Механізми росту та морфогенезу
МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ
Розділ 1
БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ
1.3. Онтогенетичний рівень організації життя
1.3.3. Біологія індивідуального розвитку
1.3.3.4. Механізми росту та морфогенезу
Морфогенез – це процес виникнення нових структур і зміна їх форми в процесі онтогенезу. Морфогенез на клітинному рівні розпочинається з гаструляції. У хордових після гаструляції закладаються осьові органи (рис. 1.163). В цей період морфологічні перебудови охоплюють весь зародок. Потім відбувається закладка і розвиток окремих органів
Рис. 1.163. Поперечний розріз ембріона:
1 – невральні складки; 2 – перикардіальна ділянка; 3, 5 – соміти; 4 – нервова трубка; 6 – хорда; 1 – кишка.
Рис. 1.164. П’ятитижневий ембріон:
1 – оптичний пухирець; 2 – пуповина; 3 – хвіст;
Морфогенез зв’язаний з багатьма процесами, починаючи з прогенезу. Поляризація яйцеклітини, овоплазматична сегрегація після запліднення, закономірно орієнтовані поділи дробіння, рух клітинних мас в процесі гаструляції і закладок різних органів, зміна пропорцій тіла – все це процеси, які мають велике значення для морфогенезу.
Таким чином, морфогенез – багаторівневий динамічний процес. Сьогодні вже багато відомо про ті перебудови, які відбуваються на внутрішньоклітинному і міжклітинному рівнях і які перетворюють хімічну енергію клітин на механічну, тобто про елементарні рушійні сили морфогенезу.
Ріст – це збільшення загальної маси в процесі розвитку, яка призводить до постійного збільшення розмірів організму.
Ріст забезпечується наступними механізмами:
1) збільшенням розмірів клітин;
2) зростанням числа клітин;
3) накопиченням неклітинної речовини, продуктів життєдіяльності клітин.
Ріст відбувається на клітинному, тканинному, органному та організмовому рівнях. Збільшення маси цілого організму віддзеркалює ріст його органів, тканин і клітин.
Розрізняють два типи росту: обмежений і необмежений. Необмежений ріст триває впродовж усього періоду онтогенезу аж до смерті (наприклад, риби). При обмеженому рості – ріст відбувається лише в певні періоди онтогенезу, а згодом уповільнюється і гальмується.
Однією з важливих характеристик росту є його диференційованість, тобто швидкість росту неоднакова в різних ділянках організму і на різних стадіях розвитку.
Швидкість загального росту людського організму також залежить від стадії розвитку (рис. 1.165). Максимальна швидкість характерна для перших чотирьох місяців ембріонального розвитку, що пояснюється інтенсивним поділом клітин. У міру росту плода кількість мітозів зменшується у всіх тканинах і після шести місяців внутрішньоутробного розвитку майже не утворюються нові м’язові і нервові клітини.
Рис. 1.165. Швидкість росту неоднакова в різних ділянках організму, що призводить до певної диспропорційності на ранніх етапах онтогенезу.