Механізм формування ринкової вартості товарів – спосіб конкретного перетворення суспільної вартості окремого товару в межах сфери безпосереднього виробництва у суспільну вартість всієї маси товарів в процесі руху капіталу у всіх сферах суспільного виробництва, передусім в єдності безпосереднього виробництва і обміну з умов процесу відтворення вартості. В даному разі індивідуальна вартість відповідає суспільній вартості не окремого товару, а вся необхідна чітко визначена кількість товару, виготовлена в окремій галузі, містить в собі
суспільно необхідну працю на її виготовлення за певного рівня продуктивності праці, що, своєю чергою, залежить від умов виробництва. У найпростішому вигляді суспільна або ринкова вартість окремого товару із цієї кількості визначається внаслідок арифметичного зваження результатів підсумовування вартостей всієї сукупності таких товарів, що виготовляються в різних умовах, а отже, їх індивідуальних вартостей. Середні суспільні витрати праці в цьому випадку визначаються як середньоарифметичне зваження різних витрат праці окремих груп товаровиробників за наявності в них нормальної однакової якості. Водночас
ринкова вартість маси товарів в одній галузі залежить від питомої ваги товарів, виготовлених у середніх, кращих чи гірших умовах. Так, якщо найбільша кількість товарів виготовлена в гірших умовах, ринкова вартість усіх товарів наближається до вартості цих товарів; у разі виготовлення більшості товарів у кращих умовах виробництва, їх ринкова вартість наближається до вартості цих товарів; якщо в середніх умовах – до вартості товарів, виготовлених в цих умовах. Складніша модель трансформації суспільної вартості окремих товарів у ринкову (або суспільну) вартість усієї маси товарів в межах окремої галузі відбувається за умов відтворення цієї сукупності в процесі внутрігалузевої конкуренції. У даному разі сукупність таких товарів повинна відповідати певному обсягу суспільних потреб, точніше платоспроможному попиту, а отже, певним витратам суспільно необхідного робочого часу з урахуванням якості. Якщо за умов внутрігалузевої конкуренції обсяг виготовлених товарів перевищує цю оптимальну межу, відбудеться розтрата певної частини суспільно необхідного часу, а товари продаватимуться нижче ринкової вартості. За умов міжгалузевої конкуренції товари продаватимуться за ринковою вартістю у тому випадку, коли витрати суспільно необхідної праці на виробництво товарів і послуг у межах однієї галузі будуть відповідати аналогічним витратам праці в галузях, які споживають ці товари, а отже, витрати праці в першій галузі будуть еквівалентними витратам праці в інших галузях. Це означає, що залежно від непропорційного розподілу суспільно необхідної праці в різних галузях економіки, а отже, не збігання платоспроможного попиту і пропозиції, відбуватиметься відхилення ціни від ринкової вартості. За цих умов суспільні потреби або споживні вартості в межах національної економіки впливатимуть на сукупний суспільно необхідний робочий час або на відповідний робочий час в одній галузі. Внаслідок цього сферою дії закону вартості є вся сукупність товарів. Важливою умовою пропорційного поділу суспільно необхідного робочого часу в різних сферах і галузях національної економіки є поступове вирівнювання середніх умов виробництва, тобто середніх рівнів освіти і кваліфікації працівників, технічної оснащеності та складності їх праці, від яких залежать рівень їх вмілості і продуктивність праці. Якщо товари в межах однієї галузі мають різну якість, їх споживні вартості також неоднакові, що зумовлює не збігання суспільно необхідних витрат конкретної та абстрактної праці на виготовлення окремого товару. Тому товар вищої якості, а отже, більшого корисного ефекту, має більшу суспільну вартість, а товари однакової якості мають однакову вартість незалежно від індивідуальних витрат праці, а отже, від їх індивідуальних вартостей. За наявності трьох груп товарів (середньої, вищої і нижчої якості) і відповідних видів платоспроможного попиту населення закон вартості модифікується щодо відповідних неоднакових витрат суспільної праці.
Loading...