Макроеволюція – Еволюційне вчення – Розмноження та індивідуальний розвиток організмів
Біологія
Розмноження та індивідуальний розвиток організмів
Еволюційне вчення
Макроеволюція
Макроеволюція – еволюційні перетворення надвидового масштабу, що відбуваються на великих територіях протягом тривалих періодів часу, в результаті яких створюються великі систематичні групи – роди, родини, ряди. Макроеволюція відбувається на основі мікроеволюційних процесів.
Головні напрями еволюції
В еволюційному процесі можна виділити два основні напрями: біологічний прогрес і біологічний регрес. Під Біологічним
Ароморфоз – шлях еволюції, при якому ускладнення будови тіла і вдосконалення фізіологічних функцій істотно підвищує рівень організації еволюціонуючої групи. У результаті ароморфозів організми одержують якісно нові можливості для пристосування до умов зовнішнього середовища. Ароморфози є характерними особливостями великих таксонів. Прикладом можуть служити ароморфози,
Ідіоадаптація – зміни приватного порядку, які є результатом пристосування до різних умов середовища, без підвищення рівня організації. Ідіоадаптації ведуть до збільшення видової різноманітності, швидкого зростання чисельності таксона. У результаті ідіоадаптацій виникли такі різноманітні ряди ссавців, як Рукокрилі, Хоботні, Китоподібні, Примати.
Дегенерація – спрощення рівня організації в результаті переходу до паразитичного або прикріпленого способу життя. Дегенерація пов’язана з крайньою спеціалізацією і часто супроводжується редукцією окремих органів і систем. Редукція дихальної, кровоносної і нервової систем у печінкового сисуна, котячої двоустки, бичачого ціп’яка є результатом пристосування до ендопаразитизму.
Біологічний регрес – зменшення чисельності таксона, звуження ареалу і зменшення числа підлеглих систематичних груп. Як правило, зниження чисельності виду є наслідком нездатності адаптуватися до умов навколишнього середовища. Частіше регресу піддаються вузькоспеціалізовані види.
Докази еволюції
Дані палеонтології. Палеонтологія вивчає викопні залишки живих організмів. На основі палеонтологічного літопису можна описати живі організми, які існували мільйони років тому, і умови їх життя. Проте цей літопис неповний, у ньому бракує багатьох ланок – перехідних форм.
Дані порівняльної анатомії. Порівняльна анатомія вивчає форму й будову окремих органів, а також їх еволюційні зміни. При порівняльному вивченні анатомічних особливостей окремих груп тварин або рослин між ними знаходиться подібність. Наприклад, про єдність походження хребетних тварин свідчать такі ознаки.
1. Загальний план будови – двостороння симетрія, наявність порожнини тіла, спинного та головного мозку.
2. Гомологічні й аналогічні органи. Органи, що відповідають одне одному за будовою і походженням, називаються гомологічними (лапа собаки, нога слона, ластоподібні кінцівки моржів, крило птаха). Органи, які мають загальні риси в будові та функціонуванні, але формуються в ході ембріонального розвитку з різних клітинних елементів (мають різне походження), називають аналогічними. Наприклад, крило метелика (складка на другому сегменті грудей) – крило птаха (видозмінена кінцівка) – крило кажана (шкірна складка між передньою і задньою кінцівками).
3. Рудименти – органи, які в процесі еволюції втратили своє первинне значення і знаходяться на стадії зникнення. Наприклад апендикс у людини – рудиментарний залишок сліпої кишки, розвиненої у її предків.
4. Атавізми – прояв в окремих особин ознак, властивих далеким предковим видам (багатососковість, густий волосяний покрив у людини).
Дані порівняльної ембріології. Вивчення ембріонального розвитку організмів показало, що кожна особина в індивідуальному розвитку (онтогенезі) коротко і швидко повторює історію розвитку свого виду (філогенез). Ця закономірність називається біогенетичним законом Мюллера – ГеккелЯ.
Дані біогеографії. Біогеографія вивчає розподіл тварин і рослин на Землі.
В Австралії живуть сумчасті ссавці, ростуть стародавні голонасінні (саговники) і деревоподібні папороті. Ця частина світу раніше за інші відокремилася від первинного загального материка і тому відрізняється своєрідністю флори і фауни, а також повільними темпами еволюції. Істотно розрізняється тваринний і рослинний світ Північної і Південної Америки. Це пояснюється тим, що два континенти з’єдналися порівняно недавно. Пояснити особливості сучасного географічного розміщення тварин і рослин на Землі можна тільки за допомогою еволюційних уявлень. Чим більше були ізольовані окремі ділянки біосфери, тим глибше наявні відмінності їх тваринного і рослинного світу. Дані порівняльної біохімії
Біохімічні дані є дуже зручним критерієм для визначення спорідненості еволюційних груп. Чим більше подібна структура ДНК тих чи інших організмів, тим у ближчій спорідненості вони знаходяться. Те саме стосується будови деяких білків, первинна структура яких у багатьох організмів практично однакова. Імунологічні дослідження виявляють ступінь еволюційної спорідненості між видами. Біохімічну гомологію підтверджує наявність у хребетних подібних або ідентичних гормонів, які виконують аналогічні функції.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...