ЛЮДСЬКІ ЧЕСНОТИ
Урок 14. ЛЮДСЬКІ ЧЕСНОТИ
Мета: пояснити учням сутність дружелюбності, милосердя, поступливості, наполегливості, відповідальності; вчити наводити приклади такої поведінки, де виявляються ці чесноти; виховувати прагнення до вироблення цих якостей.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Учні розповідають, як вони помирилися, коли з кимось посварилися.
– Що таке людські чесноти? (Це міцні позиції, сталі схильності, постійне вдосконалення розуму й волі, які керують нашими вчинками, впорядковують
– Назвіть, які людські чесноти ви знаєте.
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Сьогодні на уроці ви більше дізнаєтеся про людські чесноти.
ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Слухання та обговорення легенди
– Прослухайте, будь ласка, легенду про людські чесноти.
БАРВІНОК
Зрадів зеленолистий красень, засвітило весняне сонечко. Біжать струмочки, весело щебечуть пташки.
Іще лежить у низинах сніг, а вже барвінку листя стелиться. Згодом
Одного разу прогулюючись дівчатка побачили цвіт барвінку і замилувалися його красою.
– Добрий день, барвінку,- привіталася Люся.
– Доброго здоров’я,- відповіла синя квіточка.
– А чи знаєш ти, що означає кожна твоя пелюсточка? – запитала Оксана.
– Ні,- сором’язливо сказав барвінок.
– Перша пелюстка – це доброта, друга – милосердя, третя – скромність, четверта – ввічливість, п’ята – працьовитість,- весело розповідали подруги.
– Дякую вам,- зрадів барвіночок,- за таке приємне повідомлення.
– До зустрічі, наш синьоокий,- попрощалися дівчатка.
– Які людські чесноти згадані у цій легенді?
– Що означає шанобливо ставитися до себе і до інших?
2. Робота за підручником (с. 60-63)
Учні виконують завдання рубрики “Повтори те, що знаєш”.
Вправа “Мікрофон”
Учні виконують завдання рубрики “Поділися своїми думками”.
Потім читають текст рубрики “Я хочу дізнатися”.
Опрацьовують матеріали рубрики “Ознайомся з думкою інших людей”.
Робота в парах
Учні читають притчу, відповідають на запитання за її змістом та виконують завдання на с. 61-63.
– Прочитайте і запам’ятайте висновки на с. 63. (Я дізнався, що… Я прагну…)
– Якими словами ви збагатили на уроці свій словник?
3. Фізкультхвилинка
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
1. Творча вправа “Квітка якостей”
– Протягом багатьох століть у людства склалися свої принципи і закони життя, моральні цінності. Складалися правила, як людина повинна жити поряд з іншими людьми, щоб усім було добре. Це відбито у народних прислів’ях. Доцільно згадати Золоте правило – одне із стародавніх моральних норм. Його найпоширеніше формулювання: “(не) вчиняй по відношенню до інших так, як ти (не) хотів би, щоб вони вчиняли по відношенню до тебе”. У нашій мові воно існує у формі прислів’я: “Чого в іншому не любиш, того і сам не роби”.
– Які прислів’я про культуру поведінки ви знаєте? (Чого в іншому не любиш, того і сам не роби. Посієш вчинок – виросте звичка. Люби ближнього свого як себе самого. Коли я грішу, я спричиняю біль собі й іншим. Добро, яке ми чинимо, збагачує наше оточення, гріх послаблює життя у суспільстві.)
– Як називають людину, яка дотримує правил доброї поведінки?
– Які якості повинна мати така людина?
Учитель пропонує дітям намалювати квітку найважливіших для життя людини якостей. Кількість пелюсток залежить від кількості якостей, які діти визнають найнеобхіднішими для життя. Кожна якість має бути записана на окремій пелюстці. Потім учитель пропонує дітям розфарбувати свої пелюстки – якості.
Після того, як діти намалюють свої квіти, обговорює з ними відповідності кольору різних якостей. Пропонує дітям скласти список якостей, які більшість із них уважають найнеобхіднішими для життя.
– Як можна назвати людину, яка має такі якості?
– Тож яку ж людину ми вважаємо ввічливою?
– Вихована людина постійно контролює себе, завжди оцінює свої вчинки, адже за поведінкою ми судимо про людину. Потрібно замислюватися, як твої вчинки оцінюються людьми, що оточують тебе. Не все, що приємне й бажане тобі, приємне й бажане для інших.
2. Гра “Добрі якості Буратіно”
Учитель великими буквами пише на дошці слово “Буратіно”. Діти мають назвати вісім добрих якостей, що починаються з кожної букви цього імені. Наприклад: бережливий, уважний, розумний, радісний, акуратний, терплячий, інтелігентний, наполегливий, охайний. Усі ці якості педагог записує на дошці.
Потім діти об’єднуються на групи, обирають певну добру якість і придумують історію про те, як Буратіно придбав цю якість і як вона йому допомагала в різних ситуаціях.
Бесіда
– Що означає бути доброю людиною?
– Як ви вважаєте, чи важко бути добрим?
– Що відбулося б із світом, якби в ньому не стало доброти?
3. Робота в групах
– Поміркуйте, коли людина говорить: “Я не вмію, але обов’язково навчуся” – це впертість чи наполегливість? А коли людину попереджають про небезпеку, а вона все одно робить своє,- це впертість чи наполегливість? У чому ж полягає різниця між упертістю наполегливістю?
Наполегливість і впертість – це риси характеру людини, одну з яких можна назвати позитивною, а другу – негативною. За тлумачним словником, наполегливість – це потреба рішуче досягати своєї мети. Наполегливість – необхідна риса людського характеру. Вона потрібна для того, щоб людина досягла здійснення своєї мрії. Адже мріяти можна про що завгодно, але, щоби мрія здійснилася, потрібно наполегливо вчитися, працювати. Наполегливість робить людину грамотною, працьовитою, навчає долати перешкоди на шляху до мети.
А упертість словник тлумачить от як: це риса характеру, що відзначається непоступливістю людини. Ця риса характеру змушує людину наполягати на своєму, навіть якщо це завдає шкоди їй самій. Є в народі такий вираз: “Упертий, як осел”,- це саме про таких людей. Я б сказала, що ця риса є негативною тому, що вона не спрямована на досягнення певної мети, а навпаки, шкодить людині.
4. Читання й обговорення казки Володимира Бірюкова
Вибіг котик погуляти. Побачив, як пурхає з дерева на дерево горобець, та й каже:
– І я так зумію.
– Ні, не зумієш,- каже півник.- Літають тільки птахи, та й то не всі…
– А я зумію,- стояв на своєму котик.
– Спробуй,- каже півник.
Виліз котик на дерево. Стрибнув – та геп на землю. Добре, що на кущ упав, не дуже забився.
– Ну ось і маєш,- каже півник.- Я ж тебе попереджав…
– То я не дуже відштовхнувся, – заперечив упертий котик.
На ставку гелготіли гуси. Малі гусенята пострибали у воду й попливли.
– І я так зумію,- знову сказав котик.
– Плавають тільки качки та гуси,- одказав йому півник.
– Ова-ва, яка мудрість! Стрибнув собі у воду – і пливи.
По цих словах котик розігнався і хлюп на глибінь.
Та враз почав тонути й зарепетував: “Рятуйте! Ря-ту-у-йте!”.
Підплив до котика старий гусак. Ухопив за шкірку то й викинув на берег.
– Ну от! – каже півник.- Знову нічого не вийшло!
– Бо я не так лапами загрібав. Треба всіма чотирма, а я тільки передніми,- сказав непевно котик і відійшов присоромлений геть.
– Що намагався зробити котик? Чому котик не слухав попереджень півника?
– Котик був упертим чи наполегливим?
5. Читання й обговорення оповідання В. О. Сухомлинського
БАЙДУЖИЙ ПЕНЬОК
Стоїть у лісі старий-престарий Пеньок. Мохом обріс, гріється на сонечку.
Поселився під Пеньком Їжак. Клопочеться собі в нірці, а Пеньок мружиться, крекче, гріється на сонечку.
– Будемо з тобою дружно жити, добре? – питає раз його Їжак.
– Добре,- відповідає байдужно Пеньок.
Він замружив очі, позіхнув і гріється собі на сонечку.
По другий бік під Пеньком поселилася Гадюка.
– Будемо з тобою дружно жити, добре? – питає раз вона.
– Добре,- відповідає байдужно Пеньок.
Він замружив очі, позіхнув і гріється на сонечку.
Та ось якось Їжак побачив, що поруч із ним живе Гадюка. Напав на неї і в кривавій сутичці переміг. Виповз, ліг на Пеньок. Відпочиває.
– Що це у вас там за шум був? – питає Пеньок.
– Це я Гадюку вбив,- відповідає Їжак.
– Добре,- каже байдужно Пеньок.
Він замружив очі, позіхнув і гріється собі на сонечку.
Тож не будьмо байдужими! Давайте навчимося помічати те, що відбувається перед нашими очима, звертати увагу на події, що трапляються.
Будьмо уважними до інших та відкритими до людей, аби не виникло тієї загальнолюдської байдужості, котрої нам потрібно остерігатись.
– Високу моральну цінність добра, яке ми робимо сторонній людині, розуміли люди ще в сиву давнину.
У Вавилоні був такий звичай – недужого виносили на майдан чи дорогу. Кожен, хто йшов повз нього, підходив, розпитував, коли знав якийсь засіб, радив нещасному. Ніхто байдуже не проходив.
Такий звичай побутував і в ассірійців, і в єгиптян. Звичай чинити добро безкорисливо.
За часів запорізького кошового Сірка наші прадіди допомагали навіть ворогам. Чуєте: ворогам! Це було тоді, коли у Криму вирувала епідемія чуми. Козаки дали змогу кримським татарам переселитися на українські землі, щоби перебути нещастя. А самі козаки землянок ніколи не замикали! Будь-який подорожній міг зайти, розвести вогонь, зварити страву, спочити. А прийде хазяїн, ще й радий буде гостеві, привітає його. А буває, що господар, як їде куди, так ще й зоставляє страву для прихожого. Наїдяться мандрівники та зроблять хрест, поставлять його серед землянки – це означає, що були гості й дякують хазяїнові.
Прекрасні стосунки, в основі яких – доброта, а не байдужість!
– Яка риса протилежна байдужості? Що таке милосердя?
6. Читання й обговорення оповідання В. О. Сухомлинського
ПОКИНУТЕ КОШЕНЯ
Хтось виніс із хати маленьке сіре кошенятко й пустив його на дорогу. Сидить кошеня та й нявчить. Бо хоче додому, до матусі. Проходять люди, дивляться на кошеня. Хто сумно хитає головою, хто сміється. Хто жаліє: бідне кошенятко, та й іде собі.
Настав вечір. Зайшло сонце. Лячно стало кошеняткові. Притулилося воно до куща та й сидить – тремтить.
Поверталась зі школи маленька Наталочка. Чує – нявчить кошеня. Вона не сказала ні слова, а взяла кошеня й понесла додому. Пригорнулося кошенятко до дівчинки. Замуркотіло. Раде-радісіньке.
– З чого видно, що в Наталочки добре серце?
7. Читання вірша Л. Іванова
ТВОРИ ДОБРО
Ти добро лиш твори повсюди,
Хай тепло твої повнить груди.
Ти посій і доглянь пшеницю,
Ти вкопай і почисть криницю,
Волю дай, погодуй пташину,
Приласкай і навчи дитину,
Бо людина у цьому світі
Лиш добро повинна творити.
8. Читання й обговорення оповідання В. О. Сухомлинського
ДУБ ДІДА МАТВІЯ
Жив у нашому селі дід Матвій. Виповнилося йому вісімдесят років. Немічний став дід Матвій.
Настала весна. Сидить дід біля хатини на лавці. Зі школи йдуть діти. Несуть саджанці дуба.
– Дайте і мені один дубок,- просить дід Матвій.
Дали діти діду дубків. Йдуть і роздумують: що робитиме дідусь із дубком. Адже він такий старий, безпорадний.
А дід Матвій зібрав свої останні сили і посадив дубок на вулиці. Посадив і дбав про нього все літо. Поливав і землю розпушував навкруги дубка. Зеленіє дубок і пнеться до сонця.
Восени дід Матвій помер.
Діти, які дали дідусю саджанець, дбають про дубок.
Минуло десять років. Так і звуть всі те дерево: діда Матвія дуб.
Думати про людей – це прекрасно.
Якби кожний думав про те, щоб принести щастя іншим людям, не було б нещасних.
9. Читання порад В. О. Сухомлинського
– В. Сухомлинський давав багато порад, щоб у майбутньому людині було не соромно самій перед собою.
ДЕСЯТЬ “НЕ МОЖНА” ЗА В. О. СУХОМЛИНСЬКИМ
1. Наодинці із собою робити все не так, як ти робив би на очах у людей.
2. Лінуватися, бути ледарем, неробою і дармоїдом.
3. Видавати за доблесть і заслугу те, що є твоїм обов’язком.
4. Вимагати від батьків те, чого ти не заслужив працею.
5. Бути жадібним, корисливим, негостинним.
6. Гребувати простою працею своїх батьків.
7. Глумитися зі старості.
8. Лицемірити, говорити не те, що думаєш, відчуваєш.
9. Запобігати перед тим, хто сильніший за тебе.
10. Давати “порожні” обіцянки, не дотримувати слова.
“ДЕВ’ЯТЬ НЕГІДНИХ РЕЧЕЙ” ЗА В. О. СУХОМЛИНСЬКИМ
1. Нашіптувати, доносити на товариша.
2. Бути легкодухим. Уникати відповідальності за свій учинок.
3. Байдуже проходити повз чужу біду, горе, відчай, посилаючись на свою слабкість.
4. Використовувати свою силу і фізичну перевагу на зло.
5. Мовчати, коли треба говорити, й говорити, коли треба мовчати. Базікати.
6. Відступати перед небезпекою, щоб зберегти спокій, благополуччя.
7. Добиватися для себе полегшення за рахунок товариша.
8. Не слухати батьків, обманювати їх. Глузувати з калік.
9. Кривдити дівчинку, дівчину, жінку. Не любити і кривдити тварин.
10. Повчання великого князя
– В історії України був славний князь київський Володимир Мономах, який зробив багато великих і добрих справ. Він залишив “Повчання дітям”, у якому навчає поважати старших, оберігати слабких та працювати на користь своєї держави. Прислухайся і ти, друже, до порад мудрої людини.
“Пам’ятайте, мудрих слід слухати, старшим коритися, з рівними і молодими дружити. Не лютувати словом, не ганьбити нікого в розмові, не сміятися багато…
Старших шануйте, як батька, а молодих, як братів… Не минайте ніколи людини, не привітавши її, і добре слово їй мовте… Що вмієте, того не забувайте, а чого не вмієте, того навчайтесь, як батько мій (великий князь Ярослав Мудрий), дома сидячи, знав п’ять мов, через те й честь йому була в інших країнах. Добро Своєю рукою сіючи, не лінуйтесь ні на що хороше, і хай не застане вас сонце в постелі”.
– Які якості людини князь Володимир уважав найголовнішими? Яких правил спілкування слід дотримувати? Поясніть, як ви розумієте останнє речення.
– Поміркуйте! Чому так кажуть: “Чого навчився, того за плечима не носити”?
11. Гра “Добре – погано”
– Додайте слово: “добре” чи “погано”.
– Бути уважним – це…
– Ображати менших – це…
– Допомагати іншій людині – це…
– Дарувати квіти – це…
– Дражнити товаришів – це…
– Займатися спортом – це…
12. Гра “Так – ні”
Учні утворюють коло. Учитель називає якість характеру.
– Якщо вам ця якість подобається – плескаєте в долоні, якщо ні – тупотіть ногами.
Добрий, веселий, щедрий, злий, дратівливий, люб’язний, активний, уважний, грубий, упертий, правдивий, сміливий.
13. Аналіз ситуацій
Ситуація 1
Хлопчик Дмитро відчинив двері у під’їзд, пропустив дівчинку Наталку, взяв у неї портфель. Почали підніматися сходинками: попереду Наталка, за нею Дмитро. Коли їх побачила сусідка, то сказала: “Який вихований хлопчик! Буде справжнім чоловіком”.
Чому в сусідки склалося таке враження?
Ситуація 2
Уяви, що однокласник без дозволу взяв твої олівці. Розкажи, як ти вчиниш: поскаржишся вчителеві, кричатимеш на однокласника, плакатимеш, мовчки забереш олівці, ввічливо попросиш повернути чи почнеш погрожувати?
Ситуація 3
Повертаючись узимку зі школи, ми з подругою побачили на річці багато дітей. Річка замерзла. Біля берегів лід був товщим, по ньому всі ходили. А ми з Оленою забігли далі – і провалилися. Я перша вибралася з води і простягнула руку Олені. Але витягти її не змогла – важко. Думала: хто-небудь із хлопців поспішить на допомогу. Але вони спокійно стояли неподалік, деякі навіть підсміювалися. Нарешті Олену витяг чоловік, що проходив неподалік.
– Дайте оцінку діям хлопців.
14. Тестування
1 варіант
1. Людські чесноти – це:
А) милосердя;
Б) підлабузництво;
В) чесність;
Г) делікатність;
Г) доброта;
Д) жорстокість.
2. Щоб досягти успіху, людина повинна бути:
А) допитливою;
Б) працьовитою;
В) наполегливою;
Г) байдужою; в) лінивою.
3. Культура поведінки – це вміння:
А) дотримувати усталених норм поведінки без примусу і нагадування;
Б) доводити свою правоту будь-яким способом;
В) поводитися з іншими людьми.
4. Найвища цінність людини – це:
А) щастя;
Б) достаток, гроші;
В) життя.
5. Допомагають підтримувати взаєморозуміння з іншими людьми такі риси характеру:
А) впертість, пихатість, жадібність;
Б) відповідальність, старанність, чесність;
В) нестриманість, вередливість, жорстокість.
6. На день народження товаришеві ти подаруєш те, що:
А) подобається тобі;
Б) подобається іменинникові;
В) тобі не потрібне.
7. Склади правила чеснот, з’єднавши стрілочками частину речення ліворуч із відповідними словами зі стовпчика праворуч.
Сказав – не обіцяй.
Не впевнений – зроби.
Помилився – визнай.
8. Віднови та запиши прислів’я.
Працею, роками, а, не, вимірюється, Життя.
9. Запиши основні правила гостинності.
10. Поясни вислів.
Уміння прощати властиве сильним. Слабкі ніколи не прощають.
2 варіант
1. Людські чесноти – це:
А) чесність;
Б) доброта;
В) заздрість;
Г) делікатність;
Г) милосердя;
Д) зарозумілість.
2. Щоб стати доброю людиною, потрібно позбутися:
А) уважності;
Б) жорстокості;
В) байдужості;
Г) щирості;
Г) скупості.
3. Культура поведінки – це вміння:
А) дотримувати усталених норм поведінки без примусу і нагадування;
Б) спілкуватися з іншими людьми;
В) поводитися з іншими людьми.
4. Найвища цінність людини – це:
А) золото;
Б) життя;
В) гроші.
5. До конфліктів призводить:
А) заздрість;
Б) упертість;
В) доброта;
Г) взаєморозуміння;
Г) гнів.
6. Познач правила культурної поведінки в гостях.
А) Прийти вчасно;
Б) витерти взуття, зняти верхній одяг;
В) привітатися з усіма присутніми;
Г) привітатися лише з господарями;
Г) привертати до себе увагу гучним сміхом чи яскравим одягом.
7. Склади правила чеснот, з’єднавши стрілочками частину речення ліворуч із відповідними словами зі стовпчика праворуч.
Говори те, що думаєш.
Не можеш сказати правду – чужу таємницю.
Не видавай поясни чому.
8. Віднови та запиши прислів’я.
Для, справ, Життя, добрих, дане.
9. Запиши основні правила гостинності.
10. Поясни вислів.
Кращі ліки від кривди – пробачення.
15. Гра “П’ять речень”
Учні в п’яти реченнях формулюють засвоєні на уроці знання.
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ
– Чого навчилися на уроці?
– Що вам найбільше запам’яталося?
– Яку чесноту хочете виробити в собі?
– Чого позбутися?
VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підручник (с. 60-63).
Скласти відповіді на запитання:
– Що ти можеш робити для себе щоденно?
– Що ти в змозі зробити для своїх рідних?
– Що ти можеш зробити для своїх однокласників?
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...