Машинобудування і металообробка
РОЗДІЛ III. ГОСПОДАРСТВО
Тема 7. Машинобудування і металообробка
1. Роль машинобудування в господарстві держави
Машинобудування – головна галузь не тільки промисловості, але й усієї сфери матеріального виробництва. Її продукція використовується усіма галузями господарства країни, без неї важко уявити собі життя всього суспільства.
Машинобудування – провідна галузь промисловості, яка забезпечує випуск різноманітних машин й устаткування для всіх галузей господарства та населення.
Сучасне машинобудування – наукомістка
У сучасному машинобудівному комплексі України зайнято більше третини населення, що бере участь у промисловому виробництві. Обсяги виробництва більшості видів продукції останніми роками суттєво збільшилися.
Соціогеографічний практикум 8
Продукція машинобудування
Яку продукцію машинобудування використовують у вашій родині? Визначте марку холодильника, телевізора, пилососа. Де вони були виготовлені? Це продукція імпортного чи вітчизняного виробництва? Чому ваша родина зробила такий вибір? Висловіть думку про конкурентоспроможність вітчизняної побутової техніки.
Як члени вашої родини дістаються на роботу? Як пов’язані між собою засоби пересування й машинобудування? Яка продукція машинобудування є на робочих місцях ваших батьків (верстати, комп’ютер, торговельне устаткування тощо)? Які галузі машинобудування виготовили її (схема 19)? Зробіть висновок про роль машинобудування в економіці у цілому та в житті кожної родини.
– За табл. 12 у “Додатку” виокремте продукцію машинобудування побутового призначення. Охарактеризуйте динаміку її виробництва.
2. Структура галузі. Міжгалузеві та внутрішньогалузеві зв’язки
Машинобудівний комплекс складається з власне машинобудування, металообробки та “малої металургії”. “Мала металургія” займається випуском деталей для різноманітних машин і представлена штампуванням, ковальсько-пресовим та ливарним виробництвом. Металообробка виготовляє металоконструкції, різні металеві вироби, до цієї галузі також входить ремонт обладнання й машин. Власне машинобудування включає понад 70 різних підгалузей і виробляє величезну кількість продукції.
Основним конструкційним матеріалом у машинобудуванні є чорний метал, тобто головним постачальником сировини є чорна металургія. Водночас у сучасному машинобудуванні чорні метали дедалі частіше заміняються кольоровими, насамперед легкими (алюміній), а також композитами (матеріали з металів, пластмас, кераміки) і пластмасами.
Машинобудування має складну галузеву класифікацію. Цю галузь можна також поділити на підгалузі за стадіями технологічного процесу: заготівля – механічна обробка – складання продукції.
Машинобудування поділяється на три великі галузі: загальне машинобудування, транспортне машинобудування та точне машинобудування (схема 19).
Схема 19
Для машинобудування характерні спеціалізація й кооперування (схема 20).
Схема 20
Спеціалізація й кооперування
Машини складаються з великої кількості деталей та агрегатів. В електровозі, наприклад, їх 250 тис. Виготовити їх на одному заводі неможливо. Простіше й дешевше робити окремі частини машин на спеціалізованих підприємствах (схема 21). Для випуску готового виробу підприємства встановлюють зв’язки з підприємствами, що виготовляють окремі деталі, вузли тощо, тобто здійснюється кооперування виробництв.
Схема 21
Відповідність спеціалізації та видів продукції
Мал. 37. Гірничошахтне обладнання
Важке машинобудування об’єднує підприємства, які виробляють великогабаритне устаткування для гірничої (мал. 37), вугільної, нафтогазової, металургійної, машинобудівної, хімічної промисловостей. Енергетичне машинобудування виробляє турбіни для різних видів електростанцій та дизелів. Верстатобудування займається виробництвом металообробних, деревообробних, алмазорозточувальних, фрезерувальних, свердлувальних, верстатів-автоматів та верстатів з програмним управлінням. Тракторобудування і сільськогосподарське машинобудування виробляє комбайни, трактори та інші сільськогосподарські машини. Транспортне машинобудування займається виробництвом усіх транспортних засобів. Точне машинобудування – новітня галузь, яка базується на досягненнях науково-технічного прогресу та виробляє вимірювальні прилади, електронне та електротехнічне обладнання, побутову техніку.
Географічна задача 18
1. З’єднайте галузі та підгалузі промисловості, які відображають внутрішньогалузеві (ВГ) та міжгалузеві (МГ) зв’язки (за прикладом).
Приклад
2. Запропонуйте свої приклади внутрішньо – та міжгалузевих зв’язків машинобудування.
3. Фактори розміщення підприємств машинобудування
1. Сучасне машинобудування неможливе без широкого впровадження наукових розробок, тому виробництво найбільш прогресивної і складної техніки концентрується в районах і центрах, що мають високорозвинену наукову базу. Орієнтація на науковий потенціал – головний чинник розміщення машинобудівних підприємств.
2. Для цієї галузі характерні великі витрати праці (трудомісткість) та висока кваліфікація працівників. Наприклад, для виробництва 1 т мінеральних добрив потрібно лише 2-3 години, а щоб виготовити ткацький верстат, який важить 2 т, необхідно 1000 годин робочого часу.
3. Виробництво деяких видів машин (металургійного, енергетичного, гірничошахтного устаткування) потребує багато металу. Заводи для їх виробництва переробляють за рік сотні тисяч тонн металу, тому наближення металомістких галузей до металургійних баз зменшує витрати на доставку сировини (табл. 12).
4. Оскільки перевезення машин та їхніх деталей здійснюється на великі відстані та в різних напрямках, машинобудівні заводи розміщаються біля великих транспортних магістралей.
5. Продукція машинобудування дуже різноманітна. Вона потрібна всюди, тому багато машинобудівних підприємств орієнтовано на споживачів продукції, яку складно транспортувати через велику вагу або розміри.
Таблиця 12
Розміщення підприємств залежно від трудомісткості та металомісткості виробництва
Металомісткість Трудомісткість | Низька У районах, наближених до виробників металу | Середня У районах, наближених до виробників металу | Висока У районах, що Виробляють Метал |
Низька У районах з незначними трудовими ресурсами | С/г машинобудування, виробництво обладнання для хімічної промисловості | ||
Середня У районах із середньою кількістю трудових ресурсів | Автомобіле – і тракторобудування, виробництво верстатів та інструментів | Важке машинобудування (устаткування для металургії, вугільної та інших галузей) | |
Висока У районах з високою кваліфікацією трудових ресурсів, високим зосередженням наукових кадрів | Приладобудування, радіотехніка, точне машинобудування, ракетно – космічна техніка | Енергетичне машинобудування |
– Назвіть фактори розміщення машинобудівних підприємств вашого краю. Відповідь поясніть.
4. Географія підприємств машинобудування
Підприємства важкого машинобудування орієнтуються на сировину (метал) та основних споживачів продукції, а енергетичного – ще й на наявність кваліфікованих кадрів. Основні центри: Краматорськ, у якому налагоджено виробництво обладнання для доменних печей, велетенських крокуючих екскаваторів, ковальсько-пресового обладнання; Горлівка – виробництво вугільних комбайнів, компресорів, екскаваторів. Значними центрами важкого машинобудування також є Луганськ, Донецьк, Кривий Ріг, Маріуполь. Високого рівня розвитку набуло важке машинобудування в Харкові, де працюють такі потужні підприємства, як “Турбоатом”, “Електроважмаш”, “Південкабель”, “Світло шахтаря” та ін. “Турбоатом” належить до найпотужніших підриємств, які займаються проектуванням та виробництвом парових, газових та гідравлічних турбін.
Верстатобудування значною мірою працює на задоволення потреб галузі в металообробному устаткуванні. Найбільші підприємства верстатобудування знаходяться в Києві, Житомирі, Львові, Харкові, Краматорську, Одесі.
При розміщенні підприємств сільськогосподарського машинобудування враховують спеціалізацію сільського господарства, тобто орієнтуються на споживача. Трактори виготовляють Харків (мал. 38), Херсон, Дніпропетровськ, Івано-Франківськ, бурякозбиральні комбайни – Тернопіль, Дніпропетровськ, кукурудзозбиральні – Херсон, кормозбиральні – Хмельницький, комбайни, сівалки – Кіровоград, плуги – Одеса, жниварки – Бердянськ та ін. Обладнання для тваринництва і кормовиробництва виготовляють у Ковелі, Білій Церкві, Ніжині, Бердянську.
Транспортне машинобудування охоплює виробництво різноманітних транспортних засобів. Автомобілебудування представлено випуском легкових (Запоріжжя), вантажних автомобілів (Кременчук) (мал. 39), автобусів (Львів, Черкаси), вантажно-пасажирських (Луцьк). У наш час географія автомобілебудування значно розширюється за рахунок будівництва автоскладальних заводів закордонних фірм. Так, у Сімферополі виробляють мікроавтобуси “Газель” і легкові автомобілі “Волга” (ПО “ГАЗ”, м. Нижній Новгород, Росія). У Дніпропетровську, Львові, Києві налагоджено виробництво тролейбусів, у Києві існує мотоциклетний завод, у Харкові – велосипедний. Автомобілебудування орієнтується в розміщенні на наявність висококваліфікованих кадрів та можливість кооперування виробництв, тобто на зручність транспортно-географічного положення.
Мал. 38. Трактор ХТЗ
Мал. 39. Продукція Кременчуцького машинобудівного заводу
Локомотивобудування зосереджено в Луганську, де виробляють тепловози та трамваї, у Харкові – електровози. Основними центрами виробництва вагонів є Кременчук, Маріуполь, Стаханов. Щ галузі металомісткі, тому підприємства орієнтуються на сировину.
Літакобудування та виробництво космічної техніки – наукомісткі галузі, які орієнтуються на потужні конструкторські бюро, висококваліфіковані кадри та зручність транспортно-географічного положення. Виробництво космічної техніки зосереджено в Дніпропетровську, Харкові та Запоріжжі. Основні центри літакобудування – Київ та Харків. Харківське державне авіаційне виробниче підприємство (мал. 40) пропонує світовому ринку якісний і конкурентоспроможний товар – регіональні літаки нового покоління (АН-140, АН-74ТК-200, АН-74ТК-300). Потужність виробництва стала можливою завдяки кооперуванню з постачальниками: у програмі виробництва АН-140 беруть участь понад 200 підприємств України, Росії, Казахстану, Франції, Німеччини тощо. Майбутнє цього літака, як і відомих АН-3, АН-38, що випускаються у тісному співробітництві з Росією, США та іншими країнами, – в міжнародному кооперуванні.
Найбільші підприємства морського суднобудування розміщені в Миколаєві (мал. 41). У Херсоні виготовляють морські та річкові судна, доки, портальні крани та ін. Підприємства цієї галузі є також у Києві, Керчі, Феодосії, Ізмаїлі, Севастополі.
Заводи електротехнічного машинобудування виробляють електромотори, прилади, кабель та іншу продукцію. Найбільшими центрами галузі є Харків, Київ, Запоріжжя, Львів, Полтава, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса. До великих міст тяжіють підприємства приладобудування. Для цього виробництва потрібні висококваліфіковані працівники. Основними центрами є великі міста: Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Донецьк.
Мал. 40. Складальний цех Харківського авіаційного заводу
– Підприємства якої галузі машинобудування працюють у вашому місті? Яку продукцію вони виробляють? Як ви вважаєте, ці підприємства кооперуються у виробництві з підприємствами інших держав?
– Користуючись таблицею 12 у “Додатку”, назвіть основні види продукції машинобудування. Простежте динаміку виробництва за 2003-2007 роки. Зробіть висновки.
Мал. 41. Верфі Миколаєва
Географічна задача 19
Користуючись табл. 12, поясніть розміщення машинобудівних підприємств: Новокраматорський завод (Донецька область) – устаткування для металурги, гірничої промисловості, крокуючі екскаватори; Харківський авіаційний завод; Первомайськ (Миколаївська область) – зрошувальні системи; Дніпропетровськ – бурякозбиральні комбайни; Івано-Франківськ – приладобудівний завод.
5. Науково-технологічні парки, технополіси
У сучасному світовому господарстві науково-технічні зони стають новим соціальним феноменом.
Науково-технологічні парки, які поєднують науково-дослідні, технологічні та виробничі підприємства, забезпечують найшвидше впровадження науково-дослідних робіт та винаходів у промисловість і бізнес. Основне завдання цих інноваційних структур – сприяння розвитку високих і надвисоких технологій.
Зараз в найбільш розвинених країнах світу існують та успішно функціонують понад 500 різних видів таких структур, кількість яких постійно збільшується. Абсолютна більшість науково-технічних зон зосереджена в США, Японії, Китаї, країнах Західної Європи, у Росії. На кінець XX ст. у США функціонувало понад 160 таких зон (30 % від їх кількості у всьому світі). Існують вони й у Німеччині (60), Росії (60), Китаї (52), Великобританії (40), Франції (30), Японії (20). В Україні розпочали роботу 17 технопарків.
Технопарки відіграють велику роль у розвитку авіакосмічної техніки, біоінженерії і біомедицини, у розробці нових технологій у багатьох галузях промисловості й вивченні Землі та її природних ресурсів.
В Україні існує багато елементів інноваційної інфраструктури, а саме: значний науково-технічний, виробничий і кадровий потенціал, визнаний в усьому світі пріоритет в ряді технологічних напрямків. Але природний ланцюг “фундаментальна наука – прикладна наука – промисловість” виявився розірваним. Створені інновації майже не застосовуються у виробництві. Тому технологічні парки можуть вирішити цю проблему.
Технополіси – це територія, що має особливий статус і пільговий режим; де розробляються й реалізуються технічні та соціально-економічні інновації, забезпечується їх безупинне відтворення та прискорюється апробація. У технополісах поєднуються фундаментальні наукові дослідження й прикладні розробки з їх застосуванням на практиці. Вони мають розвинену наукову, виробничу і соціальну інфраструктуру, що охоплює територію окремого міста. В економіці технополісів головну роль відіграють дослідницькі та технологічні центри (де розробляються нові технології) і виробництва (де ці технології використовуються). У їх складі можуть функціонувати бізнес-інкубатори, інноваційно-технологічні центри, а також дослідницькі, технологічні та науково-промислові парки.
Перші українські технопарки функціонують з початку 2000 року: “Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка і сенсорна техніка”, “Інститут електрозварювання ім. Є. Патона” (Київ), “Інститут монокристалів” (Харків). У грудні 2001 року було прийнято рішення про створення технопарку “Вуглемаш” (Донецьк), а в травні 2002 року відкрито ще 4 технопарки у м. Києві: “Інститут технічної теплофізики”, “Київська політехніка”, “Інтелектуальні інформаційні технології”, “Укрінфотех”, до складу якого входить “Укртелеком”.
6. Проблеми й перспективи розвитку та розміщення підприємств галузі в нових економічних умовах
Існуюча структура машинобудування характеризується переважанням металомістких галузей і недостатнім розвитком наукомістких. Саме останні визначають науково-технічний прогрес не тільки в машинобудуванні, але й в інших сферах економіки. Головне завдання підприємств галузі – виробляти якісну продукцію, яка б відповідала сучасним вимогам вітчизняного та світового ринків. Конкуренція в машинобудуванні досить жорстка. Значним випробовуванням для галузі (як і для всієї української економіки) став вступ до СОТ (Світової Організації Торгівлі). У цих умовах непомірним тягарем стала нераціональна матеріало – та енергоємність українських підприємств, що позначається на собівартості продукції.
– Чим відрізняються технополіси від технопарків? Як ви вважаєте, чому найбільша кількість парків розташована у США та деяких країнах Європи? Що може дати економіці України розвиток таких центрів?
– Поміркуйте, що потрібно зробити вітчизняним виробникам для підвищення конкурентоспроможності продукції машинобудування на світовому ринку?
Територіальна організація машинобудування теж має проблеми. Підприємства галузі сконцентровані у великих містах, у малих і середніх містах їх майже немає. Недостатній розвиток внутрішньорайонного виробничого кооперування призводить до неефективних зв’язків, тобто нераціональних перевезень.
Вирішення проблем у машинобудуванні полягає в залученні коштів вітчизняних та закордонних інвесторів до технічної й технологічної реконструкції підприємств, до розвитку наукомістких напрямків галузі.
Асортимент продукції повинен бути сучасним і, головне, якісним, тоді він стане конкурентоспроможним. Перспективи розвитку багатьох машинобудівних підприємств – у міжнародному кооперуванні або у поглибленні спеціалізації.
Це цікаво знати
На київському заводі “Авіант” був створений перший український гелікоптер. Вчені, які розробили машину, стверджують, що вона є унікальною. За своїми льотно-технічними характеристиками тримісний “Ангел” не тільки відповідає сучасним вимогам, але й перевищує зарубіжні аналоги. Гелікоптеру не потрібні аеродроми, заправлятися він може на будь-якій автозаправці. Вперше у світі на такій легкій машині встановлені два двигуни потужністю 100 кінських сил, при цьому безпека польоту гарантується навіть у разі відмови одного из них. За годину польоту “Ангел” долає відстань до 165 км, дальність польоту складає 340 км.
Контрольні запитання
1. Яке значення має рівень розвитку машинобудування для економіки України в цілому?
2. Охарактеризуйте фактори розміщення підприємств машинобудування.
3. Охарактеризуйте структуру галузі та назвіть її основні центри.
4. Поясніть, чому розвиток технопарків має важливе значення для машинобудування.
5. Яку продукцію виготовляють підприємства важкого, енергетичного та транспортного машинобудування? На що вони орієнтуються в розміщенні?
6. Назвіть наукомісткі галузі машинобудування. Де розташовані їх підприємства?
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...