотримання “природного права”, захист особистої свободи і приватної власності громадян. На думку Л., держава отримує від людей саме […]...
- Права людини основні Права людини основні – закріплені в загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права найважливіші права людини, які надаються їй і гарантуються конституцією певної країни і не залежать від типу держави. До таких не відчужуваних прав належать: 1) право на життя; 2) право на свободу та особисту недоторканність; 3) право на гідність; 4) право на свободу думки; […]...
- Інтелектуальна власність Інтелектуальна власність – умовний узагальнюючий термін, який вживається у міжнародних угодах та національному законодавстві деяких країн. Під ним розуміють як авторські права, так і права, пов’язані з різними видами промислової власності, а також із захистом від недобросовісної конкуренції. Поняття І. в. вперше введено у 1967 р. конвенцією, відповідно до якої було засновано Всесвітню організацію інтелектуальної […]...
- Припинення права користування землею Припинення права користування землею – процедура, яка грунтується на встановлених законом підставах та порядку припинення права постійного і тимчасового користування земельними ділянками. Права користувачів земельними ділянками гарантуються законом. Складовою частиною гарантій цих прав є передбачені Земельним кодексом України вичерпний перелік підстав та порядок припинення прав фізичних і юридичних осіб на користування земельними ділянками. Право користування […]...
- Форми власності Форми власності – встановлені державою види власності. В Україні власність існує в таких формах: приватна, колективна, державна. Суб’єктами права приватної власності є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства. Суб’єктами права колективної власності є трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, господарські товариства, господарські об’єднання, професійні спілки, політичні партії та інші громадські […]...
- Право власності на землю Право власності на землю – сукупність правових норм, які закріплюють належність земель певним фізичним та юридичним особам, державі і визначають обсяг та зміст прав власника землі, а також способи і межі здійснення таких прав. Власність на землю в Україні існує в таких формах: державна, колективна, приватна. Усі ці форми є рівноправними. Поряд з поняттям П. […]...
- Цивільний кодекс України (Цив. К. України) Цивільний кодекс України (Цив. К. України) – кодифікаційний законодавчий акт цивільного законодавства. Чинний Цив. К. прийнятий Верховною Радою Української РСР 18.05.1963 і введений у дію 1.1.1964. Складається з 8 розділів. Перший розділ – “Загальні положення” – містить норми про предмет і суб’єкти цивільного права, угоди, представництво, позовну давність. У другому розділі – “Право власності” – […]...
- Конституційні права і свободи громадян України Конституційні права і свободи громадян України – основні права і свободи громадян України, закріплені і гарантовані Конституцією України. До них належать соціально-економічні, політичні та громадянські (особисті) права. Соціально-економічні права: право на працю, на відпочинок, на матеріальне забезпечення в старості, а також у разі хвороби і втрати працездатності, на освіту, право власності тощо. Політичні права і […]...
- Єдиний державний земельний фонд Єдиний державний земельний фонд – юридична категорія, що характеризує цілісність і неподільність земельного фонду країни як об’єкта права власності, єдиним суб’єктом якої є держава. Увійшла в земельне законодавство колишнього СРСР та України після проведення націоналізації в 1917 р. Належність земель до Є. д. з. ф. означала заборону цивільного обігу земельних ділянок та запровадження єдиної форми […]...
- Приватизація державного земельного фонду Приватизація державного земельного фонду – передача громадянам України у приватну власність земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва. Розмір ділянок, які передаються у власність, не повинен перевищувати: для ведення особистого підсобного господарства – 0,6 га; для будівництва і обслуговування житлового […]...
- Теорія класів та класової боротьби К. Маркса Теорія класів та класової боротьби К. Маркса. Сучасний неомарксизм Німецький учений К. Маркс (1818-1883) критерієм вертикального розшарування суспільства вважав володіння власністю. За його теорією, стратифікаційна (соціально-класова) структура суспільства зводиться до двох рівнів (класів): класу власників (рабовласників, феодалів, буржуа) та класу, позбавленого власності на засоби виробництва (рабів, пролетарів або тих, хто має на неї обмежені права). […]...
- Березневі статті 1654 р Березневі статті 1654 р.- договірні умови, на підставі яких було здійснено ухвалу Переяславської Ради 1654 р. про входження України до складу Росії та визначено автономне становище України в її складі. З 13 по 27.III. (за старим стилем) 1654 українське посольство на чолі з генеральним суддею С. Богдановичем-Зарудним і переяславським полковником П. Тетерею вело переговори з […]...
- Революція буржуазна Революція буржуазна – докорінний переворот у розвитку феодального ладу, внаслідок якого значною мірою знищені феодальні відносини економічної власності й утверджувалася прогресивніша капіталістична власність, чому сприяв перехід влади з рук консервативного класу феодалів до прогресивного на той час класу капіталістів. Найдосконалішою формою Р. б. була французька революція. В Росії, до складу якої входила Україна, внаслідок тривалішого […]...
- Права землекористувачів Права землекористувачів – сукупність правомочностей фізичних і юридичних осіб щодо володіння і користування земельними ділянками. Землекористувачі, в тому числі й орендарі земельних ділянок, мають право: самостійно господарювати на землі; власності на вироблену сільськогосподарську продукцію і доходи від її реалізації; використовувати для потреб господарства наявні на земельній ділянці загально поширені корисні копалини, торф, лісові угіддя, водні […]...
- Муніципальна власність на землю Муніципальна власність на землю – земельні ділянки, право власності на які належить населеним пунктам (містам, селам, селищам міського типу). Реалізацію права М. в. на з. здійснюють органи місцевого самоврядування населених пунктів, які в ряді країн називаються муніципалітетами. В Україні М. в. на з. законодавством не передбачена. Вся земля знаходиться в державній колективній чи приватній власності. […]...
- Перехід права власності Перехід права власності – відносини, за допомогою яких право власності (право повного господарського відання, право оперативного управління) переходить від однієї особи до іншої. В цивільному законодавстві визначається момент виникнення права власності у набувача за договором. Згідно із ст. 128 Цив. К. України це право виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено договором або […]...
- Права власників земельних ділянок Права власників земельних ділянок – встановлені законодавством правомочності щодо володіння, користування та розпорядження земельними ділянками власниками їх. За земельним законодавством України власники земельних ділянок мають, зокрема, право: самостійно господарювати на землі; власності на вироблену сільськогосподарську продукцію і доходи від її реалізації; використовувати для потреб господарства наявні на земельній ділянці загально поширені корисні копалини, торф, лісові […]...
- Коломацькі статті 1687 р Коломацькі статті 1687 р.- договірні умови між козацькою старшиною і представниками царського уряду, схвалені на козацькій раді в містечку Коломаку (нині райцентр Харківської обл.) під час обрання гетьманом Лівобережної України І. Мазепи. Складалися з 22 пунктів. К. с. підтверджували права і привілеї старшини та козаків, надані їм царським урядом у поперед ні роки, передбачали дарування […]...
- Право державної власності Право державної власності – право, яке виступає у двох видах: загальнодержавна власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність), Суб’єктом права загальнодержавної власності є держава в особі Верховної Ради України, суб’єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів. Управління державним майном від імені народу (населення адміністративно-територіальної одиниці) […]...
- Станова монархія НАРОДЖЕННЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО СВІТУ, ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО РОЗВИТКУ § 4. Держава в середньовічній Європі 3. Станова монархія У XII ст. королівська влада відчутно зміцнилася. Причин для таких змін було декілька. Потребу в сильній королівській владі відчували дрібні й середні феодали, які шукали захисту від можновладних сеньйорів. Неабияку роль при цьому відіграли економічні інтереси феодалів, їхнє прагнення збільшити […]...
- Припинення права власності Припинення права власності – припинення дії відповідного права. Відбувається за умови настання певних юридичних фактів. Так, право власності припиняється, коли припиняє своє існування об’єкт цього права, у разі смерті громадянина або ліквідації юридичної особи – власника. В цих випадках майно стає об’єктом власності інших осіб. Воно може бути примусово вилучене як санкція за правопорушення (конфіскація); […]...
- Виникнення права власності Виникнення права власності – може бути первісним і похідним. До первісних належать ті способи, за якими право власності виникає вперше (виготовлення речі) або незалежно від волі колишнього власника (конфіскація речі). За похідними способами право власності у набувача виникає згідно з волею попереднього власника і за згодою самого набувача (договір, спадкування). Результати використання майна в господарстві […]...
- Захист авторського права і суміжних прав Захист авторського права і суміжних прав – захист особистих і майнових прав осіб, що мають авторське право і суміжні права, який може здійснюватися в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством. Цивільно-правовий З. а. п. і с. п. передбачає, що особи, які мають авторське право і суміжні права, можуть вимагати: відшкодування збитків, завданих порушенням їхніх […]...
- Феодалізм Політологічний словник Феодалізм (від лат. feudum – феодальне володіння) – термін виник у Франції в XVII ст. для позначення середньовічного права. В науковий вжиток цей термін запровадив у XIX ст. французький історик Ф. Гізо. Основними рисами феодальної системи, з погляду Ф. Гізо, є поєднання суверенної верховної влади із землеволодінням, умовний характер земельної власності й наявність […]...