МАКРОСКОПІЧНІ ГРИБИ: ОСОБЛИВОСТІ ЖИВЛЕННЯ ТА РОЛЬ У ПРИРОДІ
Тема 5. ГРИБИ
§49. МАКРОСКОПІЧНІ ГРИБИ: ОСОБЛИВОСТІ ЖИВЛЕННЯ ТА РОЛЬ У ПРИРОДІ
Ви дізнаєтесь більше про макроскопічні гриби, про джерела живлення цих грибів та їх роль у природі.
Чи можуть рослини з грибами зростися в одне ціло? Чи можуть гриби бути без шапинки та без ніжки? Чому дерева трухлявіють?
Макроскопічні гриби можуть бути сапротрофами, симбіотрофами або паразитами. Вони можуть використовувати рівні джерела органічних речовин, але найчастіше поживні речовини їм постачають рослини, особливо – деревні. Тому в лісах макроскопічних
Мікоризні гриби. Макроскопічні гриби-симбіотрофи ростуть переважно на грунті. Саме до них належить більшість їстівних та отруйних шапинкових грибів. Поживні речовини такі гриби отримують не безпосередньо з грунту, а від кореневих систем рослин, є якими їх міцелій вступає у взаємовигідний симбіоз. Цей симбіоз називається мікориза (від грецького “мікос” – гриб, та “ризос” – корінь).
Мал. 211. Макроскопічні гриби та їх рол, у природі
При утворенні мікоризи гіфи гриба щільно оплітають корені рослини (мал.212). Гіфами міцелію гриб поглинає з великої площі воду та мінеральні речовини, яві спрямовуються до коренів рослини і виділяються в зоні контакту гриба з корененими волосками. У такий спосіб гриб підживлює рослину. Натомість рослина виділяє в зоні кореневих волосків розчинені у воді цукри та деякі інші органічні речовини, які вона утворила в результаті фотосинтезу. Ці органічні речовини поглинають гіфи гриба. Таким чином, співжиття гриба та рослини є взаємно корисним.
Певні види грибів утворюють мікоризу з певними видами рослин. Ця особливість знайшла своє відображення у назвах деяких їстівних грибів (наприклад, підберезовик утворює мікоризу з березами, підосичник – з осикою, піддубник – із дубом). Ліси, де багато мікоризних грибів, швидше ростуть, ніж ті, де таких грибів мало.
Паразитичні гриби. У старих або дуже загущених лісах на деренах оселяється багато грибів, яких зазвичай називають трутовиками (мал. 213). У плодових тіл трутовиків, як правило, немає чіткого поділу на ніжку та шапинку, і вони не загнивають. Міцелій трутовиків поширюється в стовбурі по провідній системі рослини, розкладає деревину, і спричиняє її суху гниль (мал. 214). Як наслідок, уражені дерева гинуть. Проте гриб деякий час продовжує рости, живлячись мертвою органічною речовиною колишнього дерева-хазяїна, тобто перетворюється на сапротрофа.
Maл. 212. Мікориза (а, б – корінь, оплетений гіфами гриба, вигляд збоку та на зрізі)
Трутовики є прикладом макроскопічних паразитичних грибів, які викликають хвороби рослин.
Сапротрофні гриби. Відмерла деревина стає джерелом поживних речовин не лише для трутовиків, але й для багатьох інших грибів, які називають дереворуйнуючими грибами (мал. 215).
Мал. 213. Трутовик звичайний
Мал. 214. Руйнування деревини під дією трутовика
Мал. 215. Деpeвopyйнуючі гриби: а – трутовик паркановий; б – несправжній опеньок; в – чортові роги, або пальці мерця (ксилярія); г – іудине вухо; д – глива звичайна; в – грибна локшина (рамарія) (червоним кружечком позначено отруйні, жовтим – неїстівні, зеленим – їстівні гриби)
Врешті-решт стовбури та гілки повністю трухлявіють, розсипаються, потрапляють на грунт і поступово засипаються опалим листям та іншими рештками. Сильно розкладені органічні рештки стають джерелом їжі для грибів – грунтових сапротрофів. Серед макроскопічних грунтових сапротрофів переважають шапинкові гриби, дощовикові та веселкові гриби (мал. 216). Грунтові сапротрофи, розкладаючи залишки органічної речовини, беруть участь у процесах утворення грунтів та підвищення їх родючості. Тим самим ці гриби сприяють появі нових поколінь рослин, а разом з ними – і нових поколінь мікориз.
Мал. 216. Гриби грунтові сапротрофи: а – печериця польова; б – говорушка запашна; а, г – веселка звичайна (в-молода, г-доросла); д – дощовик (жовтим кружечком позначено неїстівні, зеленим – їстівні гриби)