Майбутня і поточна вартість фінансових інструментів



Фінансовий ринок

ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФІНАНСОВОГО РИНКУ

4 ТЕМА

ОЦІНКА РИЗИКУ НА ФІНАНСОВОМУ РИНКУ

4.4. Майбутня і поточна вартість фінансових інструментів

Для прийняття осмислених інвестиційних рішень часто виникає необхідність проведення порівняльного аналізу ефективності різних напрямків вкладення коштів у ті чи інші фінансові інструменти. Такий аналіз пов’язаний із процесом нарощування вартості грошових ресурсів і процесом дисконтування їхньої вартості.

Вартість визначеної суми грошей – це функція від

часу виникнення грошових доходів або витрат. Принцип зміни вартості грошей у часі базується на тім, що сьогодні грошова одиниця коштує більше, ніж у майбутньому часі. Цей принцип діє незалежно від зміни загального рівня цін.

Нарощування – метод зведення реальної вартості коштів до їхньої вартості в майбутньому періоді, що використовується для оцінки майбутньої вартості інвестицій.

Дисконтування – метод приведення майбутньої вартості коштів до їхньої вартості в поточному періоді (до реальної вартості грошей).

У такий спосіб розрізняють:

Майбутню вартість – надходження, що перебуває за межами

сьогоднішнього дня;

Поточну вартість – зведена до сьогоднішнього моменту величина, що буде отримана чи оплачена у визначений момент у майбутньому.

Розрізняють наступні варіанти майбутніх грошових потоків:

1) одиничний грошовий потік – сума, що виплачується одноразово.

2) ануїтет – рівномірні грошові потоки, що регулярно надходять:

– звичайний ануїтет – рівномірні грошові потоки, що надходять наприкінці періоду;

– серія рівномірних платежів – платежі, що вносяться, виходять через рівні проміжки часу на початку визначеного періоду.

Під час проведення фінансово-економічних розрахунків, пов’язаних з інвестуванням коштів, процеси нарощування і дисконтування вартості можуть здійснюватися як за простим, так і за складним відсотками.

Простим відсотком називається сума, що нараховується за початковою (реальною) вартістю внеску наприкінці одного періоду платежу, що визначається умовами інвестування коштів (місяць, квартал та ін.). Розрахунок суми простого відсотка в процесі нарощування внеску такий:

J = P*n*Z,

Де J – сума відсотка за період інвестування;

Р – початкова сума внеску (інвестицій);

N – тривалість інвестування (кількість періодів);

Z – процентна ставка у відносних величинах.

У цьому випадку майбутня вартість внеску (S) разом з нарахованою сумою відсотка визначається за формулою:

S = P + J=P(\1+n*Z).

Множник (1 + n*Z) називається коефіцієнтом нарощування простих відсотки. Його значення завжди повинно бути більше одиниці.

При розрахунку суми простого відсотка в процесі дисконтування вартості коштів (тобто суми дисконту) використовується така формула:

Де О – сума дисконту (за простими відсотками) за період інвестування в цілому;

S – кінцева сума внеску;

N – тривалість інвестування (кількість періодів);

Z – використовувана дисконтна ставка у відносних величинах.

У цьому випадку реальна вартість грошових ресурсів (Р) з урахуванням розрахованої суми дисконту визначається так:

Множник називається дисконтним множником (коефіцієнтом) простих відсотків, його значення якого завжди менше одиниці.

Складним відсотком називається сума прибутку, що виходить у результаті інвестування за умови, що сума нарахованого відсотка (простого) не виплачується після кожного періоду, а додається до суми основного внеску й у наступному періоді платежу сама також приносить прибуток.

При розрахунку суми внеску в процесі його нарощування за складними відсотками (Sс) використовується формула:

Sс = Р*(1+2)n.

Відповідно сума відсотка (Ус) у цьому випадку складає:

Jc = Sс-Р.

При розрахунку реальної вартості коштів у процесі дисконтування за складними відсотками (Рс) використовується така формула:

Відповідно сума дисконту (Dс) у цьому випадку дорівнює:

Dс=S-Рс,

Множники (1 + Z)n називаються відповідно множником нарощування і множником дисконтування складних відсотків.

Якщо інвестиції дають прибуток, що надходить у вигляді серії декількох однакових по розмірі виплат протягом рівних проміжків часу, така серія виплат називається ануїтетом. Кожна виплата в границях ануїтету може бути знову інвестована для того, щоб на неї нараховувалися складні відсотки. Тому майбутня вартість ануїтету (Sa), що дає протягом п років щорічні виплати прибутку D в умовах, якщо на ці виплати згодом нараховується відсоток Z, складається із сукупності кожної виплати по ануїтету:

Sa = D*(1 +2)n-1 +D*(1 +Z)n-2+…+D*( 1 + 2)0 = D((1 +Z)n-1 +(1 +Z)n-2+…+ (1+Z)0)=D*Ksa

Де Кsa – коефіцієнт майбутньої вартості ануїтету (множник ануїтету),

D – щорічні виплати прибутку,

Z – відсоток.

Виходячи з цього, реальна вартість ануїтету заснована на виплаті n – раз серії рівномірних платежів:

Де Кpa – коефіцієнт реальної вартості ануїтету (дисконтний множник ануїтету).

Прості відсотки застосовуються, зокрема, при короткостроковому інвестуванні, складні – при довгостроковому.

Використовуючи приведені вінце формули можна скласти моделі. що дають можливість оцінювати вартість різних видів цінних паперів і фінансових інструментів.

Теми рефератів:

1. Методи та шляхи мінімізації фінансового ризику.

2. Сутність фінансового ризику та фактори, що впливають на його величину.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Середньовічні школи та університети. Життя середньовічного студента.
Ви зараз читаєте: Майбутня і поточна вартість фінансових інструментів