Головна ⇒ 📌Рослинництво ⇒ ЛЬОН-КУЧЕРЯВЕЦЬ (ОЛІЙНИЙ) – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ

ЛЬОН-КУЧЕРЯВЕЦЬ (ОЛІЙНИЙ) – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ

ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ

6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ

6.1.2. ЛЬОН-КУЧЕРЯВЕЦЬ (ОЛІЙНИЙ)

ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Льон-кучерявець вирощують для виробництва олії, яку використовують для виготовлення оліфи, фарб, лаків, а також для харчування. Насіння його містить 30-48% олії. Макуха, що є продуктом переробки насіння, – цінний концентрований корм для тварин, особливо для молодняку великої рогатої худоби. Вона містить до 35% білка і близько 32% безазотистих екстрактивних речовин. Із соломи отримують коротке волокно, яке використовують для господарських

потреб.

Льон-кучерявець в Україні вирощують у Донецькій, Луганській, Дніпропетровській областях та в Автономній Республіці Крим.

Найбільші площі льону у США, Канаді, Аргентині, Індії, а також у Середній Азії, Поволжі і Західному Сибіру (Росія). В Україні льон-кучерявець займає близько 10 тис. га.

За умов інтенсивної технології в кращих господарствах Автономної Республіки Крим Нижньогірського району та Запорізької області Пологівського району зібрали відповідно 9,7 і 11,8 ц/га.

БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ. Льон-кучерявець належить до виду Linum v. brevimulticaulia. Він має слаборозвинену кореневу систему, яка проникає

у грунт на 50-60 см, а в посушливі роки – понад 1 м. Стебло коротке (30-50 см), біля основи сильно розгалужене, з великою кількістю насінних коробочок (15-20 і більше). Насіння крупніше, ніж у льону-довгунця, з високим умістом висихаючої олії – 45-48%, проростає за температури грунту 3-4 °С. Сходи витримують приморозки 2-З °С. Транспіраційний коефіцієнт 420-490.

Найпоширенішим сортом олійного льону є Ціан.

ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ. Льон-кучерявець менш вибагливий до родючості грунту і вологи, ніж льон-довгунець, але в період від бутонізації до кінця цвітіння він також потребує значної кількості вологи. У другій половині вегетації, зокрема під час достигання, він потребує більше тепла. Найпридатнішими для його вирощування є чорноземні й каштанові грунти. На важких заболочених і солонцюватих грунтах сіяти його не слід.

Добрим попередником для олійного льону є озима пшениця, яку висівають по ранніх зайнятих і чистих удобрених парах, зернобобові, баштанні і просапні культури, що залишають поле чистим від бур’янів.

Грунт під олійний льон обробляють так само, як і під яру пшеницю. Якщо льон розміщують після просапних культур, проводять зяблеву оранку плугами з передплужниками на глибину 22-25 см, а після зернових і зернобобових культур – ранню зяблеву оранку з попереднім лущенням стерні. Навесні поле боронують і шлейфують для зберігання вологи, а перед сівбою культивують на глибину 6-8 см з одночасним боронуванням.

Урожай насіння льону-кучерявця значно підвищується, якщо під зяблеву оранку вносять фосфорно-калійні добрива. У дослідах, проведених Інститутом олійних культур УААН, внесення у рядки під час сівби 50 кг/га гранульованого суперфосфату підвищило врожай льону на 15-20%. Ще ефективніше передпосівне внесення суміші органомінеральних добрив.

Олійний льон сіють навесні одночасно з ранніми зерновими культурами. Сіють його вузькорядним, перехресним або звичайним рядковим способом. Норма висіву насіння 40-60 кг/га. У посушливих умовах норму висіву зменшують до 30-40, а на насінних ділянках за широкорядного способу сівби – 25 кг/га. У разі використання льону-межеумка на волокно і насіння норму висіву збільшують на 10-15 кг/га.

Насіння олійного льону при сівбі загортають на глибину 3-5, а на легких супіщаних грунтах – 5-6 см.

Льон-кучерявець збирають на насіння у фазі повної стиглості комбайнами на низькому зрізі. Якщо його вирощують на волокно і насіння, то збирати врожай починають на 5-7 діб раніше (у фазі жовтої стиглості) з наступним достиганням насіння у снопах й обмолочуванням на спеціальних льономолотарках.

Насіння очищають на сортувалках і льонових трієрах та зберігають за вологості 11% у сухих приміщеннях.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Related posts:

  1. ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ Олійні культури мають велике господарське значення. З їх насіння добувають олію, яку споживають і використовують у харчовій, кондитерській, консервній і маргариновій, а також у лакофарбовій, миловарній, текстильній, шкіряній промисловості. Макуха, що залишається після переробки насіння, а також шрот (знежирена макуха) є добрим концентрованим кормом для годівлі тварин. До олійних культур належать […]...

  2. ЛЯЛЕМАНЦІЯ – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.14. ЛЯЛЕМАНЦІЯ Лялеманція (Lallemancia) – однорічна рослина з родини Губоцвітих. Корінь стрижневий. Стебло пряме, розгалужене, чотиригранне, до 60 см заввишки. Листки видовжено-ланцетної форми. Квітки зібрані в несправжні мутівки. Зав’язь чотиригнізда. Насіння дрібне, темно-коричневе з білим рубчиком. Маса 1000 насінин 4-5,5 г. Насіння лялеманції містить 35-42% олії, що швидко […]...

  3. ПЕРИЛА, АБО СУДЗА – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.13. ПЕРИЛА, АБО СУДЗА ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Перила – стародавня культура. У Китаї, Японії, на Далекому Сході її вирощують дуже давно. Найсприятливіші умови для її вирощування у лісостепових районах країни. За умов високої агротехніки урожайність насіння становить 10-13, а на сортостанціях – 15-17 ц/га. Насіння перили містить від 35 […]...

  4. КУНЖУТ – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.9. КУНЖУТ Кунжут (Sesamum L.) – однорічна рослина, належить до родини Кунжутових. Насіння його містить від 48 до 63% високоякісної олії та близько 24% білка. Олію використовують у харчовій і консервній промисловості для виготовлення маргарину, консервів тощо. Макуха містить до 40% білка. Її використовують у кондитерському виробництві для […]...

  5. Льон Матеріалознавство швейного виробництва НАТУРАЛЬНІ ВОЛОКНА Льон Льон – це однолітня трав’яниста рослина. Для волокна вирощують два основних види льону: льон-довгунець та льон-кудряш. Волокна отримують зі стеблини рослини. Довжина волокна залежить від довжини стеблини та сорту льону. Найбільш довге та якісне волокно отримують з довгунця. Вирощують льон в Україні (на Поліссі), у Поволжі, Сибіру, в Білорусії. […]...

  6. СУРІПИЦЯ ОЗИМА – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.6. СУРІПИЦЯ ОЗИМА Суріпиця озима найпоширеніша на Поліссі, зокрема в Житомирській області. Невеликі площі займає вона у західних областях. У суріпиці, як і в ріпаку, головний корінь веретеноподібний, але дещо коротший і з великою кількістю бічних корінців. Стебло пряме, розгалужене, листки світло-зеленого кольору, трохи вкриті волосками. Стручки не […]...

  7. ЛЬОН-ДОВГУНЕЦЬ – ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ 7.1. ЛЬОН-ДОВГУНЕЦЬ ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Льон довгунець – одна з основних прядивних культур. Його вирощують для виробництва волокна, яке використовують для виготовлення різних виробів – полотна, в тому числі тонкого батистового, брезентів, мішковини. Збільшується попит на тканини, виготовлені з одночасним застосуванням лляного і штучного волокон. Коротке лляне волокно використовують для виготовлення грубих тканин, а […]...

  8. РІПАК ЯРИЙ – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.5. РІПАК ЯРИЙ Ріпак ярий (Brassica napus L. oleifera annua Metzg.) – однорічна рослина з родини Капустяних (Brassicaceae). Він менш вибагливий до умов вирощування, ніж озимий. Корінь ріпаку ярого веретеноподібний, проникає у грунт на глибину 80 см, слаборозгалужений, з невеликою кількістю бічних корінців, що розміщуються у верхньому шарі […]...

  9. МАК – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.8. МАК ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Батьківщиною маку вважають середземноморські країни, де його культура ще до нашої ери поширилась у Греції, а далі через країни Малої Азії на схід, до Індії та Китаю. У Швейцарії у розкопках свайних будівель епохи неоліту знайдено рештки насіння маку, яке місцеве населення вживало в […]...

  10. АРАХІС, АБО ЗЕМЛЯНИЙ ГОРІХ – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.10. АРАХІС, АБО ЗЕМЛЯНИЙ ГОРІХ ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Арахіс за вмістом олії у насінні займає одне з перших місць серед олійних культур. Насіння арахісу містить 45-60% олії, 25-37 білка та до 20% безазотистих екстрактивних речовин. Олія має високі харчові якості, її широко використовують у їжу, а також у консервній, […]...

  11. РИЖІЙ – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.12. РИЖІЙ ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Рижій відомий дуже давно. Батьківщина його – Мала Азія, Закавказзя, Іран. Вирощують рижій у північних районах лісостепової зони, західних областях України та на Поліссі. Насіння рижію містить від 26 до 46% олії, що належить до напіввисихаючих. Олію використовують (особливо в суміші з лляною) для […]...

  12. САФЛОР – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.11. САФЛОР ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Сафлор – цінна олійна культура для вирощування у посушливих районах. Уміст олії у насінні залежно від сорту та умов вирощування становить 25-37%. Олію використовують для харчових цілей, виробництва маргарину, оліфи, фарб, мила, лінолеуму тощо. Макуха сафлору трохи гіркувата на смак, але тварини до неї […]...

  13. РИЦИНА – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.7. РИЦИНА ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Рицина походить з Африки і належить до найстародавніших культур. Світова посівна площа її становить близько 900 тис. га. Із них майже 600 тис. га – в Індії. Великі площі займає вона у Китаї та Аргентині. Багато сіють її в Італії, Угорщині, Румунії, Болгарії. У […]...

  14. ГІРЧИЦЯ – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.3. ГІРЧИЦЯ ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. У сільськогосподарському виробництві використовують три види гірчиці: сизу, або сарептську (Brassica juncea Czern.), білу (Sinapis alba L.) і чорну (Brassica nigra L.), які належать до родини Капустяних. Гірчиця сарептська, або сиза походить зі Східної Азії. У Росії поширилась з XVIII ст. на Поволжі й […]...

  15. СОНЯШНИК – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.1. СОНЯШНИК Господарське значення. Батьківщина соняшнику – степові райони Північної Америки. Звідси на початку XVI ст. його завезли в Іспанію. Соняшник швидко поширився по країнах Європи як декоративна і городня культура. У XVIII ст. соняшник завезли в Росію, де його спочатку вирощували як декоративну і городню культуру. Уперше […]...

  16. ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ Прядивні культури вирощують як сировину для виготовлення рослинного волокна. У більшості прядивних рослин (льону-довгунця, конопель, кенафу, джуту та ін.) волокно утворюється на стеблах, тільки у деяких – на насінні (бавовнику). Волокно використовують для виготовлення різних виробів – тканин, брезенту, канатів, шпагату тощо. Збільшення виробництва волокна сприяє розвиткові текстильної промисловості у нашій країні. З […]...

  17. ШАВЛІЯ МУСКАТНА – ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2. ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2.7. ШАВЛІЯ МУСКАТНА Шавлія мускатна (Salvia sclarea L.) – дворічна рослина з родини Губоцвітих. Суцвіття її містять до 0,3-0,35% ефірної олії, яку використовують у парфумерній і харчовій промисловості. Шавлія – медоносна культура. В Україні шавлію вирощують в Автономній Республіці Крим, Запорізькій та Одеській областях. Урожайність суцвіть шавлії становить […]...

  18. ФЕНХЕЛЬ – ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2. ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2.5. ФЕНХЕЛЬ Фенхель (Foeniculum L.) належить до родини Селерових. В Україні його вирощують як однорічну культуру переважно в Хмельницькій і Чернігівській областях. Насіння фенхелю містить 4-6% ефірної олії (анетолу), яку застосовують у медицині, парфумерно-косметичній та лікеро-горілчаній промисловості. Фенхель – волого – і світлолюбна рослина, чутлива до низьких температур. […]...

  19. КОРІАНДР – ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2. ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2.1. КОРІАНДР ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Найбільші посівні площі серед ефіроолійних культур займає коріандр. В Україні посівна площа його досягає 25 тис. га. Коріандр вирощують у багатьох країнах Європи, Азії, у Північній Африці, Америці й Австралії. В Україні коріандр почали вирощувати з 30-х років XIX ст. Вирощують коріандр також у […]...

  20. АРАХІС – ДЕЛІКАТЕСНІ ГОРОДНІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) ДЕЛІКАТЕСНІ ГОРОДНІ КУЛЬТУРИ АРАХІС Це однолітня трав’яниста рослина родини бобових. Його плоди, які багато хто неправильно називає горіхами, є найближчими родичами звичайного гороху та бобових. За поживністю й смаковими якостями арахіс знаходиться на першому місці серед бобових культур. Насіння арахісу містить до 60 % олії, яка не висихає й сама по […]...

  21. КМИН – ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2. ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2.2. КМИН ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Насіння кмину використовують як приправу у хлібопекарській, консервній промисловості, під час соління тощо. Плоди його містять 4-7% ефірної олії, яку застосовують у харчовій промисловості для виготовлення горілки і лікерів, а також у консервній, фармацевтичній, косметичній і миловарній промисловості. Крім того, плоди кмину містять до […]...

  22. ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2. ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ З ефіроолійних культур добувають ефірну (летку) олію з приємним запахом, що використовується у різних галузях промисловості – парфумерній, кондитерській, миловарній, харчовій, тютюновій тощо. Найпоширенішими ефіроолійними культурами є коріандр, кмин, м’ята, фенхель, аніс, шавлія мускатна, лаванда та ін. Ефірна олія у цих рослинах міститься в плодах, суцвіттях, листках і […]...

  23. ЛАВАНДА – ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2. ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2.6. ЛАВАНДА Лаванда (Lavandula L.) – багаторічна, вічнозелена, напівчагарникова рослина з родини Губоцвітих. Вихід ефірної олії з суцвіть коливається від 0,8 до 2,5%. Ефірну олію використовують у парфумерній і миловарній промисловості та медицині. Лаванда – медоносна культура. В Україні лаванду вирощують в Автономній Республіці Крим та Одеській області. […]...

  24. КРЕС-САЛАТ – САЛАТНІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) САЛАТНІ КУЛЬТУРИ КРЕС-САЛАТ Це однолітня трав’яниста рослина родини хрестоцвітих, близький родич капусти. Крес-салат відомий був у давнину в Ірані, Азії, Індії та Середземномор’ї. До Європи крес-салат прийшов ра30м із римськими солдатами. Крес-салат використовують свіжим для салатів, приправ, супів, як гарнір. Він містить велику кількість мінеральних солей – калію, магнію, йоду, а […]...

  25. ДЖУТ – ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ 7.5. ДЖУТ ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Джут – високоврожайна луб’яна культура тропічних і субтропічних країн. Волокно джуту міцне, еластичне, відзначається високою гігроскопічністю і використовується для виготовлення мішків, брезентів, канатів, килимів. Найпоширеніший джут в Індії, звідки він і походить. Значні площі його є в Китаї та інших країнах Азії, Африки, Америки. Джут вирощують також в Узбекистані […]...

  26. ПІСЛЯЖНИВНІ Й ПІСЛЯУКІСНІ ПОСІВИ – ПРОМІЖНІ КУЛЬТУРИ ПРОМІЖНІ КУЛЬТУРИ 10.1. ПІСЛЯЖНИВНІ Й ПІСЛЯУКІСНІ ПОСІВИ Післяжнивні посіви у західних областях і на Поліссі застосовують давно. Під них найкраще відводити поля після ранньостиглих культур – озимого та ярого ячменю, жита, озимого ріпаку та ранніх сортів озимої пшениці. Післяукісні посіви розміщують після сумішок озимої вики з житом, іноді – після вико-вівсяної сумішки раннього строку сівби. […]...

  27. М’ЯТА ПЕРЦЕВА – ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2. ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2.3. М’ЯТА ПЕРЦЕВА ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. М’яту перцеву в Європі почали вирощувати близько 300 років тому. Вона є важливою ефіроолійною культурою. Найбільше м’яти вирощують на території колишнього СРСР і в США. Значні посівні площі м’яти в Японії, Італії, Румунії, Китаї. Великій Британії, Франції, Польщі. Серед ефіроолійних культур в Україні […]...

  28. КВАСОЛЯ – БОБОВІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) БОБОВІ КУЛЬТУРИ КВАСОЛЯ Відома з 1280 р. до н. е., коли перша згадка про неї була зроблена в китайських літописах. Вона поширена в усьому світі, до Європи квасоля потрапила з Америки в XVI-XVII ст. Таким чином, за походженням культурна квасоля ділиться на дві групи: американська та азіатська. У квасолі міститься велика […]...

  29. КЕНАФ – ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ 7.4. КЕНАФ ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Кенаф – високоврожайна луб’яна культура. Сухі стебла його містять до 16-18% цінного волокна, яке відзначається еластичністю, міцністю та високою гігроскопічністю. Волокно кенафу широко використовують для виробництва шпагату, мішковини, мотузок. Насіння кенафу містить до 20% технічної олії, яку застосовують у шкіряній, миловарній та лакофарбовій промисловості. Макуху згодовують тваринам. Високі врожаї […]...

  30. БОБИ – БОБОВІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) БОБОВІ КУЛЬТУРИ БОБИ Це однолітня трав’яниста перехреснозапильна рослина, що дає чоловічі та жіночі квітки. Плоди різної довжини – від 4 до 20 см. У їжу використовують зелені плоди з недозрілим насінням, 3 усіх бобових у овочевих бобів найвищий уміст білків, а у них містяться амінокислоти, вітамін С, вітаміни групи В. нікотинова […]...

  31. ПІСЛЯЗБИРАЛЬНА ОБРОБКА НАСІННЯ ОСНОВИ НАСІННЄЗНАВСТВА 11.4. ПІСЛЯЗБИРАЛЬНА ОБРОБКА НАСІННЯ Після обмолоту потрібно відразу очистити і висушити насіння, щоб воно не втратило схожості на токах. Під час очищення і сортування видаляється дрібне, легке, щупле насіння та інші домішки, тобто для сівби готується найкраще насіння відповідно до вимог державного стандарту. Насіння бур’янів, а також бите, роздавлене насіння основної зернової культури […]...

  32. ДИНЯ – БАШТАННІ КУЛЬТУРИ БАШТАННІ КУЛЬТУРИ 5.3. ДИНЯ Диня (Cucumis melo L.) об’єднує понад 15 видів, з яких вирощують лише два підвиди – середньоазіатський і європейський. В Україні вирощують сорти європейського підвиду. Плоди дині стиснуті, кулясті або витягнуті, жовті, з гладенькою сегментованою або бородавчастою поверхнею. М’якуш білий, жовтий або зеленуватий. Насіння дині яйцеподібне, біле, жовте або зеленувате з округлим […]...

  33. ВОЛОСЬКИЙ ГОРІХ – ГОРІХОПЛІДНІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) ГОРІХОПЛІДНІ КУЛЬТУРИ У садах і на присадибних ділянках найчастіше вирощується волоський горіх, іноді ліщина, а в регіонах з теплою зимою – мигдаль. Ці культури називаються горіхоплідними. Їстівна частина плода міститься в дерев’янистій оболонці, яка, у свою чергу, вкрита шкірочкою. Плоди горіхових дерев характеризуються дуже високою калорійністю, підвищеним умістом жирів, білків і […]...

  34. ГІРЧИЦЯ ЛИСТКОВА – САЛАТНІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) САЛАТНІ КУЛЬТУРИ ГІРЧИЦЯ ЛИСТКОВА Інша назва культури – гірчиця салатна. Родом вона з Китаю, поширена, крім того, у Японії та Індії. Розводиться в усіх європейських країнах як рання салатна рослина, що дає чудову зелень, багату на вітаміни. Листя гірчиці салатної містить велику кількість аскорбінової кислоти, дуже цінну речовину – рутин, що […]...

  35. САЛАТ – САЛАТНІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) САЛАТНІ КУЛЬТУРИ САЛАТ Салат, або салат-латук, з’явився в Середземномор’ї, у III-IV тисячоліттях до н. е. З XVI століття поширився в Європі. Салат був відомий як цінна харчова рослина, використовувався й у лікувальних цілях. Молочний сік салату має снодійний, заспокійливий, болезаспокійливий ефект. Салат містить усі вітаміни групи В, аскорбінову кислоту, провітамін А, […]...

  36. ОГІРКОВА ТРАВА – САЛАТНІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) САЛАТНІ КУЛЬТУРИ ОГІРКОВА ТРАВА Інші назви – бораго, огірочник – це однолітня рослина родини шорстколистих, що дає сильно розвинену листкову розетку. Стебло пряме завдовжки 7-10 см. Уся надземна частина огіркової трави має сильний запах огірка, за що й одержала свою назву. Огіркова трава була відома ще в Давньому Римі, цінувалася не […]...

  37. КОНОПЛІ – ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ 7.2. КОНОПЛІ ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Коноплі – стародавня культура. Перші згадки про цю культуру є у китайській літературі IX ст. до н. е. Волокно конопель уже тоді використовували для виробництва тканин. Культура конопель з Середньої Азії потрапила до Східної і Середньої Європи. У Київській Русі коноплі вирощували вже у IX ст., а з XVI […]...

  38. БАШТАННІ КУЛЬТУРИ БАШТАННІ КУЛЬТУРИ До баштанних культур належать гарбуз, кабачок, диня і кавун. Баштанні культури мають важливе продовольче і кормове значення. Соковиті плоди кавуна і дині містять 9-12% цукру, вітаміни В1, В3, С, Р та інші речовини, характеризуються високими смаковими якостями. Плоди баштанних культур використовують для виготовлення штучного меду, патоки, різних кондитерських виробів і варення. З насіння […]...

  39. ОВЕС – ЯРІ ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ 1.3. ЯРІ ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ 1.3.4. ОВЕС ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Овес вирощують переважно як зернофуражну культуру. Його зерно є цінним концентрованим кормом для коней і молодняку великої рогатої худоби, а також для свійської птиці. В Європі овес був відомий за 1500 років до н. е. На території України його вирощували ще в VII ст. до […]...

  40. ЛОБОДА САДОВА – САЛАТНІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) САЛАТНІ КУЛЬТУРИ ЛОБОДА САДОВА Це одна з найдавніших городніх культур, також відома і популярна в нас здавна. Листя молодих рослин, молоді, щойно розвинені пагони використовують у їжу. Лободу їдять так само, як і щавель, у холоднику, зеленому борщі, листя варять у молоці. Лобода садова – однолітня салатно-шпинатна рослина родини лободових. У […]...

Ви зараз читаєте: ЛЬОН-КУЧЕРЯВЕЦЬ (ОЛІЙНИЙ) – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ
«
»