МЕДОНОСНА КОРМОВА БАЗА

Related posts:

1. КОРМОВА БАЗА БДЖІЛЬНИЦТВА КОРМОВА БАЗА БДЖІЛЬНИЦТВА – сукупність медоносної й пилконосної рослинності, що є джерелом кормів бджіл і товарної продукції пасік. Кормовою базою для медоносної бджоли служать як культурні, так і дикорослі рослини, які в різних кліматичних зонах ростуть у різних співвідношеннях. К. б. можуть складати різноманітні медоносні рослини, різні за місцем виростання або видом. Медоноси лісових угідь. […]...
2. КВІТЧАСТО-НЕКТАРНИЙ КОНВЕЄР КВІТЧАСТО-НЕКТАРНИЙ КОНВЕЄР – один зі способів поліпшення кормової бази бджіл, особливо в регіонах інтенсивного землеробства. Основна мета цього способу – безперервне й масове вирощування медоносів протягом весни й літа, що ліквідує таке поняття у як безузятковий період. У багатьох сільськогосподарських угіддях можна вирощувати медоносні культури – соняшник, гречку, гірчицю й ін., при цьому бджоли не […]...
3. ЛІТНА ДІЯЛЬНІСТЬ РОБОЧИХ БДЖІЛ ЛІТНА ДІЯЛЬНІСТЬ РОБОЧИХ БДЖІЛ – починається з 5-15-денного віку бджоли. Уперше бджола вилітає на очисний і орієнтовний обліт. Перші вильоти недалекі й за часом нетривалі. Поступово час перебування поза вуликом збільшується, радіус польотів розширюється. У віці 18-20 днів молода бджола вже включається в роботу зі збирання нектару й пилку. Л. д. р. б. залежить від […]...
4. СЕРБИНОВ Іван Львович СЕРБИНОВ Іван Львович (1872-1925) – народився в м. Миколаєві. Професор бактеріології. Вивчав хвороби бджіл і медоносні рослини, провів цікаві досліди з профілактики захворювань бджіл. Організував у Петербурзі лабораторію з вивчення меду й воску. Як хобі займався приготуванням медяних вин. С. відомий за книгами “Гнилець бджіл і боротьба з ним”, “Заразні хвороби бджіл”, “Медоносні рослини як […]...
5. ПАСОВИЩНА ДІЛЯНКА ПАСІКИ ПАСОВИЩНА ДІЛЯНКА ПАСІКИ – сукупність сільськогосподарських територій і природних угідь, що розташовані в межах літання бджіл цієї пасіки. П. д. п. умовно визначається двокілометровим радіусом продуктивного літання бджіл, що складає приблизно 1250 га. На цій території має рости достатня кількість медоносів. Вибір ділянки для стаціонарної пасіки повинен проводитися з таким розрахунком, щоб бджоли весь весняно-літній […]...
6. КОЧІВЛЯ ПАСІК КОЧІВЛЯ ПАСІК – перевезення вуликів із бджолами до медоносів, припадає зазвичай на спекотний літній час і вимагає особливої підготовки. Місце для розміщення вуликів має бути підготоване заздалегідь і так, щоб у спекотний час дня вулики знаходилися в тіні дерев або чагарників. Перевезення пасіки бджоляр здійснює у вечірній або нічний час, після припинення літання бджіл. У […]...
7. ПРИВОЙ ПРИВОЙ – пристосування, що допомагає рою прищепитися. Бджоляр повинен бути готовий до ройової пори. Для цього він повинен установити на пасіці П. з обрізків товстих обаполів або дощок завбільшки 30 х 45 см. У них потрібно зробити напівкруглу виїмку, обпалити її (бджоли часто прищеплюються до обвугленої частини привою) й укріпити їх у різних місцях пасіки […]...
8. ПЕРЕКЛЮЧЕННЯ БДЖІЛ З ОДНИХ РОСЛИН НА ІНШІ ПЕРЕКЛЮЧЕННЯ БДЖІЛ З ОДНИХ РОСЛИН НА ІНШІ – відбувається у зв’язку з тим, що рослини цвітуть у різний час і з неоднаковою інтенсивністю виділяють нектар. Особливо неохоче бджоли переключаються на квітки рослин, які погано виділяють нектар або є важкодоступними. Застосування дресирування бджіл, як правило, не приносить позитивних результатів. Процес переключення бджіл на іншу культуру можна […]...
9. РАДІУС ЛІТАННЯ БДЖІЛ РАДІУС ЛІТАННЯ БДЖІЛ – залежить від ряду причин. На відкритій місцевості бджола відлітає від свого житла в середньому на 5 км, а в місцях, де є безліч орієнтирів (ліси, чагарники, паркани, будівлі), вона може відлітати на 10 і більше кілометрів. Таку відстань частіше долають бджоли-розвідниці. Натомість масове літання бджіл, при наявності сильних медоносів, зазвичай складає […]...
10. ВИВЕЗЕННЯ ПАСІК ВИВЕЗЕННЯ ПАСІК – необхідний для максимального використання наявного в природі узятку й запилення сільськогосподарських культур. Кожний бджоляр повинен заздалегідь спланувати В. п. на місця, де ростуть медоноси, знати їхнє розміщення, займану площу, час цвітіння, запас нектару. Стаціонарна пасіка відрізняється від кочової тим, що вона рідко буває забезпечена добрим медозбором протягом усього бджільницького сезону. Найчастіше пасіки […]...
11. ФЕНОЛОГІЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ У БДЖІЛЬНИЦТВІ ФЕНОЛОГІЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ У БДЖІЛЬНИЦТВІ. Фенологія – розділ біології, що вивчає закономірність і періодичність розвитку й цвітіння рослин у зв’язку зі зміною пір року. Щоб одержувати високі збори меду, бджоляр повинен не тільки володіти методами бджільництва, але й уміти визнавати строки зацвітання медоносних рослин. Досвідчені бджолярі знають, що медозбір залежить не тільки від погодних умов, але […]...
12. ЛІТНІ РОБОТИ ЛІТНІ РОБОТИ – починаються з перших чисел червня й закінчуються відкачуванням меду. З наближенням часу головного узятку бджоляр продовжує нарощувати бджіл, щоб всі сім’ї на пасіці були сильними. У червні виводять маток для заміни старих або неякісних. Перед головним узятком заміна цих маток уже повинна бути проведена. Протягом усього періоду до головного узятку бджоляр стимулює […]...
13. ОБЛІК ЦВІТІННЯ РОСЛИН ОБЛІК ЦВІТІННЯ РОСЛИН – необхідний для найповнішого й найефективнішого використання медозбору. Щоб одержувати високі збори меду, бджоляр повинен не тільки володіти методами бджільництва, але й уміти визначати строки зацвітання медоносних рослин. Досвідчені бджолярі знають, що рік на рік не схожий, і медозбір залежатиме не тільки від погодних умов, але й від того, наскільки активно цвіли […]...
14. ОРГАНІЗАЦІЯ ПАСІКИ ОРГАНІЗАЦІЯ ПАСІКИ – грунтується на декількох необхідних умовах. Насамперед з’ясовують медоносні ресурси та природні угіддя, наявні в цій місцевості. Залежно від отриманих даних визначають кількість бджолосімей, необхідну для їхнього запилення, і можливу першу закупівлю сімей з урахуванням їхнього подальшого розвитку. Підраховують витрати, необхідні для будівництва вуликів, зимівників, пасічного обладнання й інвентарю. Необхідно враховувати ті кошти, […]...
15. ЗМЕНШЕННЯ КІЛЬКОСТІ БДЖІЛ ЗМЕНШЕННЯ КІЛЬКОСТІ БДЖІЛ – спостерігається в будь-якій бджолосім’ї. Воно буває як природним, так і патологічним. Природне з. к. б. відбувається в результаті природної смерті старих бджіл. Залежно від сезону їхня кількість коливається. Наприклад, у зимовий період і на початку весни в бджолосім’ї переважає кількість старих бджіл над молодими, але в міру розвитку сім’ї (до кінця […]...
16. ЗАБАРВЛЕННЯ ТІЛА МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ ЗАБАРВЛЕННЯ ТІЛА МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ – тісно пов’язане з ареалом поширення й породою бджіл. Наприклад, медоносні бджоли північних і високогірних районів мають темніше 3., ніж бджоли південних і низинних районів. І чим південніша раса бджіл, тим світліше 3. вона має. В Україні поширені бджоли темно-сірого 3. Навіть завезена на Далекий Схід українська порода бджіл поширилася там, […]...
17. СИГНАЛІЗАЦІЯ МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ СИГНАЛІЗАЦІЯ МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ – необхідна для передачі однією бджолою інформації всій сім’ї. Найбільш вивчені так звані танці бджіл (див. Танці бджіл). С. може бути також звуковою....
18. КОРМОВА НАДСТАВКА КОРМОВА НАДСТАВКА – звичайний магазин із медяними напіврамками. К. н. поміщається над гніздом бджолосім’ї при складанні гнізд на зимівлю. К. н. забезпечує бджіл весняною підгодівлею, коли матка починає активну яйцекладку. К. н. частіше використовують на невеликих пасіках, де бджоли утримуються у вуликах зі зменшеною рамкою (435 х 230 мм) і де сім’ї, відправлені на зимівлю, […]...
19. КОМАХИ-ЗАПИЛЬНИКИ КОМАХИ-ЗАПИЛЬНИКИ – комахи, які, подібно до бджіл, переносять на своєму тільці пилок із тичинок квіток на рильце маточки перехреснозапильних рослин. До К.-з. належать медоносні бджоли, самотні дикі бджоли, оси, джмелі, жуки, мухи й різні дрібні комахи. Після медоносних бджіл основними К.-з. вважаються джмелі, тому що саме вони завдяки будові хоботка здатні запилювати червону конюшину, яка […]...
20. НАСАДЖЕННЯ МЕДОНОСІВ НАСАДЖЕННЯ МЕДОНОСІВ – необхідні для поліпшення кормової бази бджіл. їх можна висаджувати у вигляді лісосмуг, уздовж залізничних насипів і доріг, у зелених зонах, озеленювати пригород, висаджувати для зміцнення пухких грунтів, а також на вільних землях, не зайнятих сільськогосподарськими культурами. Для лісосмуг повинні вибиратися такі медоносні культури, які можуть протистояти різким вітрам, не вимогливі до грунту; […]...
21. ЛІТНЯ ЗАГИБЕЛЬ БДЖІЛ ЛІТНЯ ЗАГИБЕЛЬ БДЖІЛ – відбувається внаслідок старіння та зношування бджіл, несприятливої погоди й знищення бджіл їхніми ворогами (птахами, комахами тощо). Можуть виникнути хвороби, що викликають масову загибель бджіл і призводять до передчасного ослаблення сімей. Швидше зношуються й гинуть бджоли слабких сімей, де кожна бджола виконує більшу кількість роботи, ніж у сильній сім’ї, де ця ж […]...
22. ЗНЯТТЯ РОЮ ЗНЯТТЯ РОЮ – процедура, до якої бджоляр завжди повинен бути готовий у ройову пору. На пасіці він повинен установити чергування з 6-ї до 18-ї год, щоб рої не летіли або не прищепилися до одного місця при одночасному вильоті з різних вуликів. Він повинен установити на пасіці привої з обрізків товстих обаполів або дощок завбільшки ЗО […]...
23. ВИЛОВЛЮВАННЯ ДИКИХ БДЖІЛ ВИЛОВЛЮВАННЯ ДИКИХ БДЖІЛ – проводиться для перенесення цієї сім’ї на пасіку. Для цього дуплянки або ящики з льотками натирають мелісою, запах якої дуже приваблює бджіл, усередину ставлять старі стільники й навішують їх на дерева. Дуплянки розміщають не ближче ніж за 3 км від пасіки, щоб виловлена сім’я бджіл не повернулася на старе місце. Найкращий час […]...
24. НАСОНОВ Микола Вікторович НАСОНОВ Микола Вікторович (1855-1939) – відомий зоолог, професор Московського й Варшавського університетів, академік, дослідник комах, особливо медоносних бджіл. Н. відкрив у бджіл ароматичну залозу, яку назвали залозою Насонова. Крім того, він опублікував близько 150 наукових праць, з яких близько 20 присвячені бджолам, де особлива увага приділена їхньому розвитку й анатомічній будові. Він відомий і як […]...
25. ТРУТІВКА ТРУТІВКА, або бджола-трутівка, – в екстрених ситуаціях, коли сім’я втрачає матку, у більшості бджіл починають функціонувати яєчники, і вони відкладають незапліднені яйця. Відрізнити Т. від інших бджіл можна тільки при анатомічному дослідженні з набряклих яйцевих трубочок. Сім’я з Т. приречена на загибель, якщо їй не допоможе бджоляр. Т. з’являються в безматкових сім’ях. В одній сім’ї […]...
26. МУРАХИ МУРАХИ – безкрилі комахи, які, будучи винищувачами багатьох шкідливих членистоногих, нападають також на ослаблих бджіл, грабують вулики. Найчастіше зустрічається чорна (садова) М., руда лісова, темно-бура лісова й інші види. М. живуть практично на всіх пасіках. Селяться вони в утеплених вуликах. За добу можуть винести до 1 кг меду з вулика, а зі слабких сімей несуть […]...
27. ГОЛОВНИЙ УЗЯТОК ГОЛОВНИЙ УЗЯТОК – період найбільшого збору бджолами меду, як правило, у розпалі літа. Для того щоб одержати за час медозбору максимум товарного меду, бджоляр повинен вивчити рослини, які забезпечують головний медозбір у цій місцевості, заздалегідь знати їхні масиви, строки цвітіння й віддаленість від пасіки. При наближенні медозбору вся робота бджоляра повинна бути зосереджена на завершенні […]...
28. БДЖОЛИ КАРЛИКОВІ ІНДІЙСЬКІ БДЖОЛИ КАРЛИКОВІ ІНДІЙСЬКІ – найменші з усіх відомих видів індійських бджіл. Живуть у тих самих місцях, що й гігантські. Бджолосім’я так само, як і гігантські бджоли, будує стільник на дереві або де-небудь в укритті. Чарунки для робочих бджіл будують шестигранні, для трутнів – циліндричні. Маточники розміщають на краях стільника. Довжина матки – 13 мм, трутня […]...
29. Бджільництво – ТВАРИННИЦТВО МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА Розділ 4 ГАЛУЗІ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ 4.10. ТВАРИННИЦТВО 4.11.5. Бджільництво Відомо, що бджільництвом людство почало займатися ще за 2400 років до н. е. Спочатку людина збирала мед у гніздах диких бджіл, які вони влаштовували у дуплах дерев і щілинах між скелями, а згодом людина почала створювати для бджіл штучні гнізда – борть. Цей промисел […]...
30. ПЕРЕНЕСЕННЯ ВУЛИКІВ ПЕРЕНЕСЕННЯ ВУЛИКІВ – проводять із бджолами й без них. П. в. із бджолами здійснюється так, щоб рамки не зрушувалися й не давили бджіл. Якщо П. в. пов’язане з перевезенням бджіл на інший точок, рамки попередньо закріплюють роздільниками. II. в. у межах території пасіки можливе і без фіксування рамок, але з дотриманням крайньої обережності, щоб не […]...
31. ПІДМОР БДЖІЛ ПІДМОР БДЖІЛ – поява мертвих бджіл на дні вулика або на землі, недалеко від вулика. Наявність П. б. може бути наслідком хвороб, голоду бджіл, отруєння отрутохімікатами або газом. У природних умовах П. б. у зимовий період спостерігається тоді, коли особини відриваються від клубу й замерзають. Натомість у здорових і сильних сім’ях П, б. буває незначним […]...
32. РОЗМІЩЕННЯ ВУЛИКІВ НА ПАСІЦІ РОЗМІЩЕННЯ ВУЛИКІВ НА ПАСІЦІ – буває правильними рядами, у шаховому порядку та групами (рис. 27). На пасіках практикується шахове розміщення вуликів з відстанню між рядами 6 м, а між вуликами – 4-5 м. При такому розташуванні вулики не заважають літній діяльності бджіл, але через Одноманітність рядів, як і при шаховому порядку, на пасіці відбувається блукання […]...
33. ЛЮЦЕРНА ЛЮЦЕРНА – культурна багаторічна рослина із родини метеликових, є добрим медоносом і дає бджолам пилок. Як звичайна сільськогосподарська культура культивується Л. посівна й Л. жовта серповидна. Л. посівна – малогілкувата рослина із соковитими стеблами, що росте кущем. Квітка метеликова, лілового або фіолетового кольору. У квітці тичинковий стовпчик стиснутий човником, у внутрішні вирізи якого входять виступи […]...
34. РІЙ РІЙ – нова сім’я, що відділилася від основної сім’ї, до складу якої входять матка, літні бджоли, трутні. До виходу рою кілька бджіл-розвідниць підшукують для сім’ї нове житло, розташоване в безпечному місці. Як правило, розташовується воно недалеко від медоносних масивів. Тому Р., вийшовши, переселяється не в перше житло, яке зустрілося, а в ретельно обране. На новому […]...
35. ПЕРЕХРЕСНЕ ЗАПИЛЕННЯ ПЕРЕХРЕСНЕ ЗАПИЛЕННЯ – перенесення пилку з тичинок однієї рослини на рильце маточки іншої. У ході тривалого еволюційного розвитку вийшло, що тичинки й маточки на одній квітці рослини дозрівають неодночасно, внаслідок чого й стає можливим П. з. Рослини з одностатевими квітками запилюють тільки перехресним способом. Серед перехреснозапильних рослин виділяють комахозапильні й вітрозапильні. Пилок переносять на своєму […]...
36. ЗАПАРЮВАННЯ БДЖІЛ ЗАПАРЮВАННЯ БДЖІЛ – загибель бджіл, що спостерігається при підвищеній температурі повітря в гнізді або його надмірній вологості. 3. б., як правило, є результатом неправильної вентиляції гнізда вулика. Якщо обсяг гнізда невеликий, то перенаселеність його бджолами створює духоту у вулику. Потрапляння прямих сонячних променів на вулик також підвищує Температуру в гнізді, і бджоли змушені виходити назовні, […]...
37. БРУКВА КОРМОВА КОРЕНЕПЛОДИ 3.6. БРУКВА КОРМОВА ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Бруква (Brassica napus rapifera L.) належить до родини Капустяних. У перший рік утворює коренеплід округло-кулястої або сплюснутої форми, зовні і всередині білого або жовтого кольору. У нижній частині корінь досить сильно розгалужений, стрижневий, глибоко проникає в грунт. На другий рік бруква формує квітконосні розгалужені стебла. Насіння дрібне, кулясте, темно-буре. […]...
38. БДЖОЛОРОЗПЛІДНИК БДЖОЛОРОЗПЛІДНИК – спеціалізоване пасічне господарство, основним завданням якого є розведення плодових маток і племінних відводків для поліпшення складу бджолиних сімей у пасічних господарствах. У Б. систематично займаються вдосконаленням племінних і продуктивних якостей бджіл, виводять нові лінії бджоломаток зі стійкою спадковістю й після перевірки потомства, отриманого від них, розмножують маток цієї лінії на інших пасіках. Б. […]...
39. ОРІЄНТАЦІЯ БДЖІЛ НА МІСЦЕВОСТІ ОРІЄНТАЦІЯ БДЖІЛ НА МІСЦЕВОСТІ – здатність бджіл відшукувати джерела узятку й знаходити своє житло. Орієнтирами для бджіл є колір, форма, розташування (щодо сонця) і запах предметів, що зустрічаються на маршруті їхнього лету. Під час польоту по незнайомій місцевості бджола орієнтується за сонцем і небосхилом. Різні ділянки по-різному поляризують сонячне світло, і бджоли орієнтуються за відбитим […]...
40. РЕФЛЕКСИ РЕФЛЕКСИ – реакція організму на подразники зовнішнього середовища. Р. бувають уроджені, що передаються з покоління в покоління (безумовні), і придбані протягом життя (умовні). Умовні Р. виробляються в бджіл на основі безумовних. Умовний Р. можна виробити в бджіл на запах, колір, місце, але при цьому вони повинні одержувати підкріплення (безумовний Р.) у вигляді їжі. Умовні Р., […]...